Рішення

від 13.01.2023 по справі 556/51/23

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/51/23

Номер провадження 2-о/556/35/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2023

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Іванків О.В.,

при секретарі Кньовець Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володимирець заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Володимирецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дзержинськ Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Горлівка Донецької області, у віці 90 років.

Свою заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією України, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Оскільки вони проживали на окупованій території, вона не змогла за місцем проживання отримати свідоцтво про смерть матері відповідно до українського законодавства, натомість їй було видано свідоцтва про смерть органами ЗАГСу т.зв. днр, яке є недійсним на території України. Встановлення факту смерті необхідно для проведення державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть.

Заявник в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник заінтересованої особи Володимирецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з`явився, клопотав про розгляд справи без його участі, про що подав суду письмову заяву.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 .

Відповідно долікарського свідоцтвапро смерть№2727від 30.09.2022,виданого Горлівським відділеннямреспубліканського бюросудово-медичноїекспертизи натимчасово окупованійтериторії Донецькоїобласті, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Горлівка Донецької області. Причина смерті гостра сердечна недостатність, атеросклеротичний кардіосклероз.

Відповідно до свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_2 від 03 жовтня 2022 року, виданого органом, який незаконно здійснює свою діяльність на тимчасово окупованій території Донецької області, так званим «Міським відділом ЗАГС Горлівського міського управління юстиції міністерства юстиції днр», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Центрально-Міському районі, м. Горлівка Донецької області.

Володимирецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відмовлено заявниці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про смерть матері ОСОБА_2 , оскільки відсутні підстави для державної реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть, на підставі наданих заявником документів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Вимогами п. 8 ч. 1ст.315ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 317ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України. Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до положень ч. 2ст.49ЦК України актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з положеннями передбаченими ч. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Форма лікарського свідоцтва про смерть, що видається закладами охорони здоров`я або судово-медичною установою та вимоги і підстави його заповнення встановлені Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545.

Зокрема, Інструкцією серед іншого встановлено, що: лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину (пункт 2.2.); у разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину (пункт 2.3.); забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті (пункт 2.4.).

Таким чином, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до ст.ст.3,8,9Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»- тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

В силу положень Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Відповідно ст. 9 вказаного Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Згідно ст.18Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

У зв`язку з тим, що смерть ОСОБА_2 настала на території, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій, або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), суд погоджується з тим, що отримати лікарське свідоцтво про смерть, встановленого зразка і виданого компетентним органом державної влади України - є неможливим.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне встановити такий факт, задовольнивши вимоги заявника, які є доведеними та обґрунтованими.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,89,258-259,263-265,268,317,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, - У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дзержинськ Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Горлівка Донецької області, у віці 90 років.

Рішення суду є підставою для державної реєстрації смерті особи.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Згідно п.15.5 Перехідних положеньЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 виданий 02 серпня 2001 року.;

Заінтересована особа:Володимирецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: смт Володимирець, вул. Соборна, 39, Вараський район, Рівненська область.