Рішення

від 09.01.2023 по справі 200/4688/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2023 року Справа№200/4688/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2022 року позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача №051330003129 від 08.09.2022;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 03.08.2022, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи:

з 17.12.2001 по 15.08.2008, та с 06.07.2009 по 06.10.2014 у якості гірника підземного, забійника підземного з повним робочим днем на підземній роботі у ТВД «Орендне підприємство «Шахта ім. Святої Матрони Московської»,

з 16.10.2014 по 05.12.2016 у якості забійника на відбійних молотках 6 розряду підземного, зайнятий повний робочий день на підземній роботі у ТОВ «Технологія вуглездобичі»,

з 06.12.2016 по 09.01.2020 у якості забійника на відбійних молотках 6 розряду підземного, зайнятий повний робочий день на підземній роботі у ТОВ «Укргеосервіс».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликався на те, що подав заяву на призначення пільгової пенсії до якої були додані всі необхідні документи, але відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу підземній роботі у ТВД «Орендне підприємство «Шахта ім. Святої Матрони Московської», у ТОВ «Технологія вуглездобичі» та у ТОВ «Укргеосервіс». З наведених підстав, позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасовуванню.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. За результатом розгляду заяви від 02 вересня 2022 року та наданих позивачем документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах від 08 вересня 2022 року згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 не зараховані періоди роботи згідно з довідками від 13.01.22 №1, яка видана ТОВ «Технологія вуглездобичі», від 12.01.2022 №3, яка видана ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської», від 13.01.22 №1, яка видана ТОВ «Укргеосервіс», оскільки зазначені довідки не відповідають Додатку 5 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» в частині підписантів, а саме підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів відсутні. Документи, щодо відсутності посади начальника відділу кадрів та головного бухгалтера в штатному розписі підприємства заявником не наддавались. Отже, згідно з наданими документами та індивідуальними відомостями страховий стаж заявника становить 20 років 05 місяців 14 днів, пільговий стаж за роботу за Списком робіт і професій, які дають право на пенсію незалежно від віку, за умови зайнятості на зазначених роботах не менше 25 років, з врахуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, становить 03 роки 03 місяці 12 днів.

24 жовтня 2022 року позовна заява залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення її недоліків.

08 грудня 2022 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08 грудня 2022 року від відповідача витребувані докази.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 громадянин України народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 .

02 вересня 2022 року ОСОБА_1 подана заява 1599 про призначення пенсії за віком, до якої були додані два дипломи (свідоцтва, атестати) про освіту, довідка про зміну назви організації, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників №4/548; №4/423; №3; №1, трудова книжка НОМЕР_2 .

08 вересня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку НОМЕР_3 , яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з рішенням за наданими документами та індивідуальними відомостями страховий стаж заявника становить 20 років 05 місяців 14 днів, пільговий стаж за роботу за списком робіт і професій, які дають право на пенсію незалежно від віку, за умови зайнятості на зазначених роботах не менше 25 років, з врахуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, становить 03 роки 03 місяці 12 днів. До страхового стажу роботи зараховані всі періоди.

До пільгового стажу роботи не зараховані періоди роботи згідно з довідками від 13.01.2022 №1, яка видана ТОВ «Технологія вуглездобичі», від 12.01.2022 №3, яка видана ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської», від 13.01.2022 №1, яка видана ТОВ «Укргеосервіс», оскільки зазначені довідки не відповідають додатку 5 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» в частині підписантів, а саме підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів відсутні. Документи, щодо відсутність посади начальника відділу кадрів та головного бухгалтера в штатному розписі підприємства заявником не надавались.

12 січня 2022 року ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» видана довідка про підземні виходи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на шахті «Новодзержинська» за вихідним №3, за період 2001-2003 роки.

13 січня 2022 року ТОВ «Технологія вуглездобичі» видана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній за вих. №1, згідно з якою ОСОБА_1 в період з 16 жовтня 2014 року по 05 грудня 2016 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією забійник на відбійних молотках 6 розрядку підземний, зайнятий повний робочий день на підземній роботі, дільниці з видобутку вугілля, що передбачена списом І розділ І підрозділ І постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016.

13 січня 2022 року ТОВ «УКРГЕОСЕРВІС» видана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній за вих. №1, згідно з якою ОСОБА_1 в період з 06 грудня 2016 року по 09 січня 2020 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією забійник на відбійних молотках 6 розрядку підземний, зайнятий повний робочий день на підземній роботі, дільниці з видобутку вугілля, що передбачена списом І розділ І підрозділ І постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016.

В трудовій книжці НОМЕР_2 , яка видана 17 жовтня 2001 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за спірні періоди страхового стажу містяться наступні записи:

ДЕРЖАВНЕ ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

«ШАХТА «НОВОДЗЕРЖИНСЬКА»

запис №2 - 18.10.2001 - прийнятий сторожем, наказ №141-к від 16.10.2001

запис №3 - 17.12.2001- 20.12.2001 - навчання в учбовому пункті шахти

запис №4 - 21.12.2001 - переведений підземним учнем гірника з повним робочим днем на підземній роботі дільниця ШТ, наказ №173к від 17.12.2001,

запис №5 - 31.01.2002 - переведений підземним гірником 2 розряду з повним робочих днем на підземній роботі дільниці ШТ, наказ №17к від 31.01.2002,

запис №6 - 02.12.2002 - 03.12.2002 - навчання в учбовому пункті шахти, протокол 03.12.2002,

запис №7 - 04.12.2002 - переведений підземним учнем забійника з повним робочим днем на підземній роботі дільниці 86-530, наказ №176к від 02.12.2002,

запис №8 - 29.05.2003 - переведений підземним забійником VI розряду з повним робочим днем на підземній роботі дільниця 86-530, наказ №69к від 30.05.2003,

запис №11 - 15.08.2008 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, наказ №150/к від 15.08.2008.

ЗА ДАНИМИ «ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗАСТРАХОВАНУ ОСОБУ ОСОБА_2» (ФОРМА ОК-5)

спеціальний стаж у роботодавця Відкрите акціонерне товариство «Шахта «Новодзержинська», Державне підприємство «Шахта «Новодзержинська» (код ЄДРПОУ 05473186) облікований: за 2009 рік за кодом ЗПЗ014А2; за січень-квітень 2010 року за кодом ЗПЗ014А2.

спеціальний трудовий стаж у роботодавця ТВД «Орендне підприємство «Шахта ім. Святої Матрони Московської» (код ЄДРПОУ 36182252) облікований: за січень-грудень 2011 року за кодом ЗПЗ014А2; за січень-грудень 2012 року за кодом ЗПЗ014А2; за січень-грудень 2013 року за кодом ЗПЗ014А2; за січень - 06 жовтня 2014 року за кодом ЗПЗ014А2.

спеціальний стаж роботодавця у Товариством з обмежено відповідальністю «Технологія вуглездобичі» (код ЄДРПОУ 35560130) облікований: за січень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року за кодом ЗПЗ014А2.

спеціальний стаж у роботодавця Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргеосервіс» (код ЄДРПОУ 35398312) облікований: за 26 днів грудня 2016 року за кодом ЗПЗ014А2; за січень-грудень 2017 року за кодом ЗПЗ014А2; за січень-грудень 2018 року за кодом ЗПЗ014А2; за січень-грудень 2019 року за кодом ЗПЗ014А2; за січень 2020 року за кодом ЗПЗ014А2.

Згідно з формою РС-право стаж ОСОБА_1 становить - 23 роки 8 місяців 11 днів, в робота за Списком №1 - 18 років 0 місяців 10 днів.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) .

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.

Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV.

Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Зазначений Порядок №383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 (далі - Список № 202).

Згідно з розділом І Списку №202 право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

В період з 11 березня 1994 року по 16 січня 2003 року застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І вказаного Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

В період з 16 січня 2003 року по 03 серпня 2016 року застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Згідно з підпунктом «а» пункту 1.1а підрозділу 1 розділу І цього Списку №1 правом пільгового пенсійного забезпечення користуються усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

За результатами судового розгляду встановлено, що за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку у трудовій книжці, яка подана позивачем, відомості про роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесені відповідно до вимог Інструкції, крім того, містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження його стажу роботи за спірні періоди.

У формі РС-право ОСОБА_1 період роботи з 21 грудня 2001 року по 03 січня 2002 року, з 04 грудня 2002 року по 28 травня 2003 року протиправно не врахований відповідачем як стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі незалежно від віку).

Страховий стаж позивача з 01 січня 2004 року має обчислюватися за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV).

За наслідками судового розгляду встановлено, що за даними «Індивідуальних відомостей про застраховану особу форма ОК-5» за спірні періоди спеціальний стаж ОСОБА_1 облікований за кодом ЗПЗ014А2.

Згідно з довідниками кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановами правління Пенсійного фонду України 05 листопада 2009 року №26-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за № 1136/17152, 08 жовтня 2010 року №22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309, код підстави ЗПЗ014А2 застосовується з 05 листопада 1991 року та має назву «Працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років».

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений (далі - Порядок).

Тобто, відповідно до Порядку його дія поширюється виключно на випадки відсутності у особи трудової книжки або відповідних записів у ній.

В той же час, у пункті 1 цього Порядку визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

Згідно з пунктом 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, до впровадження персоніфікованого обліку.

Разом з тим, з копії трудової книжки, яка видана на ім`я позивача, вбачається, що як сама трудова книжку, так і відповідні записи у ній до впровадження персоніфікованого обліку, не мають дефектів їх вчинення та містять посилання на відповідні накази, засвідчені печатками підприємства.

Отже, відповідач протиправно посилається на невідповідність довідок, поданих позивачем, додатку 5 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», як на підставу для не зарахування до спеціального стажу періодів трудової діяльності після 1 січня 2004 року.

Відповідно частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17): оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, пред`явлені до відповідача слід задовольнити частково.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України відповідно до яких у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Разом з тим, обчислення страхового стажу та визначення розміру пенсії є дискреційними повноваженнями відповідного територіального органу ПФУ; суд не є органом, уповноваженим на призначення пенсії, а лише має компетенцію на здійснення судового контролю за відповідністю чинному законодавству оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта владних повноважень (постанови Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 804/3646/18 та від 21 грудня 2019 року у справі № 663/574/17).

Тому, суд, з метою повного захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення, та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статі 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , телефони: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, код ЄРДПОУ 13486010, e-mail: gu@dn.pfu.gov.ua) про визнання протиправними та скасування рішення 051330003129 від 08.09.2022; зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 03.08.2022, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на пенсію за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи: з 17.12.2001 по 15.08.2008, та с 06.07.2009 по 06.10.2014 у якості гірника підземного, забійника підземного з повним робочим днем на підземній роботі у ТВД «Орендне підприємство «Шахта ім. Святої Матрони Московської», з 16.10.2014 по 05.12.2016 у якості забійника на відбійних молотках 6 розряду підземного, зайнятий повний робочий день на підземній роботі у ТОВ «Технологія вуглездобичі», з 06.12.2016 по 09.01.2020 у якості забійника на відбійних молотках 6 розряду підземного, зайнятий повний робочий день на підземній роботі у ТОВ «Укргеосервіс», задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку 051330003129, прийняте 08 вересня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву 1599 про призначення пенсії за віком, подану 02 вересня 2022 року ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої прийняти відповідне рішення з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Повний текст рішення складено 09 січня 2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко