Постанова
від 28.12.2022 по справі 457/804/21
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 457/804/21 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.

Провадження № 22-ц/811/2360/22 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

з участю: представника Спеціалізованого Трускавецького санаторію «Батьківщина» - Садлівської О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 19 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованого Трускавецького санаторію «Батьківщина» про скасування наказів, поновлення на роботі та відшкодування заподіяної моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Спеціалізованого Трускавецького санаторію «Батьківщина» про скасування наказів, поновлення на роботі та відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що він працював в Спеціалізованому Трускавецькому санаторію «Батьківщина» на посаді завідувача урологічним відділенням та по сумісництву лікарем-урологом на 0,25 ставки. Згідно наказу №31-к від 11 травня 2021 року «Про оголошення догани», йому як завідувачу урологічного відділення, «за халатне ставлення до своїх службових обовязків, незадовільне надання медичних послуг відпочивальнику ОСОБА_3 , що призвело до написання скарги 19 березня 2021 року» - оголошено догану.

Вказував, що він з вищезгаданим наказом не згідний, оскільки належним чином виконував покладені на нього обов`язки, на робочому місці завжди знаходиться в тверезому стані. Відповідно до листа Львівської обласної організації профспілки працівників соціальної сфери України №21 від 29 квітня 2021 року, Президія Ради обласної організації Профспілки одноголосно прийняла рішення відмовити у наданні згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Крім того зазначав, що 22 липня 2021 року директор санаторію прийняв наказ №55-к про оголошення догани йому, як завідуючому урологічним відділенням за неналежне виконання своїх обов`язків, а саме: халатне ставлення до службових обов`язків у вигляді відсутності контролю за веденням облікової документації та за роботою медичних працівників в урологічному відділенні. При цьому, до Президії Ради обласної організації Профспілки, адміністрація санаторію за одержанням згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності не зверталась. Тому він просив визнати незаконним та скасувати даний наказ.

В подальшому, наказом №58-к від 26 липня 2021 року, адміністрацією санаторію відмінено наказ №55-к від 22 липня 2021 року та направлено матеріали службового розслідування у Львівську обласну організацію профспілки працівників соціальної сфери України на погодження оголошення догани Голові профспілкового комітету санаторію «Батьківщина», завідувачу урологічного відділення ОСОБА_1 . З цим наказом він ознайомлений не був.

27 липня 2021 року Львівська обласна організація профспілки працівників соціальної сфери України своїм листом за вихідним №58 надала згоду на застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани щодо ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків, невиконання наказу від 03 червня 2021 року та неналежний контроль за роботою лікарів урологічного відділення. Підставою був лист відповідача за №425 віл 23 липня 2021 року, до якого приєднано наказ №36 від 03 березня 2021 року. При цьому ОСОБА_1 вказував, що позачергове засідання Президії Ради було проведено без його участі, про час та місце проведення даного засідання він своєчасно належним чином не повідомлявся, письмової заяви про проведення засідання без його участі він не подавав.

28 липня 2021 року відповідачем видано аналогічний по змісту із наказом №55-к від 22 липня 2021 року наказ №60-к, яким його притягнули до дисциплінарної відповідальності за одне і теж діяння. Про існування наказу №60-к від 28 липня 2021 року він дізнався лише 05 листопада 2021 року із відзиву відповідача. Оскільки він не був ознайомлений із наказом №58-к від 28 липня 2021 року про відміну наказу №55-к від 22 липня 2021 року, не знав про проведення 27 липня 2021 року позачергового засідання Президії Ради Львівської обласної організації профспілки працівників соціальної сфери України, не був ознайомлений з наказом №60-к від 28 липня 2021 року про оголошення йому догани, тому позивач вважав його незаконним та просить його скасувати.

Також зазначав, що з 15 листопада 2021 року він перебував на лікуванні у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності, при цьому, на його адресу було скеровано матеріали, у яких містились наказ №103-ОС від 15 листопада 2021 року про звільнення його з посади завідувача урологічного відділення та наказ №104-ОС від 15 листопада 2021 року про звільнення його з посади лікаря-уролога за сумісництвом на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.

Аналогічні документи було одержано ним 26 листопада 2021 року цінним листом з описом через АТ «УКРПОШТА» з супровідним листом за №634 від 15 листопада 2021 року. В обох випадках, як підстава звільнення зазначається: накази про оголошення догани №31-к від 11 травня 2021 року та №60-к від 28 липня 2021 року, які оскаржені ОСОБА_1 , в судовому порядку. Також, як на підставу звільнення, роботодавець покликається на скарги відпочивальників ОСОБА_4 від 14 вересня 2021 року, ОСОБА_5 Демець ОСОБА_6 від 15 вересня 2021 року, тобто на ті фактичні обставини, про які відповідачу було достовірно відомо уже станом на 15 вересня 2021року - по спливу двох місяців. Дані накази позивач вважав незаконними та просить їх скасувати і поновити його на роботі.

Крім того стверджував, що у зв"язку з незаконними діями відповідача він поніс моральні страждання, які оцінив у 30 000 грн. та які просить стягнути з відповідача, а також 20 000 грн. судових витрат.

Оскаржуваним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 19 липня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина" № 31 від 11 травня 2021 року про притягнення завідувача урологічного відділення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Внесено виправлення в наказ директора Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина" № 103-ОС від 15 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача урологічного відділення в частині дати звільнення та виправити дату звільнення з "15 листопада 2021 року" на "29 листопада 2021 року".

Внесено виправлення в наказ директора Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина" №104-ОС від 15 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-уролога за сумісництвом в частині дати звільнення та виправити дату звільнення з "15 листопада 2021 року" на "29 листопада 2021 року".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що при видачі наказу №55-к від 22 липня 2021 року відповідачем не було одержано обов`язкової попередньої згоди з боку профспілкової організації на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , як працівника, який є членом профспілкової організації.

Вказує, що роботодавцем не було виконано вимоги чинного законодавства при притягненні притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності згідно наказів №103-ОС від 15 листопада 2021 року, №104-ОС від 15 листопада 2021 року, оскільки звільнення відбулось без попередньої згоди профспілкової організації, крім цього засідання профспілки взагалі не відбулось, а ОСОБА_1 на таке не викликався, чим грубо порушено його трудові права, додаткові гарантії та право на захист.

Також зазначає, що за змістом положень статей 147-1, 149 КЗпП України, статті 81 ЦПК України у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця, яким доказів про проведення засідань профкому з викликом ОСОБА_1 суду не подано.

Просить рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 19 липня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Спеціалізованого Трускавецького санаторію «Батьківщина» - Садлівської О.П. на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом таматеріалами справивстановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у Спеціалізованому Трускавецькому санаторії «Батьківщина» на посаді завідувача урологічним відділенням та по сумісництву у цьому ж санаторії лікарем-урологом на 0,25 ставки. Крім того позивач був обраний Головою профспілкового комітету Спеціалізованого Трускавецького санаторію «Батьківщина».

Згідно посадової інструкції завідувача урологічного відділення (лікаря-уролога) Спеціалізованого Трускавецького санаторію «Батьківщина», завідувач урологічного відділення, серед іншого:

-організовує лікувально-профілактичну та адміністративно-господарську діяльність відділення, співпрацює з іншими структурними підрозділами санаторію.

- виконує функції лікаря-уролога відділення у межах навантаження на 0,5 посади лікаря-уролога.

- забезпечує надання якісної медичної допомоги хворим.

- здійснює контроль за своєчасним направленням хворих на лікувальні процедури та їх обстеження, про потребу додаткових обстежень та консультацій доповідає заступнику директора з медичної частини.

- контролює чітке, правильне та своєчасне заповнення лікарями, середніми медичними працівниками медичної облікової документації.

- несе відповідальність за стан роботи відділення та рівень медичного обслуговування хворих.

-контролює правильність ведення і зберігання історій хвороби лікарями і після виписки здає звіт заступнику директора з медичної частини, а історії хвороби в медичну реєстратуру не пізніше місячного терміну після виїзду хворих.

-здійснює контроль за правильним веденням медичної документації, готує та подає заступнику директора з медичної частини річні звіти.

-готує відділення до акредитації.

-забезпечує вчасну заміну тимчасово відсутніх працівників. В разі непланової відсутності лікаря особисто оглядає його хворих, а у випадках тривалої відсутності організовує своєчасну заміну.

-виконує окремі службові доручення директора та його заступників.

Згідно посадової інструкції лікаря-уролога Спеціалізованого Трускавецького санаторію «Батьківщина», лікар-уролог, серед іншого:

- проводить прийом хворих не пізніше другого дня з часу їх поступлення. Повторний прийом хворих проводить на третій день, а надалі кожні пять днів.

- контролює прийом хворими лікувальних процедур та мінеральних джерел.

- чергує по санаторію згідно графіку чергувань затвердженого директором санаторію.

- своєчасно оформляє документацію при виписці хворих з наданням рекомендацій для подальшого лікування.

- своєчасно здає історії хвороби, не пізніше 15 днів після виїзду хворих, а також звіти завідувачу відділенням з відповідним письмовим оформленням.

- веде лікарську документацію.

- виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівництва.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що накази про звільнення позивача з посади завідувача урологічним відділенням, лікаря уролога № 103-ОС від 15 листопада 2021 року та №104-ОС від 15 листопада 2021 року є підставними, а також про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь моральної шкоди.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитись, виходячи із наступних обставин.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У відповідності до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Згідно ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, для припинення трудових правовідносин з кожної конкретної підстави існує спеціальний порядок, якого роботодавець зобов`язаний дотримуватись для того, щоб звільнення було законним.

Саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів дисциплінарного стягнення відбулося без порушення законодавства про працю, зокрема довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19).

З матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2021 року відпочиваючий ОСОБА_3 написав скаргу на ім"я директора санаторію на дії позивача, який не надав йому вчасно медичної консультації та не призначив процедури, був в стані алкогольного сп"яніння та за свою роботу вимагав додаткової оплати. За призначені процедури ОСОБА_3 заплатив ОСОБА_1 300 грн.

15 квітня 2021 дирекцією санаторію було скеровано лист до Львівської обласної профспілки щодо надання попередньої згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.

29 квітня 2021 Львівською обласною профспілкою прийнято рішення про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності позивача. Не погодившись з висновком профспілки, відповідач провів службове розслідування та згідно висновку по матеріалах службового розслідування від 11 травня 2021 притягнув завідувача урологічним відділенням ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. 11 травня 2021 року позивача ознайомлено із наказом №31-к від 11 травня 2021 року.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з матеріалів службового розслідування від 11 травня 2021 року не вбачається які службові обов"язки, передбачені посадовою інструкцією або правилами внутрішнього трудового розпорядку не виконав завідувач урологічного відділення санаторію ОСОБА_1 та за що його необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. В свою чергу рішення Львівської обласної профспілки про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 є обґрунтованим та підставним, а тому наказ №31-к від 11 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є безпідставним та таким, що винесений без згоди профспілкового органу, а тому підлягає скасуванню.

Також судом обґрунтовано враховано, що наказ №55-к від 22 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності як завідуючого урологічним відділенням «за неналежне виконання своїх обов`язків у вигляді відсутності контролю за веденням облікової документації та за роботою медичних працівників в урологічному відділенні», було скасовано наказом №58-к від 26 липня 2021 року.

В той же час, постановляючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що Спеціалізовнаим Трускавецьким санаторієм «Батьківщина» було правомірно звільнено ОСОБА_1 з посади завідувача урологічного відділення та з посади лікаря-уролога за сумісництвом (0.25 ставки) на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки такий двічі (28 липня 2021 року наказ №60-к та 15 листопада 2021 року наказ №103-ос та наказ №104 -ос) притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Вказаний висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки поза увагою суду залишились наступні обставини.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У справах про поновлення на роботі особи, звільненої за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Вказане узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 489/58/20.

З матеріалів справи вбачається, що наказом №60-к від 28 липня 2021 року ОСОБА_1 оголошено догану як завідувачу урологічного відділення «за неналежне виконання своїх обов`язків у вигляді відсутності контролю за веденням облікової документації та за роботою медичних працівників в урологічному відділенні, що передбачено посадовою інструкцією».

Встановлено, що з метою підготовки до позачергової акредитації санаторію відповідно до вимог Порядку акредитації закладу охорони здоров`я, 03 червня 2021року наказом №36, завідувачів відділень та лікуючих лікарів санаторію було зобов`язано забезпечити виконання вимог наказу МОЗ України №110 від 14 лютого 2012 року щодо наявності медичної документації від моменту попередньої акредитації, яка стосується лікувального процесу санаторію.

15 березня 2021 року наказом №26 дирекцією санаторію оголошено посилення контролю за станом ведення лікарями історій хвороб відпочивальників санаторію, в одному із пунктів наказу зазначається про те, щоб зобов`язати лікарів санаторію здавати медичні карти відпочивальників, оформлені належним чином, протягом тижня після закінчення терміну чергового заїзду заступнику директора з медичної частини ОСОБА_7 .

Крім того, дирекцією санаторію винесено наказ №38 від 23 червня 2021 року про створення комісії з метою підготовки до акредитації санаторію по перевірці наявності та стану оформлення лікарями медичних карт відпочивальників за період 2019-2021 рр.

В ході перевірки виявлено, що найбільша кількість відсутніх медичних карт відпочивальників в урологічному відділенні в кількості 159 медичних карт: у завідувача урологічного відділення ОСОБА_1 - 41 медична карта та у лікарів в урологічному відділенні ОСОБА_8 -101 карта, ОСОБА_7 -7 карт та Шила-10 карт.

В матеріалах справи наявний акт від 02 липня 2021 року, складений про те, що наказ №36 від 03 червня 2021 року ОСОБА_1 не виконано та пояснення не було надано.

27 липня 2021 року Львівська обласна організація профспілки працівників соціальної сфери України дала згоду на притягнення завідувача урологічним відділенням ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

28 липня 2021 року наказом №60-к директор санаторію за неналежне виконання своїх обов`язків, що виявилося в халатному ставленні до службових обов`язків у вигляді відсутності контролю за веденням облікової документації та за роботою медичних працівників в урологічному відділенні, що передбачено посадовою інструкцією, оголосив догану завідуючому урологічним відділенням ОСОБА_1 .

Позивача повідомлено про даний наказ та запропоновано ознайомитися, однак він відмовився від ознайомлення, про що складено відповідний акт від 28 липня 2021 в присутності позивача, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскаржуваний наказ № 60-к від 28 липня 2021 року про оголошення ОСОБА_1 догани є підставним та таким, що винесений з дотриманням вимог закону, оскільки до посадових обов"язків завідувача урологічним відділенням входить, зокрема, і контроль за правильністю ведення і зберігання історій хвороб лікарями відділення, контроль за правильністю ведення медичної документації, підготовка відділення до акредитації. Вказані обов"язки не були виконані позивачем, що зафіксовано адміністрацією санаторію, за наявності згоди Львівської обласної організації профспілки працівників соціальної сфери України, директор санаторію підставно притягнув ОСОБА_1 до дисціплінарної відповідальності за невиконання посадових обов"язків, передбачених посадовою інструкцією, у виді догани, з чим і погоджується суд апеляційної інстанції.

Тому в цій частині доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Крамара Ю.М. про визнання незаконним та скасування наказу Спеціалізованого Трускавецького санаторію «Батьківщина» за №55-к від 22 липня 2021 року та наказу №60-к від 28 липня 2021 року не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно наказів відповідача №103-ОС від 15 листопада 2021 року та №104 ОС від 15 листопада 2021 року позивача ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача урологічного відділення та лікаря уролога за сумісництвом на 0,25 ставки за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Підставами для винесення вказаних наказів були скарги відпочиваючих у санаторії громадян, а саме: ОСОБА_4 від 14 вересня 2021 року, ОСОБА_9 від 15 вересня 2021 року та ОСОБА_5 від 15 вересня 2021 року щодо неможливості потрапити на прийом на протязі 6 днів до лікаря ОСОБА_10 та завідувача урологічним відділенням ОСОБА_1 та раніше винесені накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 11 травня 2021 року №31-к та від 28 липня 2021 року №60-к від 28 липня 2021 року.

Однак, як встановлено в суді апеляційної інстанції, перевірка з приводу під ставності звернення ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 до адміністрації санаторію щодо неправомірних дій ОСОБА_1 не проводилась.

Самі скаржники ( ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 ), 20 вересня 2021 року подали директору санаторію «Батьківщина» заяви про відкликання раніше поданих ними заяв.

Тому станом на 15 листопада 2021 року у відповідача не було обґрунтованих підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

В той же час, враховуючи, що, наказ №31-к від 11 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є безпідставним та таким, що винесений без згоди профспілкового органу, і скасований судом першої інстанції, та відсутність у відповідача підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за заявами ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , то й не доведено системність невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З тихпідстав наказидиректора СпеціалізованогоТрускавецького санаторію"Батьківщина"№ 103-ОСвід 15листопада 2021року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача урологічного відділення та №104-ОС від 15 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-уролога за сумісництвом на підставі п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України було винесено неправомірно.

Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення помилкового рішення.

Крім цього, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону (стаття 237-1 КЗпП України) містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13 серпня 2020 року у справі № 127/16375/19.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі» зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 грудня 2020 року в справі 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19).

Враховуючи вищенаведене, факт порушення законних прав ОСОБА_1 , яке полягало у незаконному звільненні з роботи, що призвело до моральних страждань, втрати ним нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне стягнути зі Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина" на користь позивача 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь по 30000 гривень моральної шкоди є очевидно завищеними, належним чином не мотивованими, тому в такому розмірі моральна шкода не може бути стягнутою.

Згідно ч.ч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ч. 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За вказаних обставин, зі Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина" на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 3 644 грн судових витрат та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, шляхом часткового скасування рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 19 липня 2022 року та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 19 липня 2022 року в частині:

внесення виправлення в наказ директора Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина" № 103-ОС від 15 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача урологічного відділення в частині дати звільнення та виправити дату звільнення з "15 листопада 2021 року" на "29 листопада 2021 року";

внесення виправлення в наказ директора Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина" №104-ОС від 15 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-уролога за сумісництвом в частині дати звільнення та виправити дату звільнення з "15 листопада 2021 року" на "29 листопада 2021 року" та відмови у стягненні моральної шкоди скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

Визнати незаконним та скасувати накази Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина" № 103-ОС від 15 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача урологічного відділення та за №103-ОС від 15 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-уролога за сумісництвом (0.25 ставки) на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Поновити ОСОБА_1 з 28 грудня 2022 року на посаді завідувача урологічного відділення та лікаря уролога за сумісництвом (0.25 ставки) Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина".

Стягнути з Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина" на користь ОСОБА_1 5000 ( п`ять тисяч ) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина" на користь ОСОБА_1 3644 (три тисячі шістсот сорок чотири) гривні судових витрат.

Стягнути з Спеціалізованого Трускавецького санаторію "Батьківщина" на користь ОСОБА_1 5 000 ( п`ять тисяч ) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 січня 2022 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.

СудЛьвівський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення28.12.2022
Оприлюднено13.01.2023
Номер документу108337913
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —457/804/21

Постанова від 28.12.2022

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Постанова від 28.12.2022

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 25.10.2022

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 22.09.2022

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Рішення від 19.07.2022

Цивільне

Трускавецький міський суд Львівської області

Грицьків В. Т.

Рішення від 19.07.2022

Цивільне

Трускавецький міський суд Львівської області

Грицьків В. Т.

Ухвала від 07.02.2022

Цивільне

Трускавецький міський суд Львівської області

Грицьків В. Т.

Ухвала від 23.12.2021

Цивільне

Трускавецький міський суд Львівської області

Грицьків В. Т.

Ухвала від 07.12.2021

Цивільне

Трускавецький міський суд Львівської області

Грицьків В. Т.

Ухвала від 01.11.2021

Цивільне

Трускавецький міський суд Львівської області

Грицьків В. Т.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні