Рішення

від 20.12.2022 по справі 911/533/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/533/22

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовомДержавного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина»простягнення 342688,50 грн.за участю представників:

позивача:Рабченюк Л.П. - адвокат, дов. від 11.01.2022 № 01-22/7-59відповідача:Колесник К.А. - адвокат, ордер від 22.11.2020 серія АХ № 1028153суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» (далі - відповідач) про стягнення 342688,50 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю від 30.08.2019 № 35.1-14/3-57 щодо поставки товару у строк визначений договором в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.2022 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову до 10.05.2022. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань за договором про закупівлю від 30.08.2019 № 35.1-14/3-57 щодо поставки товару у строк визначений договором в повному обсязі.

У встановлений судом строк Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» подало до суду відзив на позову заяву від 09.05.2022 (вх. № суду 5129/22 від 13.05.2022), в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, з підстав які зводяться до того, що умовами договору передбачено, що обов`язок з поставки товару виникає після отримання постачальником письмової заявки. Дія укладеного між сторонами договору визначена до 31.12.2020. З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач отримав заявку на поставку товару у 2021 році, після закінчення терміну дії договору, а відтак виконання договірного зобов`язання в частині постачання товару вже після закінчення строку дії договору про закупівлю, взагалі виключає обов`язок відповідача здійснювати поставку. Оскільки в межах строку дії договору заявку на поставку товару відповідач не отримував, обов`язок щодо поставки товару у нього не виник. Разом з тим, незважаючи на відсутність обов`язку поставляти товар, відповідачем в позадоговірному порядку здійснено поставку, що підтверджується видатковими накладними від 12.01.2021 № 4 та від 21.01.2021 № 15. Звертаючись з даним позовом про стягнення з відповідача штрафу за відмову від поставки товару в повному обсязі, позивач не надає належного обґрунтування своїх вимог, оскільки зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів, не вбачається строку, з якого було порушено його право та настало невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено та не надано належних доказів наявності обставин, які б стали підставою для застосування заходів відповідальності до відповідача, а тому застосування до нього договірних санкцій, а саме визначеного п. 8.6 договору штрафу є неправомірним. Крім того, відповідач зазначає про сплив строку позовної давності щодо заявлених вимог. За вказаних обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У встановлений судом строк Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» подало суду відповідь на відзив від 07.06.2022 № 35-22/1-123, в якій позивач зазначає, що заяву на поставку товару було надіслано відповідачу на його електронну адресу та доставлена на електрону адресу 22.12.2020, що підтверджується роздруківкою детального відстеження повідомлень з серверу аеропорту. Факт отримання заяви підтверджується листом від 05.01.2021, який додано до матеріалів справи. Позивач звертає увагу суду, що видаткові накладні, за якими йому поставлено товар, містять посилання на укладений між сторонами договір. Позивач зазначає, що строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними поняттями, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань за договором, зокрема, в частині поставки товару, тому у позивача наявні підстави для нарахування штрафу поза межами строку дії договору за відмову від поставки товару. Позивачем дотримано строки позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» подало до суду заперечення на відповідь на відзив від 28.06.2022 (вх. № суду 7819/22 від 04.07.2022), в яких відповідач зазначає, що не погоджується з наведеними позивачем міркуваннями у відповіді на відзив. Звертає увагу суду на те, що позивач у відповіді на відзив підтверджує факт отримання письмової заявки уповноваженою особою відповідача у січні 2021 року, тобто після закінчення терміну дії договору. Відповідач стверджує, що виконання договірного зобов`язання в частині постачання товару вже після закінчення строку дії договору про закупівлю, взагалі виключає обов`язок відповідача здійснювати поставку. Також відповідач наводить аналогічні заперечення проти позову, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Присутні в судовому засіданні 30.08.2022 представники сторін подали суду спільне клопотання від 30.08.2022, в якому надали згоду на закриття підготовчого провадження та початок судового розгляду справи по суті.

В судовому засіданні призначеному на 30.08.2022, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, про що відображено в протоколі судового засідання від 30.08.2022.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2022, яка відображена в протоколі судового засідання від 30.08.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 11.10.2022 об 10.20.

На адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» надійшла заява від 06.10.2022 про надання додаткових пояснень. Через систему «Електронний суд» від Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» надійшли додаткові пояснення від 07.10.2022.

У зв`язку з оголошенням на території міста Києва повітряної тривоги, задля збереження життя та здоров`я учасників справи, судове засідання у даній справі призначене на 11.10.2022 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2022 призначено у даній справі судове засідання з розгляду справи по суті на 15.11.2022 о 14:30.

У зв`язку з оголошенням на території міста Києва повітряної тривоги, задля збереження життя та здоров`я учасників справи, судове засідання у даній справі призначене на 15.11.2022 о 14:30 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2022 призначено у даній справі судове засідання з розгляду справи по суті на 20.12.2022 о 12:00

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про закупівлю від 30.08.2019 № 35.1-14/3-57 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач - постачальник зобов`язався поставити позивачу - замовникові товар, зазначений в п. 1.2 та п. 1.3 договору та відповідно до специфікації, що наведена в додатку № 1 до договору (далі - специфікація договору), а замовник прийняти та оплатити такий товар відповідно до умов договору. Кількість, технічні характеристики та ціну товару зазначено в специфікації договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.1 договору найменування товару: Шипи для транспортних засобів великої та малої тоннажності, далі також - товар. Згідно національного класифікатора України ДК 021:2015-34350000-5 Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 3.1 договору сума, визначена у договорі (ціна договору), не може бути більше за 1370754 грн. включаючи ПДВ 20% - 228459 грн.

Пунктом 5.1 договору строк поставки товару - 45 (сорок п`ять) календарних днів з дати отримання письмової заявки постачальником від замовника. Датою поставки товару за договором вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на поставлений товар.

Згідно з пунктом 5.3 договору порядок поставки товару: 5.3.1 товар поставляється (повністю або поетапно, окремими партіями) згідно з письмовими заявками замовника з зазначенням необхідних найменувань та кількості товару в межах специфікації договору. 5.3.2 Письмова заявка направляється замовником на електронну адресу постачальника dneproshinal3@gmail.com, з подальшим направленням цінним листом з описом вкладення та повідомленням на поштову адресу постачальника: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100А. 5.3.3 Постачальник зобов`язаний підтвердити отримання письмової заявки від Замовника. Підтвердженням отримання письмової заявки постачальником від замовника може бути оригінальний підпис уповноваженої особи постачальника на заявці, обмін листами між сторонами договору, поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи постачальника. Уповноваженою особою постачальника є директор Уперенко Олексій Сергійович або особа, якій надано довіреність на отримання письмових заявок.

У відповідності до п. 8.6 договору за відмову від поставки товару частково або повністю, постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 25% від ціни договору.

Договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до 31.12.2020. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними (п. 12.1 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили специфікацію договору - найменування товару, одиницю вимір, кількість, ціну за одиницю без ПДВ, суму ПДВ.

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» листом від 22.12.2022 № 50-22/2-90 звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» та просило відповідача поставити товар відповідно до наведеної в листі специфікації. Вказаний лист отримано уповноваженою особою відповідача - директором ТОВ «Дніпрошина» Уперенко О.С. 11.01.2021, про що свідчить його підпис на вказаному листі, який засвідчений печаткою товариства.

Факт отримання заявки на поставку товару від 22.12.2022 № 50-22/2-90 відповідач підтверджує в своєму листі від 05.01.2021 вих. № 5, в якому зазначає, що розглянувши заявку від 22.12.2022 № 50-22/2-90 отриману від Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» повідомляє аеропорт про те, що деякі позиції вказані в специфікації не можуть бути поставлені, оскільки їхній виробник не підтвердив їх наявність та можливість постачання відповідного товару ТОВ «Дніпрошина», а тому відповідач пропонував позивачу альтернативний товар на заміну деяких з позицій з специфікації та відповідно у зв`язку з чим внести відповідні зміни в додаток № 1 до договору та укласти відповідну додаткову угоду до договору.

У відповідь на лист відповідача від 05.01.2021 № 5, позивач листом від 12.01.2020 № 35.1-22-4 повідомив про те, що оскільки строк дії договору від 30.08.2019 № 35.1-14/3-57 закінчився 31.12.2020, відсутні юридичні підстави для внесення будь-яких змін до договору.

На підставі видаткових накладних від 12.01.2021 № 4 на суму 289410 грн., від 21.01.2021 № 15 на суму 13200 грн. відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 302610 грн.

Оскільки товар вказаний в заявці від 22.12.2022 № 50-22/2-90 був поставлений частково, позивач листом від 11.10.2021 № 03-22-166 звернувся до відповідача щодо нарахування штрафу на підставі п. 8.6 договору та до листа додав рахунок-фактуру від 11.10.2021 № 12/41 на сплату штрафу. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення до цінного листа. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що відповідач рахунок-фактуру від 11.10.2021 № 12/41 про нарахування штрафу не оплатив, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 31.12.2021 № 35-28/5-286, в якій вимагав відповідача перерахувати на користь аеропорту нараховану суму штрафу в розмірі 342688,50 грн. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення, накладною «Укрпошта» від 31.12.2021 № 083015884276, фіскальним чеком «Укрпошта» від 31.12.2021.

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим, позивач, стверджуючи про допущення відповідачем порушення своїх договірних зобов`язань з поставки товару в повному обсязі згідно заявки від 22.12.2022 № 50-22/2-90, звернувся з даним позовом та просить суд застосувати за вказане допущене відповідачем порушення відповідальність встановлену п. 8.6 договору у вигляді штрафу у розмірі 25% від ціни договору, розмір якого за розрахунком позивача складає заявлену до стягнення суму в розмірі 342688,50 грн.

Відповідач заперечує проти вказаних позовних вимог, з підстав які зводяться до того, що умовами договору передбачено, що обов`язок з поставки товару виникає після отримання постачальником письмової заявки. Дія укладеного між сторонами договору визначена до 31.12.2020. З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач отримав заявку на поставку товару у 2021 році, після закінчення терміну дії договору, а відтак виконання договірного зобов`язання в частині постачання товару вже після закінчення строку дії договору про закупівлю, взагалі виключає обов`язок відповідача здійснювати поставку. Оскільки в межах строку дії договору заявку на поставку товару відповідач не отримував, обов`язок щодо поставки товару у нього не виник. Разом з тим, незважаючи на відсутність обов`язку поставляти товар, відповідачем в позадоговірному порядку здійснено поставку, що підтверджується видатковими накладними від 12.01.2021 № 4 та від 21.01.2021 № 15. Звертаючись з даним позовом про стягнення з відповідача штрафу за відмову від поставки товару в повному обсязі, позивач не надає належного обґрунтування своїх вимог, оскільки зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів, не вбачається строку, з якого було порушено його право та настало невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено та не надано належних доказів наявності обставин, які б стали підставою для застосування заходів відповідальності до відповідача, а тому застосування до нього договірних санкцій, а саме визначеного п. 8.6 договору штрафу є неправомірним.

З огляду на вказані підстави вимог та заперечень суд зазначає таке.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 669 Цивільного кодексу України встановлено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

У відповідності до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами частини першої якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання (п. 29, 33-35 постанови Великої Палати ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вбачається з укладеного між сторонами договору поставка товару постачальником здійснюється на підставі письмової заявки замовника з зазначенням необхідних найменувань та кількості товару в межах специфікації договору, яка (заявка) направляється замовником на визначену договором електронну адресу постачальника з подальшим направленням цінним листом з описом вкладення та повідомленням на поштову адресу постачальника. Отримання такої заявки постачальник зобов`язаний підтвердити.

Тобто, сторони визначили певний порядок необхідних дій, що передує поставці товару.

В договорі сторонами також визначено строк поставки товару - 45 (сорок п`ять) календарних днів з дати отримання письмової заявки постачальником від замовника та встановлено строк дії договору до 31.12.2020, положень щодо пролонгації дії договору його умови не містять.

З наданих суду доказів, які містяться в матеріалах справи вбачається, що заявку на поставку товару від 22.12.2022 № 50-22/2-90 було отримано уповноваженою особою відповідача та ним не заперечується у січні 2021 році, тобто після закінчення строку дії договору.

Оскільки згідно умов договору про закупівлю від 30.08.2019 № 35.1-14/3-57 обов`язок постачальника з поставки товару на виконання його умов виникає після отримання ним письмової заявки від замовника, отримання якої постачальник має підтвердити у визначений договором спосіб, а така заявка, як свідчать додані до матеріалів справи докази, отримана відповідачем після закінчення строку дії договору, то у даному випадку у відповідача відсутній обов`язок та зобов`язання за договором з поставки товару на його умовах.

Доказів, які б підвереджували, що відповідача отримав заявку на поставку товару в межах дії договору, позивач суду не надав.

Посилання позивача на те, що заявка на поставку товару від 22.12.2022 № 50-22/2-90 була надіслана ним на електронну адресу відповідача, яка визначена сторонами в договорі та доставлена на електронну адресу 22.12.2020, що підтверджується роздруківку детального відстеження повідомлень з серверу аеропорту, не свідчить про те, що така заявка була отримана відповідачем 22.12.2020, належних та допустимих доказів отримання відповідачем заявки саме 22.12.2020, зокрема, тих які перелічені в пп. 5.3.3 п. 5.3 договору - оригінальний підпис уповноваженої особи постачальника на заявці, обмін листами між сторонами договору, поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи постачальника, позивач суду не надає.

З огляду на викладене, у даному випадку отримання заявки на поставку товару від 22.12.2022 № 50-22/2-90 після закінчення строку дії договору та здійснення відповідачем поставки товару на підставі видаткових накладних від 12.01.2021 № 4 на суму 289410 грн., від 21.01.2021 № 15 на суму 13200 грн., свідчить, що така поставка товару є позадоговірною, позаяк у відповідача на час отримання такої заявки був відсутній обов`язок та відсутнє невиконане зобов`язання за договором про закупівлю від 30.08.2019 № 35.1-14/3-57. Доказів протилежного суду не надано.

Посилання у вказаних накладних на договір про закупівлю від 30.08.2019 № 35.1-14/3-57 не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється судом, позаяк посилання на договір у видаткових накладних не спростовує встановлених судом обставин, таке посилання не свідчить про пролонгацію договору про закупівлю від 30.08.2019 № 35.1-14/3-57 та відповідно продовження дій його умов.

З огляду на викладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачем допущено порушення зобов`язання за договором про закупівлю від 30.08.2019 № 35.1-14/3-57 з поставки товару в повному обсязі згідно заявки від 22.12.2022 № 50-22/2-90. Також не доведено що вказане зобов`язання виникло у відповідача під час дії договору і воно не виконано відповідачем в повному обсязі.

За вказаних обставин, суд виходячи з зібраних в матеріалах справи доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача - постачальника передбаченої п. 8.6 договору відповідальності у вигляді штрафу за відмову від поставки товару.

Враховуючи, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача 342688,50 грн. штрафу, суд відмовляє в їх задоволенні.

Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву про сплив строку позовної давності щодо заявлених вимог, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Правила про позовну давність застосовуються лише тоді, коли доведено існування самого суб`єктивного права.

Враховуючи, що позивачем не доведено існування в нього суб`єктивного права, підстави для застосування правил про позовну давність відсутні, а відтак суд відмовляє в застосуванні наслідків спливу строку позовної давності до заявлених позовних вимог.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» про стягнення 342688,50 грн. штрафу відмовити повністю.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 12.01.2023.

Суддя Ю.В. Подоляк