Ухвала

від 10.01.2023 по справі 18/2499/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

10.01.2023 Справа № 18/2499/12(917/5/23)

Господарський суд Полтавської області у складі судді Іванко Л.А., розглянувши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Керамік", 36008, м.Полтава, вул.Кагамлика, 37, ідент. код 05513247

про визнання права власності на житлове приміщення

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Керамік", в якій позивачі просять:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Статтею 1 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 ГПК України.

Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Виходячи з викладених норм, спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає нормам ст. ст. 4, 45 ГПК України, а спірне правовідношення носить господарський характер.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин спору про право; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Водночас, за змістом ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Для вирішення питання щодо юрисдикції даного спору, господарський суд виходить із змісту та юридичної природи обставин цього спору.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до господарського суду з позовом до ПАТ "Керамік" про визнання права власності на житлове приміщення. При цьому, позивачі не посилаються на наявність у них статусу фізичної особи-підприємця та на обставини, які б свідчили про те, що спір виник з господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за своїм суб`єктним складом, предметом спору, обраним позивачами способом захисту порушених прав та характером спірних правовідносин даний спір підлягає розгляду за правилами не господарського, а цивільного судочинства.

Крім цього, при розгляді поданої позивачами позовної заяви судом враховується, що згідно з ч. ч. 1-2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, згідно з якими господарські суди розглядають справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Полтавської області знаходиться справа № 18/2499/12 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Керамік". Триває ліквідаційна процедура банкрута.

У постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Так, предметом даного позову є вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ "Керамік" про визнання права власності на житлову квартиру АДРЕСА_2 , яка відноситься до житлового фонду підприємства-банкрута ПАТ "Керамік". Відповідно до приписів ч.7 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов"язаного згідно з законодавством передати територіальній громаді об"єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об"єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об"єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.

Таким чином, житловий будинок по АДРЕСА_3 підлягає передачі до комунальної власності Полтавської міської територіальної громади і не включається до ліквідаційної маси боржника.

Звернувшись до господарського суду з позовною заявою з посиланням на ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства для розгляду в межах справи про банкрутство відповідача, позивачами, враховуючи предмет позовних вимог, не наведено обґрунтувань та не надано підтверджень про те, що ця справа стосується майнового спору з вимогами до відповідача та його ліквідаційної маси.

Отже, з огляду на недоведення позивачами наявності передбачених законодавством підстав для розгляду даного позову в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Керамік", суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Частиною 6 ст. 175 ГПК України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Виходячи з наведеного, господарським судом роз`яснено позивачам їх право на звернення із вказаним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Керамік" про визнання права власності на житлове приміщення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та може бути оскаржена

Ухвала підписана 10.01.2023 року

Додаток: позовна заява (вхід.№6/23 від 02.01.2023) та додані до неї матеріали.

Суддя Іванко Л.А.