Рішення

від 10.01.2023 по справі 925/1131/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1131/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно, в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Думка

про стягнення 12 108,18 грн,

без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Черкаське хімволокно, в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00204033) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Думка (вул. Чіковані, 23/1, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 14191653) про стягнення заборгованості за надану послугу постачання теплової енергії у розмірі 12 108,18 грн на підставі договору №300 про постачання теплової енергії від 01.08.2013 укладеного між сторонами у справі та типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021 та відшкодування судових витрат 2 481,00 грн сплаченого судового збору.

Позов мотивований порушенням відповідачем строків та порядку оплати отриманої теплової енергії за договором про постачання теплової енергії № 300 від 01.08.2013, який з 13.11.2021 фактично був замінений на типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Ухвалою від 01 листопада 2022 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; задовольнив клопотання Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням, однак поштове повідомлення направлене відповідачу відділенням Укрпошти повернено суду з відміткою адресат виїхав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: вул. Чіковані, 23/1, м. Черкаси, 18028.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений належним чином.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов не надав.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

Між Публічним акціонерним товариством Черкаське хімволокно, в особі директора відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ ПАТ Черкаське хімволокно (позивач у справі, Учасник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Думка (відповідач у справі, споживач за договором) 01.08.2013 був укладений договір № 300 про постачання теплової енергії (далі Договір), який з 13.11.2021 фактично був замінений на типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії ( є договором приєднання).

Рішенням Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно від 20.04.2018 змінено тип та найменування позивача з Публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно на Приватне акціонерне товариство Черкаське хімволокно.

Відповідно до умов підписаного сторонами Договору, Теплопостачальна організація зобов`язується постачати Споживачеві теплову енергію на межу продажу теплової енергії, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим Договором. (п. 1.1. Договору)

Тарифи на теплову енергію встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами цього Договору і може змінюватись протягом дії цього Договору (вказані у Додатку 3 до цього Договору). (п. 1.3. Договору)

Постачання теплової енергії здійснюється: для потреб опалення та вентиляції в період опалювального сезону (орієнтовно з 15 жовтня до 15 квітня); - для потреб гарячого водопостачання протягом року. (п. 2.3 Договору)

Споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати, отриману на межі продажу, теплову енергію за тарифами, у строки встановлені цим Договором. (п. 4.2.1. Договору)

У разі несвоєчасної оплати коштів за використану теплову енергію за цим Договором - оплачувати пеню за встановленими Договором розмірами. (п. 4.2.2 Договору)

Теплопостачальна організація, у свою чергу, має право здійснювати контроль за виконанням Споживачем умов цього Договору. (п. 5.1.1. Договору)

Теплопостачальна організація має право вимагати своєчасної та у повному обсязі оплати вартості, відпущеної на межі продажу теплової енергії, згідно з умовами цього Договору. (п. 5.1.2. Договору)

Облік та визначення кількості спожитої теплової енергії виконується: приладним способом; розрахунковим способом. (п. 6.1 Договору)

Оплата за теплову енергію здійснюється за рахунком-фактурою, сума якого включає величину попередньої оплати та залишкової несплаченої суми за попередній(ні) період(и) виходячи з розрахунку її фактичної реалізації. (п. 8.2 Договору)

Розрахунок реалізованої теплової енергії Споживачу за звітний період здійснюється Теплопостачальною організацією за фактом відпуску теплової енергії на межу продажу теплової енергії Сторін, відповідно до тарифів тієї групи, до якої належить об`єкт(и) та/чи приміщення Споживача (населення, бюджет, інші) по наступних складових:

- за кожну відпущену гігакалорію (Гкал) теплової енергії;

- за теплові втрати в зовнішніх трубопроводах системи теплоспоживання Споживача - з витоком (т/год, Гкал/год.) та з поверхні трубопроводів (Гкал/год) - за наявністю;

- за наповнення мережною водою зовнішніх теплових мереж та внутрішньобудинкових систем теплоспоживання Споживача та її втрати, при цьому згідно з вартістю приготування хімочищеної води (грн./т) та тепла в ній по тарифу на теплову енергію відповідної групи споживача - за наявністю;

- за забруднення зворотної мережної води згідно з вартістю приготування хімочищеної води (грн./т) - за наявністю. (п. 8.3 Договору)

Споживач до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку-фактури сплачує Теплопостачальній організації суму попередньої оплати за теплову енергію поточного місяця та несплачену вартість (чи її частку) фактично спожитої теплової енергії в попередньому звітному періоді. (п. 8.9 Договору)

У п. 8.16 Договору сторони узгодили, що несвоєчасне отримання Споживачем рахунку-фактури не звільняє Споживача від відповідальності за несплату за теплову енергію.

Споживач несе відповідальність за несвоєчасну сплату за теплову енергію за умовами Договору - Споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення виконання грошового зобов`язання Споживачем від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов`язання, 3% річних від простроченої суми за весь період прострочення та інфляційних нарахувань. (п. 9.3.1 Договору)

Цей договір діє до 31 грудня 2013 року включно, набирає чинності з дня його підписання Сторонами та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо протягом останнього місяця строку дії Договору від жодної зі Сторін не надійшло до іншої Сторони заяви про відмову від нього. (п. 12.1.1 Договору)

В частині проведення розрахунків по зобов`язаннях, що виникли за цим Договором, Договір діє до повного здійснення розрахунків. (п. 12.1.3 Договору)

Договір підписаний представниками обох сторін і скріплений їхніми печатками та пролонгований і на 2021 рік.

До Договору сторонами укладено: Додаток № 1 обсяги постачання теплової енергії в приміщення житлового будинку по вул. Чіковані, 23/1, м. Черкаси, всього за рік 30,88 Гкал; тариф який діє на момент заключення договору складає 539,94 грн. за 1 Гкал; 01.05.2016 в Додаток № 1 наступні внесені зміни: всього за рік 28,59 Гкал; тариф який діє на момент заключення договору складає 1139,69 грн. за 1 Гкал (а.с. 13).

01 травня 2016 року сторони уклали додаткову угоду до Договору, де прописали експлуатацію систем, також за що накладається штраф, пукт 6.22 Договору видалили. Всі інші пункти Договору залишили без змін.

З урахуванням Закону України Про житлово-комунальні послуги № 2189 від 09.11.2017 року, Договір 01.08.2013 замінено на типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, текст якого опубліковано 13.10.2021 року на офіційному вебсайті позивача https://khimvolokno.com.ua/dogovir-na-poslugu, шляхом підписання заяви-приєднання (далі Договір приєднання, а.с. 16-20). Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному вебсайті виконавця https://khimvolokno.com.ua/. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги (п.п. 2,4 Договору приєднання).

Пунктом 5 Договору приєднання визначено, що виконавець зобов`язався надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 31 Договору приєднання вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця https://khimvolokno.com.ua/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору . Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму вебсайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення його в дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Згідно з п. 32 Договору приєднання розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №1094 від 07.10.2021 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, які надаються ПрАТ Черкаське хімволокно (а.с. 36-38) затверджено зокрема з дати опублікування цього рішення та введено в дію ПрАТ Черкаське хімволокно тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для категорій споживачів бюджетні установи, інші споживачі, та релігійні організації(без ПДВ) для потреб інших споживачів тариф на теплову енергію - 1.636,43 грн/Гкал за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії -855,37 грн/Гкал; тариф на транспортування теплової енергії 771,91 грн/Гкал; тариф на постачання теплової енергії 9,15 грн/Гкал. (п. 5.1.2.).

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №299 від 12.04.2022 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради №1094 від 07.10.2021 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, які надаються ПрАТ Черкаське хімволокно (а.с. 33-35) затверджено зокрема з дати опублікування цього рішення та введено в дію ПрАТ Черкаське хімволокно тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для категорій споживачів бюджетні установи, інші споживачі, та релігійні організації(без ПДВ) для потреб інших споживачів тариф на теплову енергію - 2360,35 грн/Гкал за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 1400,87 грн/Гкал; тариф на транспортування теплової енергії 950,33 грн/Гкал; тариф на постачання теплової енергії 9,15 грн/Гкал, тариф на послугу постачання теплової енергії 2832,42 грн/Гкал. (п. 5.1.2.).

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору за період з січня 2022 року по серпень 2022 року (включно) позивачем було відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 12108,18 грн ( з урахуванням плати за абонентське обслуговування перерахунків), що вказане підтверджується відомостями, відображеними у рахунках - фактурах від 31.01.2022 № 179, від 28.02.2022 № 996, від 31.03.2022 № 1883, від 30.04.2022 № 2601, від 31.05.2022 № 3310, від 30.06.2022 № 4083, від 31.07.2022 № 4578, від 31.08.2022 № 5196.

Позивач зазначив, що від відповідача скарг, претензій чи заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії, щодо суми боргу, тощо, не надходило, відповідно позивач поставив відповідачу теплову енергію вчасно, якісно та в повному обсязі.

Відповідач, порушивши порядок розрахунків за теплову енергію та умови Договорів, не оплатив за спожиту теплову енергію.

За розрахунком позивача (а.с. 29) заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію за Договорами №300 про постачання теплової енергії від 01.08.2013 та Договором приєднання за період з січня 2022 року по серпень 2022 року становить 12108,18 грн. яку відповідач не сплатив, вимога про її стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із Договору №300 про постачання теплової енергії від 01.08.2013 та типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цими договорами.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання врегульовуються Законом України "Про теплопостачання", який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ч. 6 ст.19 ЗУ "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що споживач має право, у тому числі, на отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії. Згідно ч. 3 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання").

За своєю правовою природою договірні відносини, що склалися між сторонами у даній справі, мають ознаки договору поставки, на які поширюються приписи ст. 712 ЦК України, згідно з якою продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідач, відповідно до умов Договору №300 про постачання теплової енергії від 01.08.2013 та типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (Договору приєднання), не виконав грошові зобов`язання щодо оплати поставленої йому позивачем за період з січня 2022 року по серпень 2022 року теплової енергії, чим порушив права позивача на своєчасне і повне одержання плати за поставлену теплову енергію.

Отже, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов`язань за зазначеними вище Договорами в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь боргу в сумі 12108,18 грн.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Факт наявності у відповідача перед позивачем боргу за теплопостачання за вказаний період позивачем належним чином доведений, документально підтверджений зібраними у справі доказами та відповідачем належним чином не спростований.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

З відповідача на користь позивача належить примусово стягнути 12108,18 грн заборгованості за поставлену теплову енергію на підставі Договору №300 про постачання теплової енергії від 01.08.2013 та типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (Договору приєднання).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, з якого на користь позивача належить стягнути 2 481,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Думка (вул. Чіковані, 23/1, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 14191653) на користь Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00204033) 12108,18 грн заборгованості та 2 481,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Чевгуз