Рішення

від 28.12.2022 по справі 707/2126/21

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/2126/21

2/707/115/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2022 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Смоляра О.А.

при секретарі Зарубі Н.М.

за участю представників позивача Король А.В. , Трюхана В.Г.

представника відповідача Деревянка В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Садового товариства «Вільшанка» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договорів дарування земельних ділянок, -

встановив:

Позивач, садове товариство «Вільшанка», звернулось до суду з вищевказаним позовом. Позов обґрунтований тим, що 29 січня 2019 року ОСОБА_4 через представника ОСОБА_6 , яка діє на підставі довіреності, посвідченої Галайком О.Ф., консулом Генерального консульства України в Санкт-Петербурзі Російської Федерації 17.11.2017 року за № 0989, подарувала ОСОБА_5 дві земельні ділянки площею 0,06 Га, які розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Будищенська сільська рада, садове товариство «Вільшанка», за межами населеного пункту. Кадастрові номери земельних ділянок - 7124981500:01:001:1289 та 7124981500:01:001:1290. Позивач вважає, що дані договори земельних ділянок є фіктивними, вчинені з метою уникнення ОСОБА_4 сплати заборгованості перед позивачем членських внесків, податку на землю, та витрат по сплаті судового збору на загальну суму 4409 гривень, що були стягнуті з неї рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2019 року в цивільній справі №712/8468/18 за позовом садового товариства «Вільшанка» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по обов`язковим членським внескам та податку на землю.

Позивач просив суд визнати недійсним договори дарування вказаних земельних ділянок, та припинити речове право ОСОБА_5 на ці земельні ділянки.

Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження від 28.09.2022 року розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили суд його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідачів проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивачем не доведено, відсутність в учасників спірних правочинів наміру створити юридичні наслідки, що правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином, а саме реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі, дії відповідачів при укладенні правочинів відповідали їх дійсній волі та наслідкам укладених правочинів.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

29 січня 2019 року ОСОБА_4 через представника ОСОБА_6 , яка діє на підставі довіреності, посвідченої Галайком О.Ф. консулом Генерального консульства України в Санкт-Петербурзі Російської Федерації 17.11.2017 року за № 0989, подарувала ОСОБА_5 дві земельні ділянки площею 0,06 Га, які розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Будищенська сільська рада, садове товариство «Вільшанка», за межами населеного пункту. Кадастрові номери земельних ділянок - 7124981500:01:001:1289 та 7124981500:01:001:1290. Дана обставина підтверджується наявними в метеріалах справи договорами дарування та довіреністю.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2019 року в цивільній справі №712/8468/18 за позовом садового товариства «Вільшанка» до ОСОБА_4 з останньої на користь позивача стягнуто заборгованість по обов`язковим членським внескам та податку на землю в сумі 2647 гривень, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1726 гривень, всього 4409 гривень. Судове рішення вступило в законну силу 26 лютого 2019 року.

21 березня 2019 року Головним державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Барановим Сергієм Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача

21 травня 2019 року Головним державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Барановим Сергієм Анатолійовичем винесена постанова про арешт майна боржника ОСОБА_4 у вказаному виконавчому провадженні.

23 березня 2020 року Головним державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Барановим Сергієм Анатолійовичем винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу по причині відсутності у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 6, ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно ч.2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ч.1ст. 722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів, тощо) є прийняттям дарунка.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зазначила, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на таке майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Позивачем не доведено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що спірні договори дарування укладались без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, а саме безоплатне відчуження земелльних ділянок які належали ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та набуття останнім права власності на це нерухоме майно.

Аналогічні висновки містяться в Постанові Касаційний цивільного суду Верховного Суду, 26.08.2021 року, справа №753/2647/20-ц (провадження №61- 15791св20) суд відмовив в задоволенні касаційної скарги про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції якими відмовлено в задоволенні позову про визнання договорів дарування фіктивними оскільки в матеріалах вказаної справи були відсутні належні та допустимі докази того, що спірні договори дарування укладались без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Так, довіреність, на підставі якої при укладенні спірних договорів дарування від відповідача ОСОБА_4 діяла її мати-довіритель ОСОБА_6 на розпорядження всім майном та майновими правами, де зокрема й виділено окремо право останньої подарувати спірні земельні ділянки своєму батькові ОСОБА_5 була видана ще 17 листопада 2017 року, після того як переїхала на постійне місце проживання до м. Санкт-Петербург РФ, та втратила для себе інтерес в володінні цими земельними ділянками, що свідчить про виникнення наміру в останньої щодо укладення спірних договорів ще до того, як позивач в 2018 році звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 .

Обдарований, відповідач ОСОБА_5 , що не заперечувалось представником позивача Король А.В. , як до, так і після укладення спірних правочинів дарування фактично володіє, а саме доглядає та обробляє спірні земельні ділянки, що свідчить про фактичне прийняття ним подарунку, та відповідно свідчить про виконання правочину.

Відповідачем ОСОБА_4 лише на надання юридичних послуг в даній справі було сплачено адвокату Дерев`янку В.Т. 5500 гривень, що вже перевищує її суму заборгованості перед позивачем, та є явно неспіврозмірною з вартістю подарованих нею земельних ділянок.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, давши належну оцінку доказів, приходить до висновку що позов не підлягає до задоволення оскільки позивачем не доведено що спірні договори дарування укладались без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, а саме безоплатне відчуження земельних ділянок які належали ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та набуття останнім права власності на це нерухоме майно.

На підставі п.2 ч.1. ст. 141 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивача, та вважає необхідним на підставі ст.137 ЦПК України стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_4 понесені нею витрати на правничу допомогу в сумі 5500 гривень які підтверджені наявними в матеріалах справи квитанцією, договором та ордером .

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.137, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову - відмовити.

Учасники справи можуть ознайомитись текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлений та підписаний 6.01.2023.

Суддя: О. А. Смоляр