Рішення

від 13.01.2023 по справі 156/838/22

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/838/22

Провадження № 2/156/32/23

Рядок статзвіту № 79

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2023 року Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не прибув,

представник відповідача Павлівської сільської ради - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іваничі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що наказом від 10.11.2020 №21/1-К від 10.11.2020 року його призначено на посаду оператора котельні з газовим опаленням у ЗОШ І-ІІІ ступенів села Луковичі. Нарахування заробітної плати здійснювалось відділом освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської районної державної адміністрації Волинської області. Згідно з довідкою про невиплачену заробітну плату у зв`язку з відсутністю бюджетних призначень відділ освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської РДА Волинської області має перед позивачем заборгованість по заробітній платі за період з 1 жовтня по 31 грудня 2020 року у сумі 9412,82 грн. Згідно з розпорядженням голови Іваничівської РДА «Про реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів Іваничівської районної державної адміністрації Волинської області» № 3 від 14 січня 2021 року, відділ освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської РДА Волинської області реорганізовано шляхом приєднання до відділу гуманітарної політики Володимир-Волинської РДА. Згідно з рішенням Павлівської сільської ради №2/10 від 11.12.2020 року Павлівська сільська рада ініціювала перед Володимир-Волинською районною радою передачу з спільної власності територіальних громад сіл та селища Іваничівського району в комунальну власність Павлівської сільської ради бюджетних установ (закладів освіти), їхніх приміщень, майна та земельних ділянок. Рішенням Володимир-Волинської районної ради №2/14 від 24.12.2020 року безоплатно передано зі спільної власності сіл та селища району у комунальну власність Павлівської сільської ради нерухоме майно, необоротні активи, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали та інші матеріальні цінності (за актом приймання-передачі), зокрема, навчального закладу ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Луковичі, вул. Селянська, 15, де позивач працює.

20 грудня 2022 року відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 13.01.2023 року о 11 год.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом, для участі в судовому засіданні не прибув, просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, про що суду надав відповідну заяву.

09 січня 2023 року на адресу суду від Павлівської сільської ради надійшло клопотання у якому представник відповідача, Павлівської сільської ради, визнає позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до таких висновків.

Згідно з копією наказу від 10.11.2020 року №21/1-К ОСОБА_1 призначено на посаду оператора котельні з газовим опаленням ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Луковичі з 10 листопада 2020 року на постійне місце роботи із заробітною платою згідно штатного розпису, з оплатою нічних, святкових і за шкідливі умови роботи. (а.с.6)

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді оператора котельні з газовим опаленням ЗОШ І-ІІІ ступенів села Луковичі. Згідно з довідкою відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської РДА Волинської області заборгованість ОСОБА_1 по заробітній платі за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року становить 9412,82 грн. (а.с.5).

Рішенням Володимир-Волинської районної ради № 2/14 від 24 грудня 2020 року безоплатно передано зі спільної власності сіл та селища району у комунальну власність Павлівської сільської ради нерухоме майно, необоротні активи, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали та інші матеріальні цінності (за актом приймання-передачі), зокрема, навчального закладу ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Луковичі вул. Селянська, 15, де працює позивач. (а.с.13-14)

Станом на день розгляду справи заборгованість по заробітній платі в загальному розмірі 9412,82 грн. відповідачем позивачу не виплачено. Однак, відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Приписамивстановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадяни України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначеноКодексом законів про працю(відповідно допреамбули цього Кодексу).

Згідно із частиною першою статті3та статтею4 КЗпП, трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається зКодексу законів про працюта інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Так, відповідно до частини 1статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першоюЗакону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, котру власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно із статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» №95, ухваленої Генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30.06.1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.

Рішенням від 15.10.2013 року, у справі №1-13/2013 Конституційний Суд України встановив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, котрі регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекту наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно дост. 97 КЗпП України, оплата праці працівникам здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 1ст. 21 ЗУ «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1ст. 115 КЗпП України, ч. 1ст. 24 ЗУ «Про оплату праці»заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 2ст. 233 КЗпП Українив разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Проаналізувавши зміст частини 2статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Таким чином, судом встановлено, що всупереч вимогамст. 115 КЗпП Українистаном на день розгляду справи нарахована за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року заробітна плата в сумі 9412,82 грн. відповідачем позивачу не виплачена. Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за період роботи з жовтня 2020 року по грудень 2020 року у розмірі 9412,82 грн.

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалася позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно дост. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в ч.1ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 6ст. 141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивача на підставі п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»під час розгляду даної категорії справи звільнено від сплати судового збору та у зв`язку із повним задоволенням позову та визнанням позовних вимог відповідачем, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 50 % судового збору в розмірі 496,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141, 197, 259, 265, 268, 273, 293-294, 315-319 Цивільно-процесуального кодексу України суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради про стягнення заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Павлівської сільської ради на користь ОСОБА_1 9412 (дев`ять тисяч чотириста дванадцять) грн. 82 коп. заборгованості по виплаті заробітної плати за період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року.

На підставі п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання цього рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Павлівської сільської ради в дохід держави 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд.XII «Прикінцеві положення» ЦПК Українипід час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цьогоКодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Павлівська сільська рада Володимирського району, код ЄДРПОУ 04333342, місцезнаходження: вул. Незалежності, 27 Б, с. Павлівка, Володимирський район, Волинська область.

Суддя А. Є. Бєлоусов