ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
12.01.2023м. Дніпро№ 904/1505/22
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляк С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від стягувача: представник не з`явився;
від боржника (від заявника): Донець О.Є.,
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш"
про відстрочення виконання судового рішення
у справі № 904/1505/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-ТРЕЙД"
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш"
про стягнення грошових коштів,
в с т а н о в и в:
Через відділ документального забезпечення 29.12.2022 від відповідача надійшла заява від 28.12.2022 за № 2/10-333 про відстрочення виконання судового рішення від 18.10.2022 у справі № 904/1505/22, у якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2022 у справі №904/1505/22 в частині стягнення 9.292.200,00 грн передплати за товар.
Ухвалою від 02.01.2023 заяву відповідача від 28.12.2022 за № 2/10-333 про відстрочення виконання рішення суду прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви на 12.01.2023.
Через відділ документального забезпечення 06.01.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання від 06.01.2023 за вих. № б/н про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у якій позивач просить суд забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні, яке призначено на 12.01.2023 о 11 год 45 хв в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою від 02.01.2023 у задоволенні клопотання від 06.01.2023 за вих. № б/н про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
В судовому засіданні 12.01.2023 представник відповідача надав пояснення, відповів на запитання суду, просив суд задовольнити заяву про відстрочення виконання судового рішення.
Через відділ документального забезпечення 12.01.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло(а) клопотання/заява про відкладення розгляду справи, у якому(ій) позивач просить суд відкласти проведення судового засідання у справі №904/1505/22 на інший час і дату.
Розглядаючи заяву позивача про відкладення розгляду заяви суд врахував, що відкладення судового засідання є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення питання у відповідному судовому засіданні.
Оскільки суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви відповідача від 28.12.2022 за № 2/10-333 про відстрочення виконання рішення суду в даному судовому засіданні, то підстави для відкладення розгляду заяви на іншу дату відсутні.
Суд також враховує, що про судове засідання (12.01.2023 о 11:45 год) представник позивача був повідомлений засобами телефонного зв`язку, що підтверджується телефонограмою № 26-20/23 від 04.01.2023.
Отже, суд вжив всіх можливих заходів задля забезпеченню відповідачу змоги скористатися процесуальними правами на подачу відзиву та забезпечення участі представника в судовому засіданні, проте позивач правом на подачу відзиву не скористався.
Таким чином, заява про відстрочення виконання судового рішення розглянута за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 233 ГПК України ухвала постановлена у нарадчій кімнаті за результатами оцінки фактичних обставин справи.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.01.2023, складено (оголошено) вступну та резолютивну частину ухвали.
Стислий виклад позиції відповідача (заявника)
Заявник стверджує, що з 24.02.2022 для підприємства відповідача настали форс-мажорні обставини, що майже повністю паралізували не тільки роботу підприємства через нестачу матеріалів і вагонних комплектуючих, а й заблокували десятки мільйонів гривень оборотних коштів у вигляді перерахованої передоплати за матеріали та комплектуючі постачальникам, які на поточний час знаходяться на тимчасово окупованій територій.
Наказом від 30.03.2022 на підприємстві запроваджено триденний робочий тиждень.
Починаючи з 23.11.2022 із-за «блекауту» в енергосистемі України, ПрАТ «Дніпровагонмаш» повністю зупинило виробництво та будь-яку економічну діяльність.
При цьому відповідач наголосив, що фонд оплати праці на підприємстві має зберегтися на достатньому для цього рівні.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач відзив не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2022 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВАГОНМАШ" (відповідач, заявник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-ТРЕЙД" (позивач) 9.292.200,00 грн (дев`ять мільйонів двісті дев`яносто дві тисячі двісті грн 00 коп) передплати за товар, 139.383,00 грн (сто тридцять дев`ять тисяч триста вісімдесят три грн 00 коп) судового збору.
За результатами апеляційного оскарження Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022 апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2022 у справі №904/1505/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2022 у справі №904/1505/22 залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2022, яке набрало законної сили 21.12.2022 судом видано 12.01.2023 наказ.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.
Частиною 1 ст. 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12. Конституційного суду України по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України по справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.2013 Конституційного Суду України у справі № 1 7/2013.
Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наведені заявником обставини, що перешкоджають виконанню судового рішення (воєнний стан, триденний робочий тиждень, дефіцит у енергосистемі країни, тощо), суд не може повною мірою оцінити в розрізі їх впливу на об`єктивну можливість виконати судове рішення у визначений строк або в строк встановлений у разі задоволення заяви, оскільки не конкретизовано та не описано, як кожна з наведених обставин впливає на можливість виконання зазначеного рішення.
Між тим суд бере до уваги, що позивач також здійснює свою господарську діяльність в умовах воєнного стану та дефіциту в енергосистемі України.
В даному випадку заявник не надав доказів, що саме введення воєнного стану унеможливило виконання конкретних зобов`язань за договором. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.
Більш того, приймаючи рішення суд взяв до уваги, що предметом спору у справі № 904/1505/22 є вимоги позивача до відповідача про стягнення 9.292.200,00 грн передплати за товар.
Передпламта, передопламта - це попередня повна чи часткова оплата за товари чи послуги, здійснена до (а не після) отримання цих товарів чи послуг.
Отже, фактично позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача власні грошові кошти у загальному розмірі 9.292.200,00 грн, які були перераховані на рахунки відповідача 15.02.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 3081 (арк. 25, том 1).
Слід враховувати також і те, що грошові кошти у загальному розмірі 9.292.200,00 грн позивач перерахував на рахунки відповідача до 24.02.2022 (дата введення в Україні воєнного стану), до 30.03.2022 (дата видачі наказу про запровадження на підприємстві відповідача триденного робочого тижня) та до 23.11.2022 (дата настання «блекауту» в енергосистемі України).
Проте відповідач не лише заперечував існування спірної заборгованості, що підтверджується оскарженням судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області, але й не надав жодного доказу того, як відстрочка виконання судового рішення вплине на його фактичне виконання.
Таким чином, заява відповідача про відстрочення виконання судового рішення визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки фактично позивач отримав підтверджене судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції право повернути власні кошти.
Керуючись ст. ст. 234, 331 ГПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її (оголошення) підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений 13.01.2023.
Суддя С.А. Дупляк
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2023 |
Оприлюднено | 16.01.2023 |
Номер документу | 108380039 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні