Ухвала

від 10.01.2023 по справі 991/163/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/163/23

Провадження 2-а/991/1/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 січня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Михайленко В.В., Мойсака С.М., розглянувши матеріали

за позовом Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 00015622

до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНО НОМЕР_1

про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Міністерства юстиції до ОСОБА_1 .

Позивач, посилаючись на наявність підстав, встановлених статтею 5-1 Закону України «Про санкції», просить застосувати до ОСОБА_1 санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини першої статті 4 цього ж Закону, та стягнути в дохід держави активи, які належать йому безпосередньо та щодо яких він може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023 для розгляду адміністративної справи визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Михайленко В.В., Мойсака С.М.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статті 283-1 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 283-1 КАС України позовна заява про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», серед іншого, повинна містити підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути в тому числі суб`єкти владних повноважень (частина друга статті 46 КАС України).

Згідно з частиною третєю статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Отже, у разі самопредставництва юридичної особи чи суб`єкта владних повноважень до матеріалів позовної заяви повинні бути долучені документи, які підтверджують, що відповідна фізична особа (керівник, член виконавчого органу, інша особа) уповноважена брати участь у справі саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юрособи (зокрема, посадову інструкцію), в якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Така правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного суду від 08.06.2022 № 303/4297/20.

Подана від імені Міністерства юстиції України позовна заява підписана Денисом Малюською із зазначенням, що останній є Міністром юстиції.

Але до матеріалів позовної заяви не додано документів, які б підтверджували статус підписанта та наявність у підписанта повноважень на вчинення процесуальних дій від імені позивача в розумінні частини третьої статті 55 КАС України.

Вказане унеможливлює відкриття провадження у справі.

За загальним правилом суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України).

Згідно з абзацем дев`ятим частини першої статті 283-1 КАС України у разі недотримання вимог цієї частини суд повідомляє про це позивача та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Оскільки позовна заява Міністерства юстиції України не відповідає положенням частини першої статті 283- 1 КАС України, її належить залишити без руху для усунення у строк не більше 24 годин недоліків, про які зазначено в цій ухвалі, а саме: підтвердження статусу підписанта та наявність повноважень на вчинення процесуальних дій від імені позивача в розумінні частини третьої статті 55 КАС України.

Керуючись статтями 12, 169, 243, 248, 283-1 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Міністерства юстиції України залишити без руху.

2. Встановити строк не більше 24 годин для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі.

3. Роз`яснити Міністерству юстиції України, що згідно з абзацем десятим частини першої статті 283-1 КАС України у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

5. Ухвалу складено та підписано 10.01.2023.

Головуючий суддя Т.Р. Хамзін

Судді В.В. Михайленко

С.М. Мойсак