Рішення

від 13.01.2023 по справі 160/17085/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2023 року Справа № 160/17085/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Родос-Плюс" (код ЄДРПОУ 34884858, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ПИСАРЖЕВСЬКОГО, будинок 1 А) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49000, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 17-А) про визнання протиправним та скасування рішення,-

Обставини справи: 28.10.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос-Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №63323 від 20.09.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача порушує права та інтереси позивача, оскільки його внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Відповідачем не надано матеріалів, на підставі яких позивача як платника податків віднесено до такого переліку ризиковості платника податку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01.11.2022 року відкрито провадження у справі та зазначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

16.11.2022 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому відповідачем зазначено, що обґрунтування позивача, які викладені у позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне. Рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації по ТОВ «Родос-Плюс», яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, зазначене підтверджується витягом з протоколу від 20.09.2022 №458 засідання комісії інформаційною довідкою, схемою руху сум ПДВ.

Станом на 13.01.2023 року відповідь на відзив на адресу суду не надходила.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Родос-Плюс» (код ЄДРПОУ 34884858, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ПИСАРЖЕВСЬКОГО , будинок 1 А) зареєстроване 29.01.2007 року, про що внесено запис № 12241020000033824.

20.09.2022 року відповідачем прийнято рішенняпро відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №63323, яким встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Родос-Плюс» відповідає критеріям ризиковості платника податку; п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку; підстава: аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій.

Вказане рішення прийнято на підставі протоколу № 458 від 20.09.2022 року, копія якого міститьсяу матеріалах справи. У вказаному протоколі зазначено про розгляд та врахування в роботі (внесення до бази даних ІС «Податковий блок») інформації, отриманої в межах Алгоритму дій структурного підрозділу ГУ ДПС щодо моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затвердженого Розпорядженням ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.07.2022 №33-р ТОВ «Родос-Плюс» (код ЄДРПОУ 24884858), який за даними відповідного структурного підрозділу відповідає критеріям ризиковості. Постановили: 20.09.2022 року, за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання, комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ «Родос-Плюс» (код ЄДРПОУ 24884858), як такого, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач вважає вказане рішення податкового органутаким, що суперечить вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України.

Пунктом201.1 статті 201 Податкового кодексу України(далі -ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165на виконання вимог пункту201.16 статті 201 ПК Українизатверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту187.1 статті 187, абзацу першого пунктів201.1,201.7,201.10 статті 201 ПК Україниза наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пункт 5 Порядку №1165 передбачає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Суд зазначає, що аналіз наведених вище правових норм дає підстави вважати, що положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком № 1165 не передбачено.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як встановлено судом, Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У графі Податкова інформація зазначено: аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій.

В оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку "Податкова інформація", не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Водночас, такі обставини вказані у протоколі засідання цієї комісії.

Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2021 року по справі № 140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другійстатті 2 КАС України.

Внаслідок прийняття рішення про включення платника до переліку ризикових платників податків позивач потрапляє у стан правової невизначеності, оскільки контролюючий орган у рішенні не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Крім того, суд зазначає, що посилання контролюючого органу на «аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій», якна підставу для прийняття спірного рішення від 20.09.2022 №63323 свідчить про припущення відповідача, без зазначення того, які саме документи або інформація надає підстави так вважати.

Доводи відповідача щодо можливої нереальності здійснення господарських операцій, суд також вважає необґрунтованими, оскільки сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначенихПК України, а не шляхом прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

З урахуванням зазначеного, оскаржуване рішення не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків та ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як суб`єктом владних повноважень, не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Окрім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що оскаржуване рішення прийняте за результатами складення та/або подання позивачем для реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, а також здійснення її автоматизованого моніторингу на відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Суд критично ставиться до схеми руху сум ПДВ з 01.07.2022-19.09.2022 рік долученої до відзиву на позовну заяву, оскільки будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.06.2020 року у справі № №340/422/19.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд зазначає, що розгляд комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість ТОВ «Родос-Плюс» критеріям ризиковості платника податку здійснено всупереч передбаченому Порядком № 1165 алгоритму.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 05.08.2020 у справі № 520/5692/19, від 21.08.2020 у справі №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі № 440/1385/19 в межах розгляду цієї справи суд вважає безпідставними, оскільки остання сформульована при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність (01.02.2020).

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також в у зазначеній вище постанові від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до ТОВ «Родос-Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській областівід 20.09.2022 №63323 про відповідність платника податку на додану вартість - є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

За наведених обставин, позовні вимоги ТОВ «Родос-Плюс» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.

Частиною 1статті 143 КАС Українивизначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 2481,00грн., підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до ч.1ст.139 КАС України.

Відповідно до ч.5ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.242-244,246,250,254,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 22.09.2022 №63323 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос-Плюс» (код ЄДРПОУ 34884858, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ПИСАРЖЕВСЬКОГО , будинок 1 А) критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос-Плюс» (код ЄДРПОУ 34884858, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ПИСАРЖЕВСЬКОГО , будинок 1 А) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко