Ухвала

від 11.01.2023 по справі 947/1420/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/1420/23

Провадження № 1-кс/947/527/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12015160000000952 від 23.12.2015 року відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пужайкове, Балтського району, Одеської області, громадянина України, українця за національністю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12015160000000952 від 23.12.2015 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000952 від 23.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , який відповідно до наказу ТОВ «Енергоремонт та Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 37673012) № 1-К від 17.08.2011, приступив до виконання обов`язків директора зазначеного підприємства та ОСОБА_8 , який на вказаному підприємстві займав посаду комерційного директора, будучи службовими особами, маючи намір на незаконне заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом службового підроблення, вступили в попередню змову з головою Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_9 та інженером з технічного нагляду ОСОБА_10 і вчинили злочин при наступних обставинах:

Рішенням сьомої сесії Крижанівської сільської ради шостого скликання

№ 80-VI від 30.03.2011 затверджено «Комплексну програму підвищення рівня раціонального та ефективного використання земель в населених пунктах Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області», де одним із основних напрямків є проведення берегоукріплювальних робіт в селі Крижанівка.

В цей же час, ОСОБА_9 залучає до злочинної діяльності комерційного директора ТОВ «Енергоремонт та Інжиніринг» ОСОБА_8 , який в свою чергу залучив ОСОБА_7 та узгодив з ним його дії (а саме - підписання документів по взаємовідносинам з Крижанівською сільською радою), на що останній дав свою згоду.

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з метою участі в конкурсі, 12.10.2011 отримують для ТОВ «Енергоремонт та Інжиніринг» ліцензію серії АВ №590830 Державної архітектурно-будівельної інспекції України де в переліку не зазначено «виконання берегозахисних та берегоукріпних робіт, ущільнення та зміна грунта, робіт водного захисту територій від підтоплення, тощо» та 12.11.2011 отримують дозвіл № 040.11.51 ТУ Держгірпромнагляду по Одеській області, на виконання робіт в шуфтах, траншеях, котлованах, земляні роботи та інші. Незважаючи на це, посадовими особами ТОВ «Енергоремонт та Інжиніринг» прийнято участь у процедурі торгів на закупівлю робіт за бюджетні кошти, а саме: берегоукріплювальні роботи вздовж Чорного моря в районі вулиці Приморська в селі Крижанівка Комінтернівського району Одеської області, що проводився 19.04.2012 Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області відповідно до Закону України «Про державні закупівлі». Переможцем торгів визнано ТОВ «Енергоремонт та Інжиніринг».

У подальшому, 22.05.2012 Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області в особі сільського голови ОСОБА_9 із ТОВ «Енергоремонт та Інжиніринг» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №15 загальною вартістю 19697297,22 грн.

Не маючи достатнього технічного оснащення, робочої сили та не володіючи необхідними знаннями в області берегоукріплення, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , як посадові особи ТОВ «Енергоремонт та Інжиніринг» підшукали ТОВ «БФ КМП Моноліт» та 25.06.2012 уклали з ним договір субпідряду №1/06/2012. З метою реалізації злочинного наміру, ОСОБА_9 залучає до злочинної діяльності ФОП « ОСОБА_10 » з яким від імені Крижанівської сільської ради укладає договори на здійснення технічного нагляду від 28.05.2012 та від 25.07.2012. Водночас, проведення авторського нагляду доручено організації, що проводила розробку кошторису а не проекту в цілому.

На виконання умов договору субпідряду, працівниками ТОВ «БФ КМП Моноліт» виконано роботи, що відображені в сформованих та наданих генеральному підряднику ТОВ «Енергоремонт та інжиніринг» актах форми КБ-2в №1 за липень 2012 року, №2 за серпень 2012 року, №3, №4 за вересень 2012 року, №5 за листопад 2012 року, в яких роботи, що виконувались та послуги, які надавались відображено на загальну суму 3 081 029,56 грн. (без урахування відсотків по договору субпідряду).

Відповідно до умов договору № 15 від 22.05.2012 підрядником

ТОВ «Енергоремонт та інжиніринг» сформовано акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), в яких за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вказано відомості, відображені в наданих ТОВ «БФ КМП Моноліт» актах та завідомо неправдиві відомості (повна відсутність видимих ознак - пляжної зони, насипу піску, виконання робіт з влаштування каменю упорної призми берегоукріплення, хоча відповідно до Проекту ширина пляжу повинна складати - 20 м, протяжність - 460 м), завищено вартість виконаних робіт, матеріалів, тощо, а саме:

- по акту №1 Ф.КБ-2В від 01.08.2012 на суму 210 568, 80 грн. (з урахуванням накладних витрат);

- по акту №2 Ф.КБ-2В від 01.08.2012: п. 4 - 133 749 грн. (по прямим витратам);

п.9 - 17 119 грн. (по прямим витратам);

- по акту №3 Ф.КБ-2В від 03.09.2012: п.2 - 354 309 грн. (по прямим витратам); п.4 - 25 566 грн. (по прямим витратам); п.6 - 8 812 грн. (по прямим витратам)

- по акту №4 Ф.КБ-2В від 03.09.2012: з урахуванням накладних витрат: 435 233,34 грн., у тому числі по прямим витратам - 356 962 гри.

- по акту №5 Ф.КБ-2В від 03.09.2012: п. 1-14: загалом по прямим витратам - 122 246 грн.

- по акту №6 Ф.КБ-2В від 03.09.2012: п.10 - 39 164 грн. (по прямим витратам);

- по акту №7 Ф.КБ-2В від 21.09.2012: з урахуванням накладних витрат: 863 574,30 грн., у тому числі по прямим витратам - 708 257 грн.;

- по акту №8 Ф.КБ-2В від 01.10.2012: п.7, 8, 22 - 119 962 грн. (по прямим втратам); п. 5, 6 - 23 138 грн. (по прямим витратам);

- по акту №9 Ф.КБ-2В від 01.11.2012: п.8-11, 16, 17 - 14 805 грн. (по прямим витратам); п. 14, 15, 18, 19 - 76 343 грн. (по прямим витратам); п.26 - 671 грн. (по прямим витратам); п. 28 - 34 813 грн. (по прямим витратам);

- по акту №10 Ф.КБ-2В від 27.11.2012: п. 8-11, 16, 17 - 12 049 грн. (по прямим витратам); п.10 - 8 грн. (по прямим витратам); п. 14, 15, 18, 19 - 56 655 грн. (по прямим витратам); п.24, 25 - 527 грн. (по прямим витратам); п. 30 - 176 грн. (по прямим витратам); п. 32 - 63 грн. (по прямим витратам);

- по акту №1 Ф.КБ-2В від 11.06.2013: п.4, 5, 6, 7 - 141 016 грн. (по прямим витратам); п. 8 - 11 725 грн. (по прямим витратам).

Загальна сума завищень по вищезазначеним актам приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) склала, з урахуванням накладних витрат 2 702 292, 44 грн., у тому числі по прямим витратам 2 258 135 грн.

Вказані акти, після внесення в них завідомо неправдивих відомостей, у приміщенні сільради за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с.Крижанівка, вул.Ветеранів, 5, засвідчено підписами та відповідними печатками голови сільської ради ОСОБА_9 , інженером технічного нагляду ОСОБА_10 , який в силу своїх знань розумів, що роботи виконано не в повному обсязі, генеральним підрядником ТОВ «Енергоремонт та інжиніринг» в особі ОСОБА_7 та акти №1-9 Ф.КБ-2В директором ТОВ «БФ КМП Моноліт» ОСОБА_11 , в частині виконаних робіт саме цим підприємством.

Своїми діями зазначені особи надали правомочність вказаним офіційним документам, що мають юридичне значення для подальшої розтрати та заволодіння бюджетними коштами.

Достовірно знаючи, що роботи не виконувались в повному обсязі, на підставі вказаних актів приймання виконаних будівельних робіт, невстановленою особою сформовано та ОСОБА_9 підписано платіжні доручення, які подано до головного управління державного казначейств України в Одеській області, яке в подальшому здійснило перерахування коштів з розрахункового рахунку Крижанівської сільської ради № НОМЕР_1 на розрахунковий рахунок ТОВ «Енергоремонт та інжиніринг» відкритий в ВАТ ВТБ Банк №2600201054622 - на загальну суму 9 702 086,76 грн., з яких 3 081 029,56 грн. перераховано субпідряднику TOВ «БФ КМП Моноліт» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «Марфінбанк».

Згідно висновку експерта №141 судової будівельно-технічної експертизи від 24.09.2015 встановлено, що шкода, завдана державі, яка виразилася в невиконанні робіт по берегоукріпленню, передбачених договірними умовами, з урахуванням накладних витрат, склала 2 702292,44 грн., у тому числі по прямим витратам 2 258 135 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент скоєння злочину і є тяжкими наслідками.

За вказаними фактами 09.10.2015 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.5 ст.191 КК України - незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та ч.1 ст.366 КК України - службове підроблення, тобто видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: рішеннями сесій Крижанівської сільської ради №80-VI від 30.03.2011, №218-VI від 11.11.2011, №351-VI від 18.05.2012 щодо проведення берегоукріплювальних робіт вздовж узбережжя Чорного моря в районі вулиці Приморська в селі Крижанівка Комінтернівського району Одеської області; договором №15 від 22.05.2012 укладеним між Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та ТОВ «Енергоремонт та інжиніринг» з додатками, додатковими угодами та іншими документами; актами виконаних будівельних робіт Ф.КБ-2В по проведенню берегоукріплювальних робіт вздовж узбережжя Чорного моря в районі вулиці Приморська в селі Крижанівка Комінтернівського району Одеської області, довідками Ф.КБ-3 та іншими документами; показами свідків: комерційного директора ТОВ «Енергоремонт та Інжиніринг» ОСОБА_8 ; рухом коштів по рахунках ТОВ «Енергоремонт та Інжиніринг» та ТОВ«БФ КМП Моноліт»; висновком експерта №141 судової будівельно-технічної експертизи від 24.09.2015 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У зв`язку із переховуванням підозрюваного ОСОБА_7 від органу досудового розслідування постановою слідчого від 14.10.2015 останнього оголошено у розшук, здійснення якого доручено Чорноморському ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області.

Разом з тим, згідно отриманих від оперативного підрозділу матеріалів розшукуваний ОСОБА_7 виїхав з території України до Російської Федерації.

Також, згідно відомостей отриманих від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби підозрюваний ОСОБА_7 13.01.2015 виїхав за межі України у пункті пропуску «Катеринівка» та більше державний кордон не перетинав.

На даний час є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуває за межами України, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а тому переховується на території Російської Федерації.

Враховуючи викладене, а також що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та переховується від органу досудового розслідування за межами України постановою слідчого від 16.09.2022 останнього оголошено в міжнародний розшук.

Слідчий звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 посилаючись на наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні умисного злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, з метою уникнення кримінальної відповідальності переховується від органу досудового розслідування та суду за межами України та знаходиться у міжнародному розшуку, що свідчить про наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи та наявність ризиків і обґрунтованої підозри.

Захисник в судовому засіданні заперечував, щодо клопотання сторони обвинувачення у зв`яку з його необгрунтованістю. Просив відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 09.10.2015 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України та направлено поштовим зв`язком за останнім відомими місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , вручено дорослому члену сім`ї останнього, а саме дружині ОСОБА_12 .

При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає обов`язку і права слідчого (прокурора) відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка не може його отримати в день складання в силу об`єктивних причин. В свою чергу, слідчим та прокурором було вчинено всі можливі, передбачені законом дії для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.

Таким чином, ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.191,ч.1ст.366КК Україниу спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень,тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ч.1 та ч.2 ст.135 КПК України), а враховуючи те, що згідно ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, за такого слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №12015160000000952 від 23.12.2015. Таким чином на даному етапі досудового розслідування надані стороною обвинувачення докази є достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_7 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.191,ч.1ст.366КК Українита Глави 28 КПК України питання про встановлення наявності вини ОСОБА_7 , відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими відповідно до ст.87 КПК України, не досліджуючи всі наявні в матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності, на даній стадії кримінального провадження в ході досудового розслідування не встановлено.

Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України, розгляд клопотання у відсутності підозрюваного можливе лише у випадку, коли буде доведено, що підозрюваний оголошений в міжнародний розшук.

Згідно з роз`ясненням Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ відповідно до статті 84 Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07, публікацію циркулярного розшукового повідомлення про міжнародний розшук особи з метою її арешту та подальшої екстрадиції має бути погоджено з центральним органом щодо видачі (екстрадиції) та Генеральному секретаріату Інтерполу мають бути надані чіткі та прямі гарантії, що тимчасовий арешт і видачу (екстрадицію) особи буде запитано у випадку її арешту (затримання) на території країн-членів МОКП-Інтерпол у порядку передбаченому чинним законодавством.

На дев`яносто дев`ятій сесії (27.02-03.03.2017) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвало рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст.83.2 Правил Організації.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.

12.09.2022 року слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 винесено постанову про оголошення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у міжнародний розшук.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ, а саме рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», п.61-817, згідно якого існування обґрунтованої підозри щодо вчинення тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, а також рішення ЄСПЛ у справі «Бєлєвіцький проти Росії», п.101-815, згідно якого серйозність обвинувачення є належним аспектом при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження зайняття злочинною діяльністю.

Зважаючи на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України та на теперішній час його місце знаходження невідоме, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 вважаю, що ці обставини свідчать про можливість з боку останнього переховуватися від органів досудового розслідування.

В зв`язку з викладеним, вважаю ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, доведеними.

Враховуючинаведені правові норми та в результаті дослідження матеріалів провадження за клопотанням слідчого, зважаючи на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.191,ч.1ст.366КК України,та наявність відповідно оформленої постанови слідчого про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, слідчий суддя вважає доведеним факт оголошення підозрюваного ОСОБА_7 в міжнародний розшук, що в сукупності з наявним ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України, являється підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

При цьому слідчий суддя враховує, виходячи із досліджених матеріалів, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості його тримання під вартою.

Обставин,які єперешкодою длязастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,передбачених ч.2ст.183КПК України, слідчим суддею не встановлено.

Разом з цим, слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз.6 ч.4 ст.183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12015160000000952 від 23.12.2015 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

За відсутності підозрюваного обрати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Після затримання ОСОБА_7 і не пізніше, як через 48 годин з часу його доставки до місяця кримінального провадження доставити ОСОБА_7 до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1