Рішення

від 11.01.2023 по справі 480/7064/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2023 року Справа № 480/7064/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7064/22 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеафор торг" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській областізвернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кеафор торг", в якому просить:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеафор торг" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) загальною сумою 13 530, 00 грн.

2. Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеафор торг" загальною сумою 13 530, 00 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що складається з основного платежу в сумі 100 грн. та штрафних санкцій в сумі - 13 430, 00 грн. Відповідачу надсилалась податкова вимога від 05.10.2020 на суму 1290 грн., однак, сума боргу залишилась не сплаченою.

Ухвалою суду від 27.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Дана ухвала суду надсилалась рекомендованими листами на поштову адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за якою зареєстровано ТОВ "Кеафор торг" (а.с. 27). Крім того, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу на адресу електронної пошти, зазначену в реєстраційних даних платника в ДПІ та в позовній заяві. Таким чином, суд вважає, що копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі не вручена відповідачу з не залежних від суду причин, а тому, з урахуванням ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається повідомлений належним чином.

На момент розгляду даної справи, відзив на позов до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Кеафор торг" зареєстровано органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Сумській області як платник податків.

Відповідно до картки особового рахунку та витягу з історії недоїмок за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) у сумі 13530 грн., яка складається із самостійно визначеного відповідачем зобов`язання в податковій декларації з податку на додану вартість №11909734 від 18.02.2020 у розмірі 100 грн., а також штрафних санкцій на суму 10430 грн. (а.с. 9, 14). У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 13.07.2020 року №0052835404 на суму 170, 00 грн., на підставі акту перевірки №1938/18-28-54-04/43273573 від 17.04.2020 (а.с. 15, 35-36);

- від 04.08.2020 року №0059235404 на суму 1 020, 00 грн., на підставі акту перевірки №2178/18-28-54-04/43273573 від 13.05.2020 (а.с. 16, 39-40);

- від 20.08.2020 року №0064635404 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту перевірки №2774/18-28-54-04/43273573 від 17.06.2020 (зв. а.с. 17, 43-44);

- від 09.09.2020 року №0004050416 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту перевірки №3208/18-28-54-04/43273573 від 16.07.2020 (а.с. 17, 47-48);

- від 21.10.2020 року №0030060416 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту перевірки №3555/18-28-54-04/43273573 від 12.08.2020 (зв. а.с. 16, 51-52);

- від 18.11.2020 року №0018650416 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту перевірки №241/18-28-04-16/43273573 від 14.09.2020 (а.с. 18, 55-56);

- від 03.12.2020 року №0027600416 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту перевірки №261/А/18-28-04-16/43273573 від 12.10.2020 (зв. а.с. 18, 59-60);

- від 13.01.2021 року №000471810 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту перевірки №1369/А/18-28-04-16/43273573 від 17.11.2020 (а.с. 19, 63-64);

- від 15.02.2021 року №0010171810 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту перевірки №2769/А/18-28-04-16/43273573 від 17.12.2020 (зв. а.с. 19, 67-68);

- від 18.03.2021 року №0019641810 на суму 1020,00 грн., на підставі акту перевірки №159/А/18-28-18-10/43273573 від 19.01.2021 (а.с. 20, 71-72);

- від 06.04.2021 року №0024431810 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту перевірки №621/А/18-28-18-10/43273573 від 12.02.2021 (зв. а.с. 20, 75-76);

- від 24.05.2021 року № 358018281810 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту перевірки №1318/А/18-28-04-16/43273573 від 18.03.2021 (а.с. 89, 92-93);

- від 17.06.2021 року №433018281810 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту перевірки №2087/А/18-28-18-10/43273573 від 20.04.2021 (а.с. 84, 87-88);

- від 16.07.2021 року №505118281810 на суму 1 020,00 грн, на підставі акту перевірки №2435/А/18-28-18-10/43273573 від 14.05.2021 (а.с. 79, 82-83) та застосовано штрафні санкції до відповідача за несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за січень 2020 та неподання такої декларації в період з березеня 2020 року по лютий 2021 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись ТОВ "Кеафор торг" рекомендованими листами (а.с. 15-20, 37-38, 41-42, 45-46, 49-50, 53-54, 57-58, 61-62, 65-66, 69-70, 73-74, 77-78, 80-81, 85-86, 90-91).

Відповідно до п. 56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Доказів того, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались відповідачем в адміністративному чи судовому порядку, суду надано не було.

Також відповідачем було самостійно визначене податкове зобов`язання в податковій декларації з податку на додану вартість №11909734 від 18.02.2020 на суму 100 грн. (а.с. 14).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога № 5720 від 05.10.2020 направлялась відповідачу на його податкову адресу (а.с. 6), проте повернута до контролюючого органу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до норм статті 95 ПК України податкова заборгованість платника податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Станом на день розгляду справи сума грошового зобов`язання відповідача зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що складається з основного платежу на суму 100 грн. та штрафних санкцій в сумі 13430 грн. у встановлені законом строки не сплачена, тому відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотнього відповідачем не подано, а судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 13530 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.

Так, позивач просить суд накласти арешт на кошти ТОВ "Кеафор торг" що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, посилаючись на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої відомості щодо наявності у відповідача права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відсутні. Крім того, позивачем встановлено, що за місцем реєстрації ТОВ "Кеафор торг"відсутнє (а.с. 12).

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 94.1, 94.2, 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, відповідно до п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Приписи ст. 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Таким чином, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 по справі № 820/1929/17.

Крім того, відповідно до п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі, якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В рішенні від 01.10.2019 по справі № 825/2243/18 Верховний Суд зазначив: "Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, вбачається, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов) для такого звернення.

Наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку".

У даному випадку Головне управління ДПС у Сумській області не зазначило та не довело належними доказами наявність підстав застосування арешту коштів ТОВ "Кеафор торг", передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 10.11.2020 по справі №480/4396/19, від 07.10.2020 по справі №480/4478/19, від 26.10.2020 по справі №480/4422/19, від 08.06.2021 у справі № 480/2591/20.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Сумській області в частині накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеафор торг" в загальній сумі 13530,00 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеафор торг" про стягнення податкового боргу та накладення арешту задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеафор торг" (вул. Супруна, 15, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 43273573) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14010100) загальною сумою 13 530, 00 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять грн., 00 коп.), отримувач ГУК Сум.обл/Сумська обл. МТГ/14060100 на р/р UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска