Ухвала

від 11.01.2023 по справі 908/108/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.01.2023 Справа № 908/108/23

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали заяви Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/108/23

за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. № 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

позивача: Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГТРЕЙД 2019», ідентифікаційний код юридичної особи 42924711 (вул. Олександрівська, буд. 53, м. Запоріжжя, 69002)

про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 52-9748вих-21 від 29.12.2022 Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, позивача Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГТРЕЙД 2019» на користь Запорізької міської ради доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 08.02.2021 по 27.07.2021 у розмірі 297 830 грн 08 коп.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 справу № 908/108/23 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.01.2023 у справі № 908/108/23 позовну заяву прийнято до розгляду в загальному позовному провадженні.

Разом з позовною заявою Заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/108/23.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2023 заяву передано на розгляд судді Науменку А.О.

У заяві заявник просить суд накласти арешт на нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 23,5 кв.м., яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 52, прим. 34, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2459965123000, номер запису про право власності 44055461, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СТРОНГТРЕЙД 2019» ідентифікаційний код юридичної особи 42924711 (вул. Олександрівська, буд. 53, м. Запоріжжя, 69002) на праві власності.

При цьому, заявник посилається на подання позову у даній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГТРЕЙД 2019» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 08.02.2021 по 27.07.2021 у розмірі 297 830 грн 08 коп., ст.ст. 136-140ГПК України та сплачує судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка застосовується судом при розгляді справ (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України), закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Розглянувши зазначену заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 цієї ж статті кодексу передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, в обґрунтування поданої заяви, позивач посилається на те, що Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлене порушення інтересів держави під час використання земель комунальної власності, у зв`язку з чим, заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ТОВ «СТРОНГТРЕЙД 2019» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у розмірі 297 830,08 грн. ТОВ «СТРОНГТРЕЙД 2019», не сплачуючи у період з 08.02.2021 до 27.07.2021 орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ТОВ «СТРОНГТРЕЙД 2019» за рахунок міської ради.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник посилається на те, що у даній справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов`язку сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди за період з 08.02.2021 по 27.07.2021 у розмірі 297 830,08 грн. Отже, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості або майна, вартість якого еквівалентна такій сумі. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову відповідає принципу збалансованості інтересів сторін, оскільки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Заявник надає дані, які містяться в державних реєстрах, і вказує, що інше майно у відповідача відсутнє.

Як зазначає прокурор, у даній позовній заяві необхідно застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу та знаходиться у нього, без обмеження/позбавлення права користування ним.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя зазначає, що до постановлення рішення у справі відповідачем можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного йому майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог прокурора.

Зокрема, у позові, питання щодо необхідності забезпечення якого обґрунтовується у даній заяві, у пункті 1 прохальної частини викладено позовну вимогу про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у розмірі 297 830,08 грн та у пункті 2 прохальної частини викладено позовну вимогу про стягнення з відповідача витрат судового збору у сумі 4 467,45 грн.

Інше нерухоме майно у відповідача відсутнє, а отже в разі відчуження майна відповідачем, виконати в примусовому порядку рішення суду буде не можливим.

Крім того, відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.07.2022 № 21126/6/08-01-04-04 станом на 21.07.2022 ТОВ «СТРОНГТРЕЙД 2019» мало заборгованість по сплаті орендної плати за земельну ділянку у розмірі 313 505,45 грн, яка виникла у період з січня по травень 2022 року. Вказане може свідчити про те, що при наявності у відповідача можливостей та майна, за рахунок якого можливо сплатити податкову заборгованість, остання залишається не погашеною. З урахуванням вищевикладеного, як вважає заявник, є реальні, існуючі обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення суду. Зазначене дає зробити достатньо обґрунтоване припущення про ймовірне утруднення виконання рішення суду через подальше ухилення відповідача від добровільного виконання грошових зобов`язань.

До того ж, прокурор зазначає, що є негативні випадки розгляду судами аналогічних спорів, в рамках яких позовні вимоги забезпечені не були, внаслідок чого наразі невиконані відповідні судові рішення та не поновлені права позивачів.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 136 ГПК України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Наявність вказаних обставин має бути підтверджена доказами з урахуванням загальних вимог ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач не надав доказів на підтвердження існування обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, зокрема, відсутність або недостатність у відповідача майна, за рахунок якого можливе виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Посилання позивача на наявність у відповідача спірної та іншої заборгованості не є такою обставиною, оскільки вказана заборгованість на час подання позову є предметом спору та підлягає доведенню позивачем на загальних підставах під час розгляду справи по суті.

Крім того, суд зауважує, що заходи забезпечення позову мають відповідати предмету позову.

Предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів.

Позивач просить накласти арешт на майно, однак не визначає суму, в межах якої слід накласти арешт на майно відповідача.

Посилання в заяві про вжиття заходів забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, у господарського суду на момент подання даної заяви відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

У задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову.

Примірник даної ухвали направити прокурору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 11.01.2023 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Суддя А.О. Науменко