Рішення

від 13.01.2023 по справі 757/15724/22-а

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/15724/22-а

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за адміністративним позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. Свої вимоги мотивував тим, що 16 червня 2022 року головним спеціалістом Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Зіловою Наталією Сергіївною складено протокол щодо позивача про адміністративне правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 203 КУпАП. Крім того, 16 червня 2022 року заступником начальника Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Петровим Дмитром Васильовичем винесено постанову ПН МКМ № 010868 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 5 100,00 грн. Позивач зазначив, що 19 лютого 2022 року він прибув на територію України для догляду за хворою матір`ю. неодноразово звертався до міграційної служби Вишгородського району Київської області, однак там було повідомлено, що заяви громадян Російської Федерації про продовження строку перебування на території України на даний час не розглядаються. У зв`язку з чим просить скасувати постанову серії ПН МКМ № 010868 від 16 червня 2022 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд якої проводиться у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу роз`яснено його право подати відзив на позовом із доказами, якими він обґрунтовується.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та є громадянином Російської Федерації (а.с. 9-11).

16 червня 2022 року головним спеціалістом Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Зіловою Наталією Сергіївною складено протокол щодо позивача про адміністративне правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 203 КУпАП (а.с. 13).

Крім того, 16 червня 2022 року заступником начальника Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Петровим Дмитром Васильовичем винесено постанову ПН МКМ № 010868 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 5 100,00 грн. (а.с. 16).

Позивач просить скасувати постанову серії ПН МКМ № 010868 від 16 червня 2022 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Підставою для задоволення позовних вимог позивачем зазначено, що 19 лютого 2022 року він прибув на територію України для догляду за хворою матір`ю, неодноразово звертався до міграційної служби Вишгородського району Київської області, однак там було повідомлено, що заяви громадян Російської Федерації про продовження строку перебування на території України на даний час не розглядаються.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду свідоцтво про народження ОСОБА_1 (а.с. 12), нотаріально посвідчене запрошення до України ОСОБА_2 для позивача з метою догляду за хворою матір`ю в період з 10 березня 2021 року по 21 березня 2022 року (а.с. 17), медичну довідку, видану ОСОБА_2 (а.с. 20), експертне заключення, видане ОСОБА_2 (а.с. 21), витяг з історії хвороби ОСОБА_2 (а.с. 22), посвідчення ОСОБА_2 (а.с. 23), довідку, видану ОСОБА_2 (а.с. 24), довідку № 034810 про інвалідність ОСОБА_2 (а.с. 25), результати ультразвукового дослідження (а.с. 26), копію заяви про надання статусу біженця від 27 червня 2022 року (а.с.27-31), скріншоти електронної переписки (а.с. 33-41).

Представник відповідача скористався своїм правом подачі відзиву на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнав повністю, оскільки позивач після закінчення дозволеного строку перебування на території України не виїхав за її межі, до міграційної служби із заявою для його продовження не звертався. Для отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту України до компетентних органів у встановленому законом порядку не звертався. Крім того, позивач не вживав будь-яких дій для легалізації свого перебування на території України.

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 серпня 2013 року №825, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1654/24186 передбачає, що: особами, до яких застосовуються адміністративні стягнення за статями 200,201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, яким виповнилося 16 років, посадові особи установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності, до компетенції яких належить прийняття громадян, іноземців та осіб без громадянства на роботу та навчання, а також особи, які запросили в Україну іноземців або осіб без громадянства в приватних справах і надали їм житлову площу та порушили при цьому порядок їх перебування (п.1.3. інструкції).

Згідно п. 2.1. вищевказаної інструкції уповноваженими посадовими особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про затримання є працівники апарату ДМС України, головних управлінь (управлінь) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, які є державними службовцями (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважені посадові особи складають протокол при виявленні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП, згідно з формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

Згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною нормою закону настає за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За змістом ст.ст. 9, 33 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст.ст. 245, 248 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

За змістом ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.ст. 278-280 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Статтею 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

В Конституції та Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» вказано, що здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці зобов`язані поважати та додержуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає статус іноземців, які іммігрують в Україну на постійне проживання або для працевлаштування на певний строк, та іноземців, які тимчасово перебувають в Україні.

Статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Статтею 4 Закону чітко визначені підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, а також вимоги до перебування іноземців і осіб без громадянства в Україні регулюється низкою нормативно-правових актів, серед яких, зокрема: Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»; Правила оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 року № 118; Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в`їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 року № 884; Вимоги до організації роботи з оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджені наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 30 жовтня 2017 року № 469/897/605; Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150; Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року №251.

Іноземці в`їжджають в Україну і виїжджають з України через пункти пропуску на державному кордоні за національним паспортом і у разі наявності візи, якщо інший порядок в`їзду не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.

Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на термін не більш як 90 днів протягом 180 днів.

Строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, паспортні документи або документи, що підтверджують особу без громадянства, яких зареєстровано посадовою особою Державної прикордонної служби України, продовжується територіальними органами або підрозділами Державної міграційної служби України відповідно до Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150.

Оформлення іноземцям та особам без громадянства посвідок на тимчасове або постійне проживання з здійснюється територіальними органами або підрозділами Державної міграційної служби України згідно з Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 25 Д.

Так, згідно ст. 17 Закону іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 іноземець або особа без громадянства та приймаюча сторона для продовження строку перебування в Україні подають письмові звернення не пізніш як за три робочі дні до закінчення встановленого строку перебування на території України.

Дослідивши матеріали справи суд приходить висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови серії ПН МКМ № 010868 від 16 червня 2022 про накладення адміністративного стягнення на позивача і закриття провадження у справі, оскільки в матеріалах справи відсутні докази дотримання позивачем Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, що підтверджено позивачем у змісті позовної заяви.

Також позивачем не надано суду доказів подачі письмових та або електронних звернень відповідачу для продовження строку перебування в Україні не пізніш як за три робочі дні до закінчення встановленого строку перебування на території України, а надана позивачем копія заяви про продовження строку перебування позивача на території України подана після притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Крім того позивачем не надано суду належних, допустимих доказів порушення Закону за відсутності його вини, а оскаржувана постанова прийнята відповідачем як уповноваженим органом із дотриманням вимог КУпАП, за наявності встановленого факту порушення позивачем Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Тому у задоволенні позовних вимог громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 26, 33 Конституції України, Законом України "Про правовий статусі іноземців та осіб без громадянства", ст.ст. 7, 9, 33, 203, 245, 248, 251, 252, 268, 278-280 КУпАП, Порядком продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 825 від 28 серпня 2013 року, ст.ст. 2, 5, 7-9,72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позовних вимог громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Центрального Міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.Є.Арапіна