Постанова

від 10.01.2023 по справі 805/2590/15-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року справа №805/2590/15-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 р. у справі № 805/2590/15-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

про скасування наказів про звільнення та поновлення на службі,-

У С Т А Н О В И В:

13 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив: переглянути постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2015 року по справі № 85/2590/15-а; скасувати наказ Головного управління МВС України в Донецькій області від 02.06.2015 року № 1250 та наказ Головного управління МВС України в Донецькій області від 17.06.2015 року № 181 о/с про звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району УДАІ ГУМВС України в Донецькій області; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області розглянути кандидатуру начальника відділення ДАІ з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району УДАІ ГУМВС України в Донецькій області у відповідності до п. 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію України, у Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області та видати відповідний наказ з даного приводу; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з 02.06.2015 року по час постановлення на посаді.

Вказана заява обґрунтована тим, що 21.12.2021 року ухвалою Донецького апеляційного суду, вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.07.2021 року, відносно позивача був скасований та було закрито кримінальне провадження, внесене 25.05.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050150001633 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з відсутністю в діях позивача складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Позивач також зазначив, що у вказаному кримінальному провадженні позивача було звинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України за двома подіями одною з якою була подія, під час якої позивач розбив скло в автомобілі громадянки ОСОБА_2 для її затримання, яка сталася 25.05.2015 року і яка була підставою звільнення позивача.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення на підставі п. 2 ч. 2 ст. 361 КАС України, у зв`язку з закриттям відносно нього кримінального провадження, що позивач вважає нововиявленою обставиною.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 р. у справі № 805/2590/15-а у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року у справі №805/2590/15-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, про скасування наказів про звільнення та поновлення на службі відмовлено.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу суду та прийняти нове рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що якщо факт вини позивача у нанесенні ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не найшов свого підтвердження а це було однією з підстав звільнення, то це означає що рішення про звільнення позивача було винесено без достатніх підстав а значить потребує перегляду.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 28 липня 2015 року постановою Донецького окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 02.06.2015 року № 1250 та від 17.06.2015 року № 181 о/с, поновлення на службі в органах внутрішніх справ залишено без задоволення.

Під час розгляду адміністративної справи судом було встановлено наступне.

Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 15 грудня 2014 року №429 о/с старшого сержанта міліції ОСОБА_1 призначено начальником відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

25 травня 2015 року до чергової частини штабу Артемівського МВ ГУМВС в Донецькій області звернулась громадянка ОСОБА_2 , яка повідомила про вчинення щодо неї незаконних дій з боку ОСОБА_1 .

За цим фактом слідчим відділом Артемівського РВ було відкрито кримінальне провадження №12015050150001633 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 КК України.

У ході проведення досудового слідства за матеріалами ЄРДР № 12015050150001633 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 КК України, слідчим СВ Артемівського MB призначено проведення судово-медичної експертизи, за результатами якої відповідно до висновку експерта № 215 від 26.05.2015 ОСОБА_2 спричинено: подряпини на лівому колінному суглобі, на правій гомілки, на 2-му пальці правої руки і на правому передпліччі утворилися від дії тупозагострених предметів, якими могли бути осколки скла, в межах 1-ї доби до моменту огляду, і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

26.05.2015 року для визначення підслідності в порядку ст.ст. 216, 218 КПК України матеріали кримінального провадження № 12015050150001633 направлено до Артемівської міжрайонної прокуратури. Цього ж дня, Артемівською міжрайонною прокуратурою визначено підслідність проведення досудового слідства по зазначеному кримінальному провадженню за слідчим відділом прокуратури Донецької області та винесено постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 194 на ч. 2 ст. 365 КК України на підставі того, що ОСОБА_1 є працівником міліції.

Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 26.05.2015 № 1185 було призначене службове розслідування за вказаним фактом.

Водночас, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що начальник відділення ДАІ з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району УДАІ ГУМВС в Донецькій області старший сержант міліції ОСОБА_1 порушив вимоги: - ст. 15 Закону України Про міліцію, що виразилось у неправомірному використанні вогнепальної зброї; - п.п. 6.5, 11.5 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо - патрульної служби Державтоінспекції МВС (далі - Інструкції), затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 № 111, що виразилося в недотриманні встановленого порядку носіння форменого одягу, знаків розрізнення, світло відбиваючого екіпірування, нагрудного знаку та жезла; - п. 8.2. розділу 4 Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої наказом МАС України від 07.09.2011 № 657, що виразилося у необережному поводженні зі зброєю при розбиванні скла в автомобілі рукояткою пістолету, в якому знаходився магазин з набоями; - п. 3.2.розділу 3 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі-Правил), затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, що виразилося в необєктивності та упередженості при прийнятті службових рішень, недотриманні толерантності, створенні конфліктної ситуації; - п.п. 1.1, 1.2 розділу 4 Правил, що виразилось у спаплюженні ділової репутації та авторитету працівника міліції, вчинені дій, які викликали неповагу до органів внутрішніх справ; - п. 4.1. розділу 3 Правил (вчинення дій, які не є прикладом безумовного дотримання законів); - п. 2.3. розділу 4 Правил, що виразилося у прийнятті поспішного рішення щодо затримання гр. П.; - п.п. 3.11, 4.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 04.10.2013 № 950, що виразилося у не роз`ясненні громадянці прав, передбачених Конституцією України, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУаАП.

За порушення службової дисципліни наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 02 червня 2015 року №1250 начальника ВДАІ з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району УДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області старшого сержанта міліції ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ.

Наказом начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 17 червня 2015 року № 181 о/с начальника ВДАІ з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району УДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області старшого сержанта міліції ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ на підставі пункту є статті 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (за порушення дисципліни) з 17 червня 2015 року в запас.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та ухвалюючи постанову у справі 805/2590/15-а від 28.07.2015 року суд дійшов наступних висновків: - наявними у справі доказами підтверджується порушення позивачем, під час перебування на службі, вимог пункту 11.5 Інструкції, що виразились в недотриманні встановленого порядку носіння форменого одягу, знаків розрізнення, світло відбиваючого екіпірування, нагрудного знаку та жезла; - під час проведення огляду автомобіля, позивачем не було залучено для огляду транспортного засобу двох понятих, що свідчить про недотримання ОСОБА_1 вимог п. 4.12. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення; - розбиваючи скло автомобіля в якому знаходилась ОСОБА_2 та використовуючи для цього вогнепальну зброю, як ударний засіб, ОСОБА_1 допустив необережне поводження зі зброєю, порушив вимоги зазначених вище нормативних актів, створивши ситуацію, що могла спричинити виникнення тяжких наслідків, таких як поранення або смерть, чим порушив статтю 15 Закону України Про міліцію, пункт 8.2 розділу 4 Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю; - як вбачається з копії постанови Артемівського міжрайонного суду Донецької області від 17.06.2015 року провадження по адміністративні справі № 219/4073/15-п, відносно ОСОБА_2 , було закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення; - ОСОБА_1 прийняв упереджене рішення про затримання ОСОБА_2 , яка своїми діями не створювала для ОСОБА_1 та осіб, що знаходились навколо, загрози життю та здоров`ю, не збиралася покидати місце події, скоєне нею адміністративне правопорушення не мало загрози для суспільства, тому позивач діяв в порушення вимог пункту 3.2, 4.1 розділу III, пункту 1.1, 1.2, 2.3 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України; - відеозапис подій, які мали місце 25 травня 2015 року був розміщений в мережі Інтернет з назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 - Начальник артемовского ГАИ выбивает стекло после отказа выйти из авто також викликав суспільний резонанс та скомпрометував моральний облік міліції України, тому, порушення позивачем норм діючого законодавства є вчинком, який підриває авторитет міліції і несумісний з перебуванням в органах внутрішніх справ; - позивач під час проходження служби в органах внутрішніх справ притягувався до дисциплінарної відповідальності - наказом ГУМВС в Донецькій області від 16.04.2015 року № 868 йому було оголошено догану та зменшено розмір премії за квітень 2015 року та наказом ГУМВС в Донецькій області від 28.05.2015 №1217 його було попереджено про неповну посадову відповідність.

Підсумовуючи означені висновки суд зазначив, що встановлені під час службової перевірки та підтвердженні в судовому засіданні порушення позивачем норм діючого законодавства стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості, неуважності та ігнорування ним вимог чинного законодавства, нормативних документів МВС України та недотримання ст.ст. 1, 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що призвело до пошкодження майна ОСОБА_2 та відкриття відносно ОСОБА_1 кримінального провадження за ч. 2 ст. 365 КК України.

За наслідками апеляційного перегляду вказаного рішення суду Донецьким апеляційним адміністративним судом ухвалою суду від 22 вересня 2015 року апеляційну скаргу позивача на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року по справі № 805/2590/15-а залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року по справі № 805/2590/15-а залишено без змін.

16 липня 2021 року вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області у справі № 219/5809/15-к ОСОБА_1 визнано винним за ч. 2 ст. 365 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 1 (один) рік.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 219/5809/15-к апеляційну скаргу обвинуваченого задоволено, а апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2021 року відносно ОСОБА_1 скасовано та закрито кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

В означеній ухвалі Донецький апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 за епізодом ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, під час інкримінованих подій, ОСОБА_1 безумовно діяв у повній відповідності з законом, в межах наданих йому повноважень, відповідно та співмірно до обстановки, що мала місце, будь яке порушення процесуального порядку саме по собі взагалі не спростовує наявності матеріальних підстав та відповідної обстановки для вжиття міліціонером заходів примусу для захисту суспільних інтересів, що в досліджуваній ситуації повністю виправдовує дії ОСОБА_1 , який виконував службові повноваження та заявляв правомірні вимоги до потерпілих, які останні не виконували.

05 травня 2022 року ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанції, на ухвалу Донецького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року відносно ОСОБА_1 .

Викладені в ухвалі Донецького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 219/5809/15-к висновки, скасування вироку Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2021 року та закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з відсутністю в діях позивача складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, позивач вважає нововиявленою обставиною у справі №805/2590/15-а, яка не була відома, а отже не була врахована, на момент ухвалення судового рішення у цій справі.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, перевіривши доводи сторін, існування обставин, на які посилаються сторони, та надавши їм оцінку колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Приписами ч.ч. 1-4, 6 ст. 361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: - існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; - на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; - істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Підсумовуючи викладене, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Водночас істотні для справи обставини - це ті обставини, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.

Статтею 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII, якій діяв на момент звільнення позивача, передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114 (далі Положення №114).

Оскаржуваним наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 17.06.2015 №181о/с позивача було звільнено за п.63 підпункт є (за порушення дисципліни) Положення №114, згідно якого особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Вчинки, які дискредитують співробітників органів внутрішніх справ та відповідні органи внутрішніх справ, пов`язані безпосередньо із певним колом моральних вимог, які пред`являються до них під час виконання службових повноважень, а також у повсякденному житті.

Означене зумовлене особливим правовим статусом працівників правоохоронних органів, який полягає в забезпеченні законності в державі, відповідно до покладених на них обов`язків, та повинен виправдовувати довіру суспільства до органів внутрішніх справ як гаранта безпеки громадян та їх захисту від правопорушень.

Виходячи з висновків службового розслідування відповідач вважає, що вчинення низки поспішних службових рішень та дисциплінарних проступків дискредитують позивача, як працівника органів внутрішніх справ.

Водночас, судом було встановлено, що відеозапис інциденту, що стався між ОСОБА_2 та позивачем 25 травня 2015 року був розміщений в мережі Інтернет з назвою Бахмут. in.ua - Начальник артемовского ГАИ выбивает стекло после отказа выйти из авто (https://www.youtube.com/watch?v=aRlspoZgfLQ) викликав суспільний резонанс та скомпрометував моральний облік міліції України, про свідчать численні негативні коментарі користувачів мережі Інтернет на адресу правоохоронних органів та особисто позивача, тому порушення позивачем норм діючого законодавства є вчинком, який підриває авторитет міліції і несумісний з перебуванням в органах внутрішніх справ.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Відсутність обвинувального вироку суду на час прийняття оскаржуваних наказів, як і ухвала Донецького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 219/5809/15-к, якою скасовано вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2021 року відносно ОСОБА_1 та закрито кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, не виключають можливості притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за дисциплінарні проступки, які дискредитують звання рядового і начальницького складу працівника ОВС, що в силу пункту 63 підпункт є та пункту 66 Положення № 114 є самостійною підставою для звільнення з органів внутрішніх справ.

Водночас, дослідивши текст ухвали Донецького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 219/5809/15-к, суд встановив, що він не містить відомостей про встановлення завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, як того вимагає п. 2 ч.2 ст. 361 КАС України.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто до остаточного рішення суду.

Згідно з означеним принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 43).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність ухвали Донецького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 219/5809/15-к, якою вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2021 року відносно ОСОБА_1 скасовано та закрито кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, не є нововиявленою обставиною для перегляду постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №814/2622/13-а від 16.10.2020 року в аналогічному спорі, які відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими та залишити відповідне судове рішення в силі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 р. у справі № 805/2590/15-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 р. у справі № 805/2590/15-а - залишити без змін. Повне судове рішення складено 10 січня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяА.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко