Постанова

від 10.01.2023 по справі 707/1607/17

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року

справа № 707/1607/17провадження № 22-ц/821/47/23категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

секретаря - Ярошенка Б. М.,

учасники справи:

скаржник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - заступник начальника Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренко Юрій Іванович,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Черкаси апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 адвокатаСучила АртемаОлеговича наухвалу Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 07листопада 2022року усправі заскаргою ОСОБА_1 на діїта бездіяльністьдержавного виконавцята зобов`язаннявчинити певнідії,у складі головуючого судді Суходольського О. М.,

в с т а н о в и в :

13 вересня 2022 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Сучила А. О., звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії.

Подана скарга мотивована тим, що 23 квітня 2021 року державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Нагорнюком С. В. відкрито виконавчі провадження № 65224530 та № 65223777 з виконання виконавчих листів № 707/1607/17, виданих 28 травня 2020 року Черкаським районним судом Черкаської області про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у здійсненні ними права власності земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,2946 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124985200:02:004:1001, яка належить їм на праві спільної часткової власності в частках по 1/2 частині кожному, на підставі рішення Руськополянської сільської ради 12-13/VII від 07 вересня 2016 року та витягу з Державного земельного кадастру НВ-7103463392016 від 17 березня 2016 року, шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд. Стягувачами по даним виконавчим провадженням є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно.

По вищевказаних виконавчих провадженнях 11 червня 2021 року державним виконавцем було винесено постанови про накладення штрафу в сумі 3 400 грн (по кожному виконавчому провадженню) за невиконання вимог виконавчого документа. Адвокатом Сучило А. О. в інтересах боржника ОСОБА_1 була подана скарга на дії та бездіяльність державного виконавця та ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2022 року по справі № 707/1607/17 задоволено частково скаргу та скасовано постанови про накладення штрафів від 11 червня 2021 року по виконавчих провадженнях № 65224530 та № 65223777.

Після перегляду рішення в касаційному порядку та залишення без змін рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, державним виконавцем Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Нечипоренком Ю. І. винесено постанови про поновлення вчинення виконавчих дій по ВП № 65224530 та № 65223777 та видано постанови про накладення штрафів від 29 серпня 2022 року по вказаним виконавчим провадженням в сумі 3 400 грн по кожному виконавчому провадженню, відповідно до яких встановлено, що боржником рішення суду в наданий йому 10-денний термін повторно не виконано без поважних причин.

Дані постанови видані на підставі актів державного виконавця від 29 серпня 2022 року по ВП № 65224530 та № 65223777. Відповідно до актів державного виконавця по ВП № 65224530 та № 65223777 встановлено, що рішення суду не виконано та проігноровано. На земельній ділянці станом на 29 серпня 2022 року наявне майно боржника, а саме: паркан залізний, стовпчики та незібраний урожай. Скаржник зазначає, що дані акти не були направлені йому до відома.

На спростування факту щодо невиконання рішення скаржник посилається на те, що з дня набрання законної сили постановою Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року по справі № 707/1607/17 ОСОБА_1 не здійснює будь-яких дій з використання земельної ділянки з кадастровим номером 7124985200:02:004:1001, не здійснює господарську діяльність, будівництво та інші дії та в свою чергу не робить перешкод у користуванні земельною ділянкою і здійсненні права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Крім того, скаржник вказує, що в рішенні суду не встановлено порядок виконання даного рішення, а тому, зі змісту актів вбачається, що вони є неконкретизованими, оскільки в них не зазначено, які саме визначені дії мав вчинити боржник. Також, скаржник зазначає, що дані акти від 29 серпня 2022 року складено з порушенням ч. 8 Наказу Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 Про затвердження інструкції з організації примусового виконання рішень, адже акти не містять підпису боржника або відмітки про відмову в підписанні акту, не визначена суть і характер проведених виконавчих дій, не зазначена кількість примірників.

За наведеного скаржник просив визнати незаконними дії державного виконавця Нечипоренка Ю. І. щодо складення акту державного виконавця від 29 серпня 2022 року по виконавчих провадженнях № 65224530 та № 65223777 та скасувати дані акти, визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанов про накладення штрафів від 29 серпня 2022 року по виконавчих провадженнях № 65224530 та № 65223777 та скасувати вказані постанови.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала мотивована тим, що суд дійшов висновку, що скарга боржника є необґрунтованою, оскільки зазначені в скарзі вимоги є безпідставними, оскільки державним виконавцем надано належні та допустимі докази виконання своїх обов`язків відповідно до закону та в межах своїх повноважень, та безпосередньо націлені на виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року по справі № 707/1607/17.

В апеляційній скарзі поданій, 23 листопада 2022 року, представником ОСОБА_1 адвокатом Сучилом А. О., з посиланням на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушено питання про скасування ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2022 року та постановлення нової ухвали про задоволення заявлених вимог про визнання незаконними дій щодо складення актів державного виконавця від 29 серпня 2022 року по виконавчих провадженнях № 65224530 та № 65223777 та скасування даних актів, визнання незаконними дій державного виконавця щодо винесення постанов про накладення штрафів від 29 серпня 2022 року по виконавчих провадженнях № 65224530 та № 65223777 та скасування вказаних постанов.

Мотивація скарги зводиться до того, що місцевим судом не спростовано та не досліджено відсутність факту невиконання рішення та відсутність підстав для винесення оскаржуваних постанов.

Фактично рішення суду є виконаним, оскільки з дня набрання законної сили постановою Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року по справі № 707/1607/17 ОСОБА_1 не здійснює будь-яких дій з використання земельної ділянки з кадастровим номером 7124985200:02:004:1001, не здійснює господарську діяльність, будівництво та інші дії та в свою чергу не робить перешкод у користуванні земельною ділянкою і здійсненні права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також, відповідно до резолютивної частини рішення не встановлено порядок виконання даного рішення, а тому, зі змісту актів вбачається, що вони є неконкретизованими, оскільки в них не зазначено, які саме визначені дії мав вчинити боржник. Дані акти від 29 серпня 2022 року складено з порушенням ч. 8 Наказу Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 Про затвердження інструкції з організації примусового виконання рішень, адже акти не містять підпису боржника або відмітки про відмову в підписанні акту, не визначена суть і характер проведених виконавчих дій, не зазначена кількість примірників.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника адвоката Сучила А. О., заступника начальника Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренко Ю. І., дослідивши матеріали виконавчого провадження, переглянувши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване судове рішення частково відповідає наведеним критеріям.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Права і обов`язки виконавців, обов`язковість вимог виконавця визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, за частиною 1 цієї статті, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року по цивільній справі № 707/1607/17 видано два виконавчі листи № 2/707/15/20 від 02 квітня 2021 року щодо зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у здійсненні ними права власності земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,2946 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124985200:02:004:1001, яка належить їм на праві спільної часткової власності в частках по 1/2 частині кожному, на підставі рішення Руськополянської сільської ради 12-13/VII від 07 вересня 2016 року та витягу з Державного земельного кадастру НВ-7103463392016 від 17 березня 2016 року, шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд.

23 квітня 2021 року на виконання рішення за виконавчими листами Черкаського районного суду Черкаської області № 2/707/15/20 старшим державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагорнюком С. В. відкрито виконавчі провадження ВП № 65223777 та № 65224530.

23 квітня 2021 року ОСОБА_1 направлялися постанови про відкриття виконавчих проваджень за вихідним № 10674/1 та № 10734/1 рекомендованим листом, номер відстеження пересилання поштового відправлення № 1800804874070.

Того ж дня боржнику за вихідними № 10702/1 та № 10738/1 рекомендованим листом направлялися вимоги державного виконавця, якою зобов`язано виконати рішення суду (номер відстеження пересилання поштових відправлень 1800804874070).

17 серпня 2022 року державним виконавцем винесена постанова про поновлення вчинення виконавчих дій по виконавчим провадженням № 65223777 та № 65224530.

17 серпня 2022 року за № 18606/7 заступником начальника Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренко Ю. І. Михальченку Ю. А. направлено вимогу виконавця щодо виконання виконавчого документу виконавчого листа № 2/707/15/20 від 02 квітня 2021 року з наданням підтверджуючих документів про факт виконання вимог у письмовому вигляді. Одночасно запропоновано у випадку невиконання рішення негайно надати пояснення щодо причин його не виконання.

Згідно до заяви ОСОБА_2 від 29 серпня 2022 року, станом на день написання заяви рішення суду боржником не виконано та проігноровано, зокрема на її земельній ділянці перебуває майно боржника, яке заважає ОСОБА_2 користуватися її власністю, а саме його незібраний урожай, кілька виноградних кущів, закопані металеві стовпчики, а також паркан від вулиці.

Відповідно до актів державного виконавця від 29 серпня 2022 року по виконавчих провадженнях ВП 65223777, ВП 65224530 встановлено, що боржником ОСОБА_1 рішення суду не виконано та проігноровано. На земельній ділянці, яка на праві власності належить ОСОБА_2 , наявне майно боржника, а саме паркан, залізні стовпи та не зібраний урожай. Боржника та його представника повідомлено в паперовому вигляді про те, що рішення суду мало бути виконано в строк до 26 серпня 2022 року про що боржник мав повідомити Черкаський ВДВС. Дана вимога божником проігнорована.

29 серпня 2022 року по виконавчим провадженням № 65223777 та № 65224530 винесено постанови про накладення штрафу у розмірі 3 400 грн по кожному виконавчому провадженню за повторне не виконання рішення суду без поважних причин.

02 вересня 2022 року адвокат Сучило А. О., який діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з листами до Черкаського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по виконавчим провадженням № 65223777 та № 65224530, в яких повідомив, що з дня набрання законної сили постановою Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року по справі № 707/1607/17 ОСОБА_1 не здійснює будь-яких дій з використання земельної ділянки з кадастровим номером 7124985200:02:004:1001, не здійснює господарську діяльність, будівництво та інші дії та в свою чергу не робить перешкод у користуванні земельною ділянкою і здійсненні права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також просив не накладати повторні штрафи, оскільки фактично боржником рішення є виконаним.

В подальшому державним виконавцем організовано виконання рішення суду без участі боржника ОСОБА_1 . Так 07 вересня 2022 року стягувачами за адресою визначеною місцем виконання рішення самостійно було прибрано із земельної ділянки майно боржника (окрім огорожі) про що складено відповідний акт.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже судом встановлено, що 23 квітня 2021 року на виконання рішення від 28 травня 2020 року за виконавчими листами Черкаського районного суду Черкаської області № 2/707/15/20 про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у здійсненні ними права власності земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1 , шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, старшим державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Нагорнюком С. В. відкрито виконавчі провадження ВП № 65223777 та № 65224530.

23 квітня 2021 року ОСОБА_1 було направлено постанови про відкриття приведених вище виконавчих проваджень за вихідним № 10674/1 та 10734/1 рекомендованим листом, (номер відстеження пересилання поштового відправлення № 1800804874070, а також рекомендованим листом № 10702/1 та № 10738/1 (номер відстеження пересилання поштових відправлень 1800804874070) вимоги державного виконавця, якими боржника зобов`язано виконати рішення суду.

17 серпня 2022 року державним виконавцем винесена постанова про поновлення вчинення виконавчих дій по виконавчим провадженням № 65223777 та № 65224530 та того ж дня заступником начальника Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренко Ю. І. Михальченку Ю. А. направлено вимогу виконавця щодо виконання виконавчого документу з наданням підтверджуючих документів про факт виконання вимог у письмовому вигляді. У випадку невиконання рішення запропоновано негайно надати пояснення щодо причин його не виконання.

Таким чином ОСОБА_1 достеменно було відомо про примусове виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року по цивільній справі № 707/1607/17 та про надання йому, як боржнику, строку для його виконання, які останнім проігноровано.

Заступником начальника Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренком Ю. І. було складено акти від 29 серпня 2022 року та 07 вересня 2022 року про факт невиконання боржником судового рішення щодо зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у здійсненні ними права власності земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1 , площею 0,2946 га, кадастровий номер 7124985200:02:004:1001, яка належить їм на праві спільної часткової власності в частках по 1/2 частині кожному, шляхом припинення її використання для експлуатації і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд.

Матеріали справи не містять доказів виконання боржником рішення суду від 28 травня 2020 року та усунення перешкод з земельної ділянки, кадастровий номер 7124985200:02:004:1001, у добровільному порядку та після направлення йому вимоги, що вказує не безпідставність доводів скаржника, на рахунок визнання незаконними дії щодо складення актів державного виконавця від 29 серпня 2022 року по виконавчих провадженнях № 65224530 та № 65223777 та скасування даних актів.

Водночас, вважаючи рішення самостійно виконаним, як стверджується в скарзі на дії державного виконавця та в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 у відповідності до ч. ч. 4, 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» письмово не повідомив державного виконавця про його повне чи часткове виконання з наданням відповідних доказів, або ж не надав пояснень за фактами невиконання рішення або законних вимог виконавця. В свою чергу заява стягувача ОСОБА_2 від 29.08.2022 засвідчує протилежне, а саме не виконання приведеного судового рішення.

Листи представника ОСОБА_1 - адвоката Сучило А. О. датовані 02 вересня 2022 року, адресовані Черкаському відділу державної виконавчої служби у Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про те, що на вимогу державного виконавця Нечипоренка Ю. І. від 17.08.2022 за № 18614/7 повідомляє, що з дня набрання законної сили постановою Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2021 року ОСОБА_1 не здійснює будь-яких дій з використання земельної ділянки в АДРЕСА_1 , не здійснює господарську діяльність, будівництво та інші дії та в свою чергу не робить перешкод у користуванні земельною ділянкою, що фактично вказує на те, що рішення боржником є виконане, за встановлених судом обставин, не є доказом виконання рішення суду та спростовується іншими доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що відповідно до резолютивної частини рішення не встановлено порядок виконання даного рішення, а тому, зі змісту актів вбачається, що вони є неконкретизованими, оскільки в них не зазначено, які саме визначені дії мав вчинити боржник, не заслуговують на увагу з огляду на те, що у випадку якщо спосіб виконання рішення суду є незрозумілим, зокрема боржникові, яким являється ОСОБА_1 , положення ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження та ст. 271 ЦПК України регламентує порядок звернення до суду з відповідною заявою про роз`яснення судового рішення. Скаржником, за відкритого виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду, не ініціювалося питання, щодо роз`яснення рішення, як повністю так і в частково, з огляду на що дані аргументи скарги є невмотивованими.

Щодо невідповідності актів складених державним виконавцем 29 серпня 2022 року п. 8 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, з огляду на те, що вони не містять підпису боржника або відмітки про відмову в підписанні акту, а також не визначена суть та характер проведених виконавчих дій, суд зазначає наступне. Державний виконавець в межах своїх повноважень, передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» з метою виконання судового рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2020 року по справі № 707/1607/17 у вищенаведених виконавчих провадженнях, здійснив перевірку виконання боржником ОСОБА_1 даного рішення та попередньо направленої вимоги про його виконання. Результати перевірки були ним зафіксовані в акті який підтверджує встановлені останнім факти, а також містить висновок про невиконання судового рішення боржником. Відповідно вказаний акт підписаний лише особою яка брала участь у його складанні.

З огляду на викладене судова колегія констатує, що матеріали справи містять достатньо аргументовані докази в контексті ст. 77-80 ЦПК України які вказують на те, що державний виконавець діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень, а також його дії були спрямовані на виконання судового рішення у справі № 707/1607/17.

В контексті наведеного, у місцевого суду обґрунтовано не було підстав для задоволення цієї частини вимог, з чим цілком погоджується і суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін оскаржувану ухвалу в цій частині вимог.

Що стосується частини вимог про визнання незаконними дій державного виконавця щодо винесення постанов про накладення штрафів від 29 серпня 2022 року по виконавчих провадженнях № 65224530 та № 65223777 та скасування вказаних постанов, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, вимогами спеціального Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що розгляд скарг на дії державного виконання щодо накладення штрафу здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічні норми містяться і в п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», якою роз`яснено, що постанови державного виконавця, зокрема про накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов`язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі.

Тому судам слід ураховувати, що спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця, зокрема про накладення штрафу, прийнятої під час виконання будь-яких виконавчих документів, у тому числі рішень судів загальної юрисдикції та господарських судів, також належать до адміністративної юрисдикції.

Штраф - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Для накладення штрафу виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Вказана правова позиція відображена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 213/2012/16, від 06.06.2018 року у справі № 127/9870/16-ц, від 03.10.2018 року у справі № 320/7888/16-ц, від 16.01.2019 року у справі № 279/3458/17-ц.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), тобто не за рішенням, ухваленим судом, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, що передбачено як ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», так і ч. 1ст. 287 КАС України.

Отже, справи щодо оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення, належать до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі в частині визнання незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанов про накладення штрафів від 29 серпня 2022 року по виконавчих провадженнях № 65224530 та № 65223777 та скасування вказаних постанов, слід закрити так як заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 255, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сучила Артема Олеговича задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2022 року в частині заявлених вимог про визнання незаконними дій щодо складення актів державного виконавця від 29 серпня 2022 року по виконавчих провадженнях № 65224530 та № 65223777 та скасування даних актів, залишити без змін.

В частині вимог про визнати незаконними дій державного виконавця щодо винесення постанов про накладення штрафів від 29 серпня 2022 року по виконавчих провадженнях № 65224530 та № 65223777 та скасування вказаних постанов, закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення з указаними вимогами шляхом подання скарги в порядку адміністративного судочинства до адміністративного суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах передбачених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 11 січня 2023 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко