Ухвала

від 09.01.2023 по справі 276/1337/22

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/1337/22

Провадження по справі 2/276/20/23

У Х В А Л А

09 січня 2023 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.

за участі секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

прокурора Лозовика А.В.,

представника Хорошівської селищної ради Ткаченко І.А.,

представника відповідача адвоката Трофімова А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача адвоката Трофімова А.В. про залишення без розгляду позову Коростишівської окружної прокуратури в інтересах Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, -

встановив:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

09.01.2023 представник відповідача -адвокат Трофімов А.В. подав до суду клопотання про залишення без розгляду позовної заяви керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах Хорошівської селищної ради, керуючись п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України. В обґрунтування клопотання зазначив, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі Хорошівської селищної ради. Так, Хорошівська селищна рада через свого представника активно приймає участь у розгляді цієї справи, повністю підтримує позов керівника прокуратури, клопотання прокурора та висловлює свої заперечення, які в повній мірі узгоджуються з позицією позивача, а тому, фактично самостійно реалізовує свої повноваження. Відсутність коштів на судовий збір у мінімально встановленому розмірі жодним чином не свідчить про неможливість звернення до суду, а поведінка представника селищної ради в суді свідчить про можливість звернення до суду самостійно. Позиція прокурора про неналежне здійснення своїх повноважень Хорошівською селищною радою спростована після звернення ним до суду. В даному випадку прокурор виступає в якості юрисконсульта селищної ради.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача, зазначивши, що після виявлення порушення вимог закону щодо надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 Коростишівською окружною прокуратурою ще в лютому 2022 року було повідомлено про це Хорошівську селищну раду, проте, селищна рада більш як пів року жодних дій не вчинила для того, щоб повернути земельну ділянку територіальній громаді, з позовом до суду не звернулась, клопотань про відстрочку чи звільнення від судового збору не заявляла. Натомість, Хорошівська селищна рада повідомила прокурора, що не має можливості самостійно звернутись з відповідним позовом до суду, у зв`язку з обмеженим фінансуванням на судовий збір та не заперечує проти заявлення позову прокуратурою. Враховуючи те, що селищною радою допущено бездіяльність щодо інтересів територіальної громади, а тому у прокуратури наявні підстави для звернення до суду з даним позовом. Крім того, селищна рада не уповноважена скасовувати своє ж рішення про передачу у власність земельної ділянки.

Представник Хорошівської селищної ради також заперечила проти задоволення клопотання представника відповідача. Суду повідомила, що селищна рада дійсно не могла звернутися до суду через відсутність необхідного фінансування, має більше 8 мільйонів гривень заборгованості, а тому і на даний час не подала б до суду позову про витребування земельної ділянки. Крім цього, зазначила, що в селищній раді більше двох років немає юрисконсульта, що перешкоджає належним чином реалізовувати права громади в суді.

Розглянувши клопотання, заслухавши учасників справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положеньстатті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Положення пункту 3 частини 1статті 131-1Конституції Українивідсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом єЗакон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч.1ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абз.1-2 ч.3ст. 23 зазначеного Законупрокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абз.1-2 ч.4ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз частини третьоїстатті 56 ЦПК Україниу взаємозв`язку з частиною третьоюстатті 23 Закону України "Про прокуратуру"дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Відтак, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, коли він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У своєму позові прокурор підставою для представництва зазначає не здійснення належного захисту інтересів держави та незабезпечення Хорошівською селищною радою звернення до суду з позовом про витребування земельної ділянки, допустивши тривалу бездіяльність.

Вказане підтверджується листом Коростишівської окружної прокуратури від 18.02.2022, в якому прокуратура повідомила Хорошівську селищну раду про факт вибуття земельної ділянки на користь ОСОБА_1 всупереч встановленого законом порядку, а також відповіддю Хорошівської селищної ради від 22.04.2022 про те, що остання не має можливості самостійно звернутись з відповідним позовом до суду, у зв`язку з критичним фінансуванням та відсутністю коштів на судовий збір та не заперечує проти заявлення позову прокуратурою.

Суд враховує, що з часу повідомлення селищної ради про безпідставне отримання ОСОБА_1 земельної ділянки до звернення Коростишівської окружної прокуратури до суду з позовом пройшло пів року. Більш того, як повідомив представник Хорошівської селищної ради, і на даний час селищна рада не подала б до суду позову про витребування земельної ділянки через обмежене фінансування та відсутність юрисконсульта.

Вказане свідчить про те, що Хорошівська селищна рада не здійснювала захист інтересів держави, знаючи про порушення такого інтересу та маючи відповідні повноваження для їх захисту.

Прокуратурою з урахуваннями нормст. 23 Закону України «Про прокуратуру»у позові наведено підстави для представництва у суді інтересів держави в особі Хорошівської селищної ради.

Доводи представника відповідача не спростовують вищезазначене, тому судом не беруться до уваги.

Судом не встановлено як підстав, передбачених ст.257 ЦПК України, для залишення позовної заяви керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах Хорошівської селищної ради без розгляду, так і підстав для повернення даного позову згідно з положеннями ч.4 ст. 56 та п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст. 257, 259, 260 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Трофімова А.В. про залишення без розгляду позову Коростишівської окружної прокуратури в інтересах Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухали складено 16.01.2023.

Суддя А.М. Збаражський