Рішення

від 11.01.2023 по справі 420/16085/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16085/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 08 листопада 2022 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивачка просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) від 20.10.2022 року №17336- 15046/С-02/8-1500/22;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) зарахувати період роботи 03.01.1986 року по 06.04.2022 на посадах викладача в: Одеському Інституті інженерів морського флоту, Одеському Державному морському університеті (код ЄДРПОУ 01127777), Одеському національному морському університеті (код ЄДРПОУ 01127777), Одеському технічному коледжі Одеської національної академії харчових технологій (код ЄДРПОУ 00389162), Відокремленому структурному підрозділі «Одеській технічний фаховий коледж Одеської національної академії харчових технологій» (код ЄДРПОУ 00389162) - до спеціального педагогічного стажу та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячний пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у сумі - 61877,70 грн. (шістдесят одна тисяча вісімсот сімдесят сім гривен. 70 копійок);

- виплату грошової допомоги здійснити за рахунок коштів Державного бюджету України на поточний рахунок ОСОБА_1 , який відкрито у DNH Head Office ПриватБанку, рахунок № НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку № НОМЕР_2 в ПриватБанку МФО 305299, код 14360570;

- стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні, 40 копійок). Стягнення здійснити на поточний рахунок ОСОБА_1 , який відкрито у DNH Head Office ПриватБанку, рахунок № НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку № НОМЕР_2 в ПриватБанку МФО 305299, код 14360570.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Заявлені вимоги обґрунтовані незгодою позивачки з відмовою відповідача у виплаті грошової допомоги яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій з підстав відсутності на те правових підстав. Позивачка вважає таку відмову необґрунтованою, протиправною та прийнятою без урахування усіх обставин та норм законодавства. ОСОБА_1 вказує, що має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має страховий стаж на відповідних посадах, а отже підпадає під дію пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що дає їй право на отримання грошової допомоги при призначення пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області обґрунтовується наступним

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. У розділі 1 «Освіта» цього Переліку № 909 визначено перелік навчальних закладів та посад, що дають право на призначення пенсії за вислугу років. Зазначений перелік є вичерпний. При цьому посада викладача кафедри фізичного виховання та спорту відсутня у такому переліку, відтак, робота на якій працювала позивачка не дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до частини "е" статті 55 Закону № 1788, а відтак і не дає права на отримання грошової допомоги у вигляді десяти місячних пенсій.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

29 листопада 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕС/5727/22), який було направлено позивачу в порядку передбаченому ч.3 ст162 КАС України.

07 грудня 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вхід. № 37460/22).

Станом на 11 січня 2023 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_3 (дата заповнення 20.08.1983 року) ОСОБА_1 з 03.01.1986 року по 25.08.2018 року працювала на посаді викладача та старшого викладача в: Одеському Інституті інженерів морського флоту (стор. 4-5), Одеському Державному морському університеті (код ЄДРПОУ 01127777) (стор. 6-7), Одеському національному морському університеті (код ЄДРПОУ 01127777) (стор. 7-15); з 17.09.2018 року по день призначення пенсії - 06.04.2022 року працювала на посаді викладача в Одеському технічному коледжі Одеської національної академії харчових технологій (код ЄДРПОУ 00389162) (стор. 16-17).

Згідно матеріалів пенсійної справи, з 06.04.2022 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з розрахунку стажу 42 роки 4 місяці 20 днів.

Після оформлення пенсії за віком, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячний пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 20.10.2022 року № 17336-15046/С-02/8-1500/22, відповідач повідомив позивачку, що підстави для призначення вищезазначеної грошової допомоги відсутні, у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу 30 років. До стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, не зараховано періоди роботи з 18.08.1983 року по 02.01.1986 року в Добровільному спортивному товаристві «Авангард» та з 03.01.1986 року по 25.08.2018 року в Одеському національному морському університеті, оскільки зазначені установи не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909.

Вважаючи означене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-ІV).

Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності посади викладача кафедри фізичного виховання та спорту в переліку постанови №909, суд вказує наступне.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок №1191).

Порядок №1191 визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою КМУ від 04.11.1993 №909.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону №1058-IV станом на день її призначення.

Згідно з пунктом 7 вказаного Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (надалі - Перелік).

Згідно з розділом 1 «Освіта» цього Переліку право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: директори, їх заступники з (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладів.

При цьому, відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963, до посад педагогічних працівників належать вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу І і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя дошкільного навчального закладу, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров`я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Згідно з положеннями статті 62 Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається із відомостей трудової книжки НОМЕР_3 (дата заповнення 20.08.1983 року) ОСОБА_1 наказом від 15.01.1986 року №6 була прийнята на посаду викладача кафедри фізичного виховання та спорту Одеського інституту інженерів морського флоту міністерства морського флоту. Постановою КМУ від 29.08.1994 року Одеський інститут інженерів морського флоту міністерства морського флоту перейменований в Одеський державний морський Університет (ОДМУ).

06.09.1994 року позивачка була переведена на посаду старшого викладача кафедри фізичного виховання та спорту цього навчального закладу (наказ від 06.09.1994 року №122).

Наказом від 24.11.1999 року з 06.09.1999 року продовжений строк роботи на займаній посаді старшого викладача кафедри фізичного виховання та спорту на 5 років.

Указом Президента України від 26.02.2002 року №177/2002 Одеський державний морський Університет перейменовано у Одеський національний морський університет.

Наказом від 08.06.2004 року за №109 з 06.09.2004 року строк роботи на займаній посаді продовжений по 30.06.2009 року.

26.08.2009 року наказом від 15.05.2009 року №593 вк/пвс позивачка була звільнена із займаної посади.

01.09.2009 року вона була прийнята на посаду старшого викладача кафедри ФВІС Одеського національного морського університету за результатами конкурсу по 31.08.2014 року (наказ №155 вп/пвс від 15.07.2009 року).

31.08.2014 року наказом від 17.07.2014 року №151 вк/о позивачка була звільнена із займаної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

01.09.2014 року позивачка прийнята до Одеського національного морського університету на посаду викладача кафедри «ФВС» на умовах строкового договору по 30.06.2015 року (наказ № 89 вк/о від 29.08.2014 року).

26.08.2015 року позивачка була звільнена із займаної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору (наказ № 99 вк/о від 30.04.2015 року).

01.09.2015 року позивачка була прийнята до Одеського національного морського університету на посаду в.о. старшого викладача кафедри ФВтаС по 30.06.2016 року (наказ №127 вк/о від 24.06.2016 року).

26.08.2016 року вона була звільнена із займаної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору (наказ №154 вк/о від 07.06.2016 року).

01.09.2016 року позивачка прийнята до Одеського національного морського університету на посаду старшого викладача кафедри ФВІС по 30.06.2017 року (наказ №235 вк/о від 30.08.2017 року).

26.08.2017 року позивачка звільнена у зв`язку із закінченням строку трудового договору (наказ № 145 вк/о від 24.05.2017 року).

08.09.2017 року позивачка прийнята до Одеського національного морського університету на посаду старшого викладача кафедри ФВС по 30.06.2018 року (наказ №145 вк/о від 24.05.2017 року).

25.08.2017 року позивачка була звільнена із займаної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору (наказ №108 вк/о від 11.05.2018 року).

17.09.2018 року позивачка прийнята до Одеського технічного коледжу Одеської національної академії харчових технологій на посаду викладача фізичного виховання (наказ №83-А1-ОСП від 14.09.2018 року).

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 25.06.2020 року №694, рішення Вченої Ради Одеської національної академії харчових технологій від 10.02.2020 року протокол №12, наказу Одеської національної академії харчових технологій від 09.06.2020 року №195-01 - Одеській технічний коледж Одеської національної академії харчових технологій перейменовано на Відокремлений структурний підрозділ «Одеській технічний фаховий коледж Одеської національної академії харчових технологій» (код ЄДРПОУ 00389162).

17.11.2020 року позивачка переведена до Відокремленого структурного підрозділу «Одеській технічний фаховий коледж Одеської національної академії харчових технологій» (код ЄДРПОУ 00389162).

Таким чином, судом встановлено, що починаючи із 03.01.1986 року по 25.08.2018 року ОСОБА_1 працювала в одному вищому навчальному закладі державної форми власності, який декілька раз перейменовувався, на посадах викладача і старшого викладача; починаючи із 17.09.2018 року по 06.04.2022 року (день призначення пенсії) ОСОБА_1 працювала в одному навчальному закладі фахової передвищої освіти державної форми власності - відокремленому структурному підрозділі вищого навчального закладу, на посаді викладача, де загальний страховий стаж роботи викладачем навчальних закладів державної форми власності складає більш ніж 34 роки, що підтверджується записами в трудовій книжці, а отже даний стаж має бути зарахований до педагогічного, що зроблено не було.

Протоколом перерахунку пенсії (Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 14.06.2022 05:55) Суворовського об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі (Рішення №156050012852) заявник: ОСОБА_1 (надалі Протокол перерахунку пенсії), встановлено: страховий стаж (повний) - 42 роки, 4 місяці, 20 днів; розмір пенсії за віком 06.04.2022 (день призначення пенсії) складає - 6187,77грн. (шість тисяч сто вісімдесят сім гривень, 77 копійок).

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, Верховний Суд, зокрема у постанові від 20.02.2019 (справа № 462/5636/16-а) дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, які підтвердженні належними та допустимими доказами, суд вважає що ОСОБА_1 має право на отримання відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Зазначена стаття містить три окремі норми.

Перша - має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам: ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети: попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Справа «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (заяви № 7151/75 та № 7152/75) демонструє, що перед тим як з`ясувати, чи було дотримано першу норму, ЄСПЛ повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм: необхідно з`ясувати, чи можуть заявники скаржитися на втручання в це право і, якщо так, чи виправдане таке втручання (пункт 57).

ЄСПЛ виходить із того, що положення статті 1 Першого протоколу Конвенції містить три правила:

(а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном;

(б) друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним;

(в) третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності.

Отже, при з`ясуванні змісту поняття «майно» недостатньо керуватися національним законодавством держав-учасниць Конвенції. Щоб вирішити питання щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції до конкретної справи, ЄСПЛ повинен з`ясувати, чи надають обставини справи в цілому заявнику право на самостійний інтерес, що захищається цією статтею. Аналізуючи практику розгляду ЄСПЛ справ щодо порушення права володіння майном, можемо зробити висновок, що поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних, так і нематеріальних та включає в себе право на пенсію та соціальні виплати:

Справа «Гайгузус проти Австрії» (заява № 17371/90) - якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності (пункт 39).

Справа «Стек та інші проти Сполученого Королівства» (заяви №№ 65731/01 та 65900/01) - в сучасній демократичній державі багато осіб протягом усього свого життя або ж його частини, коли йдеться про засоби для існування, перебувають у повній залежності від виплат за соціальним страхуванням або соціальним забезпеченням. В правових системах багатьох країн визнається, що такі особи потребують певного забезпечення, і відтак для них передбачається, що в разі дотримання умов, за яких вони можуть скористатися цими встановленими для них виплатами, вони автоматично будуть отримувати відповідні виплати.

Справа «Сук проти України» (Заява № 10972/05) від 10 березня 2011 року поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися «майновими правами» і, відповідно, «майном» у розумінні цього положення. Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним (пункти 22, 23).

Справа «Пічкур проти України» (Заява № 10441/06) - якщо у договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, зумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства (пункт 41).

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, всупереч нормам чинного законодавства відповідач не зарахував до педагогічного стажу, період роботи позивача з 03.01.1986 року по 06.04.2022 року на посадах викладача в: Одеському Інституті інженерів морського флоту, Одеському Державному морському університеті (код ЄДРПОУ 01127777), Одеському національному морському університеті (код ЄДРПОУ 01127777), Одеському технічному коледжі Одеської національної академії харчових технологій (код ЄДРПОУ 00389162), Відокремленому структурному підрозділі «Одеській технічний фаховий коледж Одеської національної академії харчових технологій» (код ЄДРПОУ 00389162). Відтак, така бездіяльність відповідача є протиправною, відповідно, слід зобов`язати зарахувати до педагогічного стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.01.1986 року по 06.04.2022 року.

Оцінюючи вимоги про визнання незаконними дій щодо відмови у виплаті грошової допомоги та зобов`язання нарахувати і виплатити таку, суд вказує наступне.

Як зазначалось вище, у позивача наявний спеціальний педагогічний стаж на посаді викладача, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років. При цьому позивач до призначення оскаржуваної пенсії, будь-яку не отримувала.

Згідно процитованих вище норм, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого, працювали у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок-30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

За таких обставин, враховуючи наявність у позивача педагогічного стажу та правових підстав для призначення пенсії за вислугу років, суд доходить висновку , що дії управління, які полягають у відмові в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії за віком є незаконними, як наслідок, необхідно зобов`язати суб`єкта владних повноважень провести відповідне нарахування та виплату.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування тверджень позивачки щодо протиправної відмови у нарахуванні належної їй виплати.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить до задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивачки в сумі 992 грн. 40 коп., згідно квитанції №4772-2575-0943-9115 від 07.11.2022 року підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення, з підстав, викладених у листі від 20.10.2022 року №17336- 15046/С-02/8-1500/22.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 педагогічний стаж за період роботи з 03.01.1986 року по 06.04.2022 року та здійснити нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу ХV- «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.О. Cтефанов