Рішення

від 12.01.2023 по справі 904/3544/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2023м. ДніпроСправа № 904/3544/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 904/3544/22

за позовом Приватного підприємства "ДУОМЕД Україна Ритейл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АІМ-ФАРМ"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Приватне підприємство "ДУОМЕД Україна Ритейл" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 14.10.2022 за вих. № б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "АІМ-ФАРМ" (далі - відповідач) про стягнення 143.140,65 грн, з яких 111.354,13 грн основної заборгованості, 21.370,90 грн пені, 1.909,81 грн трьох процентів річних, 8.505,81 грн інфляційних втрат.

Фактичною підставою позовних вимог визначено договір поставки від 14.09.2021 № 119.

Судові витрати зі сплати судового збору та оплати професійної правничої допомоги позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3544/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022.

Ухвалою від 20.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 надсилалася відповідачу на адресу: 49054, м. Дніпро, проспект О. Поля, буд. 64, прим. 61; ідентифікаційний код 44236333, за трек-номером 4930020586941.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 16.12.2022 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.12.2022.

Так, суд встановив, що ухвала від 20.10.2022 вважається врученою відповідачу 14.12.2022 (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження).

Відповідачу(ам) в ухвалі від 20.10.2022 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 29.12.2022.

Станом на 12.01.2023 відзив не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 ГПК України).

З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Таким чином об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення відповідача, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на подачу відзиву, не вбачається.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з відповідача підлягає стягненню сума основної заборгованості і нараховані на неї пеня, проценти річних та інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач у визначений строк відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; поставки товару; настання строку оплати товару; наявності/відсутності повної/часткової оплати товару; наявності/відсутності заборгованості; правомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що 14.09.2021 між позивачем (далі позивач, постачальник) та відповідачем (далі відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 119 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити й передати у власність, а покупець прийняти й оплатити продукцію в асортименті (далі товар). Загальний обсяг товару, що поставляється за цим договором, визначається протягом строку його дії з урахуванням кількості та асортименту товару за всіма поставленими відповідно до умов договору окремими партіями товару - по накладним (п. 1.2 договору).

Сума даного договору, відповідно до п. 4.1, визначається загальною вартістю поставлених за даним договором, товарів згідно накладних протягом строку його дії. Ціни на товар остаточно визначаються сторонами в накладних на момент поставки партії товару (п. 4.2 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 111.354,13 грн, що підтверджується:

видатковою накладною № 218 від 19.01.2022 на суму 1.500,00 грн (арк. 8, том 1);

видатковою накладною № 322 від 25.01.2022 на суму 5.223,16 грн (арк. 13, том 1);

видатковою накладною № 323 від 25.01.2022 на суму 2.360,89 грн (арк. 17, том 1);

видатковою накладною № 324 від 25.01.2022 на суму 2.062,80 грн (арк. 21, том 1);

видатковою накладною № 390 від 27.01.2022 на суму 3.086,35 грн (арк. 26, том 1);

видатковою накладною № 391 від 27.01.2022 на суму 14.125,54 грн (арк. 30-31, том 1);

видатковою накладною № 392 від 27.01.2022 на суму 328,49 грн (арк. 36, том 1);

видатковою накладною № 420 від 28.01.2022 на суму 11.126,05 грн (арк. 41, том 1);

видатковою накладною № 421 від 28.01.2022 на суму 1.250,00 грн (арк. 46, том 1);

видатковою накладною № 496 від 02.02.2022 на суму 9.533,28 грн (арк. 54, том 1);

видатковою накладною № 497 від 02.02.2022 на суму 3.031,30 грн (арк. 55, том 1);

видатковою накладною № 498 від 02.02.2022 на суму 576,00 грн (арк. 58, том 1);

видатковою накладною № 551 від 04.02.2022 на суму 618,37 грн (арк. 63, том 1);

видатковою накладною № 550 від 04.02.2022 на суму 309,19 грн (арк. 68, том 1);

видатковою накладною № 617 від 08.02.2022 на суму 6.179,93 грн (арк. 73, том 1);

видатковою накладною № 618 від 08.02.2022 на суму 2.851,70 грн (арк. 77, том 1);

видатковою накладною № 645 від 10.02.2022 на суму 5.867,88 грн (арк. 82, том 1);

видатковою накладною № 646 від 10.02.2022 на суму 1.152,00 грн (арк. 86, том 1);

видатковою накладною № 661 від 11.02.2022 на суму 9.877,76 грн (арк. 91, том 1);

видатковою накладною № 662 від 11.02.2022 на суму 1.593,90 грн (арк. 95, том 1);

видатковою накладною № 686 від 14.02.2022 на суму 1.293,20 грн (арк. 99, том 1);

видатковою накладною № 687 від 14.02.2022 на суму 7.047,18 грн (арк. 103, том 1);

видатковою накладною № 726 від 15.02.2022 на суму 1.575,20 грн (арк. 108, том 1);

видатковою накладною № 727 від 15.02.2022 на суму 9.682,42 грн (арк. 112, том 1);

видатковою накладною № 819 від 21.02.2022 на суму 2.370,00 грн (арк. 118, том 1);

видатковою накладною № 820 від 21.02.2022 на суму 5.579,54 грн (арк. 122, том 1);

видатковою накладною № 821 від 21.02.2022 на суму 1.152,00 грн (арк. 126, том 1).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію, у якій позивач просив відповідача погасити заборгованість за отриманий товар. В якості доказів направлення претензії на адресу відповідача до позову долучено фіскальний чек від 09.09.2022 та опис вкладення у цінний лист.

Оскільки досудові вимоги позивача відповідач залишив без відповіді та задоволення, а строк оплати товару є таким, що настав, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою і на суму основного боргу нарахував пеню, проценти річні та інфляційні втрати.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 111.354,13 грн основної заборгованості, 21.370,90 грн пені, 1.909,81 грн трьох процентів річних, 8.505,81 грн інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 111.354,13 грн, що підтверджується видатковими накладними на вказану суму. Всі видаткові накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Пунктом 4.4 договору визначено, що покупець зобов`язаний повністю розрахуватися за кожну партію товару в залежності від умови її оплати таким чином:

4.4.1. При поставці товару із 100% - передоплатою (перші 3 реалізації) відповідно до виставленого постачальником рахунка для оплати за умови надходження всієї суми на банківський рахунок. Надалі при поставці з оплатою «за фактом отримання товару» (якщо товар відпущений з відстрочкою платежу, а строк розрахунку в накладній не зазначений) протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту прийняття покупцем зазначеної партії на суму вказану у накладній.

З огляду на положення п.п. 4.4.1 п.4.4 договору строк оплати товару є таким, що настав.

Відповідач не виконав зобов`язання з оплати отриманого від позивача товару у повному обсязі.

Доказів оплати товару в сумі 111.354,13 грн грн відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 111.354,13 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3 договору визначено, що у випадку несплати чи сплати не в повному розмірі платежів, передбачених даним договором, у встановлені строки, сторона, яка прострочила виконання грошового зобов`язання, зобов`язана сплатити іншій стороні пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 03.03.2022 до 05.10.2022 на загальну суму 21.370,90 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним. Суд також врахував дотримання позивачем при розрахунку пені шестимісячного терміну нарахування /визначеного ч. 6 ст.232 ГК України/ за кожною накладною окремо.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 21.370,90 грн є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 03.03.2022 до 14.10.2022 на загальну суму 1.909,81 грн та інфляційні втрати за загальний період прострочення з березня 2022 року до травня 2022 року на загальну суму 8.505,81грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, вимогу не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АІМ-ФАРМ» (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 64, приміщення 61; ідентифікаційний код 44236333) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДУОМЕД УКРАЇНА РИТЕЙЛ» (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, будинок 93, офіс 110; ідентифікаційний код 44064938) 111.354,13 грн (сто одинадцять тисяч триста п`ятдесят чотири грн 13 к.) основної заборгованості, 21.370,90 грн (двадцять одну тисячу триста сімдесят грн 90 к.) пені, 1.909,81 грн (одну тисячу дев`ятсот дев`ять грн 81 к.) трьох процентів річних, 8.505,81 грн (вісім тисяч п`ятсот п`ять грн 81 к.) інфляційних втрат, 2.481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 к.) судового збору.

Видати наказ(и) після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк