Рішення

від 21.12.2022 по справі 911/1649/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1649/22

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1649/22

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Будівництво», м. Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Атлант», м. Вишгород Вишгородського району Київської області

простягнення 1 744 772,28 грн.

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача:не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Будівництво» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Атлант» (надалі-відповідач) про стягнення 1 744 772,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч настання строку для повернення орендованого майна не повернув його власнику та продовжує безпідставно користуватись орендованим майном, у зв`язку з чим позивач на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача неустойку за час прострочення повернення орендованого майна у розмірі 1 744 772,28 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2022 відкрито провадження у справі № 911/1649/22, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 12.10.2022.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2022 підготовче засідання було відкладено на 09.11.2022.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2022 закрито підготовче провадження у справі № 911/1649/22, справу призначено до розгляду по суті на 30.11.2022.

В судовому засіданні 30.11.2022 судом було оголошено перерву з розгляду справи по суті на 21.12.2022.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача жодного разу в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов до суду не надіслав. Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи за його участі.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України, можливістю незнаходження осіб за вказаними ними адресами, припиненням роботи АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України, відсутністю у суді фінансування на здійснення відправлення поштової кореспонденції, з метою належного повідомлення сторін, відповідно до приписів пунктів 6, 7 ст. 6 та ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе повідомляти осіб про хід справи не через АТ «Укрпошта», а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті суду); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Так, у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік, відсутністю знаків поштової оплати та відсутності у суду можливості надіслання кореспонденції в паперовому вигляді, за бажанням позивача, ухвали суду від 12.10.2022, 09.11.2022, 30.11.2022 направлялись на адресу відповідача, про що позивачем були надані відповідні докази. В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень щодо ухвал суду.

У даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/1649/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер Будівництво» (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Атлант» (відповідач, орендар) укладений Договір здачі в операційну оренду майна (обладнання) № 18/10/2021.

Так, за умовами п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов`язується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове користування майно, що визначене у цьому договорі та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Відомості про майно, зокрема його вартість наводяться у додатках до цього договору, що є його невід`ємною частиною (п. 1.2 договору).

Майно передається в операційну оренду для ведення господарської діяльності товариства (п. 1.3 договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 ціна оренди майна визначається на підставі вартості, яка вказується у додатках до цього договору. Сума договору становить суму вартості усіх додатків до цього договору. Орендна плата за один місяць оренди майна визначається у додатках до цього договору та сплачується до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Майно повинно бути повернено орендодавцеві протягом 5 календарних днів після закінчення строку використання майна, який визначається відповідно до п. 3.6 договору (п. 2.5 договору). Строк використання майна починається в момент передачі майна орендареві та складає 3 місяці (п. 3.6 договору).

Пунктом 5.2 договору визначено, що за порушення строку перерахування коштів, встановлених у п. 3.3 договору, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

Орендар несе повну матеріальну відповідальністю за збереження майна з моменту передання за Актом прийому-передачі до моменту повернення обладнання орендодавцеві за Актом прийому-передачі (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 5.6 договору за порушення строку повернення майна, які встановлені цим договором, орендар сплачує орендодавцеві за його вимогою неустойку в розмірі 0,5 % від вартості майна за кожен день прострочення.

Умовами п. 6.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 18.01.2022, а в частині обов`язків по розрахунках у разі невиконання їх орендарем та нанесенні збитків орендодавцю - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків.

Так, 27.10.2021 між позивачем та відповідачем був підписаний Акт приймання-передачі майна в оренду № 27/10/21-1, за яким позивачем було передано, а відповідачем прийнято в оренду майно, згідно з переліком; вартість орендної плати за місяць оренди - 13 152,00 грн.

27.10.2021 між позивачем та відповідачем був підписаний Акт приймання-передачі майна в оренду № 27/10/21-2, за яким позивачем було передано, а відповідачем прийнято в оренду майно, згідно з переліком; вартість орендної плати за місяць оренди - 77 520,00 грн.

29.10.2021 між позивачем та відповідачем був підписаний Акт приймання-передачі майна в оренду № 29/10/21-1, за яким позивачем було передано, а відповідачем прийнято в оренду майно, згідно з переліком; вартість орендної плати за місяць оренди - 29 040,00 грн.

19.11.2021 між позивачем та відповідачем був підписаний Акт приймання-передачі майна в оренду № 19/11/21-1, за яким позивачем було передано, а відповідачем прийнято в оренду майно, згідно з переліком; вартість орендної плати за місяць оренди - 31 464,00 грн.

Відповідні акти підписані зі сторони позивача та відповідача, а також скріплені печатками юридичних осіб.

Як зазначає позивач, відповідачем було здійснено оплату орендованого майна в сумі 456 230,00 грн., про що свідчить виписка з особового рахунку позивача від 23.02.2022.

Як було встановлено судом, укладаючи договір, між сторонами було погоджено, що майно повинно бути повернено орендодавцеві протягом 5 календарних днів після закінчення строку використання майна, який визначається відповідно до п. 3.6 договору. Строк використання майна починається в момент передачі майна орендареві та складає 3 місяці (п.п. 2.5, 3.6 договору).

Однак, за твердженням позивача, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, відповідачем не були виконані умови договору щодо своєчасного повернення орендованого майна, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідач з листом № 1507-1 від 15.07.2022, в якому вимагав сплатити наявну за ним заборгованість зі сплати орендних платежів, вказуючи на використання відповідачем орендованого майна.

У відповідь, відповідач листом № 03/08-1 від 03.08.2022 стверджував про те, що останнім не використовується орендоване майно та вказував на те, що Договір № 18/10/2021 від 18.10.2021 був укладений з метою використання орендованого майна для будівельних робіт на об`єкті: «Обласна багатопрофільна лікарня в м. Краматорськ Донецької області». Однак, через військову агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022, будівельні роботи на будівельному майданчику були припинені, а відповідач взагалі не має доступу до орендованого майна.

За твердженням позивача станом на день підготовки даної позовної заяви майно лишається не повернутим, що стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача неустойки в сумі 1 744 772,28 грн., що визначено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд виходить з того, що між позивачем та відповідачем на підставі Договору № 18/10/2021 від 18.10.2021 виникли майнові правовідносини за договором оренди.

Згідно із ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Обов`язки наймача (орендодавця) у разі припинення договору найму (оренди) визначені в ст. 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Так, у відповідача виникло зобов`язання з повернення позивачу орендованого майна, на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 3.6 договору:

за Актом приймання-передачі майна в оренду № 27/10/21-1 від 27.10.2021 - 27.01.2022 закінчився строк оренди, з 28.01.2022 по 01.02.2022 включно, встановлені п. 2.5 договору 5 календарних днів на повернення майна з оренди;

за Актом приймання-передачі майна в оренду № 27/10/21-2 від 27.10.2022 - 27.01.2022 закінчився строк оренди, з 28.01.2022 по 01.02.2022 включно, встановлені п. 2.5 договору 5 календарних днів на повернення майна з оренди;

за Актом приймання-передачі майна в оренду № 29/10/21-1 від 29.10.2022 - 29.01.2022 закінчився строк оренди, з 30.01.2022 по 03.02.2022 включно, встановлені п. 2.5 договору 5 календарних днів на повернення майна з оренди;

за Актом приймання-передачі майна в оренду № 19/11/21-1 від 19.11.2022 - 19.02.2022 закінчився строк оренди, з 20.02.2022 по 24.02.2022 включно, встановлені п. 2.5 договору 5 календарних днів на повернення майна з оренди.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ч. 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується виникнення після закінчення дії договору (п. 6.1 договору) у відповідача як орендаря зобов`язання повернути орендоване майно позивачу як орендодавцю за актом приймання-передачі відповідно до п. 3.6 договору оренди та ст. 785 Цивільного кодексу України, при цьому відповідач факту виникнення вказаного зобов`язання не заперечив та не спростував, правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання цього зобов`язання та вжиття заходів щодо повернення об`єкта оренди позивачу в належному стані не надав.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Як вказав Верховний Суд (п. 9.19 постанови від 19.04.2021 у справі №910/11131/19), неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Також, як вказував Верховний Суд (зокрема, постанова від 30.10.2019 у справі № 924/80/19), законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов`язку, передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

Отже, оскільки відповідачем орендоване майно за актом приймання-передачі не було повернуто позивачу та не надано до суду доказів вжиття заходів щодо належного виконання зобов`язання стосовно повернення орендованого майна, то на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем 1 744 772,28 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення, за період:

за Актом приймання-передачі майна в оренду № 27/10/21-1 від 27.10.2021 (02.02.2022 по 31.07.2022);

за Актом приймання-передачі майна в оренду № 27/10/21-2 від 27.10.2022 (02.02.2022 по 31.07.2022) ;

за Актом приймання-передачі майна в оренду № 29/10/21-1 від 29.10.2022 (04.02.2022 по 31.07.2022);

за Актом приймання-передачі майна в оренду № 19/11/21-1 від 19.11.2022 (25.02.2022 по 31.07.2022).

При здійснені оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки, як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Як зазначалось вище у відповідача відповідно до п. 2.5 договору було 5 календарних днів після закінчення трьохмісячного строку оренди на повернення майна з оренди, і зазначений строк сплинув (останній день) відповідно: 01.02.2022, 01.02.2022, 03.02.2022, 24.02.2022.

Доказів того, що після закінчення строку дії договору оренди та спливу строків на повернення майна з оренди відповідач звертався до позивача та повідомляв про причини неповернення майна з оренди до суду не надано.

Лише у відповіді вих. № 03/08-1 від 03.08.2022 відповідача на претензію вих. № 1507-1 від 15.07.2022 позивача, відповідач повідомляв, що орендоване майно використовувалось для будівництва об`єкту: «Обласна багатопрофільна лікарня в м. Краматорськ Донецької області" і через військову агресію відносно України (з 24.02.2022) будівельні роботи на будівельному майданчику у м. Краматорськ Донецької області припинилися, а відповідач не має фізичного доступу до будівельного майданчику де перебуває орендоване майно.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався.

В той же час за трьома актами передачі майна в оренду 5-денний строк повернення орендованого майна з оренди сплинув 01.02.2022, 01.02.2022 та 03.02.2022, тобто до введення воєнного стану з 24.02.2022.

Доказів неможливості повернення орендованого майна у вказані строки відповідачем не надано.

Таким чином, відповідачем не спростовано твердження позивача та не доведено, що відповідачем вживались всі залежні від нього заходи до належного виконання зобов`язання щодо повернення майна з оренди після закінчення строку дії договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи все зазначене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі 1 744 772,28 грн.

Судовий збір, відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Атлант» (07301, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 42381611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Будівництво» (03115, м. Київ, вул. Хмельницька, 20/21, літ. «А», код ЄДРПОУ 24922498) 1 744 772 (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 28 коп. неустойки та 26 171 (двадцять шість тисяч сто сімдесят одну) грн. 58 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 12.01.2023.

Суддя О.О. Христенко