Рішення

від 13.01.2023 по справі 904/4131/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2023м. ДніпроСправа № 904/4131/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комета-СДЕ", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 3 427,37грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комета-СДЕ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" суму господарських санкцій у розмірі 3 427,37грн, з яких:

- пеня у розмірі 1811,00грн;

- 3 % річних у розмірі 108,67грн;

- інфляційні втрати у розмірі 1 507,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №2202326 від 15.07.2022 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Також, позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 481,00грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:

- Торгово-Промисловою палатою України було оприлюднено лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили);

- внаслідок збройної агресії підприємство втратило більшість логістичних ланцюгів, зокрема з підприємствами, що здійснювали свою діяльність в м. Маріуполі, а також втратило можливість здійснювати експортні операції через морські порти України;

- товариство є фактично містоутворюючим підприємством у м. Нікополі зі штатною чисельністю майже 6 тис. працівників, з яких на теперішній час працює лише 3703 людина. АТ НЗФ наповнює податками левову частку міського бюджету. Своєчасно сплачує заробітну плату працівникам при тому, що має збитки від господарської діяльності у зв`язку з відсутністю попиту продукції на внутрішньому ринку та значними ускладненнями з логістикою її збуту за кордон;

- починаючи з 12.07.2022 місто Нікополь та Нікопольський район піддається систематичним обстрілам з РСЗВ ворожих військ. 18.07.2022 російські снаряди влучили безпосередньо в територію АТ НЗФ, що призвело до руйнування його виробничих потужностей. В період з 18.07.2022 до 15.08.2022 були повторні обстріли території АТ НЗФ;

- одразу через день після надходження претензії від постачальника відповідач сплатив суму основного боргу, тим самим не бажав доводити взаємовідносини з останнім до судового розгляду.

В порядку ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України відповідач просить максимально зменшити суму пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Також відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00грн. Вважає, що вартість правових послуг адвоката Григоренка В.О. у справі № 904/4131/22 є неспівмірною ані зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, ані із часом витраченим адвокатом на надання цих послуг.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується із запереченнями відповідача та зазначає, що:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 по своїй суті стосується тих суб`єктів господарювання, що не змогли виконати свої зобов`язання, строк яких припав саме через початок війни і на майбутні періоди;

- договір поставки №2202326 був укладений між сторонами 15.07.2022, тобто вже під час війни України з РФ. Відповідно відповідач був обізнаний про даний факт і можливі ризики;

- підписуючи договір поставки, відповідач взяв на себе зобов`язання прийняти товар і оплатити його в строк, що визначений договором. Однак протягом 49 днів безпідставно не оплачував вартість отриманого товару, не повідомляв позивача про будь-які ускладнення з цього приводу;

- відповідач не надає достатніх доказів, що в період з 01.09.2022 до 20.10.2022 йому щось заважало зробити банківський переказ в той час, коли на підприємстві було світло та Інтернет;

- розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді, фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2022 справу №904/4131/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комета-СДЕ" (постачальник) та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (покупець) укладено договір поставки №22022326 (а.с. 11-26).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар (повне найменування, а також марка. Вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за Державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього договору (далі-товар), що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару містяться у специфікаціях (додатки) до цього договору (п. 2.1 договору).

За умовами п. 3.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до цього договору.

Датою поставки товару вважається: для поставок залізничним транспортом дата штемпеля станції Нікополь на електронній копії залізничної накладної (п. 3.8.1); для поставок автомобільним транспортом дата відмітки у товаротранспортній накладній про доставку товару на складі покупця (п.3.8.2); для усіх інших видів поставок, не передбачених у вищенаведених підпунктах 1 та 2 цього пункту дата отримання товару покупцем (п. 3.8.3).

Загальна вартість товару за даним договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до цього договору та не може перевищувати ліміт в еквіваленті 14 мільйонів доларів США на дату підписання кожної специфікації (додатку до даного договору) (п. 4.1 договору).

Покупець проводить оплату за товар за умови наявності у покупця підписаних сторонами оригіналів договору та відповідної специфікації з урахуванням наступних умов, зокрема у разі, якщо сторони встановили форму розрахунків після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар протягом визначеної у відповідній специфікації кількості днів, за умови надання постачальником документів, зазначених у п. 3.5 цього договору (п. 4.8.1 договору).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов`язань, не встановлена цим договором, регламентується чинним законодавством України. Штрафні санкції не звільняють сторони від виконання зобов`язань за цим договором (п. 10.1 договору).

Відповідальність покупця визначена у п. 10.3 договору, так у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, зазначених у договорі та специфікації до нього, більше ніж 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, крім випадків, коли постачальник: порушив строки надання документів, зазначених у п. 3.5 договору, та несе відповідальність, передбачену п. 10.4 договору; у випадках, передбачених п. 9.2 договору.

Згідно п.12.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх підписів печатками. Строк дії договору закінчується через один календарний рік із дати його укладення, але не раніше повного виконання зобов`язань сторонами. Сторони можуть продовжити строк дії даного договору на обумовлений сторонами термін за тими ж умовами, підписавши відповідну додаткову угоду до цього договору.

Договір підписаний сторонами без зауважень.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

15 липня 2022 року була підписана Специфікація №1/2202327 на поставку зарядної станції 80В-320 А/г (КОМЕТА CS-3F) ТУ У 27.1-33669903-001:2016, у кількості 1 шт, термін поставки протягом 14 календарних днів з дати направлення постачальнику заявки на поставку товару, сума без ПДВ 28 250,00грн, разом з ПДВ 33 900,00грн.

Строк оплати та порядок розрахунків: покупець здійснює оплату поставленого постачальником товару протягом 5 календарних днів із дати поставки товару, за умови відсутності зауважень покупця до якості та кількості товару, що підтверджено актом прийому-передачі, підписаного сторонами, та надання повного пакета документів згідно з п. 3.5 цього договору (п. 2 специфікації).

Умови поставки товару: DDP, склад покупця, м. Нікополь згідно з Інкотермс (п. 3 специфікації).

На виконання умов договору та специфікації Товариство з обмеженою відповідальністю "Комета-СДЕ" поставило відповідачу товар на суму 33 900,00грн, що підтверджується: експрес-накладною №59000853299009 від 18.08.2022; видатковою накладною №250 від 18.08.2022 на суму 33 900,00грн; дорученням № 362 на отримання ТМЦ від 10.08.2022; актом приймання передачі товару від 26.08.2022 (а.с. 28-31).

АТ "Нікопольський завод феросплавів" своєчасно не розрахувалось за поставлений товар.

20.10.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення існуючої заборгованості за вих. №131022/1 від 13.10.2022, з вимогою сплатити основний борг у розмірі 33900,00грн, пеню у розмірі 1 532,47грн, 3% річних 119,81грн, інфляційні втрати у розмірі 664,10грн, в строк до 19.10.2022 (а.с. 33, 34).

20 жовтня 2022 року АТ "Нікопольський завод феросплавів" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 33900,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №266511 від 20.10.2022 (а.с. 35).

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи умови договору та умови специфікації до договору, строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище документами, є таким, що настав 31.08.2022.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач свої зобов`язання виконав повністю, однак з порушенням установленого строку, сплатив суму боргу 20.10.2022 згідно платіжного доручення №266511 (а.с.35).

Позивач нарахував та просить стягнути три відсотки річних за загальний період з 11.09.2022 по 19.10.2022 у сумі 108,67грн та втрати від інфляції у сумі 1 507,70грн за вересень - жовтень 2022 року.

У відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив відповідач, посилаючись на настання форс-мажорних обставин, просить максимально зменшити нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена п. 10.3 договору. Так, у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, зазначених у договорі та специфікації до нього, більше ніж 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 10.3 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Розрахунок є арифметично вірним.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Оскільки прострочення виконання зобов`язання має місце, розрахунок трьох відсотків річних та втрат від інфляції за заявлений позивачем період відповідає вимогам чинного законодавства щодо порядку їх обчислення та є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1 811,00грн, 3% річних у розмірі 108,67грн, втрати від інфляції у сумі 1507,70грн.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату у визначений договором строк. Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. З огляду на невеликий розмір нарахованих пені, відсотків річних та втрат від інфляції, суд вважає, що така відповідальність є справедливою для боржника, відтак, підстави для їх зменшення відсутні.

Стосовно форс-мажорних обставин, то відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Листом від 28.02.2022 Торгово-Промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 28.02.2022 "Про ведення воєнного стану".

У п. 8.4 договору передбачено обов`язок письмово, не пізніше 3 календарних днів з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин. Відповідач не надав доказів того, що звертався до позивача у триденний строк із повідомлення про настання форс-мажорних обставин, які саме впливали б на можливість виконання зобов`язань за договором.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідно до Висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів впливу саме воєнного стану на можливість виконання зобов`язань за договором. Крім того, договір укладено між сторонами 15.07.2022, під час війни і відповідач був обізнаний про можливі ризики.

Отже, відповідачем не доведено наявність підстав для звільнення від відповідальності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд враховує таке.

27 жовтня 2022 року між Фізичною особою-підприємцем Григоренко Віктором Олександровичем (виконавець/адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комета-СДЕ" (замовник та/або клієнт) укладено договір №271022/1 про надання правових (юридичних) послуг (а.с. 36-38).

3а цим договором виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього договору (п. 1.1 договору).

Вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг згоджуються сторонами в спільно підписаних завданнях до цього договору, які є його невід`ємними частинами (п. 1.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору порядок здачі-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим договором визначаються сторонами в спільно підписаних завданнях до цього договору, які є його невід`ємними частинами.

Вартість правових (юридичних) послуг та порядок їх оплати визначається сторонами в спільно підписаних завданнях до цього договору, які є його невід`ємними частинами. Сума договору визначається загальною вартістю послуг, що надані протягом дії цього договору (п. 4.1 договору).

Даний договір набирає законної сили з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 включно. Якщо жодна зі сторін, у відповідності до п.8.2 договору, не заявила про дострокове розірвання цього договору, його дія автоматично продовжується на один календарний рік (п. 8.1 договору).

Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.

27 жовтня 2022 року між Фізичною особою-підприємцем Григоренко Віктором Олександровичем (виконавець/адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комета-СДЕ" (замовник та/або клієнт) складено та підписано Завдання №1 на надання правових (юридичних) послуг (Додаток до договору) (а.с. 39).

Склад і обсяг правових (юридичних) послуг: судове врегулювання спору між клієнтом та АТ "Нікопольський завод феросплавів" (бБоржник, код за

ЄДРПОУ 00186520) щодо стягнення суми пені, інфляційних втрат і 3-х відсотків річних внаслідок прострочення оплати за поставлений товар по договору поставки №2202326 від 15.07.2022 (п. 1.1 додатку).

Загальна вартість послуг, вказаних в п.1.1 завдання №1, є фіксованою та складає: 3 500,00грн (п. 2.1 додатку).

Вартість послуг, визначених в п.1.1 цього завдання, включає: правовий аналіз документів; підготовка позовної заяви та подання її до суду; супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких

необхідних процесуальних документів, передбачених нормами ГПКУ, без обмежень їх кількості; отримання ухвал та рішення суду першої інстанції; отримання наказу та рішення з відміткою про НЗС (п. 2.2 додатку).

Загальна вартість послуг, вказаних в п. 2.1-2.2 завдання №1, сплачується замовником у безготівковій формі на рахунок виконавця протягом 5 (п`яти) банківських днів після прийняття рішення судом першої інстанції (п. 2.3 договору).

Акт приймання-здачі наданих послуг сторони складають в день підготовки позовної заяви виконавцем та перед направленням її до суду (п. 2.4 договору).

Фізичною особою-підприємцем / адвокатом Григоренко В. О. виставлено клієнту рахунок на оплату №1/271022/1 від 27.10.2022 на суму 3 500,00грн.

11 листопада 2022 року сторонами складений та підписаний Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 41).

Виконавцем були надані наступні роботи (надані такі послуги): надання правової допомоги згідно п. 1.1 завдання №1 від 27.10.2022 до договору №271022/1 від 27.10.2022.

Загальна вартість робіт (послуг) склала три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок без ПДВ.

Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: договір №271022/1 про надання правових (юридичних) послуг від 27.10.2022; ордер серії АЕ №1163104 від 10.11.2022. Статус адвоката Григоренка Віктора Олександровича підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №3985 від 23.11.2018 (а.с. 36-38, 42,43).

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідач заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу, просить відмовити.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем правової (правничої) допомоги вартістю, яка визначена договором № 271022/134 від 27.10.2022, Завданням № 1 та в обсязі, що вказаний в акті виконаних робіт від 11 листопада 2022 року до цього договору.

Оцінюючи надані позивачем докази на предмет обґрунтованості заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд з урахуванням складності справи, критеріїв, визначених частиною п`ятою статті 129 цього Кодексу, вважає реальними та розумними витрати на професійну правничу допомогу у цій справі у сумі 3500,00 грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00грн згідно платіжного доручення №431 від 01.11.2022 (а.с. 8). Надходження судового збору у сумі 2481,00грн підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2481,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комета-СДЕ" до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення 3 427,37грн задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (вул. Електрометалургів, 310, м. Нікополь, Дніпропетровської області, 53200; ідентифікаційний код 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комета-СДЕ" (вул. Гладкова, буд. 21, кв. 69, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 33669903) пеню у сумі 1811 (одна тисяча вісімсот одинадцять)грн 00коп., 3 % річних у розмірі 108 (сто вісім)грн. 67коп., втрати від інфляції у сумі 1507 (одна тисяча п`ятсот сім)грн 70коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот)грн 00коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна)грн 00коп., видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 13.01.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва