Постанова

від 10.01.2023 по справі 240/42098/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/42098/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Р.М. Суддя-доповідач - Сушко О.О.

10 січня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушнір В. В.,

представника відповідача: Котвіцької Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкспромгаз" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.09.2021 року №9143/06-30-0902, від 28.09.2021 року №9053/06-30-09-02, від 28.09.2021 року №9056/06-30-09-02, від 28.09.2021 року №9057/06-30-09-02.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС Житомирській області від 29.09.2021 року №9143/06-30-09-02.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС Житомирській області від 28.09.2021 року №9053/06-30-09-02.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС Житомирській області від 28.09.2021 року №9056/06-30-09-02.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС Житомирській області від 28.09.2021 року №9057/06-30-09-02.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкспромгаз" сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, надіславши клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 27.08.2021 року працівниками Головного управління ДПС у Житомирській області було проведено фактичну перевірку господарських одиниць позивача "АЗС", що розташовані за адресою: вул. Покровська, 8, м. Житомир, вул. Коростенська, 95, смт. Черняхів, Житомирська область, вул. Шевченка, 134, с. Станишівка, Житомирьский район, Житомирська область, вул. Січових Стрільців, с. Старий Любар, Любарський район, Житомирська область, з питань дотримання вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

За результатами зазначеної перевірки контролюючим органом складено акти перевірки від 01.09.2021 року та винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2021 року №9143/06-30-09-02, від 28.09.2021 року №9053/06-30-09-02, від 28.09.2021 року №9056/06-30-09-02, від 28.09.2021 року №9057/06-30-09-02, в яких зазначено про порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 ПК України.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст. 80 ПК України.

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Нормами п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до п.п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У випадку допущення посадових осіб контролюючого органу до перевірки, у спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов`язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №807/2062/17.

З матеріалів справи встановлено, що 08.09.2021 року на адресу позивача надійшов лист ГУ ДПС у Житомирській області від 02.09.2021 року, яким контролюючий орган направив примірники актів фактичних перевірок від 01.09.2021 року №8456/06-30-05-02, №8538/06-30-09-02, №8539/06-30-09-02, №8537/06-30-09-02 шляхом поштового зв`язку.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (ділі - ІЖУ №2755-УІ), акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу І цього Кодексу.

Проте, контролюючий орган належним чином не повідомив про місце та час вручення акта перевірки, а направив другий примірники актів фактичних перевірок від 01.09.2021 року №8456/06-30-05-02, №8538/06-30-09-02, №8539/06-30-09-02, №8537/06-30-09-02 засобами поштового зв`язку, зазначивши в актах перевірок про те, що ознайомлення та вручення унеможливлюється в зв`язку з неявкою суб`єкта господарювання в обумовлений час до приміщення контролюючого органу.

Згідно Розділу 5 «Результати перевірки» Актів фактичних перевірок, співробітниками контролюючого органу складено акти про ненадання документів, які належать до предмету фактичної перевірки:

- акт про ненадання документів в повному обсязі (акт фактичної перевірки №8456/06-30-0502);

- акт про ненадання частини /копій документів, які належать до предмету фактичної перевірки за № 492/06-30-09-02 від 01.09.2021 р. (за актом фактичної перевірки №8539/06-30-09-02);

- акт про ненадання частини /копій документів, які належать до предмету фактичної перевірки за № 491/06-30-09-02 від 01.09.2021 р. (акт фактичної перевірки №8538/06-30-09-12):

- акт про ненадання частини /копій документів, які належать до предмету фактичної перевірки за № 490/06-30-09-02 від 01.09.2021 р. (акт фактичної перевірки №8537/06-30-09-02).

Однак, в порушення вимог п.86.1 ст. 86 ПКУ №2755-УІ вищевказані акти про ненадання документів, що є його невід`ємною частиною актів фактичних перевірок, позивач не отримував та не ознайомлювався з їх змістом, тому неможливо встановити, яких саме документів не було надано суб`єктом господарювання.

Таким чином, із змісту актів фактичних перевірок не можливо встановити конкретний та чіткий перелік документів, які стосуються предмету перевірки, які відповідач правомірно вимагав від позивача, а останній у свою чергу відмовився такі документи надати.

Отже, до моменту, коли позивач дізнався про наявність вимоги відповідача щодо необхідності надання відповідного чіткого переліку документів, у позивача не могло виникнути жодного зобов`язання з надання таких документів.

З актів фактичних перевірок неможливо встановити момент у часі з яким пов`язується обов`язок позивача надати документи та строк зі спливом якого відповідач може зробити правомірний висновок про відмову позивача у поданні запитуваних документів.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2021 р. позивач надіслав відповідачу запит № 298 з вимогою надати:,

- Акт про ненадання документів в повному обсязі (акт фактичної перевірки №8456/06-30-05-02); акти про ненадання частини /копій документів, які належать до предмету фактичної перевірки від 01.09.2021 року №492/06-30-09-02, № 491/06-30-09-02 та № 490/06-30-09-02.

- Підтверджуючі документи щодо повідомлення ТОВ «Люкспромгаз» про число, дату та місце ознайомлення та вручення актів фактичних перевірок від 01.09.2021 р. №8456/06-30-05-20, 8538/06-30-09-02, № 8539/06-30-09-02, № 8537/06-30-09-02.

Відповідач на запит позивача надіслав відповідь від 20.10.2021 р. до якої долучив копії актів про ненадання документів в повному обсязі (акт фактичної перевірки № 8456/06-30-05-02 ненадання частини/копій документів, які належать до предмету фактичної перевірки від 01.09.2021 року №492/06-30-09-02, №491/06-30-09-02 та №490/06-30-09-02.

З зазначених актів вбачається однакова мотивувальна та резолютивна частина у яких зазначено, що в ході проведення перевірки надано запит про надання документів від 27.08.2021 року та станом на 31.08.2021 року не надано: частину документів згідно переліку зазначеному у акті, що належить до предмету перевірки, а саме: акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства щодо всіх об`єктів у місці оптової чи роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази вручення запитів про надання документів від 27.08.2021 року.

Відтак, відповідачем не доведено правомірність висновків, викладених у актах фактичних перевірок щодо відмови позивача у наданні документів. При цьому, як вбачається зі змісту акту ненадання документів, запитувані відповідачем документи є наявності, оскільки вони були підставою для отримання ліцензії на торгівлю пальним.

Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземемний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють зареєстроване постійне представництво) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстр реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого ді видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Нормами ст. 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - "Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального"), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №545 від 19.06.2019 (далі - Порядок №545).

Згідно абзацу 2 пункту 1 Порядку №545, Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 та 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (пункт 2 Порядку №545).

Підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 та 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (пункт 6 Порядку №545).

Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії (пункт 7 Порядку №545). Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального розміщується на офіційному веб-сайті ДФС (пункт 8 Порядку №545).

Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (пункт 9 Порядку №545).

Таким чином, у контексті наведених вище положень норм чинного законодавства, процедура анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю пальним полягає у наступному:

1) встановлення обставин, визначених статтею 15 Закону №481/95-ВР як підстави для анулювання ліцензії;

2) прийняття органом, який видав ліцензію, письмового розпорядження про її анулювання;

3) внесення відомостей про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Так, на АЗС за вищевказаними адресами позивач здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі пальним із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій із наявністю відповідних ліцензій та зареєстрованими акцизними складами. Господарські одиниці підприємства обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які розташовані на акцизних складах та мають позитивний результат повірки. Підставою користування нерухомим майном є Договори оренди нежитлових приміщень з прилеглими територіями. На прилеглих територіях до нежитлових приміщень встановлені модульні заправники автомобілів моторним паливом та зрідженим газом.

Автозаправні станції за адресами: вул. Покровська, 48, м. Житомир., вул. Шевченка, 13, с. Станишівка, Житомирська область, вул. Коростенська, 95, смт. Черняхів, Житомирська область, вул. Січових Стрільців, 1, с. Старий Любар, Житомирська область, є рухомим майном заводського виготовлення на яке отримуються необхідні дозволи на експлуатацію обладнання та введено його в експлуатацію за місцем здійснення торгівлі.

На вказане устаткування видано дозволи щодо виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машини, механізми устаткування підвищеної небезпеки за: № 997.16.18 від 24.10.2016 р., № 347.19.18 від 21.06.2019 р, №007.21.18 від 26.01.2021 р., № 226.19.18 від 25.04.2019 р., № 135.20.18 від 19.02.2020 р.

Згідно дозвільних документів, підприємству дозволено виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки за вищевказаними відповідно до дозволів виданих Управлінням Держпраці у Житомирській області за: № 99^.16.18 від 24.10.2016 р., № 347.19.18 від 21.06.019 р., № 007.21.18 від 26.01.2021 р., № 226.19.18 від 25 № 135.20.18 від 19.02.2020 р.

Обладнання на яке Товариством отримано дозвільні документи в сукупності складають встановлену автозаправну станцію (модульні заправники автомобілів моторним паливом та зрідженим газом), що є пересувним виробом заводського виготовлення, яке встановлюється без фундаменту та не передбачає здійснення будівельно-монтажних робіт для її встановлення.

Згідно висновків експертного дослідження проведених Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром від 18 жовтня 2021 року ЕД № 19/106-21/10414-БТ, ЕД № 19/106-21/10417-БТ, ЕД № 19/106-21/10415-БТ, ЕД № 19/106-21/10416-БТ, модульні (контейнерні) заправники автомобілів моторним паливом та зрідженим газом, що розташовані за вищевказаними адресами до об`єктів будівництва в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 р. відносяться до тимчасових споруд у розумінні вимог чинного законодавства.

Акт вводу в експлуатацію об`єктів або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, для введення в експлуатацію модульних (контейнерних) заправників автомобілів моторним паливом та зрідженим газом не потрібний. («Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 461).

Для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за вище зазначеними адресами місць торгівлі позивачем в період з 24.06.2019 по 26.06.2019 до контролюючого органу були подані відповідно до норм чинного законодавства України заяви на отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним. До зазначених заяв підприємством долучений необхідний повний пакет документів, який передбачений нормами Закону №81/9 5-ВР разом із правовстановлюючими документами на майно.

За результатом розгляду вищевказаних заяв та доданого до них пакету документів ГУ ДФС у Житомирській області 01.07.2019 прийнято рішення про видачу позивачу ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, що свідчить про те, що контролюючим органом належним чином перевірено надані суб`єктом господарювання документи та визнано їх достатніми для видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Слід зазначити, що оскаржувані повідомлення-рішення повинні містити чітку підставу із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які необхідні для проведення фактичної перевірки, а тому посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття податкових повідомлень-рішень, за умови не наведення доказів того, що такі документи взагалі запитувалися відповідачем та у наданні яких відмовив позивач, свідчить про протиправність таких рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова складена у повному обсязі 12 січня 2023 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.