Ухвала

від 12.01.2023 по справі 340/1302/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 січня 2023 року

м. Київ

справа №340/1302/21

адміністративне провадження № К/990/696/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чумаченко Т.А.,

суддів - Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року в справі №340/1302/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біллион» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року в справі №340/1302/21.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 14 січня 2021 року №2659 та зобов`язано виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Біллион» з переліку ризикових платників податків. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 17 вересня 2020 року №1941174/43332188, №1941175/43332188; від 18 листопада 2020 року №2147386/43332188; від 15 грудня 2020 року №2236350/43332188, № 2236348/43332188. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 січня 2021 року №2336110/43332188. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 31 липня 2020 року №1, від №11; від 31 серпня 2020 року №5, №4, №3: від 21 грудня 2020 року №8, датою їх отримання. У задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 жовтня 2020 року №2236350/43332188 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкову накладну від 21 грудня 2020 року №1 - відмовлено.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

З аналізу наведених норм вбачається, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, суд першої інстанції відніс цю справу до категорії справ незначної складності та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково розглянув цю справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників свідчать про те, що ця справа дійсно є незначної складності, а ознаки необхідності розгляду цієї справи виключно за правилами загального позовного провадження, визначені частиною четвертою статті 12 КАС України, відсутні.

Обґрунтовані посилання на існування обставин, що передбачені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України , у касаційній скарзі відсутні.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року в справі №340/1302/21.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Т. А. Чумаченко І. А. Васильєва В. П. Юрченко