Ухвала

від 06.01.2023 по справі 335/202/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/202/23 2-з/335/5/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка подана до подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором позики, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно ТОВ «КІК Інвест» в межах ціни позову 3796800 грн.

В обґрунтування заяви зазначив, що 29.12.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняв у власність грошові кошти у сумі 3796800 грн., що еквівалентно 140000 доларів США, про що складено розписку, яка була власноруч написана позичальником. Суму грошових коштів, яка еквівалентна 140000 доларів США на момент повернення, позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві готівкою у строк до 22.09.2022. У разі якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

29.12.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «КІК Інвест» в особі його директора Коржук О.О. було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель ТОВ «КІК Інвест» зобов`язується відповідати перед позикодавцем ОСОБА_1 за виконання всіх зобов`язань громадянина ОСОБА_2 , що виникли із договору позики між фізичними особами. Поручитель відповідає перед позикодавцем за виконання боржником зобов`язання за основним договором у сумі, що дорівнює 3796800 грн., що еквівалентно 140000 доларів США за курсом продажу, встановленого ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на час укладання договору, а також за сплату неустойки за прострочення виконання зобов`язання, але не відповідає перед позикодавцем за відшкодування понесених збитків та вигоди. При порушенні боржником зобов`язання перед позикодавцем за основним договором, поручитель зобов`язується виконати за боржника зобов`язання у 10 денний термін з дня отримання вимоги від позикодавця.

29.12.2020 було складено Рішення № 2020/18 єдиного учасника ТОВ «КІК Інвест» про згоду товариства виступити фінансовим поручителем фізичної особи ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики між фізичними особами від 29.12.2020, погодити укладення договору поруки від 29.12.2020 та підтвердження повноважень директора ТОВ «КІК Інвест».

Як зазначає заявник, він неодноразово телефонував до ОСОБА_2 та ТОВ «КІК Інвест», направляв їм вимоги, проте тривалий час це не давало жодних результатів, оскільки вони уникали телефонних розмов та вимоги не отримували.

ОСОБА_2 є засновником та директором ТОВ «КІК Інвест», яке буде одночасно відповідачем у справі, та у власності якого перебуває нежитлове приміщення, VI першого поверху літ А-3, загальною площею 253,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 вважає за необхідне вжити у даній справі такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на все нерухоме майно ТОВ «КІК Інвест» в межах ціни позову 3796 800 грн., оскільки існує вірогідність того, що ОСОБА_2 здійснить дії по відчуженню (перереєстрації права власності) нерухомого майна, що у подальшому призведе до ускладнення виконання рішення суду.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 153 ЦПК України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснювався без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви, а також додані до неї матеріали, доходжу до висновку, що у задоволенні вказаної заяви слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Одними із видів забезпечення позову, зазначених у ст. 150 ЦПК України, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім того, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Як вбачається з матеріалів справи, предметом можливого майбутнього позову у даному випадку буде стягнення у солідарному порядку з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ТОВ «КІК Інвест» заборгованості за договором позики від 29.12.2020, а його підставою невиконання боржником своїх зобов`язань у строк, визначений договором.

При цьому, у своїй заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що він неодноразово направляв вимоги до боржника та поручителя про повернення суми позики, які останніми ігнорувались, не отримувались. Разом із тим, до заяви про забезпечення позову не долучено жодної вимоги ОСОБА_1 про повернення суми позики за договором від 29.12.2020, доказів їх не отримання та невиконання зобов`язань боржниками, а відтак заявником не доведено належними доказами існування спору між сторонами у справі.

Заява про забезпечення позову подана до подання позовної заяви, хоча будь-яких перешкод на їх одночасне подання суд не вбачає.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 308/10747/20 (провадження № 61-16849св21) достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У заяві про забезпечення позову, заявник посилається на загальну фразу, що існує вірогідність того, що ОСОБА_2 здійснить дії по відчуженню нерухомого майна, яке знаходиться у власності ТОВ «КІК Інвест», що у подальшому призведе до ускладнення виконання рішення суду.

Разом із тим, позивачем не наведено обставин, які свідчать про реальну можливість та наявність ризику відчуження майбутніми відповідачами належного товариству на праві власності нерухомого майна.

Крім того, заявником не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також доказів того, що майбутні відповідачі мають наміри відчужити належне ТОВ «КІК Інвест» нерухоме майно, зокрема, що вони здійснюють будь-які дії, спрямовані на продаж (перереєстрацію) нерухомого майна.

У свою чергу, саме лише посилання заявника на можливість ускладнення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.

Слід зазначити, що у постанові від 03 травня 2022 року у справі № 450/4113/19 Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Пурій-Дизайн» вчиняти дії з відчуження активів товариства, передачі їх в іпотеку, заставу чи на виконання іншого зобов`язання становитиме втручання у господарську діяльність товариства, що є надмірним, передчасним та непропорційним заходом забезпечення позову та зможе призвести до банкрутства товариства.

Суд враховує, що ТОВ «КІК Інвест» є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність, у зв`язку з чим, накладення арешту на майно товариства в межах ціни позову, може мати своїм наслідком перешкоджання господарській діяльності товариства та обмежуватиме її право на вільне володіння майном.

Також, слід зазначити, що незважаючи на те, що основним боржником за договором від 29.12.2020 є фізична особа ОСОБА_2 , заявник просить накласти арешт на майно поручителя юридичної особи ТОВ «КІК Інвест», не надаючи суду будь-яких відомостей про наявність або відсутність майна у власності фізичної особи ОСОБА_2 .

До того ж, заявник просив накласти арешт на все нерухоме майно ТОВ «КІК Інвест» у межах ціни позову, разом із тим, суд не вважає зазначений ним захід забезпечення позову таким, що є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

У даному випадку, на думку судді, негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову відносно юридичної особи значно переважатимуть над тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Таким чином, запропонований заявником захід забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами, він не є таким, що направлений на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення заявлених позовних вимог і на охорону матеріально-правових інтересів позивача.

З огляду на викладені обставини, доходжу до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, у зв`язку із її необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 157, 259-261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана до подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором позики, інфляційних витрат та трьох відсотків річних відмовити.

Ухвала можебути оскарженадо Запорізькогоапеляційного суду,шляхом поданняапеляційної скаргипротягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.В. Гашук