Рішення

від 11.01.2023 по справі 582/509/22

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/8/23

Справа № 582/509/22

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2023 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яковенко Н.М.,

за участю секретаря Ярмоленко А.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі, -

В С Т А Н О В И В :

До Недригайлівського районного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою та просила стягнути на її користь з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "СК-АГРО" заборгованість по орендній платі за договором оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2008 року в розмірі 6944 гривень, заборгованість по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 02.01.2017 в розмірі 5819 гривень 60 коп, пеню у розмірі 2157 грн. 57 коп., інфляційні витрати в сумі 2222 грн. 22 коп., З % річних за користування коштами в сумі 226,60 грн., а всього - 17370 гривень та судові витрати в справі.

Позов мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 2.1305 га та 1.7752 га, які набула за договором дарування від 15.12.2021. На час переходу права власності на ці ділянки до позивача вони перебували в оренді у відповідача ТОВ «СК-АГРО» за відповідними договорами оренди кожна. 19.02.2022 позивач на адресу відповідача направила повідомлення про зміну власника-земельних ділянок з копіями правовстановлюючих документів та реквізитами банківського рахунку, яке було отримане відповідачем. Але орендна плата за 2021 рік позивачу не була виплачена, що зумовило для позивача необхідність звертатися до суду.

Представник відповідача, адвокат Вангоровська А.Е. позов не визнала у повному обсязі. Подала до суду відзив (а.с.90-93), в якому зазначила, що орендна плата була виплачена попереднім власникам земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі навіть більшому, чим передбачено договорами оренди, що визнається сторонами. А тому, оскільки відповідач виконав свої зобов`язання перед попереднім власником в повному обсязі, просила у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача адвокат Сенча О.О. подав відповідь на відзив (а.с.118-121), в якому заперечив визнання обставин виплати позивачу орендної плати та зазначив, що відповідно до п.9 Договору оренди землі б/н від 01.12.2008р. в редакції зі змінами внесеними Додатковою угодою від 02.08.2015 року орендна плата складає 4150,62 грн, що становить 7 % від нормативної оцінки земельної ділянки за один рік користування земельною ділянкою. Таке формулювання умови договору не виключає його подвійного трактування, і оскільки заначений у відзиві відповідача розмір сплаченої «наперед» орендної плати у з 2016 року по 2020 рік щорічно зростав на певну суму, представник позивача вважає, що відповідач нараховував орендну плату не у твердій грошовій сумі 4150,62 грн, а саме виходячи з розміру 7% нормативної оцінки земельної на певний період часу, тому ніякої переплати орендної плати фактично не відбулося. З огляду на це відповідач не виплатив орендну плату за 2021 рік, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

В подальшому представник позивача ОСОБА_2 , у зв`язку з частковим визнанням відповідачем позову та частковою сплатою боргу, подав заяву про зменшення позовних вимог (а.с.167-169), в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за договором оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2008 в розмірі 4073 гривні 75 коп, пеню у розмірі 1157 гривень 39 коп., інфляційні витрати в сумі 888 гривень 25 коп. та 3 % річних за користування коштами в сумі 100 гривень 45 коп за порушення зобов`язань за цим договором.

Також просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 1611 гривень 39 коп., інфляційні витрати в сумі 1514 гривень 08 коп. та 3 % річних за користування коштами в сумі 149 гривень 53 коп., а всього 3275 гривень за порушення зобов`язань за договором оренди земельної ділянки № 50875 від 02.01.2017 та просив стягнути на користь позивача понесені нею судові витрати, про що подав відповідне клопотання та докази на підтвердження їх понесення (а.с.158-165)

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися. Представник подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.242).

В судове засідання представник відповідача ТОВ «СК-АГРО», адвокат Вагоровська А.Е. не з`явилася, подала заяву (а.с.244) в якій просила розгляд справи проводити без участі представника відповідача, заперечення на позовну заяву та заяву про зменшення позовних вимог підтримує в повному обсязі.

В поданому запереченні проти заяви про зменшення позовних вимог (а.с.237-241) представник відповідача заначила, що позивачем у заяві про зменшення позовних вимог зазначено, що на день складення такої заяви заборгованість за Договором оренди землі від 01.12.2008 року зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 02.08.2015 року складає 4073,75 гривень. Проте, як зазначалось у відзиві на первинну позовну заяву та додаткових поясненнях відповідача та підтверджується копіями первинних документів, наявними в матеріалах справи, зобов`язання відповідача по сплаті орендної плати за Договором від 01.12.2008 року виконано в повному обсязі у попередніх періодах, наданий момент існує переплата в розмірі 9 479,14 гривень.

Також представник відповідача просила відмовити у задоволенні клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 7000,00 грн як такі, що не ї співмірними з ціною позову, крім того адвокат Сенча О.О. не довів обсяг та вартість виконаних робіт з огляду на те, що оскільки позовна заява, підписана та відправлена власноруч позивачем, а на підтвердження участі в судових засіданнях засіданнях 05.10.22 та 18.10.22, адвокатом не надано відповідних доказів, як то не зазначено часу, вартості проїзду тощо, про що зазначено в акті. З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність підстав для задоволення позову представник вважає, що клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши позиції сторін та інші матеріали цивільної справи прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, які набула за договорами дарування від 15.12.2021, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5923583400:05:002:0172, площею 2,1305 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельної ділянки з кадастровим номером 5923583400:03:002:0589, площею 1.7752 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копіями договорів дарування земельної ділянки та відповідними витягами про реєстрацію права власності (а.с.7-12). Зі змісту зазначених договорів вбачається, що дарувальником земельних ділянок була двоюрідна сестра позивача ОСОБА_4 , якій ці земельні ділянки належали на підставі Свідоцтв про право на спадщину, посвідчених приватним нотаріусом Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області, Юрченко А.М.

Обидві земельні ділянки перебувають в оренді у відповідача ТОВ «СК-АГРО».

Як вбачається з копії договору оренди земельної ділянки № 50875 від 02.01.2015 (а.с.94-97) він був укладений між попереднім власником земельної ділянки ОСОБА_3 та ТОВ «СК-АГРО» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5923583400:03:002:0589, площею 1.7752 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на сім років.

Відповідно до п.п. 4.1-4.7 цього договору орендна плата складає 6953.14 грн, що становить 10% від нормативної оцінки земельної ділянки за один рік користування земельною ділянкою. У розмір орендної плати не входить податок за землю. Орендар самостійно сплачує податок за землю. Орендна плата може сплачуватися Орендодавцю готівкою через касу Орендаря, згідно розрахункової відомості за включенням податку з доходів фізичних осіб, інших обов`язкових платежів. Орендна плата також може справлятися у натуральній формі, за згодою Сторін, по діючим в Орендаря цінам на продукцію, роботи та послуги. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами та/або іншими документами. Розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.п. 12.6-12.7 цього ж договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - Орендодавця переходить до спадкоємців або інших осіб відповідно до діючого законодавства. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п.13).

Як вбачається з додаткових пояснень представника відповідача з додатками (а.с.145-146,148) заборгованість з сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки №50875 від 02.01.2017 була погашена відповідачем 19.09.2022 шляхом зарахування коштів на банківську картку позивача у розмірі 6716,73 грн. після звернення позивачки ОСОБА_1 з позовом до суду.

В заяві про зменшення позовних вимог представник позивача підтверджує, що відповідач виконав зобов`язання за договором оренди №50875 від 02.01.2017, у зв`язку з чим зменшив первісні позовні вимоги щодо стягнення орендної плати за цим договором.

Разом з тим, оскільки відповідач прострочив виплату орендної плати, є підстави для стягнення з нього пені, інфляційних нарахувань, та відсотків за користування коштами (3 % річних) за вищезазначеним договором станом на 19.09.2022 року (день погашення заборгованості), які згідно наданого представником позивача розрахунку становить 3275 грн.

Відповідно до частини першої ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18) сформулювала правовий висновок про те, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

Ст. 13 Закону України «Про оренду землі» визначає, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема: орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Пунктами 4.7 та 13 договору оренди земельної ділянки від 02.01.2017 також передбачена відповідальність відповідно до закону та договору за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Оскільки правильність розрахунку, який наданий представником позивача відповідачем не спростовано, суд вважає що з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 611,39 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, 1 514,08 грн інфляційних втрат та 149,53 грн як 3% річних за ст. 625 ЦК України, а всього 3275 грн.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2008 на суму 4073 гривні 75 коп, а також пеню, інфляційні нарахування, та відсотки за користування коштами (3 % річних) на суму 2146,09 грн за порушення зобов`язань за договором оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2008 року.

Ця вимога мотивована тим, що на його думку, пояснення відповідача щодо дострокової сплати орендної плати та переплати за договором оренди землі б/н від 01.12.2008 в редакції зі змінами внесеними Додатковою угодою від 02.08.2015 не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, за вказаним договором орендна плата складає 4150,62 грн, що становить 7 % від нормативної оцінки земельної ділянки за один рік користування земельною ділянкою. Зважаючи на ту обставину, що орендна плата за цим договором з 2016 року по 2020 рік зростала на певну суму, представник позивача вважає, що відповідач нараховував орендну плату не у твердій грошовій сумі 4150, 62 грн, а саме виходячи з розміру 7% нормативної оцінки земельної ділянки на певний період часу, тому ніякої переплати орендної плати фактично не відбулося. З огляду на це відповідач не виплатив орендну плату за 2021 рік, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник відповідача щодо цього заперечувала, посилаючись на ст. 531 ЦК України та те, що договір оренди б/н від 01.12.2008, із змінами, які внесені додатковою угодою від 02.08.2015 не містить заборон щодо дострокового виконання орендарем своїх зобов`язань щодо виплати орендної плати за Договором. Відповідач розраховувався з орендодавцем (попередніми власниками земельних ділянок), сплачуючи оренду плату у розмірі більшому, ніж передбачено цим договором.

Як вбачається з копії договору оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2015 (а.с.20-22) він був укладений між попереднім власником земельної ділянки ОСОБА_3 та ТОВ «СК-АГРО» щодо земельної ділянки з кадастровим номером площею 2,1305 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на п`ять років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 22542,41 грн (п.5).

Відповідно до п.п.9-14 цього ж договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 3,5% від зазначеного в ст. 5 договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, що складає 788,98 грн. Орендна плата також може бути внесена також у натуральній чи відробітковій формі. Умови внесення орендної плати в такому випадку погоджується сторонами окремо. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у строк до кінця року, в якому використовується земельна ділянка. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі невнесення орендної плати у строки, .визначені цим Договором, з Орендаря на користь Орендодавця справляється неня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до п.п. 40, 41 цього ж договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до третьої особи, а також реорганізація Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору. За невиконання або неналежне виконання Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до закону та Договору.

З додаткової угоди №2 від 02.08.2015 до договору оренди землі від 01.12.2008 (а.с.98) вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 59294,55 грн (п.5), орендна плата складає 4150,62 грн, що становить 7 % від нормативної оцінки земельної ділянки за один рік користування земельною ділянкою (п.9).

З пояснень представника відповідача вбачається, що орендодавець отримувала орендну плату як в грошовій так і в натуральній формі. Зокрема їй було сплачено 4339,85 грн у 2015 році; 5903,14 грн. у 2016 році; 7293,76 грн. у 2017 році; 7293,76 грн. у 2018 році; 7293,76 грн у 2019 році; 7293,76грн. у 2020 році (а.с.145-147) На підтвердження своїх пояснень представником позивача надано суду копії первинних бухгалтерських документів (а.с.177-216), достовірність яких представник позивача та позивач не оспорюють.

Договір оренди земельної ділянки б/н від 2008 року з додатковою угодою до нього не містить заборони щодо дострокового виконання зобов`язання та умови про збільшення/зменшення розміру орендної плати у разі зміни нормативної оцінки земельної ділянки.

Стаття 531 ЦК України визначає, що боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

В цій справі представник позивача посилається на висновок про застосування норм права у договірних відносинах, який робив Верховний Суд в різних справах, зокрема і в справі № 753/11000/14-ц від 18 квітня 2018 року, а саме : у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Разом з тим відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу вимог ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що позиція позивача та його представника, щодо того, що розмір орендної плати за договором оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2008 в редакції зі змінами внесеними Додатковою угодою від 02.08.2015 фактично обраховувався та сплачувався виходячи з розміру 7% нормативної оцінки земельної ділянки в період з 2015 по 2021 роки, а тому існує заборгованість з виплати орендної плати за 2021 рік належними і допустимими доказами не доведена, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про зміну нормативної оцінки земельної за цей період часу та докази того, що виплачена відповідачем орендна плата попередньому власнику складала саме 7% від такої оцінки.

Отже, суд відхиляє таку позицію представника позивача та приходить до висновку про те, що відповідачем достроково сплачено орендну плату в повному обсязі, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2008 слід відмовити.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд виходить з такого.

Згідно з положеннями ст.ст.133,134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім інших, витрати на професійну правничу допомогу. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченою нею судового збору.

За змістом ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.ч. 3-6 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат, які поніс позивач на правову допомогу та її розмір представник позивача разом з позовом подав Договір про надання правової допомоги від 02 серпня 2022 року, Акт № 1 про виконання Договору про надання правової допомоги, Детальний опис робіт, ордер, рахунок та оригінал квитанції про оплату послуг (а.с.31-41) а також подав клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу( а.с.158-165) з Актом №2 про виконання Договору про надання правової допомоги, рахунком та копією квитанції про оплату. Відповідно до Акту №1 та Акту №2 адвокат надав послуги з правової допомоги на суму 7000 грн, зокрема за послуги зі складання позовної заяви, клопотання про витребування доказів, ознайомлення з відзивом на позов та підготовка відповіді на відзив про виконання договору, представництво позивача у судових засіданнях. З змісту договору вбачається, що сторони дійшли згоди, що за підготовку позовної заяви клієнт сплачує гонорар у розмірі 3000 грн, крім гонорару клієнт оплачує 1000 грн за кожне судове засідання.

Представник відповідача вважає, що оскільки зі змісту заяви про зменшення позовних вимог, ціна позову після зменшення вимог позивача складає 9 494,84 гривень, при цьому вартість послуг адвоката на правничу допомогу - 7000 гривень, що складає більше 70% від ціни позову, отже такий розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним щодо суми позову. Крім того розрахунок містить послугу - позовна заява, підписана та відправлена власноруч позивачем, про що свідчить підпис позивача як на позовній заяві, так і на описі вкладення у цінний лист від 19.02.2022, крім того адвокат Сенча О.О. був присутній у судових засіданнях 05.10.22 та 18.10.22, при цьому на підтвердження складових вартості вищевказаної послуги адвокатом не надано відповідних доказів, як то не зазначено часу, вартості проїзду тощо. З огляду на це просила відмовити у стягненні судових витрат.

Суд відхиляє ці зауваження представника відповідача, оскільки само по собі підписання позову позивачем не свідчить про те, що послуга не була надана. Розмір гонорару за участь в судових засіданнях визначений в договорі та не пов`язується з вартістю проїзду. Крім того первісні позовні вимоги складали 17370 гривень та судові витрати в справі, і були зменшені у зв`язку з фактичним визнанням частини боргу та сплатою його після звернення позивача до суду, тому суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу є співмірними з складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, їх надання підтверджується поданими доказами, тому не вбачає підстав для зменшення витрат на правову допомогу.

Разом з тим, враховуючи, що зменшені позовні вимоги позивача задоволені частково судові витрати підлягають стягненню за правилами передбаченим ч.1,2 ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує вимоги ч. 3 ст. 142 ЦПК України, відповідно до яких у разі. якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4 314,33 грн витрат на правову допомогу та 661,65 грн судового збору, а всього 4925,97 грн пропорційно до розміру задоволених вимог виходячи з такого розрахунку: загальна сума зменшених позовних вимог склала 9494,84 грн, разом з вимогами, які задоволені після подачі позову на суму 6716,73 грн вона складає 16 211,57 грн, з них судом задоволено зменшені позовні вимоги на суму 3275 грн та 6716,73 грн сплачено відповідачем після подачі позову, що разом складає 9991,73грн(9991,73*7000/16211,57=4314,33грн та 9991,73*992,4/16211,57=661,65).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "СК-АГРО" (юридична адреса: 42506, Сумська область, Роменський район, селище Суха Грунь, вул. Першотравнева, 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 33976979) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за порушення зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 02.01.2017 року № 50875 зареєстрованим державним реєстратором Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області Постоєнком Д.О. 30.03.2018 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав: 40494242) пеню у розмірі 1611 грн 39 коп., інфляційні витрати в сумі 1514 грн. 08 коп. та 3% річних за користування коштами в сумі 149 грн 53 коп., а всього 3275 грн.

Стягнути з ТОВ "СК-АГРО" (юридична адреса: 42506, Сумська область, Роменський район, селище Суха Грунь, вул. Першотравнева, 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 33976979) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати на суму 4925 грн 97 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко