Справа №127/30713/22
Провадження №1-кс/127/12297/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2023 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42017020000000223 від 21.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з даним клопотанням, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в провадженні органу досудового розслідування Вінницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області перебували матеріали кримінального провадження №42017020000000223 від 21.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2017 року (справа №127/19054/17) було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 про арешт майна в межах даного кримінального провадження та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:01:003:0038, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району, власником якої є ОСОБА_4 , та заборонено суб`єктам державної реєстрації будь-яких правочинів з відчуженням, надання в користування, оренду, суборенду зазначеної вище земельної ділянки.
20 вересня 2017 року, на підставі вищезазначеної ухвали Вінницького міського суду Вінницької області, державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням №37178171 внесено запис про обтяження №22433238, а саме: арешт земельної ділянки з кадастровим номером 0520655300:01:003:0038.
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за р. №2751 від 20.05.2017, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520655300:01:003:0038 є ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
02 лютого 2021 року слідчим СВ відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 під час розгляду матеріалів кримінального провадження №42017020000000223 від 21.06.2017 була винесена постанова про закриття кримінального провадження. З огляду на вищевикладене, заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2017 року (справа №127/19054/17) на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:01:003:0038, яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району, .власником якої є ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Адвокат ОСОБА_3 , який представляє інтереси власника майна ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, письмово повідомив суд, що Вінницькою окружною прокуратурою 02 січня 2023 року, відповідно до ст. 216 КПК України, визначено підслідність у кримінальному провадженні №42017020000000223 від 21.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за відділом поліції №5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, у зв`язку з цим матеріали кримінального провадження №42017020000000223 від 21.06.2017 скеровано до Немирівської окружної прокуратури Вінницької області для здійснення подальшого процесуального керівництва.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання разом із усіма доданими до нього матеріалами слід повернути заявнику адвокату ОСОБА_3 для звернення до належного суду з наступних підстав.
У главі 10 КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування» перелічено види заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, відповідно до положень ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підстави та процедура розгляду клопотання про скасування арешту майна врегульовані нормою статті 174 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до положень ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зі змісту означеної норми випливає, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження чи їх скасування, в тому числі скасування арешту майна подається за правилами виключної підсудності за місцем розташування органу, яким проводиться досудове розслідування, а не за місцем накладення арешту на майно.
Як зазначено в рекомендаційних роз`ясненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05 квітня 2013 року №223-559/0/4/13, беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад ч. 1 ст. 306 КПК України). Таким чином Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зробив висновок, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Як вбачається з письмового повідомлення Вінницької окружної прокуратури від 09 січня 2023 року за підписом прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 , 02 січня 2023 року, відповідно до ст. 216 КПК України, визначено підслідність у кримінальному провадженні №42017020000000223 від 21.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за відділом поліції №5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області у зв`язку з цим матеріали кримінального провадження №42017020000000223 від 21.06.2017 скеровано до Немирівської окружної прокуратури Вінницької області для здійснення подальшого процесуального керівництва.
Відтак кримінальне провадження, в рамках якого подане дане клопотання, розслідується органом досудового розслідування, який знаходиться поза межами територіальної підсудності Вінницького міського суду Вінницької області.
Так, пунктом 1 частини 1 статі 34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених у розділі 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.
Стаття 34 КПК України регулює порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого тільки після надходження до суду обвинувального акту для розгляду по суті за правилами глави 27 та 28 КПК України.
Заяви, клопотання, скарги у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, які подані до суду (слідчим суддям) з порушенням правил підсудності, не вирішуються шляхом зміни підсудності судом та/або закриття судового провадження.
При цьому, ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про повернення вказаного клопотання заявнику - адвокату ОСОБА_3 .
Зважаючи на викладене, суд вбачає підстави для застосування аналогії закону, а саме: норми пункту 2 частини 2 статті 304 КПК України щодо повернення скарги, яка не підлягає розгляду в цьому суді.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1-29, 32, 131-132, 170-174, 303-304, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42017020000000223 від 21.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, повернути адвокату ОСОБА_3 для подачі до належного суду за правилами підсудності.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчийсуддя:
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2023 |
Оприлюднено | 16.01.2023 |
Номер документу | 108378646 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Вінницький міський суд Вінницької області
Клапоущак С. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні