Рішення

від 11.01.2023 по справі 904/3415/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2023м. ДніпроСправа № 904/3415/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер", м. Кропивницький Кіровоградської області

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

про стягнення 1 601 125,82грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Гончаренко Ю.М., адвокат

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" заборгованість у розмірі 1 601 125,82грн, з яких:

- основний борг у розмірі 784 968,23грн;

- штраф у розмірі 174 455,29грн;

- пеня у розмірі 211 086,17грн;

- 3 % річних у розмірі 46 746,74грн;

- інфляційні втрати у розмірі 383 869,39грн,

та витрати по сплаті судового збору у розмірі 24016,89грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №61/86 від 05 жовтня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлену продукцію. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 07.11.2021 по 16.09.2022 у сумі 46 746,74грн та інфляційні збитки за період з листопада 2021 року по серпень 2022 року.

На підставі пункту 8.1 договору позивач нарахував штраф 8% у розмірі 174 455,29грн.

Посилаючись на ст. 230 Господарського кодексу України позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлену продукцію у розмірі 211 086,17грн. за загальний період з 07.11.2021 по 28.05.2022.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2022 справу №904/3415/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2022 позовну заяву залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю "Балкер" запропоновано протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі 24 016,89грн та порядку.

12 жовтня 2022 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази. Надходження судового збору у сумі 24 016,89грн підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

13 жовтня 2022 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" до суду надійшла заява про забезпечення позову (вх. №34186/22 від 13.10.2022) шляхом накладення арешту на грошові кошти, Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", які знаходяться в банківських установах та інших фінансово-кредитних установах на рахунках, що будуть виявлені виконавчою службою чи приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову - в межах ціни позову 1 601 125,82грн (один мільйон шістсот одна тисяча сто двадцять п`ять грн 82 коп.).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2022 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Балкер" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.11.2022.

28 жовтня 2022 року засобами поштового зв`язку до господарського суду надійшов оригінальний примірник заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" про забезпечення позову (вх. № 36446/22 від 28.10.2022) (направлено поштою 13.10.2022).

31 жовтня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про повернення примірника заяви про забезпечення позову, зареєстрованого за вх №36446/22 від 28.10.2022. Заява підписана представником позивача, адвокатом Максимом Джулай.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" про забезпечення позову (вх. № 36446/22 від 28.10.2022) повернуто без розгляду.

03 листопада 2022 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" до суду надійшла заява про забезпечення позову (вх. №37409/22 від 03.11.2022) шляхом:

накладення арешту на грошові кошти, Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", які знаходяться в банківських установах та інших фінансово-кредитних установах на рахунках, що будуть виявлені виконавчою службою чи приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову - в межах ціни позову 1 601 125,82грн (один мільйон шістсот одна тисяча сто двадцять п`ять грн 82 коп.).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2022 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Балкер" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

04 листопада 2022 року до господарського суду надійшла заява позивача про відкладення підготовчого засідання та про участь у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 09.11.2022 клопотання ТОВ "Балкер" про участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; відкладено підготовче засідання на 13 грудня 2022 року.

13.12.2022 судом закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 23.12.2022, про що постановлено ухвалу.

З 23.12.2022 оголошувалась перерва до 11.01.2023.

27.12.2022 до суду від позивача надійшли письмові пояснення в порядку частини 1 статті 42 ГПК України, в яких зазначено про те, що під час визначення суми основного боргу допущено помилку: від суми оплати 917 468,23грн було віднято сплачену суму 132 500,00грн. Відповідно сума боргу становить 1 693 609,37грн (2743307,60грн-917 468,23грн 132500,00грн).

30.12.2022 позивачем направлено до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 509 763,96грн, з яких: основний борг у розмірі 1 693 609,37грн, штраф у розмірі 174 455,29грн; пеня у розмірі 211 086,17грн; 3 % річних у розмірі 46 746,74грн; інфляційні втрати у розмірі 383 869,39грн.

До заяви про збільшення розміру позовних вимог додано платіжне доручення № 224 від 26.12.2022 про сплату судового збору у сумі 13625,57грн.

Суд залишає заяву про збільшення розміру позовних вимог без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Убачається, що ухвалою суду від 13.12.2022 закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду на 23.12.2022. Заява про збільшення розміру позовних вимог надійшла до суду після початку розгляду справи по суті, тобто з порушенням вищенаведених положень.

У разі подання позивачем заяви з порушенням положень статей 46, 173 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повинен відповідно до положень пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернути таку заяву та додані до неї документи, розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2020 року справа № 920/1059/17).

Таким чином, заява позивача про збільшення розміру позовних вимог залишається судом без розгляду, а розгляду підлягають первісно заявлені вимоги про стягнення заборгованості, пені, штрафу, відсотків річних та трат від інфляції на загальну суму 1 601 125,82грн.

Відповідач у підготовчі та судові засідання з розгляду справи по суті не з`являвся, про дату, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 11.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності, з урахуванням доводів представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

5 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Балкер" (постачальник) та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (покупець) укладено договір поставки №61/86, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобов`язується передати у власність покупцю продукцію, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти її та оплатити.

Найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціна продукції, що є предметом поставки за цим договором визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2. договору).

Ціна на продукцію, що поставляється за цим договором, узгоджується сторонами в специфікаціях (п.2.1. договору).

Згідно п.2.3. договору загальна сума договору становить суму всіх підписаних сторонами специфікацій.

Покупець здійснює оплату продукції протягом 90 календарних днів з дати отримання партії продукції та оригіналу рахунку на оплату партії продукції, якщо інше не вказується в специфікації (п.3.2. договору).

Відповідно до п.8.1. договору, в разі порушення покупцем строку оплати продукції, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 8 % від суми несплаченої продукції.

Незалежно від сплати неустойки (пені, штрафу) Сторона, яка порушила свої зобов`язання по даному договору, сплачує іншій стороні заподіяні в результаті цього збитки без урахування розміру неустойки (пені, штрафу). Оплата неустойки не звільняє сторони від виконання узятих на себе зобов`язань за даним договором. Відсотки на неустойку (пеня, штраф) не нараховуються (п.п.8.4-8.6 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє д 31.12.2021 (п.12.1. договору).

Згідно п.12.2. договору, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявила про бажання розірвати (відмову від продовження дії) договір, він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.

Відповідно до Специфікації № 1 від 05.10.2021 позивач зобов`язався поставити товар на суму 9425000,00грн (а.с.22).

Умови оплати: протягом 30 календарних днів з дати постачання продукції (п.2 Специфікацій).

У жовтні 2021 року позивачем на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 2743307,60грн, що підтверджується видатковими накладними:

№ РН-433 від 07.10.2021 на суму 154560,00грн,

№ РН-434 від 08.10.2021 на суму 295 450,00грн,

№ РН-435 від 08.10.2021 на суму 231 610,00грн,

№ РН-436 від 09.10.2021 на суму 199 253,60грн,

№ РН-437 від 09.10.2021 на суму 296 970,00грн,

№ РН-438 від 12.10.2021 на суму 232 845,00грн,

№ РН-439 від 13.10.2021 на суму 318 338,00грн,

№ РН-440 від 13.10.2021 на суму 270 724,00грн,

№ РН-441 від 19.10.2021 на суму 221 958,00грн,

№ РН-445 від 20.10.2021 на суму 268 272,00грн,

№ РН-557 від 29.10.2021 на суму 253 327,00грн,

Актами приймання-передачі № 4 від 07.10.2021, № 5 від 08.10.2021, № 6 від 08.10.2021; № 7 від 09.10.2021, № 8 від 09.10.2021, № 9 від 12.10.2021, № 10 від 13.10.2021, № 11 від 13.10.2021, № 0 від 19.10.2021, № 28 від 20.10.2021, № 0 від 29.10.2021,

та ТТН № 07/10 від 07.10.2021, ТТН № 07/10-1 від 07.10.2021, ТТН № 08/10 від 08.10.2021, ТТН № 08/10-1 від 08.10.2021, ТТН № 08/10-2 від 08.10.2021, ТТН У1110/1 від 11.10.2021, ТТН № 13/10 від 13.10.2021, ТТН № 13/10-1 від 13.10.2021, ТТН У1810/1 від 18.10.2021, ТТН № 7 від 19.10.2021, ТТН У2910/1 від 29.10.2021 (а.с.31 - 63).

Вказаний товар був оплачений частково, в сумі 917 468,23грн, про що свідчать банківські виписки, а саме:

від 19.10.2021 на суму 250 000,00грн,

від 23.10.2021 на суму 160 707,00грн,

від 05.11.2021 на суму 151 916,47грн,

від 17.11.2021 на суму 100 000,00грн,

від 19.11.2021 на суму 100 000,00грн,

від 25.11.2021 на суму 50 000,00грн,

від 07.02.2022 на суму 104 844,76грн.

Крім того, на підставі трьохстороннього договору № 29/08/22 від 29.08.2022, укладеного між АТ "Дніпроважмаш", ТОВ "НФД Дніпротехсервіс" та ТОВ "Балкер" на користь ТОВ "Балкер" сплачені грошові кошти в сумі 132 500 в рахунок погашення за договором поставки № 61/86 від 05.10.2021 (а.с. 67-68).

Таким чином, заборгованість за договором поставки складає 1 693 339,37грн (2743307,60грн - 917 468,23грн 132 500,00грн).

Станом на дату звернення з позовом до суду вказана сума відповідачем не сплачена.

У вересні 2022 року позивачем на електронну адресу відповідача направлена претензія № 69 від 16.09.2022, яка залишена без відповіді та задоволення (а.с.23).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 1 601 125,82грн: основний борг у розмірі 784 968,23грн (частину від загальної суми боргу, що є його правом); штраф у розмірі 174 455,29грн; пеня у розмірі 211 086,17грн; 3 % річних у розмірі 46 746,74грн; інфляційні втрати у розмірі 383 869,39грн,

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок оплати за товар, наявність прострочки щодо оплати, періоди прострочення оплати, наявність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору поставки виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У встановлений договором строк протягом тридцяти календарних днів з дати постачання продукції (п.3.2. договору та п.2 Специфікацій) відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав.

Строк оплати за поставлений товар за видатковими накладними настав:

№ РН-433 від 07.10.2021 на суму 154560,00грн 08.11.2021,

№ РН-434 від 08.10.2021 на суму 295 450,00грн - 08.11.2021,

№ РН-435 від 08.10.2021 на суму 231 610,00грн - 08.11.2021,

№ РН-436 від 09.10.2021 на суму 199 253,60грн 08.11.2021,

№ РН-437 від 09.10.2021 на суму 296 970,00грн - 08.11.2021,

№ РН-438 від 12.10.2021 на суму 232 845,00грн 11.11.2021,

№ РН-439 від 13.10.2021 на суму 318 338,00грн - 12.11.2021,

№ РН-440 від 13.10.2021 на суму 270 724,00грн - 12.11.2021,

№ РН-441 від 19.10.2021 на суму 221 958,00грн 18.11.2021,

№ РН-445 від 20.10.2021 на суму 268 272,00грн 19.11.2021,

№ РН-557 від 29.10.2021 на суму 253 327,00грн 29.11.2021.

Строки оплати визначені судом з урахуванням положень частини 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Доказів оплати поставленого товару станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 784968,23грн (частина від загальної заборгованості у сумі 1 693 339,37грн) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв`язку з простроченням оплати поставленого товару позивачем нараховано: - штраф у розмірі 174 455,29грн; - пеня у розмірі 211 086,17грн; - 3 % річних у розмірі 46 746,74грн; - інфляційні втрати у розмірі 383 869,39грн,

Загальний період нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції з 07.11.2021 по 16.09.2022.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання неналежного виконання зобов`язання, зокрема в разі прострочення виконання.

За змістом розділу 8 договору, відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару у вигляді пені не настає.

Згідно п. 8.1.1 договору в разі порушення покупцем строку оплати продукції, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 8 % від суми несплаченої продукції.

За підрахунком позивача штраф за несвоєчасну оплату поставленої продукції складає 174 455,29грн.

Здійснивши перевірку розрахунку штрафу у розмірі 8 % суд встановив, що при його обчисленні позивачем невірно визначено прострочену суму заборгованості. За підрахунком суду прострочена заборгованість складає 2180684,13грн (несвоєчасно оплачені та неоплачені взагалі видаткові накладні на суму: 118996,53грн + 199 253,60грн +296 970,00грн +232 845,00грн +318 338,00грн +270 724,00грн +221 958,00грн +268 272,00грн +253 327,00грн). Відповідно штраф становить 174454,73грн (2180684,13грнх8%).

Щодо вимоги про стягнення пені у сумі 211 086,17грн суд зазначає таке.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті (ч.3 цієї статті).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч.4 цієї статті).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

З аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором. Частина третя цієї статті передбачає можливість законодавчого встановлення розміру штрафних санкцій і за інші види правопорушень у окремих видах господарських зобов`язань, перелічених у частині другій статті 231 ГК України.

Разом з тим за частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", частиною другою статті 36 Закону України "Про телекомунікації".

За змістом наведених вище положень законодавства, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Така сама правова позиція щодо застосування норм статті 231 Господарського кодексу України викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

Господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

У спірному договорі сторони не встановили розмір та базу нарахування штрафних санкцій, а лише зазначили про те, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором.

За викладеного, вимога позивача про стягнення пені у розмірі 211086,17грн задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 46 746,74грн та інфляційних втрат у розмірі 383 869,39грн за загальний період нарахування з 07.11.2021 по 16.09.2022.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розрахунку трьох відсотків річних судом встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочки виконання зобов`язання.

За перерахунком суду, розмір трьох відсотків річних становить:

за видатковою накладною №РН-435 від 08.10.2021 на залишок суми 118 996,53грн за період з 09.11.2021 по 16.11.2021 78,24грн;

17.11.2021 сплачено 100 000,00грн, тож на суму 18996,53грн (118996,53грн 100 000,00грн) за період з 17.11.2021 по 18.11.2021 три відсотка складають 3,12грн, всього за цією накладною 81,36грн.

19.11.2021 сплачено 100 000,00грн, тож частина цієї суми відноситься на погашення заборгованості у сумі 18 996,53грн та 81003,47грн на погашення заборгованості за наступною видатковою накладною №РН-436 від 09.10.2021.

за видатковою накладною №РН-436 від 09.10.2021 на суму 199253,60 грн за період з 09.11.2021 по 18.11.2021 163,77грн,

за період з 19.11.2021 по 24.11.2021 на суму 118250,13грн (199253,60грн -81003,47грн) 58,32грн,

за період з 25.11.2021 по 06.02.2022 на суму 68250,13грн (118250,13грн 50 000,00грн (оплата від 25.11.2021)) 415,11грн, всього за цією накладною 3% складають 637,2грн

07.02.2022 відповідач сплатив 104 844,76грн, залишок у сумі 36594,63грн (104844,76грн- 68250,13) віднесено в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною № РН-437 від 09.10.2021;

за видатковою накладною № РН-437 від 09.10.2021 на суму 296970,00грн за період прострочки з 09.11.2021 по 06.02.2022 3% складають 2196,76грн;

на суму 260 375,37грн (296 970,00грн 36594,63грн) за період прострочки з 07.02.2022 по 28.08.2022 - 4344,35грн,

на суму 127875,37грн (260 375,37грн - 132 500,00грн) за період з 29.08.2022 по 16.09.2022 199,70грн. За цією накладною 3 % становить 6740,81грн.

за видатковою накладною № РН-438 від 12.10.2021 на суму 232 845,00грн за період з 12.11.2021 по 16.09.2022 5913,63грн,

за видатковою накладною № РН-439 від 13.10.2021 на суму 318 338,00грн за період з 13.11.2021 по 16.09.2022 8058,75грн,

за видатковою накладною № РН-440 від 13.10.2021 на суму 270 724,00грн за період з 13.11.2021 по 16.09.2022 6853,40грн,

за видатковою накладною № РН-441 від 19.10.2021 на суму 221 958,00грн за період з 19.11.2021 по 16.09.2022 5509,42грн,

за видатковою накладною № РН-445 від 20.10.2021 на суму 268 272,00грн за період з 20.11.2021 по 16.09.2022 6636,98грн,

за видатковою накладною № РН-557 від 29.10.2021 на суму 253 327,00грн за період з 30.11.2021 по 16.09.2022 6059,03грн.

Таким чином стягненню з відповідача підлягають 3 % річних у сумі 46490,58грн (81,36грн. + 637,2грн+6740,81грн+ 5913,63грн+ 8058,75грн+ 6853,40грн+ 5509,42грн +6636,98грн+6059,03грн).

Щодо нарахування інфляційних втрат суд зазначає, що під час здійснення розрахунку позивачем не враховані роз`яснення Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

З огляду на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату поставленої продукції та встановлено, що розрахунок інфляційних втрат було здійснено позивачем невірно.

За підрахунком суду втрати від інфляції складають 383 716,18грн:

на суму 118 996,53грн 951,97грн (індекс інфляції за листопад 2021 року),

на суму 199253,6грн 1594,03грн (індекс інфляції за листопад 2021 року),

на суму 68250,13грн- 1302,07грн (індекс інфляції за грудень 2021 року січень 2022 року);

на суму 296970,00грн 8086,68грн (індекс інфляції за листопад - грудень 2021 року, січень 2022 року),

на суму 260 375,37грн - 46865,01грн (індекс інфляції з лютого по серпень 2022 року),

на суму 232 845,00грн - 49391,56 грн (індекс інфляції з листопада 2021 року по серпень 2022 року),

на суму 318 338,00грн - 67526,51 грн (індекс інфляції з листопада 2021 року по серпень 2022 року),

на суму 270 724,00грн - 57426,53грн (індекс інфляції з листопада 2021 року по серпень 2022 року),

на суму 221 958,00грн- 44946,95грн (індекс інфляції з грудня 2021 року по серпень 2022 року),

на суму 268 272,00грн - 54325,63грн (індекс інфляції з грудня 2021 року по серпень 2022 року),

на суму 253 327,00грн 51299,24грн (індекс інфляції з грудня 2021 року по серпень 2022 року).

За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1389630,28грн, з яких 784 968,23грн - основний борг, 174 455,29грн штраф, 46490,58грн - 3% річних, 383716,18грн - інфляційні втрати.

У решті заявлених вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 20844,45грн (1389630,28грн х 1,5%).

Керуючись статтями 2, 73, 74,76-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення 1 601 125,82грн задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" (юридична адреса: вул. Кропивницького, 139, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; ідентифікаційний код 32508612; поштова адреса: вул. Троїцька, 49/51, кв.20, м. Одеса, 65045) заборгованість у сумі 784 968,23грн, штраф у сумі 174454,73грн, 3% річних у сумі 46490,58грн, втрати від інфляції у сумі 383 716,18грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 20844,45грн, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті заявлених вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11.01.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва