Рішення

від 13.01.2023 по справі 420/16629/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16629/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ПРЕДИСТАНЦІЯ» (вул.Новобілярська,24, офіс 73, м.Южне, Одеська область, 65481) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «ПРЕДИСТАНЦІЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправними та скасувати Податкове повідомлення- рішення від №8227/15-32-07-07-23, винесене Головним Управлінням ДПС в Одеській області 03.11.2022 щодо застосування до Приватного підприємства «ПРЕДИСТАНЦІЯ» суми пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 575 252,7 грн.

стягнути з бюджетних асигнувань Головного Управління ДПС в Одеській області на користь Приватного підприємства «ПРЕДИСТАНЦІЯ», понесені судові витрати на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у Южне ГРУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Одеса.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з податковим повідомленням-рішенням №8227/15-32-07-07-23 від 03.11.2022р., оскільки його прийнято без з`ясування всіх обставин господарської діяльності позивача та в порушення норм чинного законодавства.

Ухвалою суду 22 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог зазначивши, що податкове повідомлення рішення винесено правомірно відповідно до норм чинного законодавства, а позовні вимоги є необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

На підставі направлення від 03.10.2022 №7496/15-32-07-07-16, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області, (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, номер телефону (048)725-83-58, номер телефаксу (048)34-68-46, електронна пошта od.sfs.gov.ua; e-mail: od.official @tax.gov.ua), Панченко Людмилою Вікторівною, головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, відповідно до п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1. п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. б) п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), та податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС листами від 06.04.2021 №8218/7/99-00-07-07-02-07. від 04.07.2022 №6373/7/99-00-07-05-01-07. на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 30.09.2022 №3628-п. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПРЕДИСТАНЦІЯ», код за ЄДРПОУ 34607586 (надалі - ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ») з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 13.12.2019 №31 (дата здійснення операції 13.02.2020). За період з 13.12.2019 по дату завершення перевірки, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (Додаток № до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною).

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 19.10.2022 №9330/15-32-07-07-18/34607586.

Перевіркою питань дотримання вимог валютного законодавства РР «ПРЕДИСТАНЦІЯ» встановлено порушення:

- пунктів 1,2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 № 5, із змінами і доповненнями, у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій на загальну суму 575 252,70 грн., у тому числі 575 252,70 грн. за період з 12.02.2021 по 12.10.2022;

- прострочену дебіторську заборгованість у сумі 20 664,00 дол. США по розрахункам за зовнішньоекономічним контрактом від 13.12.2019 N 31, укладеним з нерезидентом «К-TRONICS (SUZHOU) TECHNOLOGY CO., LTD» (Китай).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято Податкове повідомлення- рішення від №8227/15-32-07-07-23, винесене Головним Управлінням ДПС в Одеській області 03.11.2022 щодо застосування до Приватного підприємства «ПРЕДИСТАНЦІЯ» суми пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 575 252,7 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд вказує про наступне.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Згідно із пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, (далі ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

-проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

-застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи)-щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII, (далі Закон № 2473-VIII).

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10 статті 11 Закону № 2473-VIII, валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону № 2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин 1,2,5-8 статті 13 Закону № 2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Судом встановлено, що ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» дійсно 13.12.2019 уклало з китайською компанією «KTRONICS TECHNOLOGY CO., LTD» зовнішньоекономічний контракт № 31 на поставку товару.

Продавцем товару відповідно до вказаного контракту є компанія «K-TRONICS TECHNOLOGY CO., LTD», ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» є покупцем.

В обов`язки покупця за контрактом входить не поставка товарів, а їх прийняття та сплата їх вартості (п.п 7.2.1, 7.2.2. контракту).

13.01.2020 від компанії «K-TRONICS TECHNOLOGY CO., LTD» на адресу ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» за коносаментом № NBS19120581 від 10.12.2019 у контейнері №MRKU8546250 надійшов товар: «телевізори Smart 32HDT2S2» вартістю 20 664, 00 доларів США відповідно до інвойсу №NBS -12581.

Отримувати вказані товари ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» відмовилось.

Вказані товари ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» не поміщувались в митний режим «Імпорт» та за ввезення цих товарів не сплачувались митні платежі.

Для ввезення товарів та поміщення їх в митний режим «Імпорт» ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» до Одеської митниці відповідні документи не подавало.

Як вбачається з самого контракту, контракт між компанією «K-TRONICS TECHNOLOGY CO., LTD» та ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» укладено 13.12.2019. Вказаний контракт набирає силу з моменту його підпису сторонами, тобто 13.12.2019. Пунктом 1.2 контракту передбачено, що поставка товару здійснюється протягом періоду дії контракту. Проте, відповідно до коносаменту № NBS19120581 від 10.12.2019 товар компанією «K-TRONICS TECHNOLOGY CO., LTD» на адресу ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» було направлено до моменту укладання контракту - 10.12.2019. Вказане свідчить про те, що товар «телевізори Smart 32HDT2S2», який прибув у контейнері №MRKU8546250 на адресу ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» за коносаментом № NBS19120581 було відправлено компанією «K-TRONICS TECHNOLOGY CO., LTD» не в рамках контракту № 31, а помилково.

Про неможливість сплати вартість товару, що надійшов за коносаментом №NBS19120581 та необхідність повернення цього товару на адресу відправника - компанії «K-TRONICS TECHNOLOGY CO., LTD», ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» повідомила Одеську митницю листом №13 від 22.01.2020. Крім цього, ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» повідомила компанію «K-TRONICS TECHNOLOGY CO., LTD» про неготовність отримувати товар, зазначений в рахунку-проформі № NBS-12851 від 09.12.2019 та отримала від відправника лист від 20.01.2020 №1331 про готовність прийняти цей товар у зв`язку з його поверненням.

Товар «телевізори Smart 32HDT2S2», який прибув у контейнері №MRKU8546250 на адресу ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» за коносаментом № NBS19120581 був ввезений із-за меж митної території України, не був випущений для вільного обігу (відсутність оформленої митної декларації в митному режимі «Імпорт» зі сплатою належних митних платежів) та виходячи з норм, встановлених п.п. 15, 61 ст. 4 МК України має статус іноземного товару. Враховуючи норму, встановлену ст. 190 МК України, цей товар може бути вивезений за межі митної території України у митному режимі «Реекспорт» на підставі товаросупровідних документів, згідно з якими цей товар було ввезено.

Для оформлення товару «телевізори Smart 32HDT2S2» в митному режимі «Реекспорт» Позивачем 13.02.2020 до Одеської митниці було подано митну декларацію №UA500130/2020/204743 з зазначенням в першій графі цифрового коду режиму «ЕК 11» (Реекспорт). Разом з митною декларацією №UA500130/2020/204743 декларантом митному органу було подано, необхідні для митного оформлення документи. Зокрема, контракт від 13.12.2019 № 31, коносамент № NBS19120581, інвойс №NBS -12581, тобто документи, на підставі яких цей товар було ввезено, як це зазначено в ст. 190 МК України. Крім цього, митниці надано лист китайського відправника товару від 20.01.2020 №1331 про готовність прийняти, раніше вивезений ним товар, лист ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» від 22.01.2020 №13 про неможливість оформлення товару в режимі «Імпорт» та інші документи, про що свідчить графа 44 митної декларації.

На підставі поданих документів митна декларація №UA500130/2020/204743 була прийнята до митного оформлення 13.02.2020 та цього ж дня оформлена Одеською митницею в заявленому митному режимі «Реекспорт», про що свідчать відмітки в графі D/J з зазначенням номеру штампу «ПМК» («Під митним контролем») № 176/500 та «ОНП» («Особистої номерної печатки») № 176/500 посадової особи митного органу.

Митна декларація №UA500130/2020/204743 в митному режимі реекспорту посадовою особою митниці була оформлена, що свідчить про те, що товар було ідентифіковано, відомості про товар належним чином співставлено. Митне оформлення товару в режимі реекспорту завершено відповідно до п. 4.9.6. Порядку виконання митних формальностей при при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631.

Контейнер № MRKU8546250 з товаром на адресу ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ» за коносаментом № NBS19120581 надійшов з Китаю до України 13.01.2020 під пломбою перевізника CN4472334, що відображено в коносаменті NBS19120581. В дорученні на відвантаження контейнеру на судно для відправлення контейнеру №MRKU8546250 за межі України, зазначено про те, що на контейнері наявна пломба №CN4472334. Це вказує на те, що контейнер № MRKU8546250 взагалі не відкривався і жодна особа не мала доступу до товару.

З моменту ввезення на митну територію України і до моменту вивезення контейнер №MRKU8546250 з товаром, опломбований пломбою № CN4472334 перебував на контейнерному терміналі ТОВ «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ».

Листом експедиторської компанії ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» від 05.02.2020 підтверджено те, що контейнер № MRKU8546250, який надійшов за коносаментом №NBS19120581 перебуває на ТОВ «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ», не був поміщений у митний режим у зв`язку з відмовою вантажоотримувача в отриманні вантажу.

Відповідно до листа ТОВ «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» від 11.02.2020 контейнер № MRKU8546250, який прибув 13.01.2020 за коносаментом №NBS19120581 перебував на території ТОВ «ТІС-КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ» під пломбою № CN4472334 та цю територію не залишав.

Тобто, в режимі реекспорту за митною декларацією №UA500130/2020/204743 в контейнері № MRKU8546250 (номер контейнеру вказаний в графі 31) було вивезено саме той товар «телевізори Smart 32HDT2S2», що і було ввезено раніше за коносаментом № NBS19120581 (номер контейнеру зазначено в коносаменті).

Вказане спростовує висновки відповідача в Акті перевірки про неможливість ідентифікувати товари, що реекспортувалися.

Всі надані документи цілком кореспондуються між собою та вказують на те, що 13.02.2020 за митною декларацією №UA500130/2020/204743 в контейнері № MRKU8546250 було вивезено в митному режимі «Реекспорт» товар «телевізори Smart 32HDT2S2», який 13.01.2020 помилково надійшов на митну територію України на адресу ПП «ПРЕДИСТАНЦІЯ».

Відповідно до ст.12 Закону «Про валюту і валютні операції» Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити заходи захисту, серед яких встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Статтею 13 Закону «Про валюту і валютні операції» визначено особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ст.13 Закону «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що Законом «Про валюту і валютні операції» визначено право Національного банку України встановлювати граничні строки розрахунків за операціями виключно з експорту та імпорту товарів, які потребують розрахунків між резидентом та нерезидентом.

В даному випадку 13.02.2020 мала місце операція не з експорту або імпорту товарів, що потребує розрахунків між контрагентами, а операція з реекспорту товару, а саме з повернення товару без сплати його вартості, оскільки цей товар повертався продавцю у зв`язку з помилковим ввезенням.

За таких обставин Позивач не повинен був сплачувати кошти китайській компанії «K-TRONICS TECHNOLOGY CO., LTD» і тим більше, не повинен був та не міг отримувати кошти від цієї компанії за повернення товару.

Встановлення граничних строків розрахунків за такою операцією і контроль виконання таких строків є нікчемним, у зв`язку з тим, що така операція не потребує будь яких розрахунків.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, належними та допустимими доказами не довів обґрунтованість висновків про порушення позивачем податкової дисципліни та не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи конкретні обставини даної справи, в межах заявлених позивачем аргументів, з урахуванням наданих сторонами письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положення статті 139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 8628,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ПРЕДИСТАНЦІЯ» (вул.Новобілярська,24, офіс 73, м.Южне, Одеська область, 65481) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Податкове повідомлення- рішення від №8227/15-32-07-07-23, винесене Головним Управлінням ДПС в Одеській області 03.11.2022 щодо застосування до Приватного підприємства «ПРЕДИСТАНЦІЯ» суми пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 575252,70 грн..

Стягнути на користь Приватного підприємства «ПРЕДИСТАНЦІЯ» (вул.Новобілярська,24, офіс 73, м.Южне, Одеська область, 65481, код ЄДРПОУ 34607586) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) судовий збір у розмірі 8628,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко