Рішення

від 13.01.2023 по справі 904/915/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2023р. Справа № 904/915/22

За позовом: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-КР Плюс», м. Кривий Ріг (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Холдинг», м. Кривий Ріг (відповідач-2)

Про: стягнення 337 962, 91 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міськрада (позивач) звернулася з позовом до ТОВ «Вектор-КР Плюс» (відповідач-1) та ТОВ «ТМ-Холдинг» (відповідач-2) про стягнення 337 962, 91 грн. безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою площею 0,9737га (кадастровий номер1211000000:03:508:0031, яка розташована на вулиці Акціонерній, 9, у м. Кривий Ріг).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.22р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/915/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ТОВ «Вектор-КР Плюс» та ТОВ «ТМ-Холдинг» (відповідачі-1,2) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористались, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомлення про направлення на мобільний телефон відповідачів (зазначений у позовній заяві) за допомогою мессенджера Viber копії ухвали суду про відкриття провадження в справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, земельна ділянка площею 0,9737га з кадастровим номером 1211000000:03:508:0031, яка розташована на вулиці Акціонерній, 9, в силу Закону віднесена до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0007997772021 від 03.11.2021.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №282612205 від 03.11.2021р., на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:508:0031, за адресою: вулиця Акціонерна, будинок 9 у місті Кривий Ріг, розташований об`єкт нерухомого майна - комплекс (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -159734912110), який складається з будівель складів, гаражів і сторожки, та на праві приватної спільної часткової власності належить відповідачу 1: ТОВ «Вектор-КР Плюс» у розмірі 91/100 частки; та відповідачу-2 : ТОВ «ТМ-Холдинг» у розмірі 9/100 частки.

Позивач стверджує, що у період з 20.03.19р. до 31.12.21р. між Криворізькою міською радою та ТОВ «Вектор-КР Плюс» і ТОВ «ТМ-Холдинг» не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0031, та відповідачі користувались вказаною земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки не сплачуючи при цьому орендну плату. При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Таким чином, ТОВ «Вектор-КР Плюс» і ТОВ «ТМ-Холдинг» як фактичні користувачі земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0031 без достатньої правової підстави, за рахунок міської ради зберегли у себе грошові кошти у розмірі 337 962,91грн., за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 20.03.19р. до 31.12.21р.

Відповідно до статті 177 та пункту 1 частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на дату набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна 05.10.2017) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній з 05.10.2017) передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відтак, за загальним правилом, закріпленим у статті 120 Земельного кодексу України і частині 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі», особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, набуває такі ж самі права на земельну ділянку, на яких вона належала попередньому власнику (землекористувачу) на час відчуження будівлі або споруди.

Водночас у статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов`язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне збереження грошових коштів відповідачем у зв`язку з використанням спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 20.03.19р. до 31.12.21р.

У свою чергу, відповідачі 1, 2 жодних доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, чи доказів сплати коштів за користування земельною ділянкою не надали.

Матеріали справи не свідчать про державну реєстрацію права оренди як речового права (стаття 126 ЗК України, частина 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі») на спірну земельну ділянку за попереднім землекористувачем.

В силу імперативних вимог статті 125 ЗК України від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього Кодексу та частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникло станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці, незалежно від дати укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях.

Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Відповідно до частини 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (наведену правову позицію викладено у пункті 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).

Отже, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період безпідставного користування відповідачем спірною земельною ділянкою у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України. Тобто в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

З огляду на викладене ТОВ «Вектор-КР Плюс» і ТОВ «ТМ-Холдинг», як фактичні користувачі спірної земельної ділянки, у спірний період (з 20.03.2019р. до 31.12.2021р.) без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Статтею 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», установлено, у тому числі, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2019.

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 20.08.2021 №630766, земельна ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0031, що використовується відповідачами віднесена до секції 03.15, а отже, річний розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою складає - 0,9 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

26.06.2019 Криворізькою міською радою прийнято рішення №3897 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році», яке набрало чинності з 01.01.2020, ставка орендної плати для тієї ж секції 03.15 встановлена у розмірі - 0,9 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2021 рік, яке набрало чинності з 01.01.2021, ставка орендної плати для тієї ж секції 03.15 встановлена у розмірі - 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті (http//land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0. Тобто, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки для 2019-2021 років є незмінною та становить 13 496 747,81грн. (оскільки число « 1» при застосуванні кумулятивного розрахунку не змінює (не може змінювати) значення нормативної грошової оцінки).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.08.2021 №630766, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,9737га (кадастровий номер1211000000:03:508:0031) складає 13 496 747,81грн. (а.с.18).

У зв`язку з користуванням земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Акціонерній, 9, кадастровий номер 1211000000:03:508:0031 без правовстановлюючих документів позивачем здійснено розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у сумі 337 962,91грн. за період з 20.03.2019 до 31.12.2021:

13 496 747,81грн. х 0,9 % /12 місяців = 10 122,56грн. - сума місячної орендної плати.

10 122,56грн. х 33 = 334 044,48грн.

Денний розмір орендної плати визначається шляхом ділення місячного розміру на кількість днів у місяці, де за березень 2019 сплаті підлягає 3 918,41грн. (10 122,56грн. /31 х 12).

Згідно з частиною четвертою статті 120 ЗК України, у разі набуття права власні на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі споруди.

Згідно з наданим відповідачем розрахунком:

337 962,91грн. : 100 (загальна частка нерухомості) х 91 (частка нерухомості відповідача -1) = 307 546,25 грн. - підлягає стягненню з ТОВ «Вектор КР Плюс»;

337 962,91 грн. : 100 (загальна частка нерухомості) х 9 (частка нерухомості відповідача - 2) = 30 416,66 грн. підлягає стягненню з ТОВ «ТМ-Холдинг».

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст.73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-КР Плюс» (50006, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, буд. 9, код ЄДРПОУ 42823627) на користь позивача - Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388): 307 546,25грн. - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:508:0031 за період з 20.03.2019р. по 31.12.2021р. та 4 613,19грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Холдинг» (50006, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, буд. 9, код ЄДРПОУ 40528015) на користь позивача - Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388): 30 416,66 грн. - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером1211000000:03:508:0031, за період з 20.03.2019р. по 31.12.2021р. та 456,25 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ПК України рішення складено та підписано без його проголошення 13.01.23р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.