Рішення

від 13.01.2023 по справі 140/7872/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7872/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Петрол Маркет до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вест Петрол Маркет (далі ТзОВ Вест Петрол Маркет, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 грудня 2021 року №00953590902 про застосування штрафу в сумі 200 000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку АЗС за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-Б, де здійснює господарську діяльність ТзОВ Вест Петрол Маркет. За висновками акта фактичної перевірки від 26.11.2021 встановлено порушення товариством підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві 24.12.2021 прийняте податкове повідомлення-рішення №00953590902.

ТзОВ Вест Петрол Маркет не погоджується з податковим повідомленням-рішенням та вважає, що воно суперечить положенням чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню як з підстав незаконності самої перевірки, так з підстав необґрунтованості її висновків.

Підставою для проведення фактичної перевірки слугував наказ від 19.10.2021 №8241-п про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання згідно з додатками. Проте наказ не містить найменування позивача як особи, яка підлягає перевірці, підстав для проведення перевірки. В наказі є лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, разом з тим відсутні будь-які посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки. Найменування позивача як суб`єкта, який підлягає перевірці, та адреса об`єкта перевірки зазначений у додатку 23 до наказу, однак він не підписаний керівником контролюючого органу та не скріплений печаткою.

Позивач вважає, що оскільки наказ не містить відомостей, передбачених абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України, які є обов`язковими, то за відсутності обов`язкових реквізитів ні додаток, ні витяг з нього не можуть оцінюватися як такі, що відповідають вимогам, які ставляться до порядку оформлення наказів про проведення податкових перевірок; контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки ТзОВ Вест Петрол Маркет без жодної визначеної законом умови, за відсутності законодавчо обґрунтованих підстав для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове-повідомлення рішення, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, прийнятого за результатами такої перевірки. Крім того, вказана в наказі та додатку до нього мета перевірки не відповідає змісту положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, які вказані в якості нормативної підстави перевірки.

Позивач також вважає необґрунтованими висновки акта перевірки про порушення товариством абзацу четвертого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, оскільки на день фактичної перевірки суб`єкт господарювання використовував витрато-лічильники та рівнеміри-лічильники, які належним чином повірені, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників рівня пального, тому для припущення що до 17.11.2020, тобто фактично за рік до перевірки, такий суб`єкт господарювання використовував витратоміри-лічильники та рівноміри-лічильники без позитивного результату повірки, відсутні підстави. При фактичній перевірці мають фіксуватись реальні факти на час перевірки. Висновки про можливі порушення за межами конкретного часу фактичної перевірки нівелюють саму природу фактичної перевірки та її особливість проведення без попередження платника податків.

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позов заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що фактична перевірка проведена на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 19.10.2021 №8241-п, копія якого вручена представнику ТзОВ Вест Петрол Маркет (менеджеру АЗК), та ознайомлено із направленнями на перевірку, а також пред`явлено службові посвідчення посадовими особами податкового органу. Перевіркою встановлено, що на АЗС за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 2-Б, в період з 01.04.2020 по 16.11.2021 ТзОВ Вест Петрол Маркет використовувало паливо/газороздавальні колонки (витратоміри-лічильники) в кількості 4 (чотири) одиниці, що не мали позитивного результату повірки або оцінки відповідності та в період з 01.04.2020 по 27.07.2021 використовувало рівнеміри-лічильники в кількості 6 (шести) одиниць, що не мали позитивного результату повірки або оцінки відповідності, чим порушено вимоги пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України. За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.12.2021 №00953590902, відповідно до якого позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 200 000 грн (20 000 х 10 шт.) за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі обладнання на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

На підставі наказу від 19 жовтня 2021 року №8241-п ГУ ДПС у м. Києві провело фактичну перевірку ТзОВ Вест Петрол Маркет за адресою: місто Київ, вул. Електротехнічна, 2-Б.

За наслідками перевірки складено акт фактичної перевірки від 26.11.2021 №87590/Ж5/26-15-09-02/42663493, яким серед іншого встановлено порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Як зазначено у пункті 2.2.14 акта перевірки, в ході проведення фактичної перевірки встановлено, що за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 2-Б, в ТзОВ Вест Петрол Маркет розташовано обладнання, що використовується для приймання, зберігання та роздрібної реалізації пального. Відповідно до інформаційного ресурсу ДПС, ТзОВ Вест Петрол Маркет зареєстровано акцизний склад з уніфікованим номером 1006690 за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 2-Б.

Директором ТзОВ Вест Петрол Маркет сформовано довідку розпорядника акцизного складу пального з уніфікованим номером 1006690 та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі обладнання, то використовується на автозаправній станції за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 2-Б.

На підтвердження позитивного результату повірки засобів вимірювальної техніки (рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників), за вищезазначеною адресою, до перевірки надано паспорта (формуляри) на колонки паливо/газо роздавальні та свідоцтва про повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

При цьому, рівнеміри-лічильники мають позитивний результат повіркиз 28.07.2021 (строком на 2 роки), що відображено в свідоцтвах про повірку засобів вимірювальної техніки №10435, №10436, №10437, №10438, №10439.

Також в ході перевірки встановлено, що рівнемір-лічильник з серійним номером 1312192012, який розташований на резервуарі з уніфікованим номером 1/1006690, не має позитивного результату повірки. Крім того, метрологічна повірка витратомірів-лічильників проводилась 17.11.2020, що зазначено у формулярах на паливо/газо роздавальні колонки.

Таким чином, як зазначено в акті перевірки, ТзОВ Вест Петрол Маркет на АЗС за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 2-Б, в період з 01.04.2020 по 16.11.2021 використовувало паливо/газо роздавальні колонки (витратоміри-лічильники) в кількості 4 (чотири) одиниці, що не мали позитивного результату повірки або оцінки відповідності та в період з 01.04.2020 по 27.07.2021 використовувало рівнеміри-лічильники в кількості 6 (шести) одиниць, що не мали позитивного результату повірки або оцінки відповідності, чим порушено вимоги пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2021 року №00953590902, яким відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України до ТзОВ Вест Петрол Маркет у зв`язку з порушенням абзацу четвертого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 200 000,00 грн.

Позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України (ДПС України), рішеннями якої від 25.10.2022 №13202/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Позивач вважає, що фактична перевірка проведена без законних на те підстав, оскільки наказ від 19 жовтня 2021 року №8241-п не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, а саме в ньому відсутнє посилання на фактичну підставу для проведення перевірки. Мета перевірки не відповідає юридичній підставі, зазначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Таким чином вважає, що контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки товариства без жодної визначеної Законом умови, за відсутності законодавчо обґрунтованих підстав для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення. Внаслідок цього, на думку позивача, зазначені обставини є самостійними, окремими, умовами визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, що прийняте за наслідками такої перевірки.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У постановах від 12.08.2021 (справа №140/14625/20), від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), від 05.11.2018 (справа №803/988/17), від 20.03.2018 (справа №820/4766/17), від 22.05.2018 (справа №810/1394/16) Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК щодо визначення цієї підстави фактичної перевірки кореспондується з нормами Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР (з наступними змінами і доповненнями).

Водночас, у постановах від 16.09.2021 (справа №120/1431/20-а), від 12.10.2021 (справа №120/5729/20-а) Верховний Суд вказав на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення (відповідно до підстав, визначених нормами цього підпункту).

При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Таким чином, норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК передбачає дві самостійні підстави для проведення фактичної перевірки, однак в наказі від 19.10.2021 №8241-п підстава проведення перевірки відповідно до вичерпного переліку підстав, з яких може проводитися фактична перевірка, встановленого нормами пункту 80.2 статті 80 ПК, не зазначена. Також відповідач у відзиві не навів обґрунтувань фактичної підстави для проведення перевірки. Формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального або наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками. Такої інформації у наведеному наказі не зазначено, а також не надано суду доказів її існування. Крім того, у наказі зазначено, що перевірка призначена з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами). Тобто, предмет перевірки, наведений у наказі від 19.10.2021 №8241-п, є ширший, ніж підстави, визначені у підпункті 80.2.5 пункту 80.2.статті 80 ПК України.

Отже, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, податковий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але, при цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував та не навів суду, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства.

Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що правильність оформлення наказу про проведення фактичної перевірки та його повнота є однією із найважливіших передумов для того, щоб контролюючий орган приступив до її проведення. Саме визначені у наказі юридична і фактична підстави окреслюють предмет і межі перевірки, а в подальшому утворюють предмет доказування в адміністративній справі у разі виникнення спору про правомірність призначення перевірки.

З наказу про призначення перевірки неможливо встановити, що саме слугувало підставою для призначення такої перевірок.

Суд не заперечує того факту, що до функцій контролюючих органів, відповідно до ст. 19-1 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1.1.14.); забезпечення контролю за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку (п.п.19-1.1.15); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.16).

Водночас суд зазначає, що реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями податковий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.

У постанові від 22.09.2020 (справа №520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Верховий Суд зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання. Таку правову позицію підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду і в постановах від 11.07.2022 у справі №120/5728/20-а, від 21.12.2022 у справі №500/1331/21.

Зважаючи на викладене, та беручи до уваги відсутність у наказі про призначення перевірки фактичних підстав для їх проведення, які не були доведені відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд приходить до висновку, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено протиправно. Такі допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ТзОВ Вест Петрол Маркет призводять до відсутності правових наслідків такої, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого за її результатами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій.

Відтак, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2021 року №00953590902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 200 000,00 грн є протиправними і такими, що підлягає скасуванню.

Відтак, з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 3000,00 грн, сплачений платіжним дорученням №5307908073 від 29.11.2022.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24 грудня 2021 року №00953590902.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Петрол Маркет (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42663493) судовий збір у сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук