Рішення

від 10.01.2023 по справі 207/2678/21

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/2678/21

№ 2/207/39/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Подобєд О.К.

при секретарі Пильовій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжергіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжергіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15.07.2021 року вона отримала лист від державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське та постанову про відкриття виконавчого провадження №65768470 від 10.06.2021 року про примусове виконання виконавчого напису № 690 виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною від 26.05.2021 року про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_2 , за його кредитним зобов`язанням перед АТ КБ «Приват Банк» згідно кредитного договору № DZHCGA00000434 від 25.04.2007 заборгованість на загальну суму 1025506,86 грн. Також зазначає, що Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська 25.05.2016 року було винесено заочне рішення по справі № 404/2722/12 (провадження №2/207/4/16) за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, яким позовні вимоги були задоволені повністю. Окрім того, ухвалою суду від 06.01.2021 року було задоволено заяву АТ КБ «ПриватБанк» та поновлено стягувачу пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі №404/2722/12, виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська. Тобто, Банк вже звернув стягнення на предмет іпотеки. Приватний нотаріус при вчиненні даного виконавчого напису не дотримався вимог ст.89 Закону України «Про нотаріат», не врахував всіх обставин та того, що заборгованість є спірною. Тому просить позовну заяву задовольнити повністю.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Не заперечують проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст. 280 та відповідно до ч.1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Треті особи в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомили.

Від представника третьої особи Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжергіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжергіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) знаходиться виконавче провадження №65768470 відкрите 10.06.2021 року на підставі виконавчого напису №690 виданого 26.05.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_2 , за його кредитним зобов`язанням перед АТ КБ «Приват Банк» згідно кредитного договору № DZHCGA00000434 від 25.04.2007 заборгованість на загальну суму 1025506,86 грн. (а.с.11).

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст.50Закону України«Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліку документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з п.3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерстваюстиції України№ 296/5від 22лютого 2012року в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Відповідно до п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, нотаріусу, окрім іншого, повинні бути надані оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від АТ КБ «ПриватБанк» чи приватного нотаріуса Бондар І.М. не отримувала, не була проінформована про існування заборгованості та її розмір, чим була позбавлена права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення відповідачу чи нотаріусу.

Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У зв`язку з наведеним заборгованість має спірний характер, а виконавчий напис №690 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинений 26.05.2021 року щодо звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_2 , за його кредитним зобов`язанням перед АТ КБ «Приват Банк» згідно кредитного договору № DZHCGA00000434 від 25.04.2007 заборгованість на загальну суму 1025506,86 грн., необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.1, ч.2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин 4-6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.30Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 01.04.2021 року між адвокатським бюро «Порядков і партнери» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання юридичних послуг №б/н, за умовами якого адвокат Порядков В.Б. на підставі усного чи письмового звернення клієнта приймає зобов`язання з надання юридичної допомоги. Також 03.11.2021 року між адвокатом Тереховим А.В. та Рудик Л.І. було укладено договір про надання правової допомоги №б/н, а також 03.11.2021 року між адвокатом Бажан В.П. та Рудик Л.І. було укладено договір про надання правової допомоги №б/н. Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати послуг адвокатів. А отже відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовну заяву, суд вважає, що з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 908,00 грн. та 454,00 грн.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 15-18 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжергіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 690 виданий 26.05.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_2 , за його кредитним зобов`язанням перед АТ КБ «Приват Банк» згідно кредитного договору № DZHCGA00000434 від 25.04.2007 заборгованість на загальну суму 1025506,86 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362 гривні 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О.К. Подобєд