Рішення

від 09.01.2023 по справі 904/262/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2023м. ДніпроСправа № 904/262/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Петрол" (03164, м. Київ, провулок Приладний, будинок,4 А; ідентифікаційний код 42967430)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Трансфер" (49127, м. Дніпро, вул. Базова, будинок 8; ідентифікаційний код 43485252)

про стягнення 217 742 грн. 99 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон Петрол" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№256/22 від 24.01.2022) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Трансфер" про стягнення 217 742 грн. 99 коп., що складає 97 742 грн. 99 коп. - заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов Договору від 16.08.2021 №764/1 купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток та 120 000 грн. 00 коп. - штрафу.

Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у клопотанні (вх.№7548/220 від 15.02.2022) про продовження строку на надання відповідачем відзиву на позовну заяву просить розглянути дане клопотання та продовжити строк на надання відзиву на позовну заяву позивача.

В обґрунтування посилається на те, що позовна заява отримана ним лише 15.02.2022, тому він не зможе своєчасно опрацювати отримані документи

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2022 відмовлено у задоволені клопотання відповідача (вх.№7548/22 від 15.02.2022) про продовження строку на надання ним відзиву на позовну заяву, встановленого ухвалою суду від 31.01.2022 у справі № 904/262/22.

Відповідач у клопотанні (вх.№7547/22) від 15.02.2022) про заперечення проти розгляду справи без виклику сторін просить здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2022 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Карго Трансфер" (49127, м. Дніпро, вул. Базова, будинок 8; ідентифікаційний код 43485252) у переході до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач у відзиві (вх.№9261/22 від 11.03.2022) на позовну заяву про стягнення заборгованості просить у задоволенні позову відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача та посилається на те, що: - відповідач не отримував товару у кількості, зазначеній в копіях спірних видаткових накладних; - документи, які мають ознаки документу первинної бухгалтерської звітності, мають істотні дефекти, що не дозволяє зробити висновок про реальний рух активів як у складі позивача так і у складі відповідача; - ані керівник відповідача ані інша уповноважена особа не підписувала видаткові накладні, копії яких були долучені позивачем до справи разом з позовною заявою; - позивач не реєстрував податкові накладні у встановленому законодавством порядку, оскільки реальної поставки не відбулося.

До відзиву додано клопотання про витребування доказів, у якому відповідач просить витребувати у позивача наступні документи: - заявку покупця на передачу ПК покупцю; - акт приймання-передачі паливних карток; - заявки на поставку товару за спірними видатковими накладними; - зведені видаткові накладні за звітні періоди вересень - жовтень 2021; - декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 та вересень 2021 з квитанціями, що підтверджують їх отримання органами податкової служби; - електронні дані Процесінгового центру або дані касових чеків за період серпень-вересень 2021.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів суд вважає, що у його задоволенні слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частинами 3-5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до частин 1-2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу, якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Як вбачається, в порушення зазначених вище норм, у клопотанні відповідачем не зазначено: - підстави, з яких випливає, що витребувані докази має позивач; - заходи, яких відповідач вжив для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів; - причини неможливості отримати ці докази самостійно відповідачем.

Таким чином Господарський суд Дніпропетровської області не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

Також відповідач у клопотанні (вх.№9263/22 від 11.03.2022) про продовження строку на надання відповідачем відзиву на позовну заяву просить розглянути дане клопотання та продовжити строк на надання відзиву на позовну заяву позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2022 про продовження процесуальних строків клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Трансфер" (вх.№9263/22 від 11.03.2022) про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву - задоволено та продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Карго Трансфер" строк на надання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні карантину та воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніон Петрол", як продавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Карго Трансфер", як покупцем, було укладено Договір від 16.08.2021 №764/1 купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток (надалі - Договір) (а.с.6-16).

Відповідно до пункту 2.1. Договору продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти) покупцеві товари та надавати послуги з використанням ПК на АЗС, а покупець зобов`язується приймати товари, послуги та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у цьому Договорі та додатках (додаткових угодах) до нього. Отримання товарів та послуг покупцем здійснюється через пред`явників ПК.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що загальна кількість, вартість, асортимент товарів та послуг, що передаються (надаються) за цим Договором сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичної кількості, асортименту та вартості поставлених товарів і наданих послуг цим Договором, що підтверджується електронними даними Процесінгового центру, або даними касових чеків (чеків реєстраторів розрахункових операцій АЗС), або зведених актів приймання-передачі, або зведених видаткових накладних, якими оформлялися Транзакції і які підтверджують факт передачі товарів та надання послуг покупцю.

Послуги вважаються наданими покупцю, а право власності на товар та всі ризики пошкодження чи втрати товару переходять до покупця з моменту фактичного отримання товарів, послуг на АЗС, що підтверджується даними Процесінгового центру, або інших документів, що зазначені в п.3.4. Договору (пункт 3.5. Договору).

Пунктом 3.6. Договору визначено, що за результатами транзакцій, що були здійснені протягом кожного звітного періоду, продавцем складається та надається покупцю зведена видаткова накладна (зведений актприймання-передачі) до 12 (дванадцятого) календарного числа календарного місяця, наступного за звітним періодом. покупець зобов`язується підписувати зведену видаткову накладну (зведений акт приймання-передачі) до 15 (п`ятнадцятого) календарного числа календарного місяця, наступного за звітним періодом. Якщо покупець до закінчення зазначеного терміну не підпише і не надішле продавцю надіслану продавцем зведену видаткову накладну (зведений акт приймання-передачі), або не надасть продавцеві свої мотивовані (обґрунтовані) та документально підтверджені заперечення проти змісту зведеної видаткової накладної (зведеного акту приймання-передачі), або не надішле продавцю письмове повідомлення про не отримання зазначених документів від продавця, сторони погоджуються вважати таку зведену видаткову накладну (зведений акт приймання-передачі), підписану лише продавцем, повністю узгодженою обома сторонами.

Відповідно до пункту 3.7. Договору продавець зобов`язується належним чином і у встановлений законодавством строк складати податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних і реєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних та за окремо надісланими датами покупця, протягом 5-ти календарних днів надавати їх покупцю в електронній формі на вказану ним електронну адресу або за допомогою програмного забезпечення. У разі, якщо згідно з вимогами законодавства України виникає обов`язок продавця скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації покупцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець зобов`язується протягом 3-х календарних днів з моменту отримання розрахунку коригування від продавця зареєструвати його в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв`язку з тим, що продаж товару та надання послуг за цим Договором має безперервний та ритмічний характер, а оплата здійснюється з визначеною Договором періодичністю, сторони погодили, що продавець у визначених чинним законодавством випадках за наявності підстав зобов`язується один раз на місяць, не пізніше останнього календарного дня кожного поточного календарного місяця, складати зведену податку накладну на товари та послуги, передані/надані у такому поточному календарному місяці. В такому випадку за окремо надісланими запитами покупця протягом 5-ти календарних днів йому надається реєстр товаро-супровідних документів, за якими здійснювася продаж товару та надання послуг.

Згідно з пунктом 4.5. Договору, розрахунки за товари та послуги здійснюються покупцем в гривнях на умовах відстрочення платежу шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця, вказаний в цьому Договорі чи повідомлений додатково, протягом двох робочих днів з моменту передачі (надання) товарів та послуг.

Як вбачається в матеріалах справи містяться копії видаткових накладних на загальну суму 132 139 грн. 29 коп., а саме:

- від 31.08.2021 №3649 на суму 49 661 грн. 05 коп., в тому числі ПДВ (а.с.17);

- від 02.09.2021 №1958 на суму 28 996 грн. 30 коп., в тому числі ПДВ (а.с.18);

- від 30.09.2021 №2585 на суму 53 481 грн. 94 коп., в тому числі ПДВ (а.с.19).

Позивач стверджує, що відповідачем частково проведено сплату за поставлений товар на суму 34 396 грн. 30 коп., у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість з оплати поставлених товарів у розмірі 97 742 грн. 99 коп.; відповідач проти цього заперечує що і стало причиною спору та звернення до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).

Нормами абзацу 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо; дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені; у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до пункту 2.1. Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (надалі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з пунктом 2.5. Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Отже, факт проведення господарської операції має підтверджуватися первинними документами, оформленими належним чином.

Як вбачається, в якості документів, що, на думку позивача, підтверджують факт проведення господарських операцій за Договором, позивачем надано лише видаткові накладні, які не містять обов`язкових реквізитів, що дозволяють ідентифікувати учасників, які брали участь у господарській операції, оскільки у графі "Отримав(ла)" не зазначено посаду особи від відповідача, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також прізвище та ім`я такої особи, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від відповідача. Також у видаткових накладних відсутнє посилання на Договір, на виконання якого здійснюється господарська операція.

Як вбачається, будь-яких інших доказів, які відповідно до умов Договору підтверджують факт передачі товарів та надання послуг за Договором, а саме: - електронні дані Процесінгового центру; - касові чеки (чеки реєстраторів розрахункових операцій АЗС); - зведені акти приймання-передачі; - зведені видаткові накладні позивачем не надано, а відповідачем заперечується факт поставки по наданим позивачем видатковим накладним.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням необґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за товар, безпідставною є і похідна вимога щодо стягнення штрафу.

З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, витрати зі сплати судового збору слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Петрол" (03164, м. Київ, провулок Приладний, будинок, 4 А; ідентифікаційний код 42967430) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Трансфер" (49127, м. Дніпро, вул. Базова, будинок 8; ідентифікаційний код 43485252) про стягнення 217 742 грн. 99 коп.

Судові витрати у справі віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Петрол" (03164, м. Київ, провулок Приладний, будинок, 4 А; ідентифікаційний код 42967430)

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

09.01.2023