Рішення

від 11.01.2023 по справі 591/9115/21

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 591/9115/21>

провадження № 2/578/41/23>

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 січня 2023 року смт Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Басової В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ко» про визнання припиненими трудових відносин,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі протоколу № 3 від 02.07.2010р Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Грат-Сервіс» (перейменовано в ТОВ «ТРАНС КО») його було призначено директором товариства. Єдиним учасником відповідача являється Акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю «NADER INVSTMENTS LIMITED», зв`язок з якою з часом був втрачений, що унеможливлює нормальну роботу підприємства. Учасник не опікується своїм підприємством, товариство впродовж значного періоду часу не веде господарської діяльності, не має найманих працівників окрім директора (позивача), вказане товариство не виконує поставлені економічні цілі, в результаті чого директор втратив до нього економічний інтерес. В зв`язку з вищевикладеним, 11.10.2021р. Позивач звернувся до товариства та учасників товариства з заявою про звільнення його з посади директора 22.11.2021р. на підставі ст. 38 КЗпП України шляхом направлення вказаної заяви поштовими зв`язком. Одночасно з заявою про звільнення, в порядку, ч. 3 ст. 32 ЗУ «Про товаристваз обмеженоюта додатковоювідповідальністю», Позивач направив повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства, призначених на 22.11.2021р. на 16.00 за адресою АДРЕСА_1 . Одним із питань порядку денного було звільнення директора. Однак представники учасника товариства в зазначені час та місце не з`явилися, в результаті чого збори не відбулися, про що Відповідачем складено Акт. В цей же день Позивач видав наказ № 1-К від 22.11.2021р. про припинення виконання обов`язків директора у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Згідно п.п. В п. 10.8, п. 10.9 розділу 10 Статуту товариства до виключної компетенції Загальних зборів Товариства відносяться обрання та відкликання членів виконавчого органу. Відповідно п. 10.5, п. 10.6, п. 10.7 учасники повідомляються про проведення зборів усно або письмово не пізніше 25 днів до початку Зборів. Неявка учасників товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин. В даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється. Іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає. Тому позивач змушений перебувати у трудових відносинах з відповідачем всупереч своєму бажанню. Проте, згідно з статтею 43 Конституції України використання примусової праці забороняється. Тому наразі єдиним способом вирішення цього питання є визнання трудових відносин припиненими в судовому порядку.

16 грудня 2021 року позивач звернувся до Зарічного районного суду м.Суми з цим позовом. Ухвалою від 23 грудня 2021 року відкрито спрощене провадження та призначено розгляд, який неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою відповідача та відсутністю доказів його належного сповіщення.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 25 жовтня 2022 року дану справу передано за підсудністю до Краснопільського районного суду, який ухвалою від 16 листопада 2022 року прийняв її до свого провадження та призначив спрощений розгляд та надав відповідачу термін для подання відзиву до суду. В зазначений термін відзив до суду, клопотань в порядку ст. 279 ЦПК України відповідач не подав. У зв`язку з відсутністю світла та належного сповіщення відповідача 15.12.2022 розгляд не відбувся.

Згідно доповідної від 14.12.2022 така установа, як ТОВ «Транс Ко» за адресою: вул. Перемоги, 17 відсутня (а.с.136).

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином, в заяві від 15.10.2022 року представник позивача просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, заперечень проти заочного розгляду справи не подав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації N R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.

Враховуючи вказані факти, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст.280ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

На підставі протоколу № 3 від 02.07.2010р Загальних зборів учасників Товариства зобмеженою відповідальністю «Грат-Сервіс» ОСОБА_1 було призначено директором товариства, а ТОВ «Грат-Сервіс» переіменовано у ТОВ «Транс Ко», який є правонаступником з усіма правами та обов`язами (а.с.7-8).

Згідно п.3.1 Статуту ТОВ «Транс Ко» єдиним учасником Товариства є іноземна юридична особа - Акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю «NADER INVSTMENTS LIMITED», зареєстрована реєстратором корпоративних справ Британських Віргінських островів 18 червня 2008 року за номером БВО 1487667, зареєстрований офіс якої знаходиться: П.С. 3175, Род-Таун, Тортола, Британські Віргінські острови(зворот а.с.17, 24-26).

Указані відомості станом на день розгляду справи наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що перевірено судом з сайту Міністерства юстиції України.

Згідно п.п. В п. 10.8, п. 10.9 розділу 10 Статуту товариства до виключної компетенції Загальних зборів Товариства відносяться обрання та відкликання членів виконавчого органу. Відповідно п. 10.5, п. 10.6, п. 10.7 учасники повідомляються про проведення зборів усно або письмово не пізніше 25 днів до початку Зборів (а.с.17-23).

11 жовтня 2021р. Позивач звернувся до товариства та учасників товариства з заявою про звільнення його з посади директора 22.11.2021р. на підставі ст. 38 КЗпП

України. Одночасно з заявою про звільнення, в порядку, ч. 3 ст. 32 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Позивач направив повідомлення від 08.10.2021 р. про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства, призначених на 22.11.2021р. на 16.00 за адресою АДРЕСА_1 . Одним із питань порядку денного було звільнення директора (а.с.10-14).

У зазначені у повідомленні про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства, представники учасника товариства в зазначені часта місце не з`явилися, в результаті чого збори не відбулися, про що Відповідачем складено Акт (а.с.15).

22 листопада 2021 року Позивач видав наказ №1-К від 22.11.2021р. про припинення виконання обов`язків директора у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с.16).

Трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, та/або районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору (ст. 221 КЗпП України).

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КзПП та ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

За змістом положень ст. 38 КЗпП, ст. 30, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. 58,60,62 Закону України «Про господарські товариства» праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004р. № 14-рп/2004, від 16.10.2007 р. № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру". Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом". Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру.

В решті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine, N 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям "приватне життя".

У пункті 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Верховний Суд у своїй постанові від 03.07.2019р. по справі №520/11437/16-ц (провадження № 61-11763св18), розглядаючи спір про звільнення з посади директора товариства та зобов`язання вчинити певні дії, зазначив про таке.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений ч.1 ст.38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.12.2019р. у справі №758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначено, що «установлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі свідчать про те, що позивач дотримався процедури звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Водночас особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими».

Аналогічної позиції дотримався Верховний Суд у Постанові від 17.03.2021р. у справі №761/40378/18 (провадження № 61-18255св19).

Особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

Суд вважає, що неявка учасників товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин. В даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється.

Учасник товариства, Акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю «NADER INVSTMENTS LIMITED», проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства відповідачем були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає. Тому позивач змушений перебувати у трудових відносинах з відповідачем всупереч своєму бажанню і наразі єдиним способом вирішення цього питання є визнання трудових відносин припиненими в судовому порядку.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить суд визнати припиненими його трудові відносини з ТОВ «Транс Ко» з 22 листопада 2021 року у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора на підставі ст.38 КЗпП України. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між сторонами суд вважає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права ефективним і таким, що не суперечить закону, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Питання про розподіл судових витрат Позивачем не ставилось, тому дане питання судом не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Ко» з 22 листопада 2021 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора ТОВ «Транс Ко» на підставі ст.38 КЗпП України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повні найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача адвокат Крамаренко Олена Вікторівна, смт.Велика Писарівка вул. Молодіжна буд 29, Охтирського району Сумської області;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС КО» , адреса: смт. Краснопілля вул. Перемоги, буд 17 Сумського району Сумської області, Код ЄДРПОУ 35906552.

Суддя В.І. Басова