Рішення

від 10.01.2023 по справі 200/11347/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2023 року Справа№200/11347/20-а

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом державного відкритого акціонерного товариства «Вуглебуд» до Новогродівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

04 грудня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного відкритого акціонерного товариства «Вуглебуд» (далі позивач, ДВАТ «Вуглебуд») до Новогродівської міської ради (далі відповідач), в якому позивач просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 жовтня 2020 року № 54730880, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Роденком Романом Віталійовичем;

-зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Донецької області Роденка Романа Віталійовича провести державну реєстрацію прав на нерухоме майно базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з реєстраційним номером 992473414239, що розташована за адресою: Донецька обл., Мангушський р-н, с. Білосорайська Коса, вул. Азовська, буд. 65а, за заявою ДВАТ «Вуглебуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого від 21 жовтня 2020 року, реєстраційний номер 42069370.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

08 грудня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку загального позовного провадження; розпочав підготовче провадження; призначив підготовче засідання на 05 січня 2021 року; встановив строк та подання заяв по суті справи та витребував у відповідача докази.

Про дату час і місце проведення підготовчого засідання сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді підготовче засідання, призначене на 05 січня 2021 року, відкладено до 04 лютого 2021 року.

04 лютого 2021 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22 лютого 2021 року.

Судове засідання відкладалося у зв`язку з тим, що відповідач не надав в повному обсязі витребувані судом докази.

19 липня 2021 року суд постановив ухвалу, якою повторно витребував у відповідача заяву уповноваженої особи ДВАТ «Вуглебуд» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 жовтня 2020 року № 42069370 та усі документи, що були подані разом з нею; рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 жовтня 2020 року № 54730880 та всі документи, що слугували підставою для його прийняття; розписку про прийняття заяви від 21 жовтня 2020 року із зазначенням переліку документів, які були подані заявником разом з цією заявою.

Справа призначена до розгляду на 23 серпня 2021 року.

Про дату час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені в порядку, визначеному КАС.

В судове засідання сторони явку своїх представників не забезпечили, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У зв`язку з цим справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

На час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія Російської Федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 21 жовтня 2020 року звернувся до відділу державної реєстрації Новогродівської міської ради з заявою про державну реєстрацію права власності на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом ДВАТ «Вуглебуд».

Позивач стверджував, що разом з заявою від 21 жовтня 2020 року надав відповідачу копії договору купівлі-продажу на аукціоні бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09 січня 2002 року № 125; рішення Господарського суду Донецької області від 08 травня 2002 року у справі № 12/199пд; ухвали Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2017 року у справі № 241/863/16-ц; свідоцтва про право власності від 30 листопада 2001 року № 393, виданого на підставі рішення Мелекінської сільської ради від 14 листопада 2001 року № 184; витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11 квітня 2006 року № 10359199 та № 10359409, а також статуту ДВАТ «Вуглебуд».

23 жовтня 2020 року державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Роденко Р.В. прийняв рішення № 54730880 «Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень».

Цим рішенням відмовлено в державній реєстрації припинення права власності, форма власності: приватна, на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з реєстраційним номером 992473414239, що розташована за адресою: Донецька обл., Мангушський р-н, с. Білосорайська Коса, вул. Азовська, буд. 65а, за суб`єктом ДВАТ «Вуглебуд».

Рішення обґрунтоване тим, що заявлені права не відповідають документам, що їх посвідчують; ухвалою суду не скасовується запис про право власності Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952); ухвала не внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Вважаючи це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач доводив, що рішення, яке є предметом спору, не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а подані відповідачу документи не містять суперечностей.

Покликався на норми ст. 4, ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 24, ч. 1 ст. 27 Закону № 1952, п. п. 23, 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі Порядок № 1127), а також на наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 «Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2016 року за № 1504/29634 (далі Вимоги № 3276/5).

Позивач вказував на те, що в якості підстави для відмови в державній реєстрації рішення містить посилання на п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 з обґрунтуванням їх застосування: невідповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; ухвалою суду не скасовано запис про право власності Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; ухвала суду не внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Позивач доводив, що разом з заявою надав відповідачу всі документи, що підтверджують право власності.

Покликався на ч. 3 ст. 3 Закону № 1952 та зазначав, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Позивач вказував на те, що свідоцтво про право власності від 30 листопада 2001 року видане на підставі рішення Мелекінської сільської ради від 14 листопада 2001 року № 184 та зареєстровано в комунальному підприємстві «Мангушське бюро технічної інвентаризації».

На переконання позивача, це свідчить про те, що реєстрація права власності ДВАТ «Вуглебуд» на базу відпочинку «Вуглик» була проведена відповідно до вимог чинного на той час законодавства уповноваженим органом.

Крім того, позивач покликався на судові рішення у справах № 12/199пд та № 241/863/16-ц і стверджував, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлений факт належності ДВАТ «Вуглебуд» на праві власності бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а тому позивач не потребує додаткового доведення права власності та підстав його набуття.

Позивач вважав безпідставним посилання державного реєстратора на відсутність ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки в силу положень ч. 1 ст. 3 Закону № 1952 одним із обов`язків державного реєстратора є перевірка наданих документів для проведення реєстраційної дії і для перевірки цієї інформації державний реєстратор не лише вправі, але й зобов`язаний запитувати необхідну інформацію у відповідних органів.

Зазначав, що у разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень, державний реєстратор запитує копію такого рішення суду, засвідчену у встановленому законом порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З приводу посилання відповідача на те, що ухвалою суду не скасовано запис про право власності Державного реєстру прав власності на нерухоме майно позивач зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 1952 відомості про речові прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Зазначав, що 21 жовтня 2020 року ДВАТ «Вуглебуд», в особі ліквідатора Карпенка А.А., звернувся до відділу державної реєстрації Новогродівської міської ради для проведення державної реєстрації права власності на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідність повноважень особи, яка подала документи для державної реєстрації прав, була перевірена та встановлена.

Відповідач стверджував, що подані для державної реєстрації документи не відповідали вимогам ст. 22 Закону № 1952, а саме ухвала суду не була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, що передбачено законодавством у сфері державної реєстрації.

Також ухвалою суду не визнається право власності та не скасовується запис про право власності, а подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

Відповідач вказував на те, що при проведення перевірки документів та відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав або відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень були виявлені записи про право власності на заявлене майно та суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Відповідач покликався на п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 та зазначав, що наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач державне відкрите акціонерне товариство «Вуглебуд» (ідентифікаційний код: 00179967) зареєстроване як юридична особа 13 листопада 1996 року, про що 27 січня 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

З 22 квітня 2016 року ДВАТ «Вуглебуд» перебуває в стані припинення у зв`язку з внесенням до ЄДР судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Державна реєстрація припинення ДВАТ «Вуглебуд» як юридичної особи не проведена.

Згідно з відомостями ЄДР уповноваженою особою ДВАТ «Вуглебуд» є ОСОБА_1 голова комісії з припинення.

Відповідач Новогродівська міська рада (ідентифікаційний код: 04052985) зареєстрована як юридична особа 21 травня 1997 року, про що до ЄДР внесений відповідний запис; є органом місцевого самоврядування.

В структуру Новогродівської міської ради входить відділ державної реєстрації, який є суб`єктом державної реєстрації прав в розумінні Закону № 1952.

21 жовтня 2020 року уповноважена особа ДВАТ «Вуглебуд», а саме голова комісії з припинення ОСОБА_1 , звернувся до відділу реєстрації прав Новогродівської міської ради з заявою про державну реєстрацію прав та за їх обтяжень (щодо права власності), яка зареєстрована 21 жовтня 2020 року об 11:09:20 за реєстраційним номером 42069370.

Дослідивши зміст цієї заяви, суд встановив, що, серед іншого, заявник навів в ній такі відомості:

Відомості про право власності/довірчої власності:

вид реєстрації: припинення;

тип права власності: право власності;

номер запису про право власності: 15767735;

форма власності: приватна;

Відомості про об`єкт нерухомого майна:

тип об`єкта: інший база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

доповнення до типу об`єкта: база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

опис об`єкта: база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 992473414239;

місцезнаходження об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1 ;

Відомості про суб`єкта:

суб`єкт є заявником;

суб`єкт права;

юридична особа ДВАТ «Вуглебуд».

Як свідчить картка прийому заяви № 228943983, заява про державу реєстрацію отримана державним реєстратором прав на нерухоме майно начальником відділу реєстрації Новогродівської міської ради Роденком Р.В. та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21 жовтня 2020 року 11:09:20 за реєстраційним номером 42069370.

В переліку документів, що подані разом з заявою, зазначена лише «ухвала суду, серія та номер 241/863/16-ц, видавник: Апеляційний суд Донецької області».

Відомості про подання позивачем разом з заявою про державну реєстрацію будь-яких інших документів в картці прийому заяви не відображені.

Розглядаючи заяву ДВАТ «Вуглебуд» про державну реєстрацію прав від 21 жовтня 2020 року, державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Роденко Р.В. використовував відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, індексний номер документа: 229314263, дата, час формування: 23 жовтня 2020 року 09:18:29, сформована державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Роденком Р.В. на підставі заяви від 21 жовтня 2020 року з реєстраційним номером 42069370, за параметрами запиту:

пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про: право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, безхазяйне нерухоме майно;

пошук в Державних реєстрах, що функціонували до 2013 року: реєстр речових прав на нерухоме майно, державний реєстр іпотек, єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна;

адреса об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1 ;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить таку інформацію:

Актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна:

реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 992473414239;

об`єкт нерухомого майна: база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

опис об`єкта: Загальна площа (кв. м): 206,5;

адреса: АДРЕСА_1 ;

номер об`єкта в РПВН: 4090795;

Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: основна будівля, А-1, загальною площею 50 кв. м; літній будиночок, Б-1, загальною площею 31 кв. м; літній будиночок, В-1, загальною площею 31,3 кв. м; літній будиночок, Г-1, загальною площею 31,4 кв. м; літній будиночок, Д-1, загальною площею 31,4 кв. м; літній будиночок, Ж-1, загальною площею 31,5 кв. м; навіси, б, в, г, д, ж; колодязь, к; замощення, І; огорожа, 1-5.

Актуальна інформація про право власності:

номер запису про право власності/довірчої власності: 15767735;

тип права власності: право власності;

дата, час державної реєстрації: 03 серпня 2016 року 16:53:49;

державний реєстратор: Джеренов Є.С., Мангушська районна державна адміністрація, Донецька обл.;

підстава для державної реєстрації: рішення суду, серія та номер: 241/863/16-ц; 2/241/167/2016, виданий 24 червня 2016 року, видавник: Першотравневий районний суд Донецької області;

підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30807955 від 05 серпня 2016 15:03:09, Джеренов Є.С., Мангушська районна державна адміністрація, Донецька обл;

форма власності: приватна;

розмір частки: 1/1;

власники: Красноармійська територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості України, код ЄДРПОУ 02657968.

Інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно:

Відомості про об`єкти нерухомого майна:

реєстраційний номер майна: 4090795;

тип майна: база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ;

загальна площа (кв. м) 206,5;

номер запису 11 в книзі 11;

Відомості про право власності:

дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 29 вересня 2006 року;

дата внесення запису: 29 вересня 2006 року;

ПІБ: ОСОБА_2 ;

РНОКПП: НОМЕР_1 ;

дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України, НОМЕР_2 , 09 грудня 1998 року;

форма власності: приватна;

частка власності: 1/1;

підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, №№ 1416, 28 вересня 2006 року, Цукурова С.С., приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу.

Аналогічні відомості наведені в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер документа: 229314714, дата, час формування: 23 жовтня 2020 року 09:20:05, документ сформовано: державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Донецької області Роденком Р.В. на підставі заяви від 21 жовтня 2020 року з реєстраційним номером 42069370.

23 жовтня 2020 року державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Роденко Р.В., розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 21 жовтня 2020 року 11:09:20 за реєстраційним номером 42069370, яку подав ОСОБА_1 , який діє на підставі інформації з ЄДР, для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з реєстраційним номером 992473414239, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, та прийняв рішення № 54730880 «Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень».

Рішення обґрунтовано тим, що за наслідками розгляду заяви від 21 жовтня 2020 року та поданих разом з нею документів, державний реєстратор встановив, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; ухвалою суду не скасовується запис про право власності Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952, ухвала суду не внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 24 Закону № 1952, п. п. 18 і 23 Порядку № 1127, державний реєстратор вирішив відмовити у державній реєстрації припинення права власності, форма власності: приватна, на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з реєстраційним номером 992473414239, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності: приватна, за суб`єктом: ДВАТ «Вуглебуд».

Заявнику роз`яснено, що це рішення може бути оскаржено відповідно до законодавства.

Як свідчить картка прийому заяви, рішення від 23 жовтня 2020 року № 54730880 «Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень» уповноважена особа ДВАТ «Вуглебуд» отримала під особистий підпис 30 жовтня 2020 року.

Дослідивши надані позивачем документи, які підтверджують право власності ДВАТ «Вуглебуд» на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », суд встановив такі обставини.

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 30 листопада 2001 року № 393, в цілому база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка складається з шести основних будівель, та розташована в с. Білосарайська Коса, вул. Азовська, належала Дмитровському шахтобудівельному управлінню № 2 ДВАТ «Вуглебуд» на праві державної власності на підставі рішення Мелекінської сільської ради від 14 листопада 2001 року № 184.

Суд зауважує, що додана до позовної заяви копія свідоцтва про право власності від 30 листопада 2001 року № 393 не містить підпису керівника органу, який його видав, а також печатки цього органу; реєстраційний напис на зворотному боці свідоцтва не заповнений.

10 вересня 2001 року Міністерство палива та енергетики України надало згоду ДВАТ «Вуглебуд» на реалізацію основних засобів, що знаходяться на балансі ДВАТ згідно з наданим переліком, за умови, що це майно не знаходиться у податковій заставі, відносно нього немає позовів та не порушено справу про банкрутство. У цей перелік увійшла і база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

01 жовтня 2001 року ДВАТ «Вуглебуд» звернулося до Об`єднаної державної податкової інспекції м. Красноармійськ (далі ОДПІ м. Красноармійськ) за наданням згоди на реалізацію майна на підставі вказаного вище листа Міністерства.

ОДПІ м. Красноармійськ надало згоду на реалізацію майна за умови, що кошти, одержані від продажу, будуть направлені на погашення заборгованості перед бюджетом.

07 грудня 2001 року у справі № 15/180б Господарський суд Донецької області виніс ухвалу про порушення справи про банкрутство за заявою Красноармійської ОДПІ до боржника ДВАТ «Вуглебуд»; цією ж ухвалою господарський суд ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.

09 січня 2001 року між Відділенням у м. Димитрові Красноармійської ОДПІ через брокера Селидівської біржі нерухомості та приватним підприємством «Торговий дім «Кристал» був укладений договір купівлі-продажу на аукціоні бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресою: Донецька обл., Першотравневий р-н, с. Білосарайська Коса, згідно з яким приватне підприємство «Торговий дім «Кристал» одержало у власність базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

ДВАТ «Вуглебуд» із цим не погодилось та звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ОДПІ м. Красноармійськ про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

08 травня 2002 року Господарський суд Донецької області ухвалив рішення у справі № 12/199пд, яким позов ДВАТ «Вуглебуд» до ОДПІ м. Красноармійська про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення сторін в первісне положення задовольнив повністю, а саме:

-визнав недійсним договір № 125 купівлі-продажу на аукціоні бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресою: с. Білосарайська Коса, Першотравневий р-н, Донецька обл., від 09 січня 2002 року, укладений між Відділенням у м. Димитрові Красноармійської ОДПІ та приватним підприємством «Торговий дім «Кристал»;

-зобов`язав приватне підприємство «Торговий дім «Кристал» повернути ДВАТ «Вуглебуд» базу відпочинку «Вуглик», розташовану за адресою: Донецька обл., Першотравневий р-н, с. Білосарайська Коса;

-зобов`язав Красноармійську ОДПІ повернути приватному підприємству «Торговий дім «Кристал» 13000,00 грн, сплачених за договором № 125 купівлі-продажу на аукціоні бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресою: с. Білосарайська Коса, Першотравневий р-н, Донецька обл., від 09 лютого 2002 року, укладеним між Відділенням у м. Димитрові Красноармійської ОДПІ та приватним підприємством «Торговий дім «Кристал».

Рішення Господарського суду Донецької області від 08 травня 2002 року у справі № 12/199пд набрало законної сили.

22 грудня 2003 року реєстратор державного комунального підприємства «Першотравневе бюро технічної інвентаризації» на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 08 травня 2002 року у справі № 12/199пд провів державну реєстрацію права власності ДВАТ «Вуглебуд» на об`єкт нерухомого майна база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », реєстраційний номер: 4090795, адреса об`єкта: Донецька обл., Першотравневий р-н, с. Білосарайська Коса, вул. Азовська, буд. 65а, номер запису 11 в книзі 11; форма власності: державна; розмір частки: 1/1, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно державного комунального підприємства «Першотравневе бюро технічної інвентаризації» від 11 квітня 2006 року № 10359199.

Як свідчить опис об`єкта, наведений у витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 квітня 2006 року № 10359409, виданому державним комунальним підприємством «Першотравневе бюро технічної інвентаризації», об`єкт нерухомого майна база відпочинку «Вуглик» являє собою основні будівлі А-1, Б-1, В-1, Д-1, Ж-1, Г-1, навіс З-1, вбиральню И-1, огорожу 3-5, колодязь К-1, огорожу 2, ворота 1, загальною площею 206,5 кв. м, площа земельної ділянки 3261 кв. м.

18 травня 2016 року Красноармійська територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості України звернулася до Першотравневого районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 та ДВАТ «Вуглебуд» про визнання права власності на самочинні споруди та базу відпочинку.

24 червня 2016 року Першотравневий районний суд Донецької області ухвалив рішення у справі 241/863/16-ц, яким позовні вимоги Красноармійської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України задовольнив частково, а саме:

- визнав право власності за Красноармійською територіальною організацією профспілки працівників вугільної промисловості України на базу відпочинку «Вуглик», розташовану по вул. Азовська, 65а у с. Білосарайська Коса, Першотравневого району Донецької області, а саме на: А-1 основну будівлю; Б-1 літній будиночок; В-1 літній будиночок; Г-1 літній будиночок; Д-1 літній будиночок; Ж-1 літній будиночок; б навіс; в навіс; г навіс; д навіс; ж навіс; к колодязь; заміщення бетонне; № 1-5 огорожу металеву.

У задоволенні позовних вимог про визнання права власності на самочинно збудовані вбиральню та душ відмовлено.

19 вересня 2017 року Апеляційний суд Донецької області постановив ухвалу у справі № 241/863/16-ц (провадження № 22-ц/775/537/2017(м)), якою апеляційну скаргу Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області в інтересах держави Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України задовольнив частково, а саме:

- рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 24 червня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та визнання права власності за Красноармійською територіальною організацією профспілки працівників вугільної промисловості України на базу відпочинку «Вуглик», розташовану по вул. Азовська, 65а у с. Білосарайська Коса, Першотравневого району Донецької області, а саме на: А-1 основну будівлю; Б-1 літній будиночок; В-1 літній будиночок; Г-1 літній будиночок; Д-1 літній будиночок; Ж-1 літній будиночок; б навіс; в навіс; г навіс; д навіс; ж навіс; к колодязь; замощення бетонне; № 1-5 огорожу металеву скасував;

- провадження у справі за позовом Красноармійської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України до ДВАТ «Вуглебуд» про визнання права власності на базу відпочинку закрив.

Закриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що з огляду на зміст правовідносин та суб`єктний склад їх учасників, спір виник між юридичними особами, а тому не підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства, і мав вирішуватися господарським судом.

Судові рішення у справі № 241/863/16-ц оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952).

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1952 діяв в редакції від 16 жовтня 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1952 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За визначенням, наведеним в п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальні засади державної реєстрації прав визначені ст. 3 Закону № 1952, до них, зокрема, належить:

1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

[…]

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

[…].

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 1952 речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

При цьому, за правилами ч. 3 ст. 3 Закону № 1952 речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону № 1952 державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.

[…]

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абз. абз. 1-3 цієї частини, крім випадку, передбаченого ст. 32-1 цього Закону.

Ст. 4 Закону № 1952 визначає речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації.

Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952 державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1952 організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Повноваження суб`єктів державної реєстрації прав визначені ст. 9 Закону № 1952.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1952 до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав, серед іншого, належить забезпечення проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; формування та зберігання реєстраційних справ.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 1952 державним реєстратором, зокрема, є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону № 1952 державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1952 державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч. 2 ст. 11 Закону № 1952).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 1952 Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, […], відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (ч. 2 ст. 12 Закону № 1952).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 1952 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

Дія абзацу третього цієї частини не поширюється на випадки використання таких відомостей у судових спорах, пов`язаних з визнанням чи поновленням речових прав.

Проведення державної реєстрації прав регламентовано ст. 18 Закону № 1952.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Ч. 2 ст. 18 Закону № 1952 встановлено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч. 7 ст. 18 Закону № 1952 у разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Ч. 8 ст. 18 Закону № 1952 встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з абз. 1 ч. 9 ст. 18 Закону № 1952 заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до ч. 15 ст. 18 Закону № 1952 вимоги до оформлення, заяв, а також вимоги до оформлення рішень державних реєстраторів, що приймаються за результатом їх розгляду, їх форми затверджуються Міністерством юстиції України.

Подання документів за заявами у сфері державної реєстрації прав регламентує ст. 20 Закону № 1952.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 1952 заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. […]

[…]

У разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

[…].

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону № 1952 у разі подання заяви про проведення реєстраційних дій у паперовій формі така заява формується, реєструється у базі даних заяв із зазначенням дати і часу реєстрації та скріплюється власним підписом заявника, крім випадку, передбаченого ст. 31-2 цього Закону.

Вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав, визначені ст. 22 Закону № 1952.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 1952 документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

[…]

Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 22 Закону № 1952 відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Підстави для відмови в державній реєстрації прав наведені у ч. 1 ст. 24 Закону № 1952, а саме:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1952 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Ч. 5 ст. 24 Закону № 1952 встановлено, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених ч. 1 цієї статті, заборонена.

Підстави для державної реєстрації прав визначені ст. 27 Закону № 1952.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952 державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, серед іншого, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553) (далі Порядок № 1127).

На час виникнення спірних правовідносин Порядок № 1127 діяв в редакції від 29 травня 2020 року.

Відповідно до п. 1 Порядку № 1127 цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону № 1952 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з п. 3 Порядку № 1127 державна реєстрація прав […] проводяться з прийняттям рішень державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі державний реєстратор), які формуються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису. […]

Відповідно до п. 6 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Згідно з п. 7 Порядку № 1127 для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом № 1952, іншими законами України та цим Порядком.

У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

П. 8 Порядку № 1127 передбачено, що державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, […].

[…]

Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа обов`язково зазначають відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав, передбачені Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.

[…]

У разі відсутності зауважень до відомостей, зазначених у заяві, заявник проставляє власний підпис на ній.

Згідно з п. 11-1 Порядку № 1127 про подання/отримання заяви державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно повідомляє власнику об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву, а також відповідному користувачу, обтяжувачу.

[…]

Відповідно до п. 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі Єдиний реєстр документів), а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

[…]

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

Згідно з абз. 1 п. 14 Порядку № 1127 у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Відповідно до абз. 1 п. 18 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

П. 23 Порядку № 1127 передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом № 1952, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Згідно з п. 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом № 1952, іншими законами України та цим Порядком.

Вимоги до оформлення рішення державними реєстраторами прав на нерухоме майно затверджені наказом Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2016 року за № 1505/29635 (далі Вимоги № 3276/5).

П. 3 Вимог № 3276/5 встановлено, що, крім іншого, рішення має мітити відомості про підставу прийняття відповідного рішення з обов`язковим посиланням на № 1952 та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до нього; вичерпний та обґрунтований перелік обставин, які стали передумовою для зупинення розгляду заяви, відмови у проведенні реєстраційних дій (у разі прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, відмови у проведенні реєстраційних дій).

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Роденком Р.В. рішення від 23 жовтня 2020 року рішення № 54730880 «Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень».

Отже, для вирішення публічно-правого спору, що виник між сторонами, це рішення належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 3 КАС.

При цьому, вирішуючи питання щодо правомірності вказаного рішення, суд виходить саме з тих аргументів, які суб`єкт владних повноважень, безпосередньо в ньому зазначив.

Рішення від 23 жовтня 2020 року рішення № 54730880 «Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень», обґрунтовано тим, що наслідками розгляду заяви від 21 жовтня 2020 року та поданих разом з нею документів, державний реєстратор встановив, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; ухвалою суду не скасовується запис про право власності Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952, ухвала суду не внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Перш за все, суд вважає за необхідне відзначити, що вказане рішення не відповідає критерію обґрунтованості та вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону № 1952, згідно з яким рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття; п. 23 Порядку № 1127, яким передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом № 1952, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування; а також п. 3 Вимог № 3276/5, відповідно до якого рішення повинно містити вичерпний та обґрунтований перелік обставин, які стали передумовою для відмови у проведенні реєстраційних дій.

Так, в рішенні від 23 жовтня 2020 року рішення № 54730880 «Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень» зазначено, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, тобто фактично процитовано норму п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952, однак не конкретизовано, що саме не дає можливість встановити відповідність заявлених прав поданим документам.

В рішенні, яке є предметом спору, зазначено, що ухвала суду не внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень. Разом з цим в рішенні не вказано, про яку саме ухвалу йдеться (номер справи (провадження), дата її постановлення, суд, який її постановив тощо).

Зі змісту картки прийому заяви № 228943983 слідує, що разом з заявою про державну реєстрацію права власності від 21 жовтня 2020 року за реєстраційним номером 42069370, уповноважена особа ДВАТ «Вуглебуд» надала ухвалу Апеляційного суду Донецької області у справі № 241/863/16-ц.

При цьому, як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2017 року у справі № 241/863/16-ц була оприлюднена в цьому реєстрі 26 вересня 2017 року (реєстраційний номер рішення 69052599).

За висновком відповідача, невідповідність поданих документів вимогам закону полягає у тому, що ухвалою суду не скасовується запис про право власності Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд відхиляє цей аргумент, виходячи з таких міркувань.

На час постановлення Апеляційним судом Донецької області ухвали від 19 вересня 2017 року у справі № 241/863/16-ц, якою скасовано рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 24 червня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та визнання права власності за Красноармійською територіальною організацією профспілки працівників вугільної промисловості України на базу відпочинку «Вуглик», Закон № 1952 діяв в редакції від 04 червня 2017 року.

Ч. 2 ст. 26 Закону № 1952 в редакції, чинній станом на 19 вересня 2017 року, передбачала таке:

«2. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується».

На підставі пп. 15 п. 11 розділу І Закону України від 05 грудня 2019 року № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі Закон № 340-ІХ), який набрав чинності 16 січня 2020 року, ст. 26 Закону № 1952 була викладена у новій редакції.

Зокрема, ч. 3 ст. 26 Закону № 1952 в редакції Закону № 340 передбачено таке:

«3. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав».

При цьому, п. 3 розділу ІІ Закону № 340 визначено, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом № 1952 до набрання чинності цим Законом.

Ст. 31-1 Закону № 1952 в редакції, чинній до набрання чинності Законом № 340, визначала особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів та передбачала таке:

«1. Реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

2. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

3. Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.

Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.

4. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України».

Отже, довод відповідача про те, що ухвала Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2017 року не відповідає вимогам ст. 22 Закону № 1952, у зв`язку з тим, що це судове рішення не передбачало скасування запису про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не може бути прийнятий судом, оскільки відповідна вимога була запроваджена лише з 16 січня 2020 року з набранням чинності Законом № 340.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказував на те, що на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановив суперечність між заявленим до реєстрації правом та вже зареєстрованими правами, що є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952.

Однак суд не приймає посилання відповідача на п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 як підставу для відмови у проведенні державної реєстрації прав, оскільки така підстава відмови не вказана в рішенні, яке є предметом спору.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Роденка Р.В. від 23 жовтня 2020 року рішення № 54730880 «Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в державній реєстрації прав, суб`єкт владних повноважень, не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення від 23 жовтня 2020 року рішення № 54730880 «Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача належить також застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Роденка Р.В. повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), яка зареєстрована 21 жовтня 2020 року за реєстраційним номером 42069370, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Водночас не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Роденка Р.В. провести державну реєстрацію прав на нерухоме майно базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з реєстраційним номером 992473414239, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою ДВАТ «Вуглебуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого від 21 жовтня 2020 року, реєстраційний номер 42069370.

По-перше, зміст заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), яка зареєстрована 21 жовтня 2020 року за реєстраційним номером 42069370, свідчить про те, що ДВАТ «Вуглебуд» просило провести державну реєстрацію припинення права власності на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (номер запису про право власності 15767735).

Тобто, фактично цією заявою позивач порушував питання про державну реєстрацію припинення права власності Красноармійська територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості України на базу відпочинку «Вуглик», яке виникло на підставі рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 24 червня 2016 року у справі № 241/863/16-ц, (що в подальшому було скасовано судом апеляційної інстанції) і запис про яке був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 15767735.

Отже, позовні вимоги ДВАТ «Вуглебуд» в цій частині не відповідають змісту заяви про державну реєстрацію прав, яка була предметом розгляду державного реєстратора.

По-друге, позивач стверджував, що разом з заявою від 21 жовтня 2020 року надав відповідачу копії договору купівлі-продажу на аукціоні бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09 січня 2002 року № 125; рішення Господарського суду Донецької області від 08 травня 2002 року у справі № 12/199пд; ухвали Апеляційного суду Донецької області від 19 серпня 2017 року у справі № 241/863/16-ц; свідоцтва про право власності від 30 листопада 2001 року № 393; витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11 квітня 2006 року № 10359199 та № 10359409, статуту ДВАТ «Вуглебуд».

Ці документи додані позивачем до позовної заяви та досліджені судом, однак належні та допустимі докази, які б свідчили, що всі вказані документи були подані разом з заявою від 21 жовтня 2020 року та були предметом розгляду державного реєстратора суду не надані.

В картці прийому заяви № 228943983 зазначено лише про те, що з заявою про державу реєстрацію права власності від 21 жовтня 2020 року за реєстраційним номером 42069370, уповноважена особа ДВАТ «Вуглебуд» надала ухвалу Апеляційного суду Донецької області у справі № 241/863/16-ц. Факт подання інших документів, що підтверджують право власності ДВАТ «Вуглебуд» на базу відпочинку «Вуглик», разом з заявою від 21 жовтня 2020 року, в картці прийому заяви не відображений.

Таким чином, позовні вимоги ДВАТ «Вуглебуд» підлягають задоволенню частково.

Решта доводів і заперечень сторін висновків суду про часткове задоволення позовних вимог не спростовують.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС).

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплату судового збору в сумі 2102,00 грн (квитанція від 01 грудня 2020 року).

Докази понесення сторонами інших судових витрат суду не надані.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов державного відкритого акціонерного товариства «Вуглебуд» (ідентифікаційний код: 00179967, місцезнаходження: 85322, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Артема, буд. 9-а) до Новогродівської міської ради (ідентифікаційний код 04052985, місцезнаходження: 85483, Донецька обл., м. Новогродівка, вул. О. Кошового, буд. 46) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Новогродівської міської ради Роденка Романа Віталійовича від 23 жовтня 2020 року № 54730880 «Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень».

3. Зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Роденка Романа Віталійовича повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), подану уповноваженою особою державного відкритого акціонерного товариства «Вуглебуд» 21 жовтня 2020 року з реєстраційним номером 42069370, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом в цьому рішенні.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новогродівської міської ради на користь державного відкритого акціонерного товариства «Вуглебуд» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 10 січня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко