Ухвала

від 11.01.2023 по справі 640/4899/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/4899/21

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

11 січня 2023 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Шелест С.Б., перевіривши на відповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ-ГРУП ЛТД" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ-ГРУП ЛТД" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Одночасно із поданням апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року.

Ознайомившись із апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, суддя-доповідач дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на невідповідність апеляційної скарги вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині необхідності надання документа про сплату судового збору, а також у зв`язку з необхідністю надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.

Так, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 295 КАС України).

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2021 року прийнято у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; повний текст оскаржуваного рішення представником відповідача отримано 22.12.2021; апеляційну скаргу подано 02.12.2022, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження та поза межами тридцятиденного строку, передбаченого частиною другою статті 295 КАС України.

Одночасно із поданням апеляційної скарги податковим органом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що відповідач вже звертався до суду із апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2021. Втім апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Відповідач вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги. Зазначено, що ним постійно вживалися заходи із реалізації його права на апеляційне оскарження.

Розглянувши зазначене клопотання суддя-доповідач дійшла висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що зазначені податковим органом, з огляду на наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Cуддя-доповідач звертає увагу, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 (далі - Порядок №590) визначено особливий режим виконання Казначейством та органами Казначейства повноважень, пов`язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів в умовах воєнного стану в Україні.

Так, положеннями п. 18 Порядку № 590 встановлено певну черговість відкриття Казначейством асигнувань із державного бюджету за видатками. Видатки, що здійснюються за кодом 2800 «Інші поточні видатки» не віднесені до таких, за якими відкриття асигнувань із державного бюджету здійснюються першочергово.

Разом з тим у матеріалах справи відсутні доводи та докази, які б вказували на те, що на час звернення до суду із відповідним клопотанням асигнування із державного бюджету на інші поточні видатки залишаються не відкритими для Головного управління ДПС у м. Києві з огляду на встановлену в п. 18 Порядку № 590 черговість вчинення відповідних дій.

Також п. 19 Порядку № 590 встановлено черговість, за якою Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка.

За змістом п. 19 Порядку № 590 платежі, пов`язані з оплатою судових витрат, здійснюються тільки після проведення платежів, що визначені як першочергові.

Зазначені положення Порядку № 590 дійсно вказують на те, що оплата витрат на сплату судового збору в умовах воєнного стану в Україні може потребувати більше часу з огляду на необхідність забезпечення черговості проведення платежів. Разом з тим п.п. 18, 19 Порядку № 590 не містять в собі обмежень, які б вказували на заборону здійснення платежів за кодом 2800 «Інші поточні видатки» в період дії правового режиму військового стану.

Податковим органом в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з мотивів залишення судом без руху первинної апеляційної скарги відповідача із наступним її поверненням у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору, не надано суду доказів того, що у період, починаючи з 22.12.2021 (дати отримання рішення суду першої інстанції) ним активно вчинялися дії, направленні на належне виконання обов`язку із сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Зокрема, податковим органом не надано доказів звернення до органів Казначейства із платіжним дорученням про сплату судового збору в цій справі, проведення платежу за яким потребувало б додаткового часу з огляду на необхідність дотримання черговості, встановленої п. 19 Порядку №590.

За вказаних обставин, суддя-доповідач зазначає про недоведеність поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що вказані податковим органом у клопотанні про поновленні строку.

Суддею-доповідачем при розгляді поданої апеляційної скарги на відповідність вимогам статті 296 КАС України також встановлено, що до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору за її подання.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем при зверненні до суду заявлено чотири вимоги немайнового характеру без урахування похідних вимог.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складав 2270 грн 00 коп.

Таким чином, розмір судового збору, належний до сплати за подання вказаної апеляційної скарги, складає 13 620, 00 грн.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У зв`язку з викладеним, подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням заявникові строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 13 620, 00 грн., а також зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року із наданням належних доказів на їх підтвердження.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 325, 328 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ-ГРУП ЛТД" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя С.Б. Шелест