Рішення

від 13.01.2023 по справі 440/9308/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/9308/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області , в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області щодо не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області;

- зобов`язати Новосанжарську селищну раду Полтавського району Полтавської області розглянути клопотання гр. ОСОБА_1 від 28 грудня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 (два) га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на сесії ради та прийняти відповідне рішення після скасування обмежень щодо безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну власність та припинення чи скасування військового стану в Україні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідності до норми частини 6 статті 118 Земельного кодексу України нею було направлено до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області заяву про надання дозволу на надання дозволу на розробку проекту землеустрою, однак, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду відповідної заяви.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву /а.с. 58 - 68/ представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що клопотання позивача було розглянуто на засіданні постійної комісії селищної ради з питань планування території, будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони природи та встановлено, що вказане позивачем місце розташування земельної ділянки знаходиться на земельній ділянці площею 7,5996 га (кадастровий номер 5323483203:03:004:0001), на якій відповідно до рішення чотирнадцятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 26.10.2021 № 248 "Про створення громадського пасовища в межах та за межами с. Горобці" створено громадське пасовище в межах с. Ємцева Долина за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 8,0346 га (кадастровий номер 5323483200:00:003:0240); 3,7120 га (кадастровий номер 5323483203:03:002:0005); 3,3850 га (кадастровий номер 5323483203:03:002:0004); 7,5996 га (кадастровий номер 5323483203:03:004:0001). За таких обставин за результатами розгляду та рекомендацій постійної комісії селищної ради з питань планування території, будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони клопотання ОСОБА_2 не винесено на розгляд вісімнадцятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради. Також представник відповідача заперечував щодо стягнення витрат на правову допомогу.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 позовну заяву залишено без руху.

09.11.2022 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_2 є громадянкою України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 /а.с. 10/, виданим органом №5333 09.11.2017.

ОСОБА_2 звернулася до Новосанжарської селищної ради із заявою від 28.12.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 40/.

До вказаного клопотання позивач додала копії паспорта, ідентифікаційного коду, схему бажаного місця розташування земельної ділянки.

Листом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 09.02.2022 № 660/03-08 /а.с. 116/ позивача повідомлено, що в процесі вивчення комісією питання було встановлено, що на вказану позивачем земельну ділянку на картографічному матеріалі прийнято рішення чотирнадцятої позачергової сесії Новосанжарської ради восьмого скликання від 26.10.2021 № 248 "Про створення громадського пасовища", яким створено громадське пасовище в с. Ємцева Долина та за рекомендацією постійної комісії клопотання ОСОБА_2 не внесене на розгляд вісімнадцятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду клопотання, позивач звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

За приписами пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Отже, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою та другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельний кодекс України гарантує громадянину право на безоплатну передачу йому земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення.

Отже, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 відповідач мав прийняти акт у формі рішення, однак в порушення вимог статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статей 118, 122 Земельного кодексу України відповідачем не прийнято жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Таким чином, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного з рішень за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_2 від 28.12.2021 у встановлений законом строк .

Суд враховує, що Законом України від 24.03.2022 №2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, зокрема: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (пп.5).

Водночас ані наведеним Законом №2145-ІХ, ані іншими Законами не вносилось змін до існуючого, законодавчо встановленого порядку розгляду та вирішення поставлених перед відповідною радою питань в межах її компетенції, як і не обмежено повноваження ради в регулюванні земельних відносин.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 28.12.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, а також зобов`язати Новосанжарську селищну раду Полтавського району Полтавської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28.12.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 992,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом частин 2 - 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Частиною другою статті 6 КАСУ передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При визначенні відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність), а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

У справі "East/West Alliance Limited проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано до матеріалів справи: договір № 34 про надання правової допомоги (представництво інтересів у адміністративній справі) від 18.10.2022 /а.с. 14/, звіт про виконану роботу (акт прийому-передачі наданих послуг) від 26.10.2022 /а.с. 16/, квитанція № 34 від 26.10.2022 /а.с. 15/, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26.10.2022 /а.с. 17/.

За змістом п. 1 договору про надання правової допомоги від 18.10.2022, укладеного між адвокатом Дроменко Л.В. (Адвокат) та Остапченко А.О. (Клієнт), характер правової допомоги: представництво та захист інтересів у адміністративній справі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з підпунктом 3.1 договору про надання правової допомоги від 18.10.2022 розмір гонорару складає 3000,00 грн.

Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, зміст звіту про виконану роботу (акт прийому-передачі наданих послуг) від 26.10.2022, сплату позивачем коштів за надані правові послуги згідно з квитанцією № 34 від 26.10.2022, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Крім того, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.

Отже, з огляду на викладене, а також зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, 23, смт. Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300, код ЄДРПОУ 04382553) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 28.12.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області .

Зобов`язати Новосанжарську селищну раду Полтавського району Полтавської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28.12.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.В. Довгопол