Рішення

від 12.01.2023 по справі 300/2186/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2023 р. справа № 300/2186/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Відкритого акціонерного товариства Автоливмаш про стягнення заборгованості в сумі 35838,96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства Автоливмаш (далі відповідач, ВАТ Автоливмаш, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 35838,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списках № 1 та № 2 колишнім працівникам відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за період з грудня 2017 року по листопад 2020 року, всього в сумі 35838,96 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2022 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.

Ухвалою суду від 20.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористалася.

Ухвалу про відкриття провадження від 20.06.2022 направлено за адресою місця находження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: вулиця Юності, 23, місто Івано-Франківськ, 76018.

Ухвала від 20.06.2022 повернулася на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає, що відповідача повідомлено належним чином про розгляд справи в суді, а справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

Відкрите акціонерне товариство Автоливмаш зареєстроване як юридична особа та взяте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на облік як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи керувався нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Абзацами 1-5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Законів зазначає, що пенсії, призначені за пунктами "а", "б"-"з" відповідно до статті 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" (за списками №1 та № 2), підлягають обов`язковому відшкодуванню, шляхом покриття витрат на їх виплату і доставку.

З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція), яка встановлює обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи викладені норми, суд зазначає, що обов`язок визначення сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та доведення їх до підприємств у відповідних розрахунках для подальшого відшкодування таких витрат - покладено на позивача, тоді як відповідач зобов`язаний здійснити до 25-го числа щомісяця відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем в розрахунках.

Судом встановлено, що позивач надіслав на адресу державної реєстрації місцезнаходження відповідача, супровідними листами № 7488/04 від 20.11.2017 (а.с. 9-15), № 2452/04 від 18.04.2018 (а.с. 16-23), № 1059/04 від 14.02.2018 (а.с. 24-29), № 2752/04 від 07.05.2018 (а.с. 30-36), № 3408/04 від 04.06.2018 (а.с. 37-43), № 6799/04 від 13.11.2018 (а.с. 44-51), № 838/04 від 31.01.2019 (а.с. 52-59), № 1330/04 від 18.02.2019 (а.с. 60-66), № 2115/04 від 22.03.2019 (а.с. 67-73), № 2671/04 від 12.04.2019 (а.с. 74-80), № 12134/04 від 17.07.2019 (а.с. 81-87), № 14325/04 від 14.08.2019 (а.с. 88-96), № 16156/04 від 11.09.2019 (а.с. 97-102), № 22715/04 від 12.12.2019 (а.с. 103-108), № 885/04 від 15.01.2020 (а.с. 109-115), № 0900-0505-8/7229 від 15.05.2020 (а.с. 116-121), № 0900-0505-8/12277 від 10.07.2020 (а.с. 122-126), № 0900-0505-8/14343 від 11.08.2020 (а.с. 127-132), № 0900-0505-8/19285 від 15.10.2020 (а.с. 133-139), розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій таким пенсіонерам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів, а, б - з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період: з грудня 2017 року по листопад 2020 року по списку № 1, та з грудня 2017 року по жовтень 2020 року по списку № 2, що підтверджується копіями згрупованих списків відправлень рекомендованих листів.

За результатом розгляду адміністративної справи № 300/1384/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 07.10.2021, якою задовольнив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівний завод Автоливмаш, скасував рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 та відмовив в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівний завод Автоливмаш про стягнення заборгованості в сумі 167622,04 грн.

Так, в постанові від 07.10.2021 в справі № 300/1384/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив:

«Що стосується необхідності відшкодування відповідачем витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слід зазначити, що відповідно до наданих на вимогу суду документів про трудову діяльність вказаних осіб:

ОСОБА_6 в період з 26.05.1983 по 06.03.1992 працював на посаді машиніста локомотиву Івано-Франківського заводу автоматичних ліній Автоливмаш (далі - Завод) (Виробниче об`єднання Карпатпресмаш (далі ВО, з 1996 року перейменоване у ВАТ);

ОСОБА_1 з 04.03.1986 по 31.12.1990 працював на посаді терміста в термічному цеху з особливо шкідливими умовами праці Заводу ВО, з 02.01.1991 по 21.07.2003 на посаді терміста в Малому підприємстві Спрейєр при ВО, з 23.07.2003 по 06.11.2006 на посаді терміста у ВАТ, з 02.08.2004 в зв`язку з реорганізацією ВАТ переведений термістом на електронагрівальних печах у відокремлений структурний підрозділ Державної компанії Укрекономресурси (далі ДК) створеного на базі ВАТ, з 23.09.2004 переведений терміном в зв`язку з реєстрацією нового підприємства виробничий комплекс Автоливмаш ДК (далі ВК);

ОСОБА_2 з 05.09.1984 по 31.05.1991 працював на посаді ливарника металів і сплавів, плавильника металів і сплавів у ВАТ;

ОСОБА_3 з 01.02.1980 по 28.02.1986 працював слюсарем Заводу ВО, з 03.03.1986 по 19.09.2006 працював газорізальником у ВО;

ОСОБА_4 з 11.02.1980 по 01.06.1991 працював слюсарем сантехніком 4 розряду, підручним токаря розточувальника, чистильником металів Заводу ВО, з 01.02.1993 прийнятий на посаду чистильника металу у ВО, з 15.09.1999 звільнений з посади зварювальника.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи 23.07.2004 між ВАТ (продавець) та ДК, Кабінетом Міністрів України (далі КМУ), Товариством з обмеженою відповідальністю Куфур (далі ТОВ-1) (покупці) укладено договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу ВАТ, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується передати покупцям цілісний майновий комплекс ВАТ, а покупці - прийняти комплекс і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Пунктом 1.6 вказаного договору сторонами визначено, що крім адміністративно-виробничих будівель та споруд і оздоровчого табору, в склад цілісного майнового комплексу входять дорожньо-транспортні засоби, всі його активи і зобов`язання, інвентар, обладнання, споруди та інше майно, згідно з переліком в додатках, які є невід`ємною частиною цього договору. Покупці є правонаступниками майнових прав та зобов`язань цілісного майнового комплексу.

До вказаного договору була укладена додаткова угода від 25.01.2005 № 1, якою передбачено додатковий продаж матеріальних цінностей.

Тобто, зобов`язання ВАТ, які виникли чи будуть виникати після укладання договору купівлі-продажу та додаткової угоди № 1 від 25.01.2005 є зобов`язаннями ВАТ, оскільки останнє є окремою юридичною особою.

У рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 жовтня 2013 року у справі № 826/8953/13-а, яке набрало законної сили 04.11.2013 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі УПФ) до ДК в особі ВК про стягнення заборгованості, встановлено, що після укладання договору купівлі-продажу від 23.07.2004 та додаткової угоди від 25.01.2005 № 1 ДК та ТОВ-1 було укладено договір від 05.02.2008 про визначення часток у праві спільної часткової власності, яким визначено, що частка у спільній частковій власності Компанії становить 23,09 %, а частка ТОВ-1 - 73,91 %. В подальшому ТОВ-1 змінило найменування на ТОВ.

В даному випадку наявні дві самостійні юридичні особи - ВАТ (код ЄДРПОУ 00119681) та відповідач у даній справі ТОВ (код ЄДРПОУ 30858384).

Посилання ГУПФ на те, що ТОВ повинно відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , є безпідставними, оскільки на підставі договору від 23.07.2004 було відчужено майнові права та зобов`язання цілісного майнового комплексу, а не юридичної особи ВАТ.

Як встановлено вище, ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , працювали в Заводі ВО, ВО, яке з 1996 року перейменоване у ВАТ та станом на час апеляційного розгляду справи є юридичною особою та не припинене, ОСОБА_1 працював у ВК ДК, яке є відокремленим підрозділом ДК та станом на час апеляційного розгляду справи не припинене, таким чином існують різні суб`єкти де працювали вказані вище пенсіонери та відповідно до стажу роботи яких грошові кошти по відшкодуванню фактичних витрат ГУПФ повинні були відшкодовуватись кожним із цих підприємств».

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім цього, на підтвердження того, що вищевказані особи були зайняті на роботах, що надають право на пільгову пенсію, у Відкритому акціонерному товаристві Автоливмаш та в правопопередників такого підприємства, позивач надав суду копії: архівної довідки Державного архіву Івано-Франківської області від 16.03.2016 № Р-7/04-10 про періоди роботи ОСОБА_6 (а.с. 156); постанови Надвірнянського районного суду від 17.10.2016 в справі № 348/1538/16-а, якою зобов`язано Надвірнянське об`єднана управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_6 період його роботи з 26.05.1983 по 06.03.1992 на посаді машиніста локомотиву Івано-Франківського заводу автоматичних ліній «Автоливмаш» (ВО «Карпатпресмаш») (а.с. 159-162); архівної довідки Державного архіву Івано-Франківської області від 20.04.2010 № Д-29 про періоди роботи ОСОБА_2 (а.с. 166); архівної довідки Державного архіву Івано-Франківської області від 21.10.2010 № Н-32 про періоди роботи ОСОБА_1 (а.с. 169); постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015, якою зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах (а.с. 170-174).

З огляду на встановлені вище факти, суд вважає, що відповідач згідно розрахунку позивача зобов`язаний відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених таким пенсіонерам: ОСОБА_1 на суму 20534,95 грн., заборгованість за період з грудня 2017 по листопад 2020, список № 1; ОСОБА_2 на суму 8538,98 грн., заборгованість за період з грудня 2017 року по липень 2020 року, список № 1; ОСОБА_5 на суму 798,72 грн., заборгованість за період з грудня 2017 по травень 2018, список № 2; ОСОБА_3 на суму 951,94 грн., заборгованість за період з грудня 2017 по серпень 2019, список № 2; ОСОБА_4 на суму 5014,37 грн. заборгованість за період з грудня 2017 по вересень 2019, список № 2. Всього заборгованість на загальну суму 35838,96 грн., згідно розрахунку, наведеного в позовній заяві (а.с. 148-151).

Відповідач не подав суду заперечень щодо вказаного позивачем розрахунку заборгованості в розмірі 35838,96 грн. та доказів відшкодування позивачу понесених ним цих фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по списках № 1 та № 2.

Таким чином, адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Відкритого акціонерного товариства Автоливмаш про стягнення заборгованості в сумі 35838,96 грн. належить задовольнити.

Суд, з огляду на частину другу статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку покласти на позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання цього позову до суду.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Автоливмаш (ідентифікаційний код 00119681, вулиця Юності, 23, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 35838 (тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.