Рішення

від 13.01.2023 по справі 734/2344/22

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/103/23 Справа № 734/2344/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 січня 2023 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Іванюка Т.І.,

при секретарі судових засідань Ієвлевій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Філії «Козелецький райавтодор» Дочірнього підприємства «Чернігівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»», про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі при звільненні у розмірі (з урахуванням до збільшених позовних вимог) 48 414 грн. 29 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 серпня 2022 року по день ухвалення судового рішення та судові витрати у справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що з 2013 року і по 13 серпня 2022 року він працював на посаді сторожа в Філії «Козелецький райавтодор» Дочірнього підприємства «Чернігівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»».

13 серпня 2022 року позивач був звільнений з роботи за власним бажанням, на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП України.

За час роботи позивача, починаючи з листопада місяця 2021 року заробітну плату останньому стали виплачувати нерегулярно. Внаслідок чого, станом на 13 серпня 2022 року (на дату звільнення) у підприємства переді позивачем виникла заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 39 622 грн. 14 коп. грн.

Неодноразово за час роботи позивач звертався до відповідача з вимогами щодо виплати йому заборгованості по заробітній платі, але до сьогоднішнього дня так і не виплачена заборгованість по заробітній платі. У день звільнення належні до виплати суми від підприємства також виплачені позивачу не були.

На день складання даної позовної заяви, заборгованість відповідача по виплаті заробітної плати при звільненні складає 36 285 грн. 89 коп.

Ухвалою суду від 10 листопада 2022 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, збільшені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Позивач, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем, Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України» Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор» Філія «Козелецький райавтодор» та працював на посаді сторожа з 2013 року.

13 серпня 2022 року позивача звільнено на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується копією наказу № 7-к від 13 серпня 2022 року (а.с. 7).

При звільненні позивача, ОСОБА_1 , відповідач не провів з ним повного розрахунку. Заборгованість із нарахованої, але невиплаченої заробітної плати становить 36 285 грн. 89 коп., про що свідчить довідка, видана головним бухгалтером Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України» Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор» Філія «Козелецький райавтодор» 08 вересня 2022 року вих. № 12 (а.с. 10).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум.

На підтвердження своїх доводів про невиплату відповідачем заробітної плати при звільненні позивачем надано довідку головного бухгалтера Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України» Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор» Філія «Козелецький райавтодор» від 08 вересня 2022 року вих. № 12. Сума заборгованості в розмірі 36 285 грн. 89 коп. відповідачем не оспорюється.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 36 285 грн. 89 коп.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 серпня 2022 року по день ухвалення рішення суд виходить з наступного.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як встановлено судом, відповідачем порушені строки виплати заробітної плати позивачеві, повний розрахунок не проведений і на час розгляду справи, вина власника не виключається при фінансових труднощах підприємства чи відсутності коштів на розрахунковому рахунку, отже з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 117 КЗпП України слід стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні.

Середній заробіток працівника визначається згідно ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 8 Постанови КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року з наступними змінами передбачено нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Позивачем у позовній заяві наведено розрахунок з 14 серпня 2022 року по 28 листопада 2022 року, згідно з яким розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 48 414 грн. 29 коп.

Заробітна плата ОСОБА_1 за червень 2022 року становить 4 432 грн. 80 коп., за липень 2022 року 4 616 грн. 56 коп.; кількість робочих днів за червень 2022 року становить 16 днів та липень 2022 року становить 4 дні. Середньоденна заробітна плата складає 452 грн. 47 коп. (9 049,36:20).

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 серпня 2022 року по 28 листопада 2022 року за 107 робочих днів становить 48 414 грн. 29 коп. (452 грн. 47 коп. х 107 днів).

Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку виникають передбачені ст. 117 КЗпП України правові підстави для застосування матеріальної відповідальності.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Однак, встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні за правилами ст. 117 КЗпП України, чинними на час звільнення позивача, не була обмежена в часі та не залежала від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому ст. 117 КЗпП України.

Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Таким чином, відповідно до ч.ч. 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Позивач надав усі можливі і наявні у нього докази в обґрунтування позову, відповідач доказів на спростування доводів позивача не надав, тому відповідно до ст.ст. 83, 177, 280 ЦПК України, суд погоджується з розрахунком середнього заробітку позивача, вказаним у позові.

З огляду на викладене, порушене право позивача підлягає захисту, тому суд вважає необхідним стягнути з Філії «Козелецький райавтодор» Дочірнього підприємства «Чернігівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 48 414 грн. 29 коп. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 84, 89, 141, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Філії «Козелецький райавтодор» Дочірнього підприємства «Чернігівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»», про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Філії «Козелецький райавтодор» Дочірнього підприємства «Чернігівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»», код ЄДРПОУ 30947154, місцезнаходження: 17000, Чернігівська область, смт. Козелець, вул. Свято-Преображенська (колишня вулиця Леніна), буд. 57 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі при звільненні у розмірі 36 285 грн. 89 коп. (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят п`ять гривень 89 копійок).

Стягнути з Філії «Козелецький райавтодор» Дочірнього підприємства «Чернігівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»», код ЄДРПОУ 30947154, місцезнаходження: 17000, Чернігівська область, смт. Козелець, вул. Свято-Преображенська (колишня вулиця Леніна), буд. 57 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 серпня 2022 року по 28 листопада 2022 року у розмірі 48 414 грн. 29 коп. (сорок вісім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 29 копійок).

Стягнути з Філії «Козелецький райавтодор» Дочірнього підприємства «Чернігівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»», код ЄДРПОУ 30947154, місцезнаходження: 17000, Чернігівська область, смт. Козелець, вул. Свято-Преображенська (колишня вулиця Леніна), буд. 57 в дохід держави 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.

Допустити до негайного виконання рішення про стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: