Рішення

від 12.01.2023 по справі 918/1027/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/1027/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: фізичної особи - підприємця Мички Любові Максимівни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СРТ-Промліс"

про: стягнення 95 128,92 грн

секретар судового засідання: С.Коваль;

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОПИС СПОРУ

Фізична особа - підприємець Мичка Любов Максимівна звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СРТ-Промліс" про стягнення 95 128,92 грн, з яких: 65 130,00 грн борг, 6 513,00 грн штраф, 16 238,33 грн пеня, 6 273,32 грн інфляційні втрати та 974,27 грн 3% річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 19 травня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №19/05/2022, відповідно до якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується здійснити його оплату.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 172 602,00 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, а проте відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 65 130,00 грн.

Керуючись пунктом 6.2., 6.3. договору позивач нарахував відповідачу 16 238,33 грн пені та 6 513,00 грн штрафу.

Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) позивач нарахував відповідачу 974,27 грн 3% річних та 6 273,32 грн інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позовну заяву з відображенням своєї позиції суду не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 12 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 10 січня 2023 року.

В судове засідання представники сторін не з`явились, про місце дату та час розгляду справи позивач та відповідач були повідомлені належним чином що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами про направлення сторонам ухвали суду від 12 грудня 2022 року.

Згідно з правилами статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

19 травня 2022 року між фізичною особою - підприємцем Мичкою Любов`ю Максимівною (постачальник/позивач) та ТОВ "СРТ-Промліс" (покупець/відповідач) укладено договір № 19/05/2022 (далі - договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець приймати і оплачувати на умовах даного договору наступний товар: тріску паливну.

Згідно з умовами пункту 2.1. договору, ціна на товар є договірною та вказується у видатковій накладній.

Відповідно до пункту 2.2. договору,покупець здійснює розрахунок за товар протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку або поставки товару згідно видаткової накладної (товарно- транспортної накладної).

Пунктом 2.3. договору встановлено, що оплата здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з умовами пункту 2.4. договору, у разі наявності у покупця заборгованості за раніше поставлений товар, отримані від такого покупця грошові кошти, в тому числі із призначенням платежу як оплати за наступні партії товару, в першу чергу зараховуються в рахунок погашення боргу, що виник раніше.

Згідно пункту 5.1. договору, передача та приймання товару здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання видаткової накладної, товарно-транспортної накладної та/або інших необхідних документів.

Відповідно до пункту 5.2. договору, до моменту підписання видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, та/або інших необхідних документів представник покупця зобов`язаний оглянути та перевірити товар. У випадку виявлення розбіжностей представниками сторін складається та підписується відповідний дефектний акт.

За видатковими накладними (а.с. 11-13) позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 172 602,00 грн.

Згідно з платіжними дорученнями (а.с. 25-26) відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 107 472,00 грн.

Докази оплати заборгованості в сумі 65 130,00 грн матеріали справи не містять.

Згідно з умовами пункту 6.2. договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,3 % за кожен день прострочки платежу.

Згідно з умовами пункту 6.3. договору, в разі прострочення оплати товару більш ніж на 10 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% ціни неоплаченого (недосплаченого) товару.

На підставі пункту 6.2. договору позивач нарахував 16 238,33 грн пені за період прострочення оплати з 03.06.2022 року по 01.12.2022 року. Водночас, як видно з розрахунку, визначаючи розмір пені, позивач застосував подвійну облікову ставку Національного банку України, котра діяла у період, за який сплачується пеня, що відповідає вимогам чинних нормативних актів, зокрема положенням статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Керуючись пунктом 6.3. договору позивач нарахував штраф у розмірі 6 513,00 грн, що становить 10% неоплаченого товару, оплата за який прострочена відповідачем більше ніж на 10 календарних днів.

Окрім цього, керуючись положеннями статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 974,27 грн 3% річних та 6 273,32 грн інфляційних втрат за період з 03.06.2022 року по 01.12.2022 року.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, заснованими на договорі, та стосуються прав та обов`язків щодо поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої вимоги про стягнення заборгованості, неустойки інфляційних втрат та річних законними, оскільки відповідачем порушено умови договору.

Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами статті 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Приписами статті 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із фактичних обставин справи суд установив, що відповідач свої обов`язки з оплати поставлено товару виконав неналежним чином.

Одним з основоположних принципів цивільного права є правова максима pacta sunt servanda (договори мають виконуватись). Цей принцип знайшов відображення в цивільному законодавстві: договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Також pacta sunt servanda, як один з основоположних цивільно-правових принципів, становить основу норм, що регулюють виконання господарських зобов`язань.

Так, у силу вимог положень статті 193 ГК України, які кореспондуються зі статтями 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з визначенням статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За результатами розгляду спору судом встановлено, що заборгованість відповідача за поставлений товар складає 65 130,00 грн, докази оплати якої матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Як зазначено в статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (штраф, пеня) необхідно застосовувати положення глави 26 ГК України.

Згідно зі статтею 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок пені та штрафу, робить висновок, що вказаний розрахунок позивач здійснив правильно.

Суд також перевірив нарахування 3% річних та інфляційних втрат, та визнає цей розрахунок правильним.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

Суд встановив обставини, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 65 130,00 грн боргу, 6 513,00 грн штрафу, 16 238,33 грн пені, 6 273,32 грн інфляційних втрат та 974,27 грн 3% річних.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору за подання даного позову складає 2 481,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позову судові витрати в розмірі 2 481,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СРТ-Промліс" (34640, Рівненська обл., Березнівський р-н, село Балашівка, вул.С.Б.Тулуба, будинок 28, код ЄДРПОУ 41305566) на користь фізичної особи - підприємця Мички Любові Максимівни ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) 65 130 (шістдесят п`ять тисяч сто тридцять) грн. 00 коп. заборгованості, 6 513 (шість тисяч п`ятсот тринадцять) грн. 00 коп. штрафу, 16 238 (шістнадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 33 коп. пені, 6 273 (шість тисяч двісті сімдесят три) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 974 (дев`ятсот сімдесят чотири) грн. 27 коп. 3% річних та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач (Стягувач): фізична особа - підприємець Мичка Любов Максимівна ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "СРТ-Промліс" (34640, Рівненська обл., Березнівський р-н, село Балашівка, вул.С.Б.Тулуба, будинок 28, код ЄДРПОУ 41305566).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Суддя А.Качур