Рішення

від 12.01.2023 по справі 925/1002/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1002/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Лепенець К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал",

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест І К",

до відповідача 2: ОСОБА_1 ,

про стягнення 108 803,67 грн,

представники сторін участі не брали.

До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал" з вимогою стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест І К" та ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 108 803,67 грн за договором про надання фінансового кредиту № 2-К/ЮО від 03 вересня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем 1 зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту від 03.09.2019, укладенням з відповідачем 2 договору поруки від 03.09.2019 № 2-К/ЮО, внаслідок чого виник солідарний обов`язок відповідачів по виконанню зобов`язання за договором кредитування.

Ухвалою від 17.11.2022 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судовий розгляд на 12.12.2022 о 15:00. Встановив учасникам строк для подання заяв по суті.

Направивши на адреси сторін копії ухвал, господарський суд також розмістив оголошення на сайті Господарського суду Черкаської області вебсайту "Судова влада" для відповідачів про розгляд справи 12.12.2022.

02.12.2022 від представника відповідача 2 надійшла заява від 02.12.2022 про ознайомлення з матеріалами справи.

12.12.2022 від представника відповідача 2 надійшла заява, в якій останній просить суд відкласти судове засідання з метою подання відзиву на позовну заяву із відповідними процесуальними документами, оскільки з матеріалами справи останній ознайомився 05.12.2022.

Ухвалою від 12.12.2022 господарський суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи до 12.01.2023 о 09:00.

Копії ухвал від 12.12.2022 направленні на адреси сторін. Додатково суд розмістив оголошення на сайті Господарського суду Черкаської області вебсайту "Судова влада" для відповідачів про розгляд справи 12.01.2023 о 9:00.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Копії ухвал від 12.12.2022, що були направлені на належні адреси відповідачів (ТОВ "Інвест І К" за адресою місцезнаходження, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 за адресою реєстрації, повідомленою суду Управлінням державної міграційної служби України в Черкаській області), повернуті відповідними органами поштового зв`язку із відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою", дати на штемпелі 21.12.2022 та 24.12.2022 відповідно.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідачі вважються такими, що отримали судове рішення - ухвалу суду від 12.12.2022 - 21.12.2022 - ТОВ "Інвест І К" та 24.12.2022 - ОСОБА_1

20.12.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, підписаний адвокатом Гавриловим Д.О. До поданого відзиву адвокатом додано документи, які підтверджують наявність повноважень на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест І К" та ОСОБА_1 , тобто обох відповідачів.

У поданому відзиві представник відповідачів просить суд продовжити відповідачу ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 925/1002/22. Відмовити ТОВ "ФК "Віва Капітал" в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів судових витрат на оплату правової допомоги в розмірі 17306,00 грн. Відстрочити виконання судового рішення до закінчення воєнного стану в Україні

По суті позовних вимог відповідач стверджує, що дійсно, 03.09.2019 між ТОВ "Інвест І К" та ТОВ "ФК "Віва Капітал" укладено кредитний договір № 2-К/ФО строком на 36 місяців. Також було підписано графік платежів щодо повернення кредиту та процентів за використання кредиту. Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором, доданим позивачем до позовної заяви, відповідач ТОВ "Інвест І К" в особі директора ОСОБА_1 справно у строки, встановлені Графіком, здійснювало платежі щодо погашення кредиту та відсотків. Останній платіж ним проведено 11.02.2022.

24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією РФ в Україні введено воєнний час, який станом на день подання відзиву не закінчено. Адвокат зазначає, що у зв`язку із військовим станом ОСОБА_1 повністю був позбавлений можливості продовжувати господарську діяльність, всі належні йому приміщення надав в розпорядження ЗСУ. Як вбачається із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів за період з 01 по 04 квартали 2022 року, ОСОБА_1 отримав 0 грн. доходу. В 2022 році ТОВ "Інвест І К" також не отримувало ніякого доходу, що підтверджується відповідними податковими деклараціями.

Таким чином, зазначає представник відповідача, ОСОБА_1 вчасно та в повному обсязі виконував зобов`язання щодо повернення кредиту до початку військової агресії РФ.

Відповідач посилається на лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, відповідно до якого, на підставі ст.ст. 14, 14і Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Крім того, представник відповідача пояснює, що листом військової частини НОМЕР_1 № 1925 висловлено вдячність з приводу надання директором ТОВ "Інвест І К" холодильного обладнання з 07.07.2022 по теперішній час для потреб ЗСУ, що, на його думку, підтверджує те, що підприємство в особі директора ОСОБА_1 надало в розпорядження всі наявні потужності, у зв`язку із чим позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток.

Представник відповідача стверджує, що з урахуванням тих обставин, що на території України триває військова агресія російської федерації, відповідач має намір сплатити всю суму боргу, однак з поважних причин не має об`єктивної можливості здійснити сплату боргу одноразово, сума коштів, яка підлягає стягненню є значною, враховуючи скрутне матеріальне становище відповідачів, та просить суд задовольнити заяву про відстрочення виконання судового рішення протягом 6 місяців з дня закінчення воєнного положення в Україні.

Також відповідач просить зменшити судові витрати та зазначає, що позивачем не додано до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, у зв`язку із чим вимога про стягнення витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач вважає заявлений розмір витрат на правову допомогу надмірним, враховуючи розмір заборгованості, заявлений до стягнення (108803,67 грн), шаблонність позовів про стягнення кредитної заборгованості, незначну складність позовів про стягнення заборгованості, безспірність заявленої вимоги про стягнення заборгованості. Також відповідач стверджує, що на даний час ТОВ "Інвест І К" не здійснює господарську діяльність, ОСОБА_1 ніде не працює, не отримує доходу у зв`язку із воєнним станом, зв`язку із чим судові витрати в розмірі 17 306,00 грн. є занадто великими для відповідача. Таким чином, враховуючи незначну складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини відповідач вважає, що витрати на правову допомогу за подання позовної заяви у разі задоволення позову повинні складати 2000 грн.

Ухвалою від 21.12.2022 господарський суд задовольнив клопотання представника ОСОБА_1 та поновив відповідачу строк для подання відзиву до дати його фактичного подання.

27.12.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він щодо того, що ТОВ "Інвест І К" повністю було позбавлене можливості продовжувати господарську діяльність, так як з початком військової агресії рф, всі належні йому приміщення надав в розпорядження ЗСУ, звертає увагу суду на той факт, що проблеми з погашенням заборгованості розпочались з лютого 2022 року, у той час як складське приміщення передано з 07 липня 2022 року.

Позивач зазначає, що дійсно, під час воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення позичальник не несе відповідальності у разі прострочення платежів за кредитом. Фінансовій установі заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеню) або інші платежі, які за своєю суттю є платою за прострочення платежів, а всі такі платежі, нараховані з 24 лютого 2022 р., підлягають списанню. Це правило застосовується до усіх кредитів - як споживчих, так і підприємницьких. ТОВ "ФК "Віва Капітал" відповідно до вимог Закону, не здійснювало нарахування штрафів та пені. Тобто, під час воєнного стану, обов`язок повертати кредит залишається, обов`язок сплачувати проценти за кредит також залишається.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення до закінчення воєнного стану в Україні, позивач зазначає, що воєнний стан на території України введено з 24.02.2022, тобто станом на сьогодні 10-й місяць. Визначити коли воєнний стан буде скасовано - неможливо, тому посилання на відстрочення виконання судового рішення до закінчення воєнного стану, може суперечити приписам ЦПК України, в якому чітко визначено максимальний термін відстрочення виконання рішення, що має бути зазначено в рішенні суду.

Стосовно розміру правової допомоги позивач зазначає, що розмір правової допомоги у сумі 17 306 грн. є співрозмірним з ціною позову та просить суд звернути увагу на слабке обґрунтування відповідачів у наявності достатніх підстав щодо відмови у задоволенні позову, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 12.01.2023 представники сторін участі не брали.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне у справі.

Відповідачі також належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що встановлено судом вище.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши подані сторонами докази, врахувавши доводи позивача та представника відповідачів, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

03.09.2019 ТОВ "ФК "Віва Капітал" (Кредитодавець) та ТОВ "Інвест І К" (Позичальник) укладено Договір № 2-К/ЮО про надання фінансового кредиту (для юридичних осіб) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику суму коштів у розмірі 300 000,00 гривень ( Триста тисяч гривень 00 копійок) на засадах строковості, поворотності, цільового характеру використання, оплатності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі, а також виконати в повному обсязі інші зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Плата за користування кредитом за цим договором становить, 40,00% процентів річних від загальної суми виданого кредиту, зазначеної в п. 1.1. даного Договору. (п. 2.1. Договору)

Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування Кредитом, за виключенням дня видачі Кредиту, та з урахуванням дня повернення кредиту. (п. 2.2. Договору)

Плата за користування кредитом є фіксованою та незмінною протягом усього строку дії цього Договору. (п. 2.3. Договору)

Нарахування процентів за цим Договором здійснюється з урахуванням кількості днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Кількість днів у році приймається за 365 (366). (п. 2.4. Договору)

Кредит надається строком на 36 (Тридцять шість) календарних (місяців/днів/років) з "3 вересня 2019 р." по "2 вересня 2022 р." (п. 3.1. Договору)

Кредитодавець зобов`язується видати Позичальнику Кредит протягом 3 (трьох) банківських днів із дня підписання цього Договору. (п. 3.2. Договору)

У якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів за користування Кредитом, пені, а також інших зобов`язань за цим Договором виступає порука, відповідно до договору поруки № 2-К/ЮО П від 3 вересня 2019 р., укладеного (застава, порука, гарантія) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал" та ОСОБА_1 (надалі - поручитель), (позичальник (у разі укладення з ним договору застави), поручитель, гарант). (п. 4.1. Договору)

Порядок та умови виконання зобов`язань, визначених п. 4.1. цього Договору визначається Договором поруки № 2-К/ЮО П від 3 вересня 2019 р. та регулюється нормами чинного законодавства України. (п. 4.2. Договору)

Протягом строку, передбаченого п. 3.1. цього Договору, Позичальник зобов`язаний здійснювати повернення Кредиту та сплачувати проценти за його користування частинами в розмірах, порядку та в строки, визначені згідно Графіка платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною. (п. 5.1. Договору)

Дострокове повернення Кредиту може відбуватись за ініціативою Позичальника у випадках, передбачених цим Договором, а також за ініціативою Кредитодавця у випадках, передбачених п. 6.4.4. даного Договору. (п. 5.9.1. Договору)

Позичальник, крім обов`язків, передбачених іншими розділами цього Договору, зобов`язаний вчасно здійснювати платежі, спрямовані на погашення Кредиту й процентів за користування Кредитом відповідно до Графіка платежів та повернути в повному обсязі Кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та нарахованою пенею в термін, визначений в п. 3.1 цього Договору. (п. 6.1.3., 6.1.6. Договору)

Кредитодавець має право вимагати від Позичальника виконання ним умов цього Договору, вимагати дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за весь фактичний строк користування Кредитом або дострокового розірвання цього Договору у випадку наявності хоча б однієї із зазначених обставин: використання Позичальником Кредиту не за цільовим призначенням; затримання сплати Позичальником частини Кредиту та/або процентів за користування Кредитом па строк, що перевищує 1 (одного) місяця. (п. 6.4.1., 6.4.4. Договору)

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками Сторін (у разі наявності) та діє до дати повернення Позичальником у повному обсязі суми Кредиту та плати за користування Кредитом, однак у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. (п. 7.1. Договору)

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. (п. 7.2. Договору)

Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору відповідно до чинного законодавства України. (п. 8.1. Договору)

Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням законодавства України та умов, визначених змістом цього Договору. (п. 8.2. Договору)

У випадку неповернення фінансового кредиту, у разі якщо Договором про надання фінансового кредиту передбачено один із нидів забезпечення виконання зобов`язань (застава, порука, гарантія). Товариство має право у разі укладання договору поруки - звернутися до поручителя з вимогою про виконання ним зобов`язань за Договором про надання фінансового кредиту замість позичальника, у відповідності до законодавства України та умов договору поруки. (п. 8.5.2. Договору)

Усі спори, що виникають із цього Договору або пов`язані з ним вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. (п. 9.1. Договору)

Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України. (п. 9.2. Договору)

В матеріалах справи наявний Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту (для юридичних осіб) № 2-К/ЮО від "3 вересня 2019 р." - Графік платежів за Договором про надання фінансового кредиту № 2-К/ЮО від "3 вересня 2019 р.", яким сторони домовилися про повернення Позичальником Кредиту за Договором № 2-К/ЮО від "3 вересня 2019 р.", у визначених розмірах та строки в період 02.10.2019 - 02.09.2022 у загальному розмірі 300 000 грн.

Отже кінцевий строк повернення кредиту у повному розмірі 02.09.2022.

03.09.2019 громадянином ОСОБА_1 (Поручитель) та ТОВ "ФК "Віва Капітал" (Кредитодавець) підписано Договір поруки № 2-К/ЮО П (далі - Договір поруки), згідно з розділом 1 якого Поручитель поручається перед Кредитодавцем за виконання ТОВ "Інвест І К" адреса реєстрації 18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська б.80 оф.22, Код ЄДРПОУ 36262573, державна реєстрація здійснена Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 02.12.2008 р. (далі "Позичальник"), зобов`язань за Договором про надання фінансового кредиту № 2-К/ЮО від "03" вересня 2019 р. укладеним між Кредитодавцем та Позичальником (далі - Основний договір), зокрема, зобов`язань щодо:

1.1.1. повернення Позичальником основної суми кредиту 300000,00 грн. (Триста тисяч гривень, 00 копійок), згідно Графіка, що є Додатком № 1 до Основного договору;

1.1.2. сплати Позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 218203,17 грн. (Двісті вісімнадцять тисяч двісті три гривні 17 копійок) згідно Графіка, що є Додатком № 1 до Основного договору;

1.1.3. виконання зобов`язань Позичальника по сплаті неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання Позичальником зобов`язань за Основним договором.

Право Кредитодавця вимагати від Поручителя виконання зобов`язань, передбачених п. 1.1 даного Договору, виникає в разі порушення Позичальником строків виконання зобов`язань, передбачених Графіком, що є Додатком № 1 до Основного договору та/або строків дострокового виконання зобов`язань на вимогу Кредитодавця згідно Основного договору, а також у разі невиконання Позичальником зобов`язань по сплаті неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Основним договором. (п. 2.1. Договору поруки)

У разі порушення Позичальником своїх зобов`язань за Основним договором, Позичальник і Поручитель відповідають перед Кредитодавцем як солідарні боржники. (п. 2.2. Договору поруки)

Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що й Позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. (п. 2.3. Договору поруки)

Поручитель відповідає перед Кредитодавцем за зобов`язаннями Позичальника за Основним договором у повному обсязі всім своїм майном. (п. 2.4. Договору поруки)

Кредитодавець має право у разі невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Основним договором, звернутися до Поручителя з вимогою про погашення заборгованості, що виникла в результаті невиконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 1.1 даного Договору, та отримати зазначене погашення в строки та розмірах, зазначених у вимозі. (п. 3.3.1. Договору поруки)

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. (п. 4.1. Договору поруки)

У випадку порушення умов цього Договору, винна Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та/або законодавством України. (п. 4.2. Договору поруки)

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (за наявності). (п. 5.1. Договору поруки)

Усі спори, що виникають із цього Договору або пов`язані із ним вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. (п. 6.1. Договору поруки)

Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України. (п. 6.2. Договору поруки)

Відповідно до платіжного доручення від 03.09.2019 № 3330 позивачем здійснено платіж на рахунок ТОВ "Інвест І К" у розмірі 300 000 грн з призначенням платежу: зарахування кредиту ТОВ "Інвест І К" ЄДРПОУ 36262573 на поповнення обігових коштів згідно Договору № 2-К/ЮО від 03.09.2019 р. без ПДВ.

З викладеного випливає, що позивачем зобов`язання за Договором виконано у повному обсязі. Як стверджує позивач та проти чого не заперечує відповідач, останній належним чином не виконував умови кредитного договору, не дотримувався графіку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого у відповідачів виникла заборгованість у розмірі 108 803,67 грн (87 879,41 грн - заборгованість за кредитом, 20 924,26 грн - заборгованість за відсотками). Вказане стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір, суд враховує такі положення чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що на виконання Договору позивач перерахував кредитні кошти у розмірі 300 000 грн на відповідний рахунок відповідача 1. Вказане підтверджується платіжним дорученням від 03.09.2019 № 3330 на рахунок ТОВ "Інвест І К" у розмірі 300 000 грн з призначенням платежу: зарахування кредиту ТОВ "Інвест І К" ЄДРПОУ 36262573 на поповнення обігових коштів згідно Договору № 2-К/ЮО від 03.09.2019 р. без ПДВ. Тобто свої зобов`язання перед позичальником банк виконав у повному обсязі.

Водночас, з матеріалів справи випливає, що відповідач 1 несвоєчасно та не у повному розмірі здійснював повернення кредиту та процентів за користуванням кредитними коштами, строк повернення яких сторони узгодили у графіку погашення заборгованості за кредитним договором, чим порушив умови Кредитного договору.

Так останній платіж з погашення основної заборгованості по договору відповідно до Графіку відповідачем 1. здійснено 01.02.2022, після цього відповідач 1. припинив погашення заборгованості за Графіком, лише 06.06.2022 погашено 2000 грн, які спрямовано на погашення відсотків.

Відтак сума заборгованості за Договором щодо основної заборгованості за наданим кредитом складає 87879,41 грн, кінцевий строк сплати якого, відповідно до умов Договору та Додатку № 1 до нього Графіку платежів, сплив 02.09.2022.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ч. 1 ст. 526 ЦК України)

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів повернення кредитних коштів як у строк, визначений Договором до 02.09.2022, так і під час розгляду справи в суді відповідачем 1. не надано.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення кредитних коштів, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом у сумі 87 879,41 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховано відповідачу заборгованість за відсотками у розмірі 20 924,26 грн.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Суд зазначає, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Дана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 (справа №310/11534/13-ц, провадження №14-154цс18).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного Договору, плата за користування кредитом за цим договором становить, 40,00% процентів річних від загальної суми виданого кредиту, зазначеної в п. 1.1. даного Договору.

За вірним розрахунком позивача розмір нарахованих відсотків за період 02.02.2022 29.09.2022, з урахуванням часткової сплати в сумі 2000 грн, становить 20 924,26 грн., тому вимога про стягнення відсотків також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто порука є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань, має зобов`язальний, договірний характер. На правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), істотними умовами договору поруки є: визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, предмет, строк виконання тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.07.2019 у справі №922/2913/18.

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання (ч. 4 ст. 559 ЦК України)

На підставі укладеного Договору поруки Денисенко Д.А. відповідає перед позивачем солідарно з ТОВ "Інвест І К" за невиконання умов Договору щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та нарахованих процентів.

З підстав викладеного, позовні вимоги про солідарне стягнення з ТОВ "Інвест І К" та ОСОБА_1 87 879,41 грн заборгованості за кредитом та 20 924,26 грн заборгованості за відсотками підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення до закінчення воєнного стану господарський суд не знаходить підстав для його задоволення, враховуючи таке.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Отже, підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зокрема, з наданих пояснень відповідача в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочку виконання рішення господарського суду випливає, що останній вважає наявними форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які і є підставою для відстрочки судового рішення.

Крім того, в обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що у зв`язку із військовим станом ОСОБА_1 повністю був позбавлений можливості продовжувати господарську діяльність, всі належні йому приміщення надав в розпорядження ЗСУ. Як вбачається із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів за період з 01 по 04 квартали 2022 року ОСОБА_1 отримав 0 грн. доходу. В 2022 році ТОВ "Інвест І К" також не отримувало ніякого доходу. Представник відповідачів стверджує, що ОСОБА_1 вчасно та в повному обсязі виконував зобов`язання щодо повернення кредиту до початку військової агресії РФ.

Також представник відповідачів посилається на лист військової частини НОМЕР_1 № 1925 про висловлення вдячності з приводу надання директором ТОВ "ІНВЕСТ І К" холодильного обладнання з 07.07.2022 по теперішній час для потреб ЗСУ, що, на його думку, підтверджує те, що підприємство в особі директора ОСОБА_1 надало в розпорядження всі наявні потужності, у зв`язку із чим позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). (ч. 1, 2 ст. 3 ГК України)

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Таким чином, суд розцінює критично посилання відповідачів на їх незадовільний фінансовий стан, спричинений введенням в Україні воєнного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. (ч. 2 ст. 218 ГК України)

Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Як зазначено позивачем, під час воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення позичальник не несе відповідальності у разі прострочення платежів за кредитом. Фінансовій установі заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеню) або інші платежі, які за своєю суттю є платою за прострочення платежів, а всі такі платежі, нараховані з 24 лютого 2022 р., підлягають списанню. Це правило застосовується до усіх кредитів - як споживчих, так і підприємницьких. ТОВ "ФК "Віва Капітал" не здійснювало нарахування штрафів та пені. Проте під час воєнного стану, обов`язок повертати кредит та сплачувати проценти за кредит залишається.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачами не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем 1. своїх зобов`язань за Договором, з огляду на таке.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач 1. не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем 1. не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем 1., з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання. Відтак, аргументи представника відповідачів судом відхиляються.

Господарський суд зазначає, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

В даному випадку суд вважає за доцільне відмовити відповідачам у відстроченні виконання рішення суду, з огляду і на те, що відповідачами не надано доказів на підтвердження можливості виконати зобов`язання на умовах відстрочки. Щодо твердження відповідачів про неможливість одноразово погасити суму заборгованості, господарський суд бере до уваги, що кредитні платежі є періодичними та в останнього була можливість, відповідно до умов Договору, сплачувати заборгованість частинами.

Також господарський суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Відтак, господарський суд не бере до уваги обставини, на які посилається представник відповідачів в якості виняткових та таких, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

Позивач у позовній заяві також просить стягнути з відповідачів витрати на оплату правової допомоги у сумі 17 306 грн.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон № 5076-VI ), котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано документи, які свідчать про такі обставини.

04.01.2022 "Фінансова компанія "Віва Капітал" (Клієнт) та Адвокатське бюро "Грушевий Ю.В." (Адвокат), підписали Договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1 якого, предметом Договору є:

- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у будь-якому процесуальному статусі, який передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, а саме: статусі позивача, відповідача, третьої особи, кредитора, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, потерпілого, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення претензій, позовних заяв, клопотань, заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

- представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного кримінального та конституційного судочинства в усіх судах України, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

- представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 2 Договору про надання правової допомоги, надання правової допомоги здійснюється у наступних формах, зокрема:

- консультації;

- надання правової допомоги у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних провадженнях;

- інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням Договору.

Розділом Договору про надання правової допомоги "Гонорар" передбачено таке:

1. Гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором.

2. Гонорар складається з плати в розмірі, що визначається сторонами на день складання акту - приймання виконаних робіт, з додатковою сплатою 6% від суми гонорару.

3. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт.

4. Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура.

5. Клієнт сплачує гонорар у день отримання рахунку-фактури.

6. Гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок Адвоката.

8. У випадку дострокового розірвання даного Договору з ініціативи Клієнта, Адвокат не повергає раніше отриманий від Клієнта гонорар та відшкодовані фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно з п. 1, 2 розділу "Строк дії договору", Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців. Після закінчення строку дії Договору він може бути пролонгований за умови двосторонньої згоди сторін, що виражена у письмовій формі шляхом обміну листами.

Також позивачем до справи додано платіжне доручення від 31.08.2022 № 9786 на суму 17 306 грн з призначенням платежу: оплата за юридичні, інформаційно-консультаційні послуги згідно рах № 31/08-4 від 31.08.2022 без ПДВ. Шпола.

На підтвердження повноважень адвоката позивачем надано Ордер від 16.09.2022 серія СА № 1038417.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу)

Суд також враховує, що в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Тобто витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної щодо наданих правничих послуг. Зокрема, суд повинен дослідити, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. 75-79 ГПК України.

Позивачем на підтвердження надання адвокатом правової допомоги подано Договір про надання правової допомоги від 04.01.2022 та платіжне доручення від 31.08.2022 № 9786 на суму 17 306 грн.

Господарський суд зазначає, що наданий Договір про надання правової допомоги від 04.01.2022 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному позивачем розмірі, оскільки розмір таких витрат має бути доведений належними та допустимими доказами.

Зі змісту п. 2, 4, 5 Договору про надання правової допомоги випливає, що гонорар складається з плати в розмірі, що визначається сторонами на день складання акту-приймання виконаних робіт, з додатковою сплатою 6% від суми гонорару.

Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура.

Клієнт сплачує гонорар у день отримання рахунку-фактури.

Проте, жодного з передбачених документів (акту приймання-передачі, рахунку-фактури, з якого можливо було б встановити склад, характер, кількість та об`єм наданих Адвокатським бюро послуг з представництва інтересів позивача у суді в справі № 925/1002/22 та підстав нарахування до сплати 17 306 грн) до матеріалів справи позивачем не надано.

Всупереч вимогам ч. 3 ст. 126 ГПК України, позивач, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, не подав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Кошти, згідно з платіжним дорученням, в якому немає жодного посилання на дану справу чи її сторін (зазначення у призначенні платежі «Шпола» ідентифікує лише самого позивача, тобто платника за даним платіжним дорученням), сплачені 31.08.2022, навіть до закінчення строку дії Договору, на підставі якого заявлена до стягнення сума заборгованості, сам позов підписано 29.09.2022 і здано до канцелярії суду 04.10.2022.

Саму позовну заяву підписано представником позивача - адвокатом 29.09.2022, Ордер серія СА № 1038417 видано 16.09.2022, тоді як, відповідно до платіжного доручення, кошти на рахунок адвоката сплачено 31.08.2022.

Відтак, у господарського суду відсутні докази перерахування позивачем суми в розмірі 17306 грн на рахунок адвокатського бюро саме за надання правової допомоги з підготовки даного позову.

За відсутності детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, доказів сплати позивачем коштів на рахунок адвоката за правову допомогу саме за підготовку позову у даній справі, суд доходить висновку, що позивач не довів понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 17306 грн, тому відсутні підстави для покладення таких непідтверджених належними доказами витрат на відповідачів.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест І К" (ідентифікаційний код 36262573, вул. Смілянська, 80, оф. 22, м. Черкаси, 18001) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал" (ідентифікаційний код 40860735, вул. Таранця, 20, м. Шпола, Черкаська обл., 20600) заборгованість у розмірі 108 803,67 грн за договором про надання фінансового кредиту № 2-К/ЮО від 03 вересня 2019 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест І К" (ідентифікаційний код 36262573, вул. Смілянська, 80, оф. 22, м. Черкаси, 18001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал" (ідентифікаційний код 40860735, вул. Таранця, 20, м. Шпола, Черкаська обл., 20600) 1240,50 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал" (ідентифікаційний код 40860735, вул. Таранця, 20, м. Шпола, Черкаська обл., 20600) 1240,50 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено та підписано 12.01.2023.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА