Справа № 361/8835/21
Провадження № 2/361/1490/22
23.11.2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
23 листопада 2022 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Лелеки В.А
представника позивача Тихонової А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ловато-Сервіс до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, зобов`язання вчинити дії,
В С А Н О В И В:
07 жовтня 2021 року позивач подав до суду позовну заяву у якій просив суд розірвати договір оренди, укладений 01 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ловато-Сервіста ОСОБА_1 , стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди в розмірі 76 219,65 грн., які складаються з :
-основного боргу в розмірі 60 000 грн.
-інфляційних збитків у розмірі 6138,00 грн.
-трьох відсотків річних у розмірі 1896,99 грн.
-пені у розмірі 8184,66 грн. та судові витрати.
Свій позов обґрунтував тим, що 01 вересня 2020 року, між ТОВ ?Ловато Сервіс? та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди №01/09.
Згідно п.1.1. Договору орендодавець (позивач) передає в оренду, а орендар (відповідач) бере у тимчасове платне користування майно: Моноблок типу ММСv=485 м3 №29328 та Операторну 3X2.5 Перелік майна, що передається в оренду, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п.5.1. Договору орендна плата за користування об`єктом оренди складає 5000,00 грн. на місяць.
Згідно п.5.3. Договору орендна плата сплачується в безготівковій формі в національнії валюті.
Згідно 5.4. розрахунок здійснюється протягом 5 п`яти робочих днів після підписання сторонами щомісячного Акту приймання передачі наданих послуг.
Оскільки відповідач користується об`єктом оренди з 01 вересня 2020 року, проте орендної плати позивачу не сплачує, тобто належним чином не виконує свої зобов`язання за договором оренди, наявні підстави для припинення укладеного договору оренди шляхом його розірвання та стягнення суми заборгованості за договором оренди.
За весь період прострочення (з 01 вересня 2020 року по 20 вересня 2021 року) відповідачем свого зов`язання перед позивачем, відповідач заборгував позивачеві:
6138,00 грн. інфляційних нарахувань
1896,99 грн. трьох відсотків річних
8184,66 грн. з урахуванням строку позовної давності 1 рік.
Багаторазово звертались до відповідача в телефонному режимі щодо досудового врегулювання спору.
05 листопада 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 08 лютого 2022 року.
08 лютого 2022 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд розірвати договір оренди, укладений 01 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ловато-Сервіста ОСОБА_1 , стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди в розмірі 95684,63 грн., які складаються з :
-основного боргу в розмірі 80 000 грн.
-інфляційних збитків у розмірі 11312,00 грн.
-трьох відсотків річних у розмірі 3449,86 грн.
-пені у розмірі 578,63 грн. та судові витрати,
та зобов`язати відповідача повернути позивачу Моноблок типу ММСv=485 м3 №29328 та Операторну 3X2.5.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі, пояснення надала аналогічно викладеним в позовній заяві.
Відповідач та його представник, будучи належним чином повідомленими, у судове засідання не з`явились.
Суд, вислухавши сторону позивача, дослідивши письмові докази у справі, встановивши виниклі правовідносини, дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01 вересня 2020 року, між ТОВ ?Ловато Сервіс? та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди №01/09.
Згідно п.1.1. Договору орендодавець (позивач) передає в оренду, а орендар (відповідач) бере у тимчасове платне користування майно: Моноблок типу ММСv=485 м3 №29328 та Операторну 3X2.5 Перелік майна, що передається в оренду, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п.5.1. Договору орендна плата за користування об`єктом оренди складає 5000,00 грн. на місяць.
Згідно п.5.3. Договору орендна плата сплачується в безготівковій формі в національнії валюті.
Згідно 5.4. розрахунок здійснюється протягом 5 п`яти робочих днів після підписання сторонами щомісячного Акту приймання передачі наданих послуг.
Оскільки відповідач користується об`єктом оренди з 01 вересня 2020 року, проте орендної плати позивачу не сплачує, тобто належним чином не виконує свої зобов`язання за договором оренди, наявні підстави для припинення укладеного договору оренди шляхом його розірвання та стягнення суми заборгованості за договором оренди.
За весь період прострочення відповідачем свого зов`язання перед позивачем, відповідач заборгував позивачеві за договором оренди в розмірі 95684,63 грн., які складаються з :
-основного боргу в розмірі 80 000 грн.
-інфляційних збитків у розмірі 11312,00 грн.
-трьох відсотків річних у розмірі 3449,86 грн.
-пені у розмірі 578,63 грн.
Згідно ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1ст.76ЦПКУкраїнидоказамиєбудь-якідані,напідставіякихсуд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обстав справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів, 3) показаннями свідків.
Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд неможе збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів
Відповідно дост.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно дост.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно,ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу у інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов' язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов' язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до висновку Великої палати Верховного суду зазначеного в постанові від 08.11.2019 року у справі №127/15672/16-й (провадження № 14-254ЦС19) правовий аналіз положень статей 526,599,611,625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням всього вищевказаного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача.
Відповідно ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ловато-Сервіс судовий збір в розмірі 4751 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 76-80, 259, 263, 265, 268, 280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди обладнання № 01/09 від 01 вересня 2020 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Ловато-Сервіс та ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ловато-Сервіс заборгованість за договором оренди в розмірі 95684 грн. 63 коп., які складаються з:
- основного боргу 80000 грн. 00 коп.;
- інфляційних збитків у розмірі 11312 грн. 00 коп.;
- 3% річних у розмірі 3449 грн. 86 коп.;
- пені в розмірі 578 грн. 63 коп.
Зобов`язати ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю Ловато-Сервіс повернути моноблок типа ММС v = 4,85 м3 № 29328
в кількості 1 шт. та операторну 3x2,5 в кількості 1 шт.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ловато-Сервіс судовий збір в розмірі 4751 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.
Суд | Броварський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2022 |
Оприлюднено | 16.01.2023 |
Номер документу | 108381753 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Броварський міськрайонний суд Київської області
Радзівіл А. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні