Постанова
від 09.01.2023 по справі 910/13324/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2023 р. Справа№ 910/13324/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 02.12.2021 (повний текст складено 07.12.2021)

у справі №910/13324/21 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНЕТ ХОЛДИНГ"

до Міністерства оборони України

про стягнення 150 192,00 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРНЕТ ХОЛДИНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства оборони України про стягнення 150192,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 286/1/20/72 від 29.09.2020 щодо повернення авансового внеску.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (вул. Михайла Грушевського, буд. 9-Б, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 39798690) 150192 (сто п`ятдесят тисяч сто дев`яносто дві) грн 00 коп. - гарантійного платежу, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору.

05.11.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 70000,00 грн, з клопотанням про поновлення строку на подання доказів.

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/13324/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» про відшкодування витрат на правову допомогу задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» (01021, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 9-Б; ідентифікаційний код 39798690) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп.

Виносячи додаткове рішення про задоволення заяву повному обсязі суд першої інстанції виходив з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у справі №910/13324/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

В обґрунтування своєї скарги, відповідач зазначав, що судом першої інстанції не було ураховано, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн є неспівмірною. Крім того апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції, що розгляд справи у суді першої інстанції здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, тобто без виклику сторін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2022 апеляційну скаргу Міністерства оборони України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у справі №910/13324/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Чорногуза М.Г., Кравчука Г.А.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/450/22 від 07.11.2022, на підставі рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13324/21.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2022 для розгляду апеляційної скарги Міністерства оборони України у справі №910/13324/21 визначено колегію суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 справу №910/13324/21 за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив суд, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін. При цьому позивач зазначав, що у суді першої інстанції відповідачем не надано доказів надмірності понесених позивачем витрат, на переконання позивача відповідачем у апеляційній скарзі не наведено жодного розрахунку обґрунтованих витрат.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна установити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як убачається із матеріалів справи, у змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач очікує понести витрати, пов`язані із розглядом даної справи, на оплату професійної правничої допомоги у розмірі від 50 000,00 грн до 70 000,00 грн.

Судом першої інстанції установлено, що позивачем у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, подано копію Договору про надання правової допомоги №201130 від 30.11.2020 (надалі - Договір про надання правової допомоги), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг", як клієнтом, та Адвокатським бюро "Стеценко та партнери", відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання відповідно до умов договору надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги по правовідносинам клієнта з Міністерством оборони України. Зміст, умови, вартість послуг адвокатського бюро та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське бюро завдань зазначаються сторонами у додаткових угодах до даного Договору (до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги).

Пунктом 2.1.3. договору, клієнт зобов`язується сплатити адвокатському бюро гонорар успіху у випадку та порядку, що встановлені відповідною додатковою угодою до даного договору.

На підтвердження виконання адвокатом зобов`язань за Договором позивачем надано:

- копію Додаткової угоди №2 від 19.11.2021 до Договору про надання правової допомоги;

- копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 03.11.2021 до Договору № 201130 про надання правової допомоги від 30.11.2020 та Додаткової угоди №2 від 19.11.2021;

- копію Додатку №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг від 03.11.2021 (опис послуг, наданих ТОВ "Корнет Холдинг");

- копію рахунку-фактури №211103 від 03.11.2021 на суму 70 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №2 від 19.11.2021 клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги щодо стягнення заборгованості за Договором №286/1/20/72 про постачання для державних потреб мастильних засобі (09210000-4) (моторні оливи), для техніки спеціального призначення (за кошти державного бюджету України) від 29.09.2020, укладеного клієнтом з Міністерством оборони України, що включає:

- представництво інтересів клієнта у господарському суді першої інстанції та інша професійна правова допомога, пов`язана зі справою (включаючи підготовку, збір доказів, тощо), вивчення матеріалів справи, розробка та обговорення стратегії стягнення, аналіз та збір доказової бази, підготовка та подача до суду позовної заяви, підписання позовної заяви, завірення усіх без виключення та обмежень документів та доказів, поданих разом з позовною заявою, тощо, надання рекомендацій щодо збору доказової бази, проведення переговорів з боржником (боржниками), підготовка і подача до суду клопотань/пояснень/заяв по суті спору, участь в судових засіданнях, отримання рішення суду, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів клієнта (п. 1.1);

- представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції: підготовка та подача до суду апеляційної інстанції скарги або відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подача клопотань/заяв/пояснень, участь в судових засіданнях, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів клієнта (п. 2.2);

У п. 2 Додаткової угоди №2 від 19.11.2021 зазначено, що вартість послуг, що надаються адвокатським бюро, встановлюється в наступному розмірі:

- за надання послуг згідно з п.п. 1.1. - у розмірі 50 000,00 грн;

- за надання послуг згідно з п.п. 1.2. - у розмірі 30 000,00 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди № 2 від 19.11.2021 передбачено, що в разі коли за результатами розгляду справи в суді першої інстанції буде винесено рішення про стягнення заборгованості за договором №286/1/20/72 про постачання для державних потреб мастильних засобі (09210000-4) (моторні оливи), для техніки спеціального призначення (за кошти державного бюджету України) від 29.09.2020 на користь клієнта, останній додатково сплачує адвокатському бюро гонорар успіху в розмірі 20000,00 грн.

В Акті приймання-передачі наданих послуг від 03.11.2021 визначено, що вартість наданих адвокатським бюро послуг становить 50 000,00 грн. (юридичні послуги відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Додаткової угоди №2 від 19.07.2021 та Договору про надання правової допомоги №201130 від 30.11.2020 за розгляд справи №910/13324/21 в Господарському суді міста Києва) та що гонорар успіху відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 2 від 19.07.2021 та договору про надання правової допомоги №201130 від 30.11.2020 становить 20000,00 грн.

Як убачається з Додатку № 1 до Акту приймання-передачі (опис послуг, наданих адвокатським бюро), адвокатським бюро були надані наступні послуги правничої допомоги:

- аналіз первинних документів, що підтверджують заборгованість за договором №286/1/20/72 про постачання для державних потреб мастильних засобі (09210000-4) (моторні оливи), для техніки спеціального призначення (за кошти державного бюджету України) від 29.09.2020 - 20.07.2021;

- підготовка та направлення вимоги про повернення гарантійного платежу - 27.07.2021;

- підготовка та відправлення позовної заяви з додатками відповідачу та до господарського суду - 13.08.2021;

- аналіз відзиву Міністерства оборони України на позовну заяву - 14.09.2021;

- підготовка та відправлення відповіді на відзив відповідачу та до господарського суду - 17.09.2021.

Вартість послуг сплачена відповідно із платіжним дорученням №258 від 12.11.2021 на суму 70000 грн, оплата юридичних послуг по договору 201130 від 30.11.2020 та дод. угоди №2 від 19.07.2021.

Колегія суддів розглянувши надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу дійшла висновку, що вимога про стягнення 70 000,00 грн є завищена та неспівмірна з предметом позову, при цьому суд апеляційної інстанції керувався наступним.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має ураховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова КГС ВС від 01.06.2018 у справі № 904/8478/16).

Як убачається з аналізу судових рішень Верховного Суду, сторона у справі, крім заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, поданої відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 126 ГПК України, має право подати заперечення щодо розподілу (співмірності) судових витрат (постанова КГС ВС від 03.10.2018 у справі № 910/23017/17, додаткова постанова КГС ВС від 27.06.2018 у справі № 911/1803/17).

Колегія суддів звертає увагу (постанова КГС ВС від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17), що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, як зазначено у постановах КГС ВС від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути установлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.

Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має ураховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Верховний Суд (постанова ВП ВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18), вирішуючи питання про віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого «гонорару успіху», зауважив, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача у частині стягнення із відповідача 20 000, 00 грн «гонорару успіху» не підлягає задоволенню з підстав наведеного вище, а також беручи до уваги ціну позову, складність справи та її значенням для позивача. Крім того колегія суддів зазначає, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Стосовно стягнення з відповідача 50 000,00 грн за надання юридичних послуг наданих адвокатом позивачу, колегія суддів зазначає наступне.

Отже, як вже було зазначено вище, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Північний апеляційний господарський суд розглядаючи заяву позивача про розподіл витрати на професійну правничу допомогу понесенні позивачем у суді першої інстанції дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З акту приймання-передачі наданих послуг за договором №201130 убачається, що адвокатом були надані наступні послуги, зокрема, юридичні послуги відповідно до пп. 1.1. п. 1 Додаткової угоди №2 від 19.07.2021 та Договору №201130 про надання правової допомоги від 30.11.2020 за розгляд справи у Господарському суді м. Києва у розмірі 50 000,00 грн.

З матеріалів справи убачається, що адвокатом позивача було надано наступні послуги, згідно додатку №1 від 03.11.2021, аналіз первинних документів, що підтверджують заборгованість за договором №286/1/20/72 про постачання для державних потреб мастильних засобів, для техніки спеціального призначення від 29.09.2020, підготовка та направлення вимоги про повернення гарантійного платежу, підготовка та відправлення позовної заяви з додатками відповідачу та до господарського суду, аналіз відзиву МОУ на позовну заяву та підготовка та відправлення відповіді на відзив відповідачу та до господарського суду.

По-перше, колегія суддів зазначає, що виокремлення адвокатом "аналізу відзиву МОУ" на 2 сторінках, як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з "аналізом первинних документів" у суді першої інстанції, а тому є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.

На переконання колегії суддів для надання адвокатом позивача відповіді на відзив, останньому не знадобились вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини, крім того слід також урахувати, що правова позиція, яка була викладена позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив не змінювалась.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) від 23 січня 2014 року наголошено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). Вважаємо, що витрати відповідача за надання правової допомоги на загальну суму, еквівалентну 717, 50 доларів США, є необґрунтованими і неспівмірними з обсягом наданих йому послуг, а тому мають бути виключені із загальної суми вартості наданої йому правничої допомоги.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансуприватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї праваобмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Принцип пропорційності, який був закріплений в Угодах про утворення ЄС (зокрема, у статті 5 Договору про заснування Європейського співтовариства), а також закріплений в міжнародних нормативних актах, рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, орієнтує на те, що мета процесуальних дій має бути суспільно вагомою, для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, а засіб досягнення суспільно вагомої мети має бути найменш обтяжливим для людини в конкретних умовах.

У рішенні від 25 січня 2012 року N 3-рп/2012 (справа N 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Колегія суддів зазначає, що вартість послуги «підготовки та відправлення відповіді на відзив», яка включена у суму 50 000,00 грн теж є несвіпмірною із заявленою вимогою, оскільки зі змісту самого відзиву убачається, тільки один аргумент відповідача, а саме невчасної поставки товару позивачем, при цьому відповідач зазначив норми матеріального права, які регулюють дані відносини та пункти самого договору.

Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно указати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має ураховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Проаналізувавши все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що загальна сума 50 000,00 грн (без урахування «гонорару успіху»), які були заявлені позивачем у суді першої інстанції до стягнення із відповідача, як витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг тощо.

Ураховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат.

У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про присудження до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Згідно зі статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

За наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 86, 236, 261, 238 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваного додаткового рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у справі №910/13324/21 та про часткове задоволення апеляційної скарги Міністерства оборони України.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 123, 126, 129, 244, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у справі №910/13324/21 задовольнити частково.

2. Скасувати частково додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у справі №910/13324/21.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» (01021, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 9-Б; ідентифікаційний код 39798690) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов

Дата ухвалення рішення09.01.2023
Оприлюднено16.01.2023

Судовий реєстр по справі —910/13324/21

Постанова від 09.01.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 09.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 05.07.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Ухвала від 14.02.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Ухвала від 10.01.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Рішення від 02.12.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Усатенко І.В.

Ухвала від 16.11.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Усатенко І.В.

Рішення від 28.10.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Усатенко І.В.

Ухвала від 19.08.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Усатенко І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні