Рішення

від 13.01.2023 по справі 440/9211/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/9211/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (надалі - відповідач, Новосанжарська селищна рада), у якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 24 грудня 2021 року № 186 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 за межами с. Ємцева Долина" в частині відмови гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 (два) га, яка розташована на території колишньої Малокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323483200:00:003:0240 загальною площею 8.0346 га); зобов`язати Новосанжарську селищну раду Полтавського району Полтавської області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 від 18 жовтня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 (два) га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території колишньої Малокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323483200:00:003:0240 загальною площею 8.0346 га) після скасування обмежень щодо безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну власність та припинення чи скасування військового стану в Україні, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням сімнадцятої сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 24 грудня 2021 року №186 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 за межами с. Ємцева Долина" позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, з подальшою передачею у власність, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами с. Ємцева Долина, Полтавського району Полтавської області у зв`язку з прийняттям рішення чотирнадцятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 26.10.2021 №248 "Про створення громадського пасовища". Позивач вважає, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є незаконною, оскільки суперечить вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а мотиви, що наведені в оскаржуваному рішенні, не ґрунтуються на вимогах законодавства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року визнано неповажними підстави, вказані ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву залишено без руху.

09 листопада 2022 року до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду від 08 листопада 2022 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду, що зазначені позивачем у заяві від 08 листопада 2022 року, та поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 у справі №440/9211/22. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/9211/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), клопотання позивача про витребування доказів - задоволено, витребувано докази.

02 грудня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 83-93/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки обґрунтована тим, що бажане місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5323483200:00:003:0240 загальною площею 8,0346 га, на якій створено громадське пасовище на підставі рішення чотирнадцятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 26 жовтня 2021 року №248 "Про створення громадського пасовища".

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Новосанжарської селищної ради із клопотанням від 18.10.2021 (вхідний №451 від 26.10.2021) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території колишньої Малокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області /а.с. 68/.

До вказаної заяви позивачем було додано графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /а.с. 69/, копію витягу з паспорту громадянина України /а.с. 70-71/ та копію картки фізичної особи-платника податків зворот а.с. 71/.

За результатами розгляду цієї заяви рішенням сімнадцятої сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 24 грудня 2021 року №186 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 за межами с. Ємцева Долина", керуючись статтями 12, 34, 118, 122, пунктом 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, пунктом 2 статті 4 частини І Європейської Хартії місцевого самоврядування, пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи висновки галузевої постійної комісії селищної ради, відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, з подальшою передачею у власність, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами с. Ємцева Долина Полтавського району Полтавської області у зв`язку з прийняттям рішення чотирнадцятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 26.10.2021 №248 "Про створення громадського пасовища" /а.с. 20, 72/.

Позивач не погодився рішенням 17 сесії 8 скликання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 24 грудня 2021 року № 186 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 за межами с. Ємцева Долина" та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню 17 сесії 8 скликання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 24 грудня 2021 року № 186 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 за межами с. Ємцева Долина", суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (надалі - ЗК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до приписів частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною 7 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі №21-358а13 та в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 07.06.2019 у справі №826/17196/17, від 25.02.2020 у справі №723/1964/14-а, від 22.04.2020 у справі №818/1707/16.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Новосанжарської селищної ради із клопотанням від 18.10.2021 (вхідний №451 від 26.10.2021) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території колишньої Малокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області /а.с. 68/. До вказаної заяви позивачем було додано графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /а.с. 69/, копію витягу з паспорту громадянина України /а.с. 70-71/ та копію картки фізичної особи-платника податків зворот а.с. 71/.

Оскаржуване рішення 17 сесії 8 скликання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 24 грудня 2021 року № 186 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 за межами с. Ємцева Долина" обґрунтовано прийняттям рішення чотирнадцятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 26.10.2021 №248 "Про створення громадського пасовища" /а.с. 20, 72/.

Позивач у позовній заяві визнає, що бажана ним земельна ділянка входить до меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323483200:00:003:0240, що не спростовано відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2021 відбулися збори власників худоби сіл Малий Кобелячок, Горобці, Лахни Олійники, Ємцева Долина Полтавського району Полтавської області по створенню громадського пасовища на землі, яка перебуває в комунальній власності Новосанжарської селищної ради, що оформлено протоколом зборів /а.с. 74-76/. За результатами зборів обрано уповноважену особу, на яку покладено обов`язки по організації та документальному оформленню земельної площі для випасання худоби за рахунок земель комунальної власності.

08.10.2021, тобто раніше за подання заяви ОСОБА_1 , до Новосанжарської селищної ради, звернулася особа, на яку покладено обв`язки з організації та документального оформлення громадських пасовищ, з клопотанням щодо відведення земельних ділянок комунальної власності с. Малий Кобелячок орієнтовна площа 20,2814 га, 41,4767 га, 18,4709 га, с. Лахни орієнтовна площа 14,3400 га, с. Олійники площа - 12,0412 га, кадастровий номер 5323483200:00:008:0194, с. Горобці площа 7,6999 га, кадастровий номер 5323483200:00:002:0059, с. Горобці площа 36,9124 га, кадастровий номер 5323483200:00:002:0058, с. Горобці площа 17,6103 га, кадастровий номер 5323483200:00:002:0073, с. Ємцева Долина площа 8,0346 га, кадастровий номер 5323483200:00:003:0240, с. Ємцева Долина площа 3,7120 га, кадастровий номер 5323483203:03:002:0005, с. Ємцева Долина площа 3,3850 га, кадастровий номер 5323483203:00:002:0004, с. Ємцева Долина площа 7,5996 га, кадастровий номер 5323483203:03:004:0001, землі запасу сільськогосподарського призначення (сіножаті), не надані у власність чи користування зі зміною пільгового призначення земель для земель загального користування (код КВЦНЗ 18.00 для створення громадських пасовищ), розташованих за межами населених пунктів с. Малий Кобелячок, Горобці, Лахни Олійники, Ємцева Долина Полтавського району /а.с. 73/.

Рішенням чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради від 26.10.2021 №248 "Про створення громадського пасовища в межах та за межами с. Горобці" створено громадське пасовище в межах с. Горобці площею 7,6999 га (кадастровий номер 5323483200:00:002:0059), 36,9124 га (кадастровий номер 5323483200:00:002:0058), за межами с. Горобці 17,6103 га (кадастровий номер 5323483200:00:002:0073) та в межах с. Ємцева Долини площею 8,0346 га (кадастровий номер 5323483200:00:003:0240), 3,7120 га (кадастровий номер 5323483203:03:002:0005), 3,3850 га (кадастровий номер 5323483203:03:002:0004), 7,5996 га (кадастровий номер 5323483203:03:004:0001) за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (пункт 1): затверджено Положення про громадське пасовище, розташоване в межах та за межами с. Горобці Полтавського району Полтавської області (пункт 2) /а.с. 81/.

У Положенні про громадське пасовище, розташоване в межах та за межами с. Горобці Полтавського району Полтавської області, затвердженому рішенням чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради від 26.10.2021 №248, зазначено, що Положення про громадське пасовище розроблено з метою забезпечення потреби територіальної громади у випасанні худоби за рахунок земель комунальної власності, не наданих у власність і користування, з метою сприяння розвитку скотарства, зокрема, молочного та м`ясного поголів`я великої рогатої худоби шляхом спільного використання пасовища власниками худоби, мешканцями с. Горобці Полтавського району Полтавської області відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр". Формування громадського пасовища відбувається за вимогою мешканців с. Горобці, які мають у власності худобу. Розрахунок площі земельної ділянки для випасання худоби проводиться згідно з нормою випасу худоби від 1,00 га на одну голову великої рогатої худоби. Земель комунальної власності (запас) на сінокіс складає 30,3226 га в с. Горобці та 22,7312 га в с. Ємцева Долина. /зворот а.с. 81/.

Рішенням чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради від 26.10.2021 №255 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,0346 га для земель загального користування в межах с. Ємцева Долина" надано дозвіл виконавчому комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,0346 га з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, за рахунок земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для земель загального користування (для створення громадських пасовищ), розташованих в межах с. Ємцева Долина Полтавського району Полтавської області /а.с. 82/.

Рішення чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради від 26.10.2021 №248 та рішення чотирнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради від 26.10.2021 №255 є чинними та не оскаржуються позивачем у цій справі.

Статтею 34 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Аналізуючи цю норму, суд дійшов висновку, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища, які (громадські сіножаті і пасовища), у свою чергу, можуть передаватися громадянам виключно у оренду та не можуть передаватися громадянам у приватну власність.

Отже, у цій справі слід з`ясувати, чи станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення на бажаній позивачем земельній ділянці створено громадські сіножаті чи пасовища.

Земельний кодекс України не визначає окремого порядку створення громадського пасовища.

Водночас, частиною 1 статті 18 Закону України "Про рослинний світ" передбачено, що використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва здійснюється на земельних ділянках, що визначаються в установленому земельним законодавством порядку.

Таким чином, для створення громадського пасовища визначаються земельні ділянки в установленому законодавством порядку.

За приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

За визначенням статті 1 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо.

За приписами частини 1 статті 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Статтею 56 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що громадське пасовище є створеним за умови виготовлення та затвердження в установленому порядку землевпорядної документації, якою регулюється використання земельної ділянки, зокрема комунальної власності, для випасання худоби.

Відповідач надав письмові пояснення від 29.11.2022 №3446/03-13 /а.с. 66/, за змістом яких виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради замовлено розробку документації із землеустрою - технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності площею 8,0346 га з кадастровим номером 5323483203:03:003:0240, розташованої на території Новосанжарської селищної ради в межах населеного пункту Ємцева Долина Полтавського району Полтавської області, який на час надання пояснень перебуває на стадії розробки. Після виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки буде замовлено та виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,0346 га для земель загального користування в межах с. Ємцева Долина.

Отже, на час прийняття оскаржуваного рішення, а також на час розгляду цієї справи не було виготовлено та не було затверджено в установленому порядку землевпорядну документацію на земельну ділянку, в межах якої знаходиться бажана позивачем земельна ділянка, якою б регулювалося використання цієї земельної ділянки комунальної власності для випасання худоби, що свідчить про те, що на час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не було створено громадського пасовища.

Прийняття рішення чотирнадцятої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 26.10.2021 №248 "Про створення громадського пасовища" саме по собі не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вичерпний перелік яких передбачено частиною сьомою статті 118 ЗК України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності місця розташування бажаної позивачем земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку, що рішення сімнадцятої сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 24 грудня 2021 року № 186 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 за межами с. Ємцева Долина" прийнято відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року№2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ затверджено Указ Президента "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Отже, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває на даний час.

Відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, під час дії воєнного стану надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі забороняється, що має бути також враховано відповідачем при вирішенні питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 .

Частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Підсумовуючи викладене вище, суд вважає належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача: визнання протиправним та скасування рішення сімнадцятої сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 24 грудня 2021 року №186 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 за межами с. Ємцева Долина" та зобов`язання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18 жовтня 2021 року (вхідний №451 від 26 жовтня 2021 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території колишньої Малокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області та вирішити питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 , з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо вимоги в частині зобов`язання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 від 18 жовтня 2021 року після скасування обмежень щодо безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну власність та припинення чи скасування військового стану в Україні, суд зазначає таке.

Частиною 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Порядок розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначений нормами Земельного кодексу України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Прийняття рішення суду з умовою, як просить позивач, суперечить вимогам статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у задоволенні позову у цій частині вимог слід відмовити.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією №0978-1614-0478-4694 від 20.10.2022 /а.с. 11/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Держаного бюджету України /а.с. 29/.

Частинами 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, при частковому задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 496 грн. 20 коп. (992,40 грн./2).

У позові позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 6000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. (справа № 820/4263/17).

Представництво інтересів позивача у даній справі здійснювалося адвокатом Дроменко Л.В. на підставі ордеру серії ВІ №1109111 про надання правової допомоги ОСОБА_1 /а.с. 27/.

Дроменко Л.В. має право на зайняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1163, виданого 25.09.2015 (https://erau.unba.org.ua/profile/17704).

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до позовної заяви:

- копію договору №32 про надання правової допомоги (представництво інтересів у адміністративній справі) від 18 жовтня 2022 року /а.с. 25/, згідно пункту 3.1 якого розмір гонорару (оплати) становить 6000 грн.;

- звіт про виконану роботу (акт прийому-передачі наданих послуг) від 22 жовтня 2022 року /а.с. 26/, згідно якого адвокатом на перелічені у цьому документи послуги (роботи) витрачено 9 год., фіксована сума гонорару становить 6000 грн.;

- копію квитанції №32 від 22 жовтня 2022 року про прийняття адвокатом Дроменко Л.В. від ОСОБА_1 гонорар у розмірі 6000 грн. /а.с. 24/.

Зважаючи на співмірність розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), значенням справи для сторони, враховуючи, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 134, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (ідентифікаційний код 21044987, вул. Центральна, 23, смт. Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 24 грудня 2021 року № 186 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 за межами с. Ємцева Долина".

Зобов`язати Новосанжарську селищну раду Полтавського району Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18 жовтня 2021 року (вхідний №451 від 26 жовтня 2021 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території колишньої Малокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області та вирішити питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 , з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 496 грн. 20 коп. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич