КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2023 року справа №320/11872/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківський машинобудівельний завод" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Васильківський машинобудівельний завод" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 44096797) №2739681/41334326 від 07.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04.03.2021 на загальну суму 133212,12 грн., №2739678/41334326 від 07.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 25.03.2021 на загальну суму 133212,12 грн., №2739680/41334326 від 07.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 25.03.2021 на загальну суму 133212,12 грн., №2739679/41334326 від 07.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 25.03.2021 на загальну суму 133212,12 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Васильківський машинобудівельний завод" (код ЄДРПОУ - 41334326);
- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Васильківський машинобудівельний завод" (код ЄДРПОУ - 41334326) податкові накладні №1 від 04.03.2021 на загальну суму 133212,12 грн., №2 від 25.03.2021 на загальну суму 133212,12 грн., №3 від 25.03.2021 на загальну суму 133212,12 грн., №4 від 25.03.2021 на загальну суму 133212,12 грн. датою їх фактичного подання на реєстрацію - 15.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Васильківський машинобудівельний завод" було подано до контролюючого органу податкові накладні №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями від 07.06.2021 №2739681/41334326, №2739678/41334326, №2739680/41334326, №2739679/41334326 було відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.
Позивач звернув увагу на те, що спірні рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень відповідачем-1, а лише містять посилання на те, що причиною їх прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, відповідачем-1 не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Крім того, позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення були прийняті протиправно та мають бути скасовані.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Відповідачі позов не визнали, подавши до суду спільний відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій Комісією ГУ ДПС України у Київській області були прийняті рішення від 07.06.2021 №2739681/41334326, №2739678/41334326, №2739680/41334326, №2739679/41334326 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, а саме: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Відповідачі зазначили, що подані позивачем для реєстрації податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021 документи не відповідають вичерпному переліку, а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій.
У відповіді на відзив позивач зазначив про не спростування відповідачами у відзиві на позовну заяву його доводів та аргументів, викладених у позовній заяві.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Васильківський машинобудівельний завод" (ідентифікаційний код 41334326, місцезнаходження: 08600, Київська обл., місто Васильків, вул. Тракторна, будинок 9) зареєстроване як юридична особа 15.05.2017, номер запису 13561020000004607, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с. 75).
Основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківський машинобудівельний завод" за КВЕД є: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами і устаткуванням.
04.02.2021 року між ТОВ Васильківський машинобудівельний завод (далі -Виконавець) та ТОВ «Укррадарпроект» (далі - Замовник) було укладено договір №2021/12 (далі Договір) (т.1, а.с. 77-83).
Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується у 2021 році надати Замовникові послуги з капітального ремонту двигунів 5Д20Б300 (далі Виробів) у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у Специфікації надання послуг (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги.
Згідно з п. 1.2 Договору Вироби (вузли, блоки, агрегати, комплектуючі), які отримані Виконавцем для їх ремонту, є військовим майном та власністю держави. Виконавець несе повну матеріальну відповідальність, визначену законодавством України, за передане йому військове майно до моменту належної його передачі Замовнику.
У відповідності до п. 2.3 Договору контроль за якістю наданих послуг та їх приймання здійснюється 1285 військовим представництвом Міністерства оборони України (наді за текстом - ВП МОУ) у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1107 (зі змінами) «Про затвердження Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях», наказу Міністерства оборони України від 01.12.2015 № 681 «Про внесення змін до Інструкції про порядок організації і супроводження ремонту озброєння та військової техніки Збройних Сил України» та згiдно умов договору.
Згідно з п. 3.1 Договору орієнтовна ціна цього договору становить - 1065696,92 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 177616,16 грн. та зазначена в специфікації надання послуг.
Згідно з п. 3.5 Договору Замовник оплачує надані та прийняті послуги, які передбачені Специфікацією надання послуг (Додаток 1 до Договору), за договірною ціною, погодженою сторонами за зафіксованою у Протоколі погодження договірної (фактичної) ціни послуг (Додаток 2 до Договору), яка відповідає обґрунтованим фактичним витратам, понесеним Виконавцем (згідно даних бухгалтерського обліку) та прийнятим Замовником з урахуванням встановленого договором рівня прибутку.
У відповідності до п. 3.6 Договору договірна ціна визначається Замовником з урахуванням висновку 1285 ВП МОУ щодо договірної (фактичної) ціни ремонту (надання послуг) шляхом аналізу собівартості послуг, трудомісткості їх надання та розгляду розрахунково-калькуляційних матеріалів, складених Виконавцем на підставі понесених фактичних витрат.
Згідно з п. 4.1 Договору платежі за цим договором здійснюються у національній валюті України - гривні шляхом перерахування Замовником коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений у даному Договорі, на умовах 50 відсотків попередньої оплати, яка проводиться замовником протягом 10 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку на оплату. Остаточний розрахунок за належним чином надані послуги в розмiрi, що дорівнює рiзницi мiж проведеною Замовником попередньою оплатою та узгодженою 1285 ВП МОУ договірною ціною, здійснюється Замовником на протязі 5 банківських днів, з дати підписання сторонами акту приймання наданих послуг з ремонту Виробів.
Згідно з п. 5.2 Договору місце доставки Виробiв до ремонту - Київська область, м. Васильків, вул. Тракторна, 9.
Згідно з п. 5.3 Договору транспортування Виробів до місця проведення ремонту здійснюється власними силами та засобами Замовника.
Відповідно до п. 5.4 договору передача виробів для проведення ремонту, їх отримання після проведення ремонту здійснюється замовником та Виконавцем та оформлюється актом приймання-передавання виробів.
Згідно з додатком 1 до договору №2021/21 від 04.02.2021 «Специфікація надання послуг з ремонту Виробів» вартість надання послуг складає 1065696,92 грн., у т.ч. ПДВ 177616,16 грн. (т.1, а.с. 84).
Відповідно до Договору позивачем на адресу Замовника було виставлено рахунки на оплату №1 вiд 01.03.2021 на суму 133212,12 грн., у т.ч. ПДВ 22202,02 грн., №2 вiд 23.03.2021 на суму 133212,12 грн., у т.ч. ПДВ 22202,02 грн., № 3 вiд 23.03.2021 на суму 133212,12 грн., у т.ч. ПДВ 22202,02 грн., № 4 від 23.03.2021 на суму 133212,12 грн., у т.ч. ПДВ 22202,02 грн. як попередня оплата 50% за капітальний ремонт двигуна 5Д20Б300 (т.1, а.с. 89-92).
Сторонами Договору погоджено договірну ціну, що зафіксована у Протоколі погодження договірної (фактичної) ціни послуг (Додаток 2 до Договору), що була попередньо погодженою 1285 військового представництва Міністерства оборони України у висновках від 09.04.2021 №536/790, від 01.06.2021 №536/1075, від 01.06.2021 №536/1074, від 11.06.2021 №536/1143 (т.1, а.с.104-119).
Згідно вказаних рахунків Замовником на користь позивача були сплачені грошові кошти на загальну суму 532848,48 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ Васильківський машинобудівельний завод від 04.03.2021 на суму 133212,12 грн. та від 25.03.2021 на суму 133212,12 грн., 133212,12 грн., 133212,12 грн. (т.1, а.с.93-95).
В подальшому між ТОВ «Укррадарпроект» та ТОВ Васильківський машинобудівельний завод були складені та підписані акти приймання наданих послуг з ремонту Виробів № 1 від 16.04.2021, № 2 від 16.06.2021, № 3 від 16.06.2021, № 4 від 17.04.2021, також акти приймання-передавання Виробів № 1 від 16.04.2021, № 2 від 16.06.2021, № 3 від 16.06.2021, № 4 від 17.06.2021 (т.1, а.с. 120-127).
Перевезення відремонтованих двигунів 5Д20Б-300 (інвентарні номери № И05КТ1214, Ж09КТ7095, А05КT5650, X07KT6968) у кількості 4 шт. здійснювалось Замовником на підставі товарно-транспортних накладних №1 від 16.04.2021 (двигун 5Д20Б-300, інвентарний номер № И05КТ1214), №2 від 16.06.2021 (двигун 5Д20Б-300, інвентарні номери № Ж09КТ7095, А05КT5650), №3 вiд 17.06.2021 (двигун 5Д20Б-300, інвентарний номер № X07KT6968) (т.1, а.с. 128-133).
За фактом настання першої з подій здійснення (зарахування коштів від замовника) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 04.03.2021 на суму 133212,12 грн., в т.ч. ПДВ 22202,02 грн., №2 від 25.03.2021 на суму 133212,12 грн., в т.ч. ПДВ 22202,02 грн., №3 від 25.03.2021 на суму 133212,12 грн., в т.ч. ПДВ 22202,02 грн., №4 від 25.03.2021 на суму 133212,12 грн., в т.ч. ПДВ 22202,02 грн. (т.1 а.с. 136-137, 140-141, 144-145, 148-149).
За результатом обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено квитанції від 15.04.2021 №9088326968, № 9088351036, №9088320929, № 9088347773 (т.1, а.с. 138-139, 142-143, 146-147, 150-151).
В якості підстав для зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021 відповідачем вказано: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У квитанції від 15.04.2021 №9088326968, в якій повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 04.03.2021 додатково повідомлено: показник «D»=8,5760%, «Р»=22202,02.
У квитанції від 15.04.2021 №9088351036, в якій повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 25.03.2021 додатково повідомлено: показник «D»=8,5760%, «Р»=66606,06.
У квитанції від 15.04.2021 №9088320929, в якій повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 25.03.2021 додатково повідомлено: показник «D»=8,5760%, «Р»=44404,04.
У квитанції від 15.04.2021 №9088347773, в якій повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 25.03.2021 додатково повідомлено: показник «D»=8,5760%, «Р»=0. Також додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації.
Позивач, не погоджуючись з підставами зупинення реєстрації податкових накладних та враховуючи неконкретизовані пропозиції ГУ ДПС у Київській області, які зазначені ним у квитанціях від 15.04.2021 №9088326968, № 9088351036, №9088320929, № 9088347773 про зупинення реєстрації, 03.06.2021 відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 року № 1165, через Єдине вікно подання електронних документів ДПС України направив на адресу Відповідача-1 повідомлення від 03.06.2021 № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021 відповідно, які, на думку позивача, повністю розкривають зміст господарських операцій та підтверджують документальне оформлення проведених господарських операцій. Разом з вказаним повідомленням позивач направив на адресу відповідача-1 файли з копіями документів довільного формату, кількість додатків 21 (т.1, а.с.236-237).
Згідно з документами довільного формату відповідачу-2 до повідомлення від 03.06.2021 № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021 надано: договір №2021/12 від 04.02.21 (у повному обсязі із додатками), виписки з рахунку від 04.03.2021, від 25.03.2021, пояснення №110 від 03.06.2021.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення від 07.06.2021 №2739681/41334326, №2739678/41334326, №2739680/41334326, №2739679/41334326, якими у реєстрації податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021 відмовлено (т.2, а.с. 31-32, 79-80, 120-121, 161-162).
В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргами на спірні рішення (т.2, а.с. 33, 81, 122, 163).
За результатами розгляду вказаних скарг Державною податковою службою України були прийняті рішення від 25.06.2021 №29643/41334326/2, від 02.08.2021 №34610/41334326/2, від 02.08.2021 № 34607/41334326/2, від 02.08.2021 № 34599/41334326/2, якими спірні рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (т.2, а.с. 78, 119, 160, 201).
Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у Київській області від 07.06.2021 №2739681/41334326, №2739678/41334326, №2739680/41334326, №2739679/41334326, в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021 вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Отже, у спірних рішеннях фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача-1, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.
Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.
Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку № 1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку № 1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:
- доповідь секретаря комісії;
- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);
- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;
- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;
- голосування;
- оголошення головою комісії результатів голосування;
- оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
На засіданні Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленому протоколом від 07.06.2021 року № 261, обговорено, що членами Комісії надано матеріали та Комісією розглянуто подані суб`єктами господарювання повідомлення для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації згідно з додатком №1, Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021 (т.3, а.с.13-14).
До витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 07.06.2021 року № 261 відповідач-1 додав копію рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківський машинобудівельний завод" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку від 15.04.2021 №4616 (встановлено наявність ризикових операцій) (т.3, а.с.24).
При цьому суд зазначає, що в протоколі засідання Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 01.06.2021 року № 250, не розкрито зміст обговорення членами Комісії наданих матеріалів та розгляду Комісією поданого позивачем повідомлення від 03.06.2021 № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021.
Суд зазначає, що абзацом другим пункту 5 Порядку № 1165 регламентовано, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Пунктом 8 Додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд звертає увагу на те, що в квитанціях від 15.04.2021 №9088326968, № 9088351036, №9088320929, № 9088347773 про зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021 в якості підстав для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
При цьому контролюючим органом не було зазначено, яка саме податкова інформація зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Також відповідачем-1 не надано суду доказів наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка б свідчила про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку.
Як вже було зазначено вище, рішенням відповідної комісії податкового органу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021, з підстав ненадання позивачем первинних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Натомість, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарських операцій, останнім підтверджено реальність здійснення господарських операцій, надані пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність таких операцій.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 01.12.2021 у справі № 600/1878/20-а, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
На підставі викладеного, суд зазначає, що спірні рішення містять лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
При цьому суд звертає увагу на те, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних були винесені не у зв`язку з невиконанням позивачем вимог щодо надання пояснень по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а у зв`язку з ненаданням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. При цьому відповідачем-1 не обґрунтовано правомірності прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних з підстави, з якої попередньо не було відповідачем-1 зупинено реєстрацію таких податкових накладних та надано право платнику податку усунути недоліки при подачі податкових накладних на реєстрацію. Зазначене суперечить принципу правової визначеності та свідчить про порушення відповідачем-1 при прийнятті оскаржуваних рішень принципів добросовісності, обґрунтованості та участі особи у процесі прийняття рішення щодо останньої.
Суд зауважує, що згідно отриманих квитанцій від 15.04.2021 №9088326968, № 9088351036, №9088320929, № 9088347773 податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 ПК України та п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У справі, що розглядається, судом встановлено, та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що рішеннями відповідної комісії контролюючого органу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021, з підстав ненадання позивачем первинних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Іншої додаткової інформації вказані рішення не містили.
Судом, з урахуванням доказів, наданих позивачем до контролюючого органу після зупинення реєстрації податкових накладних (пояснення та копії бухгалтерських документів), встановлено, що позивачем надано документи, що повністю розкривають зміст господарських операцій та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 320/3484/21.
У відзиві на позовну заяву відповідачі зазначили про те, що відповідно до спірного рішення комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання ТОВ «Васильківський машинобудівельний завод» первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Так, відповідачі у відзиві на позовну заяву вказують, що відповідно до розділу 12 «Додатки до Договору» Договору № 2021/12 від 04.02.2021 невід`ємною частиною Договору є наступні документи, а саме:
-Специфікації надання послуг з ремонту Виробів;
-Протокол погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів;
-Акт приймання-передавання Виробів;
-Акт звіряння розрахунків між ТОВ «Укррадарпроект» та ТОВ «Васильківський машинобудівельний завод» за надані послуги з ремонту Виробів.
Проте як вказують відповідачі у відзиві на позовну заяву вищенаведені документи не надано, а надано незаповнені зразки даних документів, на підтвердження чого до відзиву на позовну заяву надано чотири зразка: протокол погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів; Акт приймання-передавання Виробів; Акт приймання наданих послуг з ремонту Виробів; Акт звіряння розрахунків між ТОВ «Укррадарпроект» та ТОВ «Васильківський машинобудівельний завод» за надані послуги з ремонту Виробів, які не містять всіх відомостей про зміст господарських операцій.
При цьому позивач у відповіді на відзив на позовну заяву стверджує, що як вбачається з відзиву до нього податковим органом додано 11 додатків, проте позивач повідомляє суд, що вказані додатки на адресу Позивача разом із відзивом не було надіслано.
До відповіді на відзив надано належні докази її направлення на адресу відповідачів цінними листами з описом вкладення, що підтверджується накладними №0860103826054, 0860103826046 про відправку від 25.10.2021 (т.3, а.с.71-72).
Досліджуючи відзив на позовну заяву, суд зазначає, що судом 13.10.2021 зареєстровано відзив на позовну заяву б/н, б/д на 11 арк., до якого додано згідно переліку 11 додатків на 21 арк., всього 32 арк. (т.3, а.с.2-33).
В переліку додатків до відзиву відповідачами зазначено під порядковим номером 11 «Доказ направлення позивачу».
В якості доказу направлення позивачу відзиву на позовну заяву відповідачами надано копію фіскального чеку Укрпошти від 12.10.2021 №0302002044818 масою 0,062 г (т.3, а.с.1).
При стандартній масі квадратного метра паперу 80 грам (https://taya.com.ua/skilki-vazhit-pachka-paperu-a4-500-arkushiv-sajt/), один аркуш паперу формату А4 важить 4,99 г, тому маса відправлення із 32 аркушів має важити не менше 159,68 г, відтак поштове відправлення №0302002044818 масою 0,062 г відповідачами було направлено без додатків, що відповідачами не спростовано.
Відповідно до частин 3, 9 ст.79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Згідно переліку додатків до відзиву на позовну заяву відповідачами до відзиву на позовну заяву суду надано:
1. Витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Київській області.
2. Витяг з наказу про призначення представника.
3. Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних щодо стану податкових накладних.
4. Копія наказу ГУ ДПС у Київській області про створення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та її склад.
5. Копія рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області.
6. Копія зразка протоколу погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів.
7. Копія зразка акта приймання-передавання Виробів.
8. Копія зразка акта приймання наданих послуг з ремонту Виробів.
9. Копія акта звіряння розрахунків між ТОВ «Укррадарпроект» та ТОВ «Васильківський машинобудівельний завод» за надані послуги з ремонту Виробів.
10. Копія доповідної записки.
11. Доказ направлення Позивачу.
Враховуючи наявність у позивача лише пункту 5 переліку додатків (Копія рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області) відповідачі повинні були надіслати позивачу копії документів з додатків 1-4, 6-10, оскільки такі докази відсутні у позивача, їх обсяг доказів не є надмірним та вони подані до суду не в електронній, а в паперовій формі.
Суд зазначає, що відповідачі правом на подачу суду заперечень на відповідь на відзив не скористались і не спростували тверджень позивача про неотримання ним разом із відзивом на позовну заяву додатків до відзиву, що з урахуванням маси рекомендованого поштового відправлення, в якому позивачу було направлено відзив на позовну заяву свідчить про те, що додатки до відзиву не були направлені позивачу разом із відзивом.
Відтак суд, керуючись частиною 9 ст.79 КАС України, не бере до уваги надані відповідачем докази, а саме незаповнені зразки протоколу погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів, акту приймання-передавання Виробів, акту приймання наданих послуг з ремонту Виробів, акту звіряння розрахунків між ТОВ «Укррадарпроект» та ТОВ «Васильківський машинобудівельний завод» за надані послуги з ремонту Виробів.
Також суд зазначає, що відповідно до розділу 12 договору №2021/12 від 04.02.2021 року, укладеного між ТОВ Васильківський машинобудівельний завод та ТОВ «Укррадарпроект» визначено, що невід`ємною частиною Договору є такі додатки:
1. Специфікація надання послуг з ремонту Виробів на 1 арк. (надається окремо).
2. Протокол погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів (зразок) на 1 арк.
3. Акт приймання-передавання Виробів (зразок) на 1 арк
4. Акт приймання наданих послуг з ремонту Виробів (зразок) на 1 арк
5. Акт звіряння розрахунків між ТОВ «Укррадарпроект» та ТОВ «Васильківський машинобудівельний завод» за надані послуги з ремонту Виробів (зразок) на 1 арк.
Отже, до Договору №2021/12 від 04.02.2021 додано 4 зразка додатків, визначених у розділі 12 даного Договору.
Суд зазначає, що позивачем до позову надано чотири зразки додатків, визначених у розділі 12 Договору №2021/12 від 04.02.2021 (Протокол погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів, Акт приймання-передавання Виробів, Акт приймання наданих послуг з ремонту Виробів, Акт звіряння розрахунків між ТОВ «Укррадарпроект» та ТОВ «Васильківський машинобудівельний завод» за надані послуги з ремонту Виробів), які є незаповненими, оскільки ці додатки до Договору є зразками (т.1, а.с. 85-88).
Крім того, до специфікації №1 (Додаток №1 до Договору), укладеної сторонами Договору №2021/12 від 04.02.2021 додано й заповнені сторонами додатки - акти приймання наданих послуг з ремонту Виробів № 1 від 16.04.2021, № 2 від 16.06.2021, № 3 від 16.06.2021, № 4 від 17.04.2021, також акти приймання-передавання Виробів № 1 від 16.04.2021, № 2 від 16.06.2021, № 3 від 16.06.2021, № 4 від 17.06.2021 (т.1, а.с. 120-127).
Щодо достатності обсягу наданих документів для реєстрації спірних податкових накладних суд зазначає таке.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок або дата відвантаження товарів.
Подібний підхід щодо необхідності реєстрації податкової накладної за першої, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, події був застосований Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на обґрунтування передоплати за товар, як першої з подій, що обумовила обов`язок визначити податкові зобов`язання та зареєструвати податкові накладні, Позивачем надано відповідні банківські виписки на виконання умов договору від 04.02.2021 №2021/12, які засвідчують факт реального виконання господарських операцій із ТОВ «Укррадарпроект», а саме копії: договору №2021/12 від 04.02.2021, укладеного із ТОВ «Укррадарпроект» щодо надання послуг з капітального ремонту двигунів та докази передоплати на загальну суму 532848,48 грн., а саме банківську виписку по рахунку ТОВ Васильківський машинобудівельний завод від 04.03.2021 на суму 133212,12 грн. та від 25.03.2021 на суму 133212,12 грн., 133212,12 грн., 133212,12 грн.
Суд звертає увагу на те, що на час подання Позивачем документів для вирішення комісією питання щодо реєстрації податкових накладних, а саме 15 квітня 2021 року, у виконавця послуг ще не завершився визначений умовами договору термін надання послуг з ремонту Виробів.
Згідно з додатком 1 до договору №2021/21 від 04.02.2021 «Специфікація надання послуг з ремонту Виробів» вартість надання послуг складає 1065696,92 грн., у т.ч. ПДВ 177616,16 грн. Термін надання послуг складає 30 робочих днів з моменту отримання Виконавцем 50% попередньої оплати (т.1, а.с. 84).
Отже проведення Замовником 50% попередньої оплати за умовами договору №2021/21 від 04.02.2021за надання послуг з капітального ремонту двигунів зобов`язувала Позивача подавати на реєстрацію податкові накладні за першою із подій, передбачених пунктом 187.1 статті 187 ПК України, а саме за фактом 50% попередньої оплати за надання послуг.
Крім того, необхідно врахувати й те, що за умовами договору, у Виконавця послуг термін надання послуг складав 30 робочих днів з моменту отримання Виконавцем 50% попередньої оплати, а відтак Позивач 15.04.2021 за об`єктивних підстав не міг подати документи (акти) щодо приймання наданих послуг, приймання-передавання Виробів.
Відтак, відсутність документів на підтвердження надання послуг у цій справі не могла бути підставою для відмови у реєстрації податкових накладних на підставі спірних у справі рішень від 07.06.2021 №2739681/41334326, №2739678/41334326, №2739680/41334326, №2739679/41334326.
Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, вказані обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних, підтверджують зроблені судом висновки про те, що Позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021.
Натомість, всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані Позивачем документи на підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних в своїй сукупності підтверджують правомірність спірних у справі індивідуальних актів.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах висловлено Верховним судом у постанові від 01.12.2021 у справі 600/1878/20-а.
Оцінюючи наведені доводи, вказані відповідачами у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що саме у квитанціях, якими зупинено подані до реєстрації ЄРПН податкові накладні, відповідач-1 має окреслити зміст своїх вимог до первинних документів, які свідчать про підстави зупинення реєстрації податкових накладних.
Враховуючи узагальненість таких вимог позивачем надано на його розсуд копії первинних документів, які на його думку повністю розкривають зміст господарських операцій.
В разі якщо таких документів на думку податкового органу недостатньо, відповідач-1 мав обґрунтувати це саме у рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних, чого в даному випадку зроблено не було.
Тому суд не надає оцінки конкретним доказам, яких відповідачу-1 не вистачило для реєстрації спірних накладних, про які відповідачем-1 не було вказано у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних.
Індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.
Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Однак під час розгляду справи відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачу-1, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.06.2021 №2739681/41334326, №2739678/41334326, №2739680/41334326, №2739679/41334326 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021, суд зазначає таке.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Суд звертає увагу на те, що спірні накладні були подані до реєстрації 15.04.2021, а тому податкові накладні №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021 підлягають реєстрації у день їх подання, тобто 15.04.2021.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9080,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.09.2021 №100 ( т.1, а.с. 28).
Враховуючи задоволення позову у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 243-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.06.2021 №2739681/41334326, №2739678/41334326, №2739680/41334326, №2739679/41334326 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківський машинобудівельний завод».
3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 04.03.2021, №2 від 25.03.2021, №3 від 25.03.2021, №4 від 25.03.2021, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківський машинобудівельний завод» (ідентифікаційний код 41334326), датою їх подання на реєстрацію 15 квітня 2021 року.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васильківський машинобудівельний завод" (ідентифікаційний код 41334326, місцезнаходження: 08600, Київська обл., місто Васильків, вул. Тракторна, буд. 9) судовий збір у розмірі 9080,00 (дев`ять тисяч вісімдесят грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП 44096797).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено 16.01.2023.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2023 |
Оприлюднено | 18.01.2023 |
Номер документу | 108407364 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні