Постанова

від 12.01.2023 по справі 420/3129/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/3129/20Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.

суддів: Шляхтицького О.І. , Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 р. по справі № 420/3129/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Євровагонсервіс до Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (комісія регіонального рівня) Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

10.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Євровагонсервіс звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 867731/41558040 від 02.08.2018 року, № 867730/41558040 від 02.08.2018 року, № 866496/41558040 від 01.08.2018 року, № 866500/41558040 від 01.08.2018 року, № 866499/41558040 від 01.08.2018 року, № 873631/41558040 від 07.08.2018 року, № 838237/41558040 від 12.07.2018 року, № 873630/41558040 від 07.08.2018 року, № 838234/41558040 від 12.07.2018 року, № 873632/41558040 від 07.08.2018 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 159 від 23.04.2018 року, № 166 від 23.04.2018 року, № 169 від 23.04.2018 року, № 171 від 23.04.2018 року, № 173 від 23.04.2018 року, № 183 від 23.04.2018 року, № 184 від 23.04.2018 року, № 188 від 23.04.2018 року, № 190 від 23.04.2018 року, № 191 від 23.04.2018 року, днем їх подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що приймаючи оскаржувані рішення податковим органом не враховано специфіку діяльності ТОВ Євровагонсервіс. Як наголошував позивач, ТОВ Євровагонсервіс до контролюючого органу надано усі необхідні документи, які безумовно підтверджують реальність здійснення господарських операцій по надісланим на реєстрацію податковим накладним. Також, позивач стверджував, що квитанції №1 не містять конкретного виду критерію, серед перелічених у п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а також обставин, які б слугували підставою для віднесення платника податків до ризикових. При цьому, можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення конкретного виду критерію оцінки ризиковості платника податку. До того ж, як зауважував позивач, спірні рішення про відмову реєстрації податкових накладних не містять чіткої підстави для відмови в такій реєстрації. Крім того, ТОВ Євровагонсервіс ставило під сумнів дотримання контролюючим органом процедури розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачі з позовними вимогами не погоджувались з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, зазначаючи про правомірність прийняття Комісією Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації оскаржуваних позивачем рішень, оскільки ТОВ Євровагонсервіс надано документи, які не є достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 р. по справі № 420/3129/20 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Євровагонсервіс задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення № 867731/41558040 від 02.08.2018 року, № 867730/41558040 від 02.08.2018 року, № 866496/41558040 від 01.08.2018 року, № 866500/41558040 від 01.08.2018 року, № 866499/41558040 від 01.08.2018 року, № 873631/41558040 від 07.08.2018 року, № 838237/41558040 від 12.07.2018 року, № 873630/41558040 від 07.08.2018 року, № 838234/41558040 від 12.07.2018 року, № 873632/41558040 від 07.08.2018 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 159 від 23.04.2018 року, № 166 від 23.04.2018 року, № 169 від 23.04.2018 року, № 171 від 23.04.2018 року, № 173 від 23.04.2018 року, № 183 від 23.04.2018 року, № 184 від 23.04.2018 року, № 188 від 23.04.2018 року, № 190 від 23.04.2018 року, № 191 від 23.04.2018 року, днем їх подання.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Євровагонсервіс» суд першої інстанції вказав на те, що квитанції № 1 не містять чітко визначеного розрахованого показника за критерієм ризиковості, якому відповідає платник податку. Також, суб`єктом владних повноважень не надано будь-яких доказів на підтвердження негативної податкової історії ТОВ Євровагонсервіс. Крім того, податковим органом не дотримано порядку прийняття та форми оскаржуваних рішень. До того ж, окружним адміністративним судом установлено, що платником податку подавались до контролюючого органу первинні документи, однак суб`єктом владних повноважень безпідставно не взято їх до уваги.

Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду податковим органом подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що окружним адміністративним судом неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим скаржник просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області не зазначено у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги повністю дублює зміст відзиву на позовну заяву (т.ІІ а.с.40-46, т.ІІ а.с.171-176, т.ІІІ а.с.246-248).

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом ТОВ Євровагонсервіс до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 18.03.2021 р. по справі № 420/3129/20, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду без змін.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Зокрема, колегією суддів установлено, що за наслідками здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ Євровагонсервіс складено податкові накладені № 159 від 23.04.2018 року, № 166 від 23.04.2018 року, № 169 від 23.04.2018 року, № 171 від 23.04.2018 року, № 173 від 23.04.2018 року, № 183 від 23.04.2018 року, № 184 від 23.04.2018 року, № 188 від 23.04.2018 року, № 190 від 23.04.2018 року, № 191 від 23.04.2018 року, які було надіслано до контролюючого органу з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, ТОВ Євровагонсервіс отримано квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2018р. у яких зазначено, що документ прийнято. Реєстрація зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних у квитанціях від 15.05.2018р. вказано: «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, які достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу ТОВ Євровагонсервіс засобами електронного зв`язку на адресу податкового органу надіслано повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

За наслідками розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 867731/41558040 від 02.08.2018 року, № 867730/41558040 від 02.08.2018 року, № 866496/41558040 від 01.08.2018 року, № 866500/41558040 від 01.08.2018 року, № 866499/41558040 від 01.08.2018 року, № 873631/41558040 від 07.08.2018 року, № 838237/41558040 від 12.07.2018 року, № 873630/41558040 від 07.08.2018 року, № 838234/41558040 від 12.07.2018 року, № 873632/41558040 від 07.08.2018 року, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Спірними рішеннями відмовлено ТОВ Євровагонсервіс в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись із вищеозначеними рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 867731/41558040 від 02.08.2018 року, № 867730/41558040 від 02.08.2018 року, № 866496/41558040 від 01.08.2018 року, № 866500/41558040 від 01.08.2018 року, № 866499/41558040 від 01.08.2018 року, № 873631/41558040 від 07.08.2018 року, № 838237/41558040 від 12.07.2018 року, № 873630/41558040 від 07.08.2018 року, № 838234/41558040 від 12.07.2018 року, № 873632/41558040 від 07.08.2018 року ТОВ Євровагонсервіс за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернулось до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України, яким встановлено порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.14 якого перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п.15, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 18, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117, передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів свідчить про те, що контролюючого органу наділено повноваженнями пропонувати платнику податків надати пояснення та копії документів, які необхідні для розгляду питання щодо прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Поряд з цим, апеляційний суд відмічає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Як установлено судом апеляційної інстанції, у квитанціях №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2018р. зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (Лист Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018року) передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Натомість, як з`ясовано апеляційним судом, квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2018р. не містять чітких та достатніх критеріїв для зупинення реєстрації податкових накладних.

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні положень статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд констатує, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Між тим, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію ризиковості платника податку. Зазначення податковим органом загального посилання на п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не будь-яких на власний розсуд.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Крім того, колегія суддів відмічає, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не підкреслено у відповідних графах яких саме документів позивачем не надано.

У Пункті 110 рішення від 23 липня 2002року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Європейським судом з прав людини визначено, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності та необхідності скасування оскаржуваних рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 867731/41558040 від 02.08.2018 року, № 867730/41558040 від 02.08.2018 року, № 866496/41558040 від 01.08.2018 року, № 866500/41558040 від 01.08.2018 року, № 866499/41558040 від 01.08.2018 року, № 873631/41558040 від 07.08.2018 року, № 838237/41558040 від 12.07.2018 року, № 873630/41558040 від 07.08.2018 року, № 838234/41558040 від 12.07.2018 року, № 873632/41558040 від 07.08.2018 року.

Згідно із частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДПС.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246, відповідно до пункту 19 якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко визначено порядок реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

З огляду на те, що окружним адміністративним судом установлено неправомірність рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, колегія суддів погоджується також із висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог ТОВ Євровагонсервіс про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем у скарзі доводи не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення окружним адміністративним судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому немає підстав для його скасування.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 р. по справі № 420/3129/20 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач Димерлій О.О.Судді Шляхтицький О.І. Танасогло Т.М.