Рішення

від 11.01.2023 по справі 910/4412/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2023 р. Справа № 910/4412/22

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянув матеріали справи

Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий центр Деметра"

про стягнення 41458,11 грн

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовною заявою від 08.06.2022 № Ліски/К-127-Ю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий центр Деметра" про стягнення 40557,51 грн, з яких: 36011,92 грн основного боргу, 2350,81 грн інфляційних втрат та 2194,78 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором від 15.04.2021 № 51-МС про надання послуг по декларуванню та зберіганню вантажів на митному складі відкритого типу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2022 вказану позовну заяву передано на розгляд до Господарського суду Київської області за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2022 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 08.06.2022 № Ліски/К-127-Ю залишено без руху та встановлено позивачу спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 03.08.2022 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подало заяву від 01.08.2022 № Ліски/К-134-Ю про виправлення недоліків позовної заяви, до якої долучило копії документів, необхідних для усунення недоліків.

Також зміст указаної заяви свідчить про те, що позивач виклав прохальну частину позову в новій редакції, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача на свою користь 41458,11 грн, з яких: 36011,92 грн основного боргу, 3253,05 грн інфляційних втрат та 2193,14 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2022 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); сторонам встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень ст. 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 08.08.2022 про відкриття провадження у справі № 910/4412/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали, направленої ТОВ «Науковий центр Деметра» 08.12.2022 було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2021 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науковий центр Деметра» (далі - відповідач, замовник) укладено Договір про надання послуг по декларуванню та зберіганню вантажів на митному складі відкритого типу № 51-МС (далі по тексту - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується: за обумовлену плату та в обумовлений строк надати послуги по зберіганню на митному складі відкритого типу (далі - склад) товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі - вантаж) замовника, що переміщуються через митний кордон України, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги; виконувати дії, пов`язані із декларуванням і митним оформленням вантажів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку передбаченому Договором і чинним законодавством України; розвантажувати на склад, зберігати під митним контролем вантаж замовника, навантажувати вантаж на транспорт одержувача; зберігати вантаж на складі до його повної видачі замовнику (пункт 1.1 Договору).

Обсяги та терміни поставки, а також характер вантажу, що надходить на склад виконавця, погоджуються сторонами попередньо (пункт 1.2 Договору).

Ціни на послуги, що надаються власником згідно з пунктом 1.1 Договору, є договірними та зазначаються в Протоколі погодження цін за послуги, який є невід`ємною частиною Договору (пункт 5.1 Договору).

Замовник компенсує витрати виконавця, пов`язані, по-перше, з виконанням на вимогу митниці робіт із завантаження, розвантаження вантажу та, по-друге, з декларуванням вантажу згідно з виставленими рахунками (пункт 5.2 Договору).

Замовник щомісячно здійснює оплату послуг зі зберігання вантажу на умовах передоплати в розмірі 100% протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку (пункт 5.3 Договору).

Якщо акт приймання-передачі наданих послуг надісланий замовнику, але ним не підписаний, не оскаржений та не повернутий виконавцю протягом 12 робочих днів з моменту його одержання, вважається таким, що прийнятий замовником та підлягає оплаті в повному обсязі (пункт 5.5 Договору).

Моментом одержання Акту приймання-передачі наданих послуг вважається дата зазначена у графі "вручено" у повідомленні про вручення поштового відправлення (пункт 5.6 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2024 (пункт 11.1 Договору).

Як вбачається з митної декларації (форма МД-2) від 19.04.2021 №UA100080/2021/629028 товар замовника був розміщений на митно-ліцензійному складі позивача.

За період з жовтня 2021 по травень 2022 позивачем надано відповідачу послуг на загальну суму 36011,92 грн., що підтверджується рахунками та актами про виконання робіт, а саме:

від 25.10.2021 № 7484 на суму 3782,50 грн та акт надання послуг № 7882 від 31.10.2021.

від 23.11.2021 №8557 на суму 4008,96 грн та акт надання послуг № 8848 від 30.10.2021;

від 22.12.2021 №9617 на суму 4142,59 грн та акт надання послуг №10033 від 31.12.2021;

від 19.01.2022 №560 на суму 4943,14 грн та акт надання послуг №546 від 31.01.2022;

від 22.02.2022 №1667 на суму 4464,77 грн та акт надання послуг №1831 від 28.02.2022;

від 25.03.2022 №1857 на суму 4943,14 грн та акт надання послуг №1924 від 31.03.2022;

від 25.04.2022 №2163 на суму 4783,68 грн та акт надання послуг №2199 від 30.04.2022;

від 24.05.2022 №2535 на суму 4943,14 грн та акт надання послуг №2465 від 31.05.2022;

Як вказує позивач зазначені рахунки в день їх виставлення надсилались на електронну пошту відповідачу: manujlo2015@gmail.com.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, щодо збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як, зокрема, електронні докази.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Також слід зазначити, що Верховним Судом неодноразово зверталась увага на те, що повноту дослідження обставин справи забезпечує принцип змагальності, який передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Разом з тим, посилаючись на відправлення через електронну мережу (пошту) рахунків на оплату товару, позивач не надає жодних доказів, які б свідчили, що ним такі дії вчинялись. За таких обставин, наведені позивачем у позові обставини стосовно направлення рахунків на електронну адресу відповідача у день їх виставлення, не беруться судом до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.3 Договору замовник щомісячно здійснює оплату послуг зі зберігання вантажу на умовах передоплати в розмірі 100% протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Оригінали рахунків та акти виконаних робіт відправлялися поштою на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними описами вкладення в цінний лист.

Як вбачається з опису вкладення в цінний лист датованого 22.11.2021 на ім`я ТОВ «Науковий центр Деметра» у Київську область поштовим зв`язком за видом відправлення "Укрпошта" було відправлено рахунок від 25.10.2021 № 7484 на суму 3782,50 грн та акт надання послуг № 7882 від 31.10.2021.

Оскільки з матеріалів справи встановити день отримання повідомлення відповідачем неможливо, слід керуватись Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затвердженими наказом Міністерство інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

За інформацією офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта", нормативні строки пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт" між Київською областю та м. Київ становить - Д+4, де: Д - день подання відправлення для пересилання; 4 - кількість днів, протягом яких пересилається відправлення "Укрпошта Стандарт".

Враховуючи зазначене та те, що позивач направив відповідачеві вимогу на юридичну адресу 22.11.2021, з урахуванням нормативних строків пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт", поштове відправлення вважається врученим щонайменше 26.11.2011.

Зважаючи, що 27.11.2021 та 28.11.2021 були вихідними днями, відтак, починаючи з 29.11.2011 по 03.12.2021 включно (5 банківських днів, як зазначено в п. 5.3 Договору) відповідач повинен був сплатити грошові кошти згідно надісланого рахунку від 25.10.2021 № 7484 на суму 3782,50 грн.

Таким чином починаючи з наступного робочого дня - 06.12.2021 відповідач є таким, що порушив господарське зобов`язання зі сплати рахунку на суму 3782,50 грн.

Згідно з опису вкладення в цінний лист датованого 20.01.2022 на ім`я ТОВ «Науковий центр Деметра» було відправлено наступні рахунки та акти на оплату: рахунок від 23.11.2021 №8557 на суму 4008,96 грн та акт надання послуг № 8848 від 30.10.2021; рахунок від 22.12.2021 №9617 на суму 4142,59 грн та акт надання послуг №10033 від 31.12.2021; рахунок від 19.01.2022 №560 на суму 4943,14 грн та акт надання послуг №546 від 31.01.2022. Загальна сума наданих послуг згідно вказаних рахунків складає 13094,69 грн.

Здійснюючи перевірку відправлення поштової кореспонденції за описом вкладення в цінний лист від 20.01.2022 та зважаючи на строк виконання оплати, зазначений в п. 5.3 Договору, суд встановив, що поштове відправлення вважається врученим щонайменше 25.01.2022. Таким чином, відповідач повинен був сплатити грошові кошти згідно надісланих рахунків №8557, №9617, №560 до 01.02.2022 включно.

Таким чином. починаючи з наступного робочого дня - 02.02.2022 відповідач є таким, що порушив господарське зобов`язання зі сплати вищезазначених рахунків на суму 13094,69 грн.

Згідно опису вкладення в цінний лист датованого 21.05.2022 на ім`я ТОВ «Науковий центр Деметра» було відправлено наступні рахунки та акти на оплату: рахунок від 22.02.2022 №1667 на суму 4464,77 грн та акт надання послуг №1831 від 28.02.2022; рахунок від 25.03.2022 №1857 на суму 4943,14 грн та акт надання послуг №1924 від 31.03.2022; рахунок від 25.04.2022 №2163 на суму 4783,68 грн та акт надання послуг №2199 від 30.04.2022; рахунок від 24.05.2022 №2535 на суму 4943,14 грн та акт надання послуг №2465 від 31.05.2022. Загальна сума наданих послуг згідно вказаних рахунків складає 19134,73 грн.

Здійснюючи перевірку відправлення поштової кореспонденції за описом вкладення в цінний лист від 21.05.2022 та зважаючи на строк виконання оплати, зазначений в п. 5.3 Договору, суд встановив, що поштове відправлення вважається врученим щонайменше 26.05.2022. Таким чином, відповідач повинен був сплатити грошові кошти згідно надісланих рахунків №1667, №1857, №2163, №2535 до 02.06.2022 включно.

Таким чином, починаючи з наступного робочого дня - 03.06.2022 відповідач є таким, що порушив господарське зобов`язання зі сплати вищезазначених рахунків на суму 19134,73 грн.

Станом на 08.06.2022 (дату подачі позову) рахунки не сплачені, а акти залишаються не підписаними та не повернутими.

Суд зазначає, що якщо акти виконаних робіт надіслані замовнику, але ним не підписані, не оскаржені та не повернуті, а тому вважаються таким, що прийняті замовником та підлягають оплаті в повному обсязі, як це вказано в п. 5.5 Договору.

Враховуючи викладене, відповідач фактично отримав послуги на підставі актів виконаних робіт, проте свої зобов`язання в частині оплати не виконав, доказів суду щодо виконання не надав.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості отриманих від позивача послуг, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з їх оплати в розмірі 36011,92 грн. (за період з жовтень 2021 по травень 2022).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, укладений між сторонами по справі договір № 51-МС від 15.04.2021 р. за правовою природою є договором надання послуг у розумінні ст. 901 ЦК України, а також є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зважаючи, що відповідач оплату за послуги згідно виставлених рахунків в добровільному порядку не оплачував, з метою досудового врегулювання спору, 10.11.2021 та 23.12.2021 на адресу ТОВ «Науковий центр Деметра» направлялись претензії.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, заборгованість зі сплати наданих послуг в загальному розмірі 36011,92 грн визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З підстав несвоєчасного здійснення розрахунків за Договорами оренди, позивачем заявлено до стягнення 2193,14 грн пені.

Згідно п. 7.4 Договору за несвоєчасно або не в повному обсязі перераховані кошти по цьому договору замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості.

Згідно поданого позивачем розрахунку на суму боргу 3782,50 грн нарахована пеня за період з 30.10.2021 по 30.04.2022 складає 357, 79 грн; на суму боргу 4008,96 грн нарахована пеня за період з 23.11.2021 по 23.05.2022 складає 384,88 грн; на суму боргу 4142,59 грн нарахована пеня за період з 27.12.2021 по 08.06.2022 складає 386,96 грн; на суму боргу 4943,14 грн нарахована пеня за період з 24.01.2022 по 08.06.2022 складає 392,73 грн; на суму боргу 4464,77 грн нарахована пеня за період з 27.02.2022 по 08.06.2022 складає 274,51 грн; на суму боргу 4943,14 грн нарахована пеня за період з 30.03.2022 по 08.06.2022 складає 216,68 грн; на суму боргу 4783,68 грн нарахована пеня за період з 30.04.2022 по 08.06.2022 складає 128,42 грн; на суму боргу 4943,14 грн нарахована пеня за період з 29.05.2022 по 08.06.2022 складає 54,17 грн.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на визначені вище строки настання порушення грошового зобов`язання, судом було здійснено перевірку виконаних позивачем розрахунків за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» та встановлено:

- на суму боргу 3782,50 грн (рахунок № 7484 від 25.10.2021) підлягає до стягнення пеня за період з 06.12.2021 по 30.04.2022 в розмірі 292,65 грн;

- на суму боргу 4008,96 грн (рахунок № 8557 від 23.11.2021) підлягає до стягнення пеня за період з 02.02.2022 по 23.05.2022 в розмірі 243,83 грн;

- на суму боргу 4142,59 грн (рахунок №9617 від 22.12.2021) підлягає до стягнення пеня за період з 02.02.2022 по 08.06.2022 в розмірі 308,71 грн;

- на суму боргу 4943,14 грн (рахунок №560 від 19.01.2022) підлягає до стягнення пеня за період з 02.02.2022 по 08.06.2022 в розмірі 368,37 грн;

- на суму боргу 4464,77 грн (рахунок № 1667 від 22.02.2022) підлягає до стягнення пеня за період з 03.06.2022 по 08.06.2022 в розмірі 36,55 грн;

- на суму боргу 4943,14 грн (рахунок № 1857 від 25.03.2022) підлягає до стягнення пеня за період з 03.06.2022 по 08.06.2022 в розмірі 40,63 грн;

- на суму боргу 4783,68 грн (рахунок № 2163 від 25.04.2022) підлягає до стягнення пеня за період з 03.06.2022 по 08.06.2022 в розмірі 39,32 грн;

- на суму боргу 4943,14 грн (рахунок № 2535 від 24.05.2022) підлягає до стягнення пеня за період з 03.06.2022 по 08.06.2022 в розмірі 40,63 грн;

За таких обставин, заявлена до стягнення пеня в сумі 2193,14 грн підлягає частковому задоволенню в розмірі 1370,69 грн.

Позивачем також заявлені до стягнення інфляційні втрати в розмірі 3253,05 грн від кожного рахунку окремо, за загальний період з жовтня 2021 по червень 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було також здійснено перерахунок правильності нарахування інфляційних втрат з урахуванням визначених вище судом строків настання порушення грошового зобов`язання та встановлено, що на суму боргу 3782,50 грн (рахунок № 7484 від 25.10.2021) підлягають до стягнення інфляційні за період з грудня 2021 по травень 2022 в розмірі 550,87 грн;

- на суму боргу 4008,96 грн (рахунок № 8557 від 23.11.2021) підлягають до стягнення інфляційні за період з лютого 2022 по травень 2022 в розмірі 497,87 грн;

- на суму боргу 4142,59 грн (рахунок №9617 від 22.12.2021) підлягають до стягнення інфляційні за період з лютого 2022 по травень 2022 в розмірі 514,46 грн;

- на суму боргу 4943,14 грн (рахунок №560 від 19.01.2022) підлягають до стягнення інфляційні за період з лютого 2022 по травень 2022 в розмірі 613,88 грн;

На суму боргу 4464,77 грн (рахунок № 1667 від 22.02.2022); на суму боргу 4943,14 грн (рахунок № 1857 від 25.03.2022); на суму боргу 4783,68 грн (рахунок № 2163 від 25.04.2022); на суму боргу 4943,14 грн (рахунок № 2535 від 24.05.2022), строк оплати зазначених сум яких настав 03.06.2022 інфляційні втрати не нараховуються, оскільки судом враховано, що відповідно до пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 № 14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця.

За таких обставин, заявлені до стягнення інфляційні втрати в розмірі 3253,05 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 2177,08 грн.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення: 36011,92 грн основного боргу, 1370,69 грн пені, 2177,08 грн інфляційних втрат. В решті заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеної норми процесуального закону, витрати позивача в розмірі 2481,00 грн, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору за подання позовної заяви, при задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2367,39 грн.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий центр Деметра» (08120, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Бузова, вул. Гагаріна, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 41928851) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (02092, м. Київ, вул. Довбуша, буд. 22, код ЄДРПОУ 40081373) - 36011 (тридцять шість тисяч одинадцять) грн 92 коп. основного боргу, 1370 (одну тисячу триста сімдесят) грн 69 коп пені, 2177 (дві тисячі сто сімдесят сім) грн 08 коп інфляційних втрат, 2367 (дві тисячі триста шістдесят сім) грн 39 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін