Постанова

від 11.01.2023 по справі 646/4396/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/4396/19 Номер провадження 22-ц/814/771/23Головуючий у 1-й інстанції Шелест І.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 назаочне рішенняЧервонозаводського районногосуду м.Харкова від07вересня 2020року (час ухвалення судового рішення не зазначений; дата виготовлення повного текста судового рішення 17 вересня 2020 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марічка» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС ПЛЮС 2», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Манойло Наталії Григорівни про визнання договору недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У червні 2019 року ТОВ «Марічка» звернулося до суду із вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір іпотеки серія та номер 2786 від 26.08.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕРС ПЛЮС2», яким передано у іпотеку ОСОБА_1 нежитлові приміщення 1-го поверху №89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлові приміщення в літ. "А-7" 1-го поверху №№13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с , 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (надалі за текстом приміщення).

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесених приватним нотаріусом Манойло Наталією Григорівною стосовно:

а) нежитлових приміщень 1-го поверху №89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1

- індексний номер 31176687 від 31.08.2016 року, запис про іпотеку № 16161690;

- індексний номер 31114836 від 26.08.2018 року, запис про обтяження № 16096038;

б) нежитлових приміщень літ. "А-7" 1-го поверху №№13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с , 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

- індексний номер 31176284 від 31.08.2016 року, запис про іпотеку № 16161162;

- індексний номер 31114421 від 26.08.2016 року, запис про обтяження № 16095659.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ТОВ «АВЕРС ПЛЮС2» уклав договір іпотеки без належних правових підстав, а саме, розпорядився приміщенням, яке йому не належало.

Заочним рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 07вересня 2020року позовТОВ «Марічка»до ОСОБА_1 ,ТОВ «АВЕРС ПЛЮС 2», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округуМанойло Н.Г. задоволено.

Визнано недійсним договір іпотеки серія та номер 2786 від 26.08.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕРС ПЛЮС2», яким передано у іпотеку ОСОБА_1 нежитлові приміщення 1-го поверху №89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлові приміщення в літ. "А-7" 1-го поверху №№13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с , 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (надалі за текстом приміщення).

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесених приватним нотаріусом Манойло Наталією Григорівною стосовно:

а) нежитлових приміщень 1-го поверху №89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1

- індексний номер 31176687 від 31.08.2016 року, запис про іпотеку № 16161690;

- індексний номер 31114836 від 26.08.2018 року, запис про обтяження № 16096038;

б) нежитлових приміщень літ. "А-7" 1-го поверху №№13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с , 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

- індексний номер 31176284 від 31.08.2016 року, запис про іпотеку № 16161162;

- індексний номер 31114421 від 26.08.2016 року, запис про обтяження № 16095659.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ТОВ «АВЕРС ПЛЮС2» на користь ТОВ «Марічка» судовий збір у розмірі 9 605 00 коп.

Ухвалою Червонозаводського районногосуду м.Харкова від 08 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Червонозаводського районногосуду м.Харкова від 16 червня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «АВЕРС ПЛЮС2» про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд першої інстанції не дослідив істотні обставини справи, тому зробив помилковий висновок про доведеність позову.

Так, суд не звернув уваги на те, що після ухвалення рішення Київським апеляційним господарським судом від 23 травня 2018 року у справі №910/10123/17, яким визнаний недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, ТОВ «АВЕРС ПЛЮС2» в силу приписів ст.216 ЦК України знову набуло статусу іпотекодержателя за договором іпотеки від 30 січня 2004 року, отже договір іпотеки, укладений 26 серпня 2016 року між ТОВ «АВЕРС ПЛЮС2» і ОСОБА_1 , набув статусу наступної іпотеки.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29.06.2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13.07.2021 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду справи та призначено справу до розгляду в апеляційній інстанції у судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Указом ПрезидентаУкраїнивід18.04.2022року№259/2022«Пропродовженнястроку діївоєнногостанув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом ПрезидентаУкраїнивід17.05.2022року№341/2022«Пропродовженнястроку діївоєнногостанув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 02.08.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М.

Відзив на апеляційну скаргу судом не отриманий.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що за договором іпотеки серія та номер 2786 від 26.08.2016 року ТОВ «АВЕРС ПЛЮС 2» передано ОСОБА_1 у іпотеку нежитлові приміщення, а саме:

-нежитлові приміщення 1-го поверху №89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , про що зроблено запис № 16161690, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Манойло Н. Г., про реєстрацію іпотеки щодо нежитлових приміщень 1-го поверху №89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , одночасно внесено запис № 16096038 про обтяження (заборона на нерухоме майно) зазначеного нерухомого майна;

- нежитлові приміщення в літ. "А-7" 1-го поверху №№13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , про що зроблено запис № 16161162, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Манойло Н. Г., про реєстрацію іпотеки щодо нежитлових приміщень в літ. "А-7" 1-го поверху №№13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та запис № 16095659 про обтяження (заборона на нерухоме майно) вищенаведеного майна.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2018 року у справі № 922/1645/18 встановлено, що ТОВ «Марічка» на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.09.1999 року №1550-В-С та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.09.1999 року №1551-В-С є власником спірних нежитлових приміщень, а саме:

1) нежитлових приміщень 1-го поверху №89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , ;

2) нежитлових приміщень в літ. "А-7" 1-го поверху №№13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням суду також встановлено, що 30.01.2004р. між ТОВ "Марічка" (Іпотекодавець) та АКБ "Меркурій" (Іпотекодержатель) укладено договір іпотеки №16-03-37 на забезпечення вимог Іпотекодержателя, що виникають із договору на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. №02-06К-14 та із договору на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. №02-06К-15.

Згідно з умовами пункту 1.2. зазначеного Договору іпотеки Іпотекодавець в забезпечення своїх зобов`язань за Кредитними договорами передав в іпотеку Іпотекодержателю спірні нежитлові приміщення.

18.02.2014р. АКБ "Меркурій" та ПАТ "Банк "Золоті ворота" уклали договір про відступлення прав вимоги за договорами на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. №02-06К-14, на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. №02-06К-15 та договір відступлення права за договором іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 18.02.2014р. за реєстровим №131.

23.05.2014р. між ТОВ «Марічка» та новим Іпотекодержателем ПАТ "Банк "Золоті ворота" укладено договір про внесення змін до іпотечного договору №16-03-37 від 30 січня 2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 23.05.2014р. за реєстровим №1081.

У подальшому право вимоги за вказаними кредитними договорами від 30.01.2004р. та договором іпотеки від 30.01.2004р. неодноразово відступалося.

Зокрема, ПАТ "Банк "Золоті Ворота" 28.11.2014р. відступило право вимоги ПАТ "Комерційний банк "Стандарт", а ПАТ "КБ "Стандарт" 27.07.2016р. відступило право вимоги на користь ТОВ "Європа-Факторинг", яке, в свою чергу, 27.07.2016р. відступило вказані права вимоги ТОВ «АВЕРС ПЛЮС 2» .

В результаті з цієї дати ТОВ «АВЕРС ПЛЮС 2» набуло права іпотекодержателя за договором іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37.

Ці обставини встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018р. у справі №910/10123/17, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. у справі №922/2908/16.

Таким чином, з 27.07.2016р. між ТОВ «Марічка» та ТОВ «АВЕРС ПЛЮС 2» склалися правовідносини, у яких ТОВ «Марічка» виступало іпотекодавцем, а ТОВ «АВЕРС ПЛЮС 2» іпотекодержателем за договором іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37.

18.08.2017р. ТОВ «АВЕРС ПЛЮС 2» вчинено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого ТОВ «АВЕРС ПЛЮС 2» набуло право власності на спірні нежитлові приміщення, що перебували в іпотеці.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018р. у справі №910/10123/17 зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 18.08.2017р. визнано недійсним.

Ці обставини встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2018 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2019р. та постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.04.2019р. у справі № 922/1645/18.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірний іпотечний договір укладено з порушенням ст.5ЗУ «Проіпотеку» щодо предмету іпотеки, який не належав іпотекодавцю і в нього не було законного права розпорядження переданим в іпотеку майном, оскільки судовим рішенням визнаний недійсним правочин, на підставі якого ТОВ «АВЕРС ПЛЮС 2» набуло право власності на спірні нежитлові приміщення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

На переконання апеляційного суду рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням наведених вимог закону.

Відповідно до ст.316, ст.317, ст.328ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 204ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203ЦК України (ст.215 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 216ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За змістом наведених норм права якщо особа набула у власність певне майно на підставі правочину, який пізніше визнаний судом недійсним, то це означає, що у цієї особи право власності на майно не виникало, а тому усі дії особи з розпорядження цим майном упродовж часу з дати вчинення правочину з набуття у власність майна до ухвалення судом рішення про визнання такого правочину недійсним не створюють жодних юридичних наслідків, окрім тих, що пов`язані з недійсністю правочину.

За змістом ст.572, ст.575ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання за рахунок нерухомого майна, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про іпотеку», у редакції за станом на серпень 2016 року, іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ст.5 ЗУ «Проіпотеку» предметом іпотеки може бути майно, яке є власністю іпотекодавця.

Судовими рішеннями, які набрали чинності, встановлено і не оспорюється учасниками справи та обставина, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19 серпня 2017 року, на підставі якого ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" зареєструвало за собою право власності на спірні нерухомі приміщення, був визнаний недійсним рішенням суду від 23 травня 2018 року.

Оспорюваний договір іпотеки був укладений 26 серпня 2016 року, тобто на момент його укладення ТОВ "АВЕРС ПЛЮС2" не був власником спірного нерухомого майна, отже не мав права на передачу цього майна в іпотеку.

Твердження апеляційної скарги про те, що оскаржуваний договір іпотеки № 2786 від 26 серпня 2016 року має статус наступної іпотеки у розумінні приписів ст. 13 ЗУ «Про іпотеку» ґрунтується на хибному тлумаченні цієї норми закону, оскільки за її змістом саме власник майна (іпотекодавець) за згодою першого іпотекодержателя вправі передати належне йому майно наступному другому іпотеко держателю.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, дав належну оцінку встановленим фактам, які підтверджені відповідними доказами, зробив правильні по суті висновки по заявленим вимогам і у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Червонозаводського районногосуду м.Харкова від07вересня 2020року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 11 січня 2023 року.

ГоловуючийсуддяО. А.Лобов

Судді А.І.Дорош

В.М.Триголов