Рішення

від 10.01.2023 по справі 689/2511/21

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 689/2511/21

2/689/43/23

РІШЕННЯ

Іменем України

10.01.2023 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Шевчик О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Фурман Н.Л.,

прокурора Ананьєвої І.В.,

представника відповідача Адамчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Солобковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки б/н від 13.11.2009 року,

встановив:

Хмельницька окружна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Солобковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 , в якому просить внести зміни до договору оренди землі, без номеру від 13.11.2009 року, укладеного між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 12,6704 га, (кадастровий номер 6825887200:02:020:0002), а саме: пункт 9 договору викласти в такій редакції - «Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 42 344 грн. 91 коп., що становить 4,1849% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розрахунковий рахунок Солобковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області».

В обгрунтуваня позову зазначено, що вивченням інформації, отриманої в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено, що розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області № 461/2009-р від 04.06.2009 із земель державної власності, розташованої за межами населеного пункту, на території Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, надано в оренду громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 12,6704 га, для сільськогосподарського використання, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі вищевказаного розпорядження, 13.11.2009 між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 12,6704 га, розташованої за межами населеного пункту, на території Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 25 років. Вказаний договір зареєстрований у Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2009 за № 040976500005. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 682587200:02:020:0002. Факт передачі ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки у відповідності до Договору оренди землі підтверджується актом прийому-передачі від 13.11.2009. Відповідно до даних Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого в.о. начальника відділу № 11 управління в Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 25.11.2021 № 31-22-0.3811-934/33-21, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 12,6702 га (кадастровий номер 682587200:02:020:0002) становить 1012067 грн. З огляду на викладене, розмір орендної плати у Договорі оренди земельної ділянки від 13.11.2009 укладеного між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 підлягає приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала, просила його задоволити. Пояснила, що 13 листопада 2009 року між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі. Згідно п.5 зазначеного Договору нормативна грошова оцінка складає 115064 грн. 97 коп. станом на 01.01.2009р. Відповідно, п.9 Договору передбачена річна орендна плата в розмірі 4814 грн. 75 коп. Розпорядником зазначеної земельної ділянки є Солобковецька сільська рада.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, доказів поважності причин неявки суду не надав, в зв`язку з чим суд ухвалив розгляд справи проводити у його відсутності. При цьому також враховано, що в судовому засіданні присутня представник відповідача.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову, зазначила, що Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є належним і допустимим доказом, оскільки з відповіді на її адвокатський запит з Держгеокадастру вбачається, що матеріали і документи, які стосуються загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення вилучені з Держгеокадастру. Також вказала, що прокуратура не мала повноважень звертатися з даним позовом в інтересах держави в особі Солобковецької сільської ради, оскільки в зазначеному органі створено юридичний відділ та наявні грошові кошти для сплати судового збору.

Крім того, представник відповідача вказала, що площа земельної ділянки, яка передана відповідачу в оренду, згідно позовної заяви складає 12,6704 га, тоді як згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, площа даної земельної ділянки становить 12,6702 га. Також у разі задоволення позову, будуть мати місце розбіжності між п.5 та п.9 Договору оренди землі від 13.11.2009.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 13 листопада 2009 року між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а Орендар приймає згідно розпорядження голови Ярмолинецької РДА від 04.06.2009 року№ 461/2009-р в строкове платне користування земельні ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами с. Солобківці Солобковецької сільської ради, кадастровий номер 6825887200:02:020:0002 (п.1 Договору). Згідно п.2 Договору в оренду надається земельна ділянка площею 12,6704 га. Відповідно до п.5 Договору нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 115064 грн. 97 коп. станом на 01.01.2009р. з урахуванням коефіцієнт індексації за 2008 рік 1,152. Пунктом 9 Договору передбачено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 4814 грн. 75 коп., що становить 380 грн. за 1 га, 4,184 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розрахунковий рахунок Солобковецької сільської ради. Зазначені обставини підтверджуються Договором оренди землі б/н від 13.11.2009р. (а.с.20-21).

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що сформований державним кадастровим реєстратором Островським О.В. відділу в Ярмолинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькі області 24 листопада 2021 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 12,6702 га (кадастровий номер 6825887200:02:020:0002) становить 1012067, 85 грн. (а.с.24).

Згідно витягу з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 297446188 від 2 лютого 2022 року, власником земельної ділянки площею 12,6702 га з кадастровим номером 6825887200:02:020:0002 є Солобковецька сільська рада (а.с.113).

22 лютого 2019 року, 10 лютого 2020 року Солобковецька сільська рада зверталася до ОСОБА_1 із листами-пропозиціями про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, однак відповіді так і не отримала. Ця обставина підтверджується листами-пропозиціями (а.с.27-28).

17 грудня 2021 року керівник Хмельницької окружної прокуратури на адресу Солобковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області направив повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді. Зазначена обставина підтверджується повідомленням від 17.12.2021р. (а.с.31-33).

21 грудня 2021 року Солобковецькою сільською радою надана відповідь керівнику Хмельницької окружної прокуратури про те, що Солобковецька сільська рада не має можливості самостійно звернутися з позовом про внесення змін в договір оренди земельної ділянки, яка перебуває в оренді ОСОБА_1 , в зв`язку з відсутністю коштів і не заперечує проти звернення Хмедьницької окружної прокуратури до суду в інтересах держави з позовною заявою про внесення змін до договору оренди землі. Ця обставина підтверджується листом Солобковецької сільської ради (а.с.25).

Відповідно до п.13 Договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнту, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Впродовж 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №105, проводились роботи по проведенню загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка затверджена наказом Мінагрополітики України від 16.11.2018 № 552 та набула чинності з 01.01.2019.

За приписами п.22 Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою КМУвід07.02.2018№105 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації за формою згідно з додатком 3 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 23.05.2017 № 262.

Відповідно до даних Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого в.о. начальника відділу № 11 управління в Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 25.11.2021 № 31-22-0.3811-934/33-21, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 12,6702 га (кадастровий номер 682587200:02:020:0002) становить 1012067 грн.

З огляду на викладене, розмір орендної плати у Договорі оренди земельної ділянки від 13.11.2009 укладеному між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 підлягає приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства.

Згідно із вимогами ч.1 ст.13 та ч.1 ст.14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно зі ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зіст.15вказаногоЗакону, істотнимиумовами договоруорендиземліє орендна платаіз зазначеннямїї розміру,індексації,способу таумов розрахунків,строків,порядку їївнесення іперегляду тавідповідальності заїї несплату .

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Статтею 288ПодатковогокодексуУкраїни встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 289 Податкового кодексу Українипередбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За змістом статті 13 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 цього Закону).

Згідно ч.3 ст.201ЗемельногокодексуУкраїни нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначається у договорі.

З 27.05.2021 повноваження власника земель усіх категорій (у тому числі сільськогосподарського призначення, водного фонду, промисловості тощо), що розташовані за межами населених пунктів, окрім визначених п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, належать органам місцевого самоврядування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІX від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X Земельного кодексу України «Перехідні положення» доповнено п. 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад .

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Відповідно допп.4п.«а»ч.1ст.38ЗаконуУкраїни«Про місцевесамоврядуваннявУкраїні» довіданнявиконавчихорганів сільських,селищних,міськихрадналежать власні (самоврядні) повноваження: звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 ст.71 вказаного Закону органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 172, 327, 374 Цивільного кодексу України право власності на землі комунальної власності належать територіальній громаді, яка реалізує це право безпосередньо, або через відповідні органи місцевого самоврядування.

Незважаючи на тривале існування порушення вимог податкового законодавства, уповноваженим органом Солобковецькою сільською радою належних та дієвих заходів щодо усунення порушень закону та приведення умов спірного договору у відповідність до вимог чинного законодавства не вжито.

Так, листом від 17 грудня 2021 року Хмельницькою окружною прокуратурою повідомлено Солобковецьку сільську раду про на наявні порушення вимог чинного законодавства в частині орендної плати за вказаним договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення та про необхідність їх усунення шляхом укладання додаткової угоди, переукладання договору оренди або можливого усунення порушень у судовому порядку.

Згідно відповіді, наданої Солобковецькою сільською радою від 21 грудня 2021 року, сільська рада не вживали заходів щодо внесення змін до вище вказаного договору оренди в судовому порядку та не заперечує щодо здійснення вказаних заходів Хмельницькою окружною прокуратурою.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Солобковецькою сільською радою захисту порушених інтересів держави та наявність передбачених ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва.

Оскільки, нездійснення позивачем протягом тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом протягом тривалого часу після звернення до відповідача, надає право прокурору на звернення до суду з даним позовом. До такого висновку прийшов Верховний суд у постанові в справі № 924/439/18.

Крім того, відповідно до Постанови Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Згідно постанови Верховного суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган.

Верховний Суд у постанові від 04.04.2019 у справі № 924/439/18 також висловив позицію про те, що з урахуванням положень законодавства не вбачається, що прокурор зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Вказане підтверджується також правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/516/18, постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Крім того, згідно позиції Великої Палати Верховного Суду висловленої у Постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт незвернення до суду уповноваженого органу з позовом, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам чинного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Згідно вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ст.13 Конституції України, ст.373 ЦК України, ст.1 ЗК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст.14 Конституції України).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, 17 грудня 2021 року Хмельницькою окружною прокуратурою на адресу Солобковецької сільської ради скеровано повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Щодо правомірності участі прокурора у справі на стороні Солобковецької сільської ради, оскільки ця обставина може вплинути на принцип рівності сторін, суд виходить з наступного.

У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Звернення прокурора з вказаним позовом до суду переслідує «суспільний», «публічний» інтерес.

Так, реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності при використанні земель комунальної власності, яке здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Законодавцем в Податковому кодексі України визначено, що орендна плата за використання земель державної власності безпосередньо пов`язана із розміром нормативної грошової оцінки відповідних земель, що є однією із умов визначення справедливої плати за оренду земель, яка є однією із основних статей доходів місцевих бюджетів і становить суспільний інтерес для всієї територіальної громади.

Отже, використання ОСОБА_1 земельної ділянки із заниженим розміром орендної плати необґрунтовано ставить відповідача в привілейоване становище порівняно з іншими добросовісними користувачами, які використовують землі, що розташовані на території Солобковецької сільської ради, на підставі договорів оренди, які відповідають вимогам законодавства.

Втручання держави шляхом пред`явлення прокурором цього позову відповідає принципу «пропорційності», який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Новоселицький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 01.06.2006).

Так, інтереси суспільства в частині забезпечення дотримання вимог закону при використанні зазначеної земельної ділянки явно переважають приватний інтерес ОСОБА_1 у її використанні із заниженим розміром орендної плати.

Водночас, відповідач не може мати законних очікувань у використанні земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення за суттєво заниженим розміром орендних платежів.

Рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи від 19.09.2012 «Про роль прокурорів поза системою кримінально-правової юстиції» рекомендовано усім громадянам-членам, в яких прокуратура має повноваження поза кримінально-правовою сферою, вживати всі розумні зусилля з метою забезпечити, щоб така діяльність прокуратури здійснювалась з особливою увагою до захисту прав і свобод людини і в повній відповідності з принципом верховенства права.

Звернення прокурора з вказаним позовом відповідає зазначеним рекомендаціям.

З приводу рівності сторін необхідно зазначити також наступне.

Згідно із п.40 Проміжного висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) від 24.07.2015 №803/2015 «Щодо запропонованих змін до Конституції України в частині правосуддя» прокурор втрачає свої непрокурорські повноваження; у нього залишається право представляти інтереси держави за «виняткових обставин». Такі залишкові та виключні повноваження існують в інших країнах, а тому Венеціанська комісія вважає їх легітимними, якщо вони здійснюються у спосіб, за якого дотримується принцип поділу державної влади, у тому числі повага до судової незалежності, принцип субсидіарності, спеціалізації, неупередженості прокурорів та рівності сторін. Запропоноване переформулювання не прокурорських повноважень прокурора слід рішуче підтримати. У поєднанні з вилученням наглядових повноважень прокурора, передбачених у пункті 5 статті 121, які були об`єктом критики, - це адекватна відповідь на попередні рекомендації Венеціанської комісії та Парламентської асамблеї Ради Європи в рамках виконання Україною взятих на себе зобов`язань при приєднанні до Ради Європи щодо «зміни ролі і функцій прокуратури (зокрема щодо здійснення загального контролю за законністю), з перетворенням цього інституту на орган, який відповідатиме стандартам Ради Європи».

Пред`явлення прокурором цього позову не порушує принципу рівності сторін, адже його процесуальні права мають такий же обсяг як і відповідача по справі. Окрім цього, відповідач не позбавлений можливості користуватись правовою допомогою інших осіб, яким законом надається таке право.

Вищевикладене дає підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Згідно з ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В даному випадку таким органом виступає Солобковецька сільська рада як розпорядник земель сільськогосподарського призначення.

Підставою для представництва у суді інтересів держави стали факти порушень законодавства при сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення та користуванні нею ОСОБА_1 , зокрема, в зв`язку з невідповідністю умов договору вимогам Податкового кодексу України внаслідок чого істотно занижується орендна плата за використання землі, що призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету.

Крім того, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 11.05.2016 у справі за № 6-824цс16.

Враховуючи вищевикладене, умови укладеного між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 13.11.2009 Договору оренди земельної ділянки, підлягають приведенню у відповідність вимогам Податкового кодексу України шляхом внесення змін до його положень щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з метою встановлення розміру орендної плати відповідно до вимог законодавства.

З метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства розміру орендної плати за земельну ділянку, Солобковецькою сільською радою письмово листами від 22.02.2019 за вих. № 02-21-75 та від 10.02.2020 за вих. № 02-21-56 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність внесення змін до Договору оренди земельної ділянки у зв`язку із приведенням розміру орендної плати у відповідність до вимог законодавства.

Разом із тим, станом на сьогоднішній день у добровільному порядку ОСОБА_1 зміни до зазначеного договору оренди землі в частині розміру її нормативної грошової оцінки не внесено. Як наслідок, до місцевого бюджету щорічно не надходить орендна плата у розмірі 42 344,19 грн.

Згідно правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-325ц16, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Уст.288 Податкового кодексу Українипередбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. При цьому, річна сума платежу для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та загалом не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

З огляду на викладене, до місцевого бюджету не надходить орендна плата орієнтовно щонайменше 42 344,91 грн. в рік, тобто, 4,184 % від нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки. Згідно із Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.11.2021, річна орендна плата становить 42 344,91 грн. (1012 067,85 х 4,184 % = 42 344,91), а фактична сплата орендарем за використання земельної ділянки становить 4 184,75 грн. на рік.

Враховуючи, що Солобковецькою сільською радою будь-які заходи щодо усунення вказаних порушень (в тому числі звернення до суду) упродовж тривалого часу не вживалися, що свідчить про здійснення захисту інтересів держави неналежним чином, прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави в особі Солобковецької сільської ради.

Згідно Постанови Верховного суду у справі № 924/249/18 від 04.04.2019, враховуючи нездійснення позивачем тривалий час захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення у суд із позовом протягом тривалого часу, прокурор має право звернутися у суд із відповідним позовом. Із положень законодавства не вбачається, що прокурор зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Так, встановлюючи відсутність підстав для представництва інтересів держави, обов`язковими є висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17.

Порушення інтересів держави (територіальної громади) обґрунтовується тим, що у зв`язку із недоотриманням коштів за користування земельною ділянкою неможливо реалізувати соціально-економічні і культурні програми територіальної громади.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного королівства» суд проголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави..

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі №687/379/17-ц, постанови від 07.12.2018 у справі №924/1256/17).

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що факт незвернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.02.2019 у справі №915/20/18, та від 13.03.2018 у справі № 911/620/17.

Враховуючи, що вказані інтереси позивача до цього часу залишаються не захищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів у спірних правовідносинах, а відповідна позовна заява місцевої прокуратури є єдиним ефективним засобом захисту цих інтересів.

Твердження відповідача про те, що попередня технічна документація про грошову оцінку земельної ділянки, яку він орендує, є чинною, оскільки її ніхто не скасовував, і що він не згідний з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, наданою прокурором, суд не бере до уваги з огляду на таке.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003р. нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, прокурором долучено до матеріалів справи витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Зазначений витяг є належним та допустимим письмовим доказом.

При цьому, відповідачем не надано суду іншого письмового доказу, який встановлює іншу нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що однією з підстав відмови в позові є розбіжність розміру земельної ділянки, вказаної у позовній заяві (12,6704 га) з розміром земельної ділянки, зазначеної у нормативно грошовій оцінці земельної ділянки (12,6702 га), виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 Договору оренди землі від 13 листопада 2009 року, в оренду передається земельна ділянка площею 12,6704 га, однак, згідно відповіді ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області на запит Хмельницької окружної прокуратури, відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами масово завантажено в автоматичному режимі до Національної кадастрової системи, у зв`язку з чим виникають розбіжності (а.с.71).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 2 лютого 2022 року та з Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, земельна ділянка з кадастровим номером 6825887200:02:020:0002 має площу 12,6702 га.

Також суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що у разі задоволення позову, будуть мати місце розбіжності між п.5 та п.9 Договору оренди землі від 13.11.2009, оскільки відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи наведене, суд вражає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом внесення змін до Договору оренди землі без номеру від 13 листопада 2009 року, укладеного між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 12,6702 га, кадастровий номер 6825887200:02:020:0002, а саме: пункт 9 Договору викласти в такій редакції «Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 42344 грн. 91 коп., що становить 4,1849 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на розрахунковий рахунок Солобковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області».

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь прокуратури Хмельницької області судовий збір в розмірі 2270 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Внести зміни до Договору оренди землі без номеру від 13 листопада 2009 року, укладеного між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 12,6702 га, кадастровий номер 6825887200:02:020:0002, а саме: пункт 9 Договору викласти в такій редакції «Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 42344 (сорок дві тисячі триста сорок чотири) гривні 91 копійка, що становить 4,184 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розрахунковий рахунок Солобковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області».

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків- НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчик О.М.