Рішення

від 04.09.2006 по справі 45/182пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/182пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.09.06 р.                                                                               Справа № 45/182пд                               

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Костянтинівський вогнетривкий

                    завод “Червоний жовтень”, ЄДРПОУ 00191862, м. Костянтинівка

до відповідача 1 : Бюро технічної інвентаризації, ЄДРПОУ 03336580, м. Костянтинівка

до відповідача 2 : Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Універсал”,

                                ЄДРПОУ 31245768, м.Львів

до відповідача 3 : Товариства з обмеженою відповідальністю “Водолій –К”,

                             ЄДРПОУ 31215361, м. Львів

до відповідача 4 : Товариства з обмеженою відповідальністю “Геобуд”,

                              ЄДРПОУ 32377855, м. Київ

про визнання недійсними угод та визнання права власності

Суддя     Б.Д. Плотніцький

При секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:  

Від позивача: не з'явився

Від відповідача 1: не з'явився

Від відповідача 2: не з'явився

Від відповідача 3: Лебединський В.І. – дов.

Від відповідача 4: Мар`єнко С.В. – дов.

В засіданні суду брали участь  

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Костянтинівський вогнетривкий завод “Червоний жовтень”, м. Костянтинівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Бюро технічної інвентаризації, м. Костянтинівка, до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Універсал”, м.Львів, до відповідача 3,  Товариства з обмеженою відповідальністю “Водолій –К”, м. Львів, до відповідача 4, Товариства з обмеженою відповідальністю “Геобуд”, м. Київ,  про визнання угод між ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”, м.Костянтинівка та ТОВ „Транс Універсал”, м.Львів, ТОВ „Водолій – К”, м.Львів та ТОВ „Геобуд” недійсними (неукладеними) та визнання права власності за ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”, м.Костянтинівка на майно, яке було передане у власність ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”, згідно з розпорядженням Донецької обласної Ради народних депутатів („Про створення ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”) від 15.12.1994р. №420-р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на право власності на об'єкти, які знаходяться за адресою: Донецька область, вул. Мирошниченка, 2; Донецька область, вул.К.Лібкнехта, 36, які були продані відповідно до договорів купівлі-продажу між ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод” “Червоний жовтень”, м.Костянтинівка та ТОВ „Транс Універсал”, м.Львів, а також ТОВ „Водолій – К”, м.Львів та ТОВ „Геобуд”, м.Київ.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву №1807 від14.07.2006р. позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх доводів відповідач 1 посилається на те, що він не є належним відповідачем, оскільки не є стороною спірних договорів купівлі-продажу.

Відповідач 2 у судові засідання не з'являвся, позов не оскаржив, відзив не надав.

Згiдно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідач 3 у відзиві на позовну заяву №32-07 від 28.07.2006р. позовні вимоги не визнає та просить припинити провадження по справі.

В підтвердження своїх заперечень відповідач 3 посилається на те, що не є власником майна, яке є предметами спірних договорів купівлі-продажу.

При цьому, посилається на те, що господарським судом було припинене провадження по справі №32/164, предметом якого були зустрічні вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу  №18/06 від  18.06.2004р., укладеного між ним та відповідачем 2, у зв'язку з ліквідацією відповідача 2 за цим позовом.

Відповідач 4 проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву б/н від 20.07.2006р. просить відмовити в задоволенні вимог позивачу у зв'язку з необґрунтованістю.

В обґрунтування своїх доводів відповідач 4 посилається на те, що позивачем в позовній заяві не зазначені підстави, причини та не надані докази, що підтверджують оспорюване право будь-ким із відповідачів.

Крім цього, відповідач 4 стверджує, що під час розгляду справи №10/123пн про усунення перешкод в реалізації права власності ТОВ „Геобуд”, згідно з договором б/н від 20.10.2005р., було фактично підтверджено, що угода, яка була укладена між ТОВ „Водолій – К” та ТОВ „Геобуд”, є законною і на даний час не оспорена будь-якою із сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлене наступне:

Відповідно до розпорядження Донецької обласної ради народних депутатів №420р від 15.12.1994р. на базі Державного Костянтинівського заводу „Червоний Жовтень”, м.Костянтинівка створене Відкрите акціонерне товариство „Червоний Жовтень”.

05.05.2001р. за №406 був затверджений перелік нерухомого майна, що передане у власність ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”.

Ухвалою господарського суду Донецької області по справі №5/205Б від 21.12.2005р. позивач – Відкрите акціонерне товариство „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”, м.Костянтинівка, було визнане банкрутом.

Одночасно даною ухвалою була відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців до 21.06.2006р.

Ліквідатором була призначена Миронова О.В.

Ліквідатором Мироновою О.В. на адресу відповідача 1 був направлений запит №02/11 від 24.01.2006р. про надання інформації щодо наявності у позивача за цим позовом нерухомого майна, а також інформацію про останні дії, які здійснювались під керівництвом позивача по розпорядженню даним майном протягом останніх трьох років.

На даний запит Костянтинівське міське бюро технічної інвентаризації направило відповідь №553 від 21.02.2006р., згідно з якою позивача було повідомлено про те, що за даними БТІ за позивачем не зареєстровано нерухоме майно, розташоване в м.Костянтинівка та Костянтинівському районі.

Позивачем відповідачу 1 був направлений запит №02/11 від 10.03.2006р. про надання інформації про переоформлення нерухомого майна за останні  три роки.

Відповідачем 1 була надана відповідь №926 від 03.04.2006р., що згідно даних БТІ за позивачем нерухоме майно, розташоване в м.Костянтинівка та Костянтинівському районі, не зареєстровано.

Одночасно до даного листа відповідачем 1 були надані копії договорів купівлі-продажу.

02.06.2006р. ліквідатором Відкритого акціонерного товариства “Костянтинівський вогнетривкий завод “Червоний жовтень”, м. Костянтинівка Мироновою О.В. була подана заява до БТІ м.Костянтинівка з проханням зареєструвати майно, яке знаходиться за адресою вул.Мирошниченка, 2 та вул.Карла – Лібнехта у м.Костянтинівка за підприємством – банкрутом ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод “Червоний жовтень”, м. Костянтинівка

БТІ була надана відповідь №1604 від 20.06.2006р. з відмовою зареєструвати право власності на тій підставі, що право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: К.Лібкнехта,36 та Мирошниченко,2, зареєстровані за іншими власниками.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про визнання угод між ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний жовтень”, м.Костянтинівка та ТОВ „Транс Універсал”, м.Львів, ТОВ „Водолій – К”, м.Львів та ТОВ „Геобуд” недійсними (неукладеними) та визнання права власності за ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний жовтень”, м.Костянтинівка на майно, яке було передане у власність ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний жовтень”, згідно з розпорядженням Донецької обласної Ради народних депутатів („Про створення ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний жовтень”) від 15.12.1994р. №420-р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без стврення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому, за приписом ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами  в  судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

При дослідженні матеріалів справи, судом було встановлено, що відповідно до довідки Управління державної реєстрації Львівської міської ради №24/2-2183 від 18.10.2005р. державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Універсал” припинена за рішенням власників (номер запису 14151110002000317 від 26.09.2005р.).

Крім цього, ухвалою господарського суду Донецької області від 16.11.2005р. по справі №32/164пн за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Універсал” до Відкритого акціонерного товариства “Костянтинівський вогнетривкий завод “Червоний жовтень” про усунення перешкод в реалізації права власності та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Костянтинівський вогнетривкий завод “Червоний жовтень” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Універсал” про визнання договору недійсним, провадження по справі було припинене у зв'язку з тим, що відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Універсал” відбулось припинення юридичної особи (ліквідований).

За таких обставин, вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Універсал” про визнання угод між ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний жовтень”, м.Костянтинівка та ТОВ „Транс Універсал”, м.Львів, ТОВ „Водолій – К”, м.Львів та ТОВ „Геобуд” недійсними (неукладеними) та визнання права власності за ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний жовтень”, м.Костянтинівка на майно, яке було передане у власність ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний жовтень”, згідно з розпорядженням Донецької обласної Ради народних депутатів („Про створення ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний жовтень”) від 15.12.1994р. №420-р підлягають залишенню без задоволення.

Щодо вимог Відкритого акціонерного товариства “Костянтинівський вогнетривкий завод “Червоний жовтень” до відповідача 1 Бюро технічної інвентаризації, м. Костянтинівка, відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю “Водолій –К”, м. Львів та відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю “Геобуд”, м. Київ, про визнання угод між ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний жовтень”, м.Костянтинівка та ТОВ „Транс Універсал”, м.Львів, ТОВ „Водолій – К”, м.Львів та ТОВ „Геобуд” недійсними (неукладеними) та визнання права власності за ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний жовтень”, м.Костянтинівка на майно, яке було передане у власність ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний жовтень”, згідно з розпорядженням Донецької обласної Ради народних депутатів („Про створення ВАТ „Червоний жовтень”) від 15.12.1994р. №420-р, господарський суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що позивач просить визнати недійсними (неукладеними) угоди, підписані між ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”, м.Костянтинівка та ТОВ „Транс Універсал”, м.Львів, ТОВ „Водолій – К”, м.Львів та ТОВ „Геобуд”, а також визнати право власності ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”, м.Костянтинівка на майно, яке було передане у власність ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”, згідно з розпорядженням Донецької обласної Ради народних депутатів („Про створення ВАТ „Червоний Жовтень”) від 15.12.1994р. №420-р.

При дослідженні матеріалів справи було встановлено, що розпорядженням Донецької обласної Ради народних депутатів №420-р від 15.12.1994р. „Про створення ВАТ „Червоний Жовтень”) було вирішено створити Відкрите акціонерне товариство „Червоний Жовтень”, проте відповідно до переліку нерухомого майна №406 від 05.05.2001р. майно було передане Відкритому акціонерному товариству Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”.

Крім цього, відповідно до даного переліку ввійшли об'єкти, які знаходяться як у м.Костянтинівка (вул.Мирошниченка, вул.К.Лібнехта, вул.К.Лібнехта-Пушкинська) так і в м.Красний Лиман.

Тобто, майно, що було продано відповідачу 2, відповідачу 3 та відповідачу 4, і майно, внесене в перелік нерухомого майна №406 від 05.05.2001р., це не одне і те ж майно. Вказаний перелік попри продане відповідачам майно включає в себе і інші об`єкти.

Господарський суд зазначає, що з вимог, викладених у позовній заяві, було встановлено, що позивач просить визнати недійсними договір купівлі - продажу №17/10 від 17.10.2003р., укладений між ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень” та ТОВ „Транс Універсал” про купівлю – продаж майна, розташованого за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Мирошниченка,2; договір купівлі-продажу б/н від 20.10.2005р., укладений між ТОВ „Водолій – К” та ТОВ „Геобуд” про купівлю – продаж майна, розташованого за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Мирошниченка,2 та визнати право власності на майно, яке було передане згідно з розпорядженням Донецької обласної Ради народних депутатів від 15.12.1994р. №420-р.

При цьому, зі змісту позовної заяви мова йде про об'єкти, які знаходяться за адресою: м.Костянтинівка, вул. Мирошниченка, 2; м.Костянтинівка, вул.К.Лібкнехта, 36, та були продані відповідно до договорів купівлі-продажу між ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод” “Червоний жовтень”, м.Костянтинівка та ТОВ „Транс Універсал”, м.Львів, а також ТОВ „Водолій – К”, м.Львів та ТОВ „Геобуд”, м.Київ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.08.2006р. було зобов'язано позивача уточнити та конкретизувати позовні вимоги.

Проте позивачем не були виконані вимоги суду в цій частині.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, господарський суд вважає, що всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надані докази в підтвердження фактів, які б свідчили про порушення його прав під час укладення договорів купівлі-продажу.

Твердження позивача, що з жодним з вказаних підприємств ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод” “Червоний жовтень”, м. Костянтинівка ніяких відносин не мав і немає жодного доказу в Бюро технічної інвентаризації м. Костянтинівка про продаж ним свого нерухомого майна, не відповідає дійсності і судом до уваги не приймається виходячи з того, що відповідно до листа БТІ №926 від 03.04.2006р. (а.с.41) зазначено, що копії договорів купівлі-продажу додані до даного листа, тобто були направлені позивачу за цим позовом.

Між позивачем та відповідачем 2 був укладений договір №17/10 від 17.10.2003р. згідно з яким останній зобов'язаний прийняти та сплатити вартість будівель та споруд, розташованих по вул.Мирошниченка,2 у м.Костянтинівка.

Даним договором п.3.3 передбачено, що право власності переходить до покупця з моменту акту приймання – передачі, який підписаний між сторонами 17.10.2003р.

16.10.2003р. між позивачем та Товариством з обмеженою Науково – виробничим підприємством „Виробництво тугоплавких неметалічних сплавів „ про купівлю – продаж будівель та споруд ділянок по виробництву пробок та стаканів, розташованих за адресою: м. Костянтинівка, вул. Карла Лібнехта, 36.

Також право власності покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання – передачі. Даний акт був підписаний між сторонами 16.10.2003р.

Оскільки дані договори були укладені до набрання чинності Цивільним кодексом України, обов'язкове їх нотаріальне посвідчення не було передбачено Цивільним кодексом Української РСР.

Відповідачем 1 надані як копії вказаних договорів, так і актів приймання – передачі, на яких наявні підписи та печатки позивача.

З урахуванням викладеного, твердження позивача про відсутність у відповідача 1 доказів продажу спірного майна не відповідає дійсності.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що права власності на спірні об'єкти були правомірно зареєстровані за їх покупцями.

При дослідженні матеріалів справи було встановлено, що вказані спірні договори купівлі-продажу на час розгляду справи ніким із сторін не оспорені, претензії щодо невиконанання або неналежного виконання умов вказаних договорів у сторін відсутні.

Таким чином, дані договори є дійсними.

Стосовно вимог позивача про визнання права власності на майно згідно переліку нерухомого майна, переданого позивачу, то суд дійшов до висновку, що вони також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Статтею 48 Закону України передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За змістом ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, з урахуванням викладеного, власник майна може звернутися до господарського суду з позовом про визнання його права власності лише у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним правовстановлювального документа.

Доказів оспорювання, невизнання або втрати правовстановлювальних документів позивачем не надано, судом не встановлено.

Оскільки господарський суд дійшов до висновку, що договори купівлі-продажу майна є дійсними, підстав для визнання права власності на спірні об'єкти за позивачем судом не встановлено.

Крім того, позивач не надав доказів оспорювання, невизнання його права власності і на те майно, яке не було предметом договорів купівлі-продажу з відповідачами 2,3,4, але ввійшло в перелік №406 від 05.05.2001р.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно пред'явлені вимоги про визнання угод між ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”, м.Костянтинівка та ТОВ „Транс Універсал”, м.Львів, ТОВ „Водолій – К”, м.Львів та ТОВ „Геобуд” недійсними (неукладеними) та визнання права власності за ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”, м.Костянтинівка на майно, яке було передане у власність ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”, згідно з розпорядженням Донецької обласної Ради народних депутатів („Про створення ВАТ „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”) від 15.12.1994р. №420-р.

Стосовно клопотання позивача в порядку ст.66,67 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке було передано у власність Відкритому акціонерному товариству „Костянтинівський вогнетривкий завод „Червоний Жовтень”, згідно з розпорядженням Донецької обласної Ради народних депутатів від 15.12.1994р. №420-р та передати дане майно позивачу на відповідальне зберігання, то воно судом залишене без задоволення як необгрунтоване, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б утруднили або зробили неможливим виконання судового рішення, позивачем не надано, судом не встановлено.

З урахуванням вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                             ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Костянтинівський вогнетривкий завод “Червоний жовтень”, м. Костянтинівка, до відповідача 1, Бюро технічної інвентаризації, м. Костянтинівка, відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Універсал”, м.Львів, відповідача 3,  Товариства з обмеженою відповідальністю “Водолій –К”, м. Львів, відповідача 4, Товариства з обмеженою відповідальністю “Геобуд”, м. Київ, про визнання недійсними угод та визнання права власності, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні  04.09.2006р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.